кому не дає спокійно спати доля Інституту розвитку дитини та І.І. Загарницької

 

З великою цікавістю ознайомилася з останньою інформацією, яка стосується Інституту розвитку дитини і мене особисто. З цього приводу зазначу:

 

1. Насамперед хочу сердечно подякувати колективу інституту (і викладачам, і студентам), які прийшли до ректора університету з листом на мою підтримку. Я неодноразово наголошувала – для мене честь працювати разом з вами, оскільки тільки з такою потужною і креативною командою можна перемагати всупереч перешкодам та інтригам. Наведені нижче результати нашої спільної семирічної роботи не перекреслять ні замовчування, ні наклепи:

· акредитовано всі освітньо-кваліфікаційні рівні спеціальності «Дошкільна освіта» (спеціалізації: сімейне виховання, початкове навчання, практична психологія, іноземна мова, логопедія, здоров’я людини і правознавство);

· ліцензовано та акредитовано всі освітньо-кваліфікаційні рівні спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності» (спеціалізації: редагування ЗМІ для дітей, дитячий та сімейний туризм, культурно-дозвіллєва діяльність дітей і сім’ї);

· в три рази збільшено кількість контингенту студентів. На травень 2015 р. їх налічувалося 1200 осіб;

· оптимізовано забезпечення навчального процесу інституту науково-педагогічними працівниками вищої категорії (ОКР «магістр» - 100 %, ОКР «спеціаліст» - 94,5 %, ОКР «бакалавр» - 87,5 %.).Середній вік викладачів інституту – 40 років. Всі штатні викладачі мають 1,5 ставки навчального навантаження, всі сумісники – 0,5 ставки;

· збільшено попит на освітні послуги інституту (конкурс по спеціальності «Дошкільна освіта» у 2014 р. становив 30 осіб на одне бюджетне місце, по спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності» - 60 осіб на одне бюджетне місце);

· завершено впорядкування навчально-методичного забезпечення освітнього процесу (державні стандарти, навчально-методичні комплекси, типові та робочі навчальні програми, методичні рекомендації тощо);

· на базі інституту проведено ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Дошкільна освіта» (квітень 2015 р.);

· запроваджено чотири щорічні наукові конференції: Міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» та Міжнародну студентську науково-практичну конференцію «Дитинство. Освіта. Соціум» (участь в яких беруть представники України, Польщі, Литви, Білорусії, Казахстану, Туреччини тощо), Всеукраїнський науково-методичний семінар «Інноваційні технології в дошкільній освіті України» (щороку має нову тематику) та Міжвузівську студентську дистанційну науково-практичну конференцію «Наукові пошуки ХХІ століття: молодіжний вимір» (у skype-форматі);

· укладено 52 угоди про співпрацю з установами МОН України та інститутами НАПН України, Головними управліннями освіти і науки м. Києва та всіх обласних центрів України, районними управліннями освіти м. Києва; ВНЗ Словаччини, Польщі, Чехії, Литви, Білорусії, Македонії та Казахстану; вітчизняними педагогічними університетами тощо;

· запроваджено обміни групами студентів з ВНЗ-партнерами з Білорусії та Польщі;

· започатковано власні періодичні друковані та електронні видання: фаховий часопис «Вісник Інституту розвитку дитини» з трьома напрямами: філософія, педагогіка, психологія (6 разів на рік); студентський додаток до вказаного «Вісника» (1 раз на рік) та електронне видання «Студентські пошуки» (2 рази на рік);

· започатковано щорічну Всеукраїнську благодійну акцію «Дитинство: крок у майбутнє» і багато, багато іншого…

 

2. Мені чудово відомий ініціатор, причина і мета «цькування», спрямованого на мене особисто та колектив інституту, прагнення центральної дійової особи залишитися «за лаштунками», виконавці «замовлення» і зміст інструктажів, які вони отримували.

 

3. З поваги до іміджу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова я поки що відмовила в інтерв’ю двом телеканалам, однак залишаю за собою право в разі необхідності захищати власну честь і гідність, а також ділову репутацію Інституту розвитку дитини поширенням на загал усіх зацікавлених осіб свого бачення ситуації, що склалася в університеті.

 

4. Всі звинувачення щодо Інституту розвитку дитини, співробітників нашого навчального закладу і мене особисто, якими сповнені соціальні мережі, готова вислухати в суді, навзаєм поділившись не менш цікавими фактами щодо професійної діяльності всіх причетних до цієї ситуації осіб.

 

5. До 06.10.2015 р. я дійсно перебуваю у творчій відпустці, наданій мені для написання підручника.

 

6. І наостанок. Активних дописувачів соціальних мереж, які щедро поливають брудом мене та ІРД, інформую, що не маю ні часу, ні бажання читати ваші послання. Тому щиро бажаю вам знайти собі інші варіанти заробітку та більш пристойний спосіб зробити собі ім’я.

 

З повагою, І.І. Загарницька