Основні причини проведення святкових масових заходів

Лекція 3: Організація святкових масових заходів на туристичних підприємствах та ГРЗ

Мета: вивчення основних базових понять для проведення святкових масових заходів у туристичній галузі та ГРЗ.

Ключові поняття: масовий захід, свято, святкова подія.

План:

1. Поняття та сучасні проблеми організації масових заходів у сфері туризму та ГРЗ.

2. Основні причини проведення святкових масових заходів.

3. Сутність святкових подій.

4. Основні види свят для організації спец. подій.

 

Поняття та сучасні проблеми організації масових заходів у сфері туризму та ГРЗ

Розвиток ринку туристичних і готельно-ресторанних послуг вимагає застосовувати нові форми підвищення якості їх продуктів.

Оцінюючи процес розвитку цього ринку у соціально-культурній сфері, не можна не відзначити такого явища, як підвищення за останні роки інтересу суспільства до масових свят, фестивалів, театральних постановок, ландшафтних спектаклів, різних форм видовищного мистецтва. Видовища надають можливість збагачувати пізнання сучасної людини.

З метою вирішення цієї практичної проблеми у туристичній сфері та готельно-ресторанній галузі організуються події – масові заходи.

Масовий захід – це сплановане та визначене за місцем, часом, кількістю учасників і причинам сбір людей, яке носить характер святкової, культурної або рекламної події, або ділової зустрічі.

Масовий захід є специфічною формою колективного єднання, де виражається загальний настрій і співпереживання учасників. Він обумовлений динамікою соціального буття, в якому окремі періоди життя усвідомлюються і переживаються людьми особливим емоційним чином, диктують їм інший, ніж у буденний час, спосіб поведінки і діяльності, припускаючи безпосередню участь у святкуванні.

В залежності від цілей та задач масові заходи можна поділити на наступні види: 1. Культурно-спортивні та видовищні: концерти, спортивні змагання, святкові вистави. 2. Рекламно-комерційні (ярмарки, презентації, розпродажі тощо). 3. Ділові зустрічі із партнерами по бізнесу (проводяться у формі фуршету або коктейлю). 4. Інші масові заходи, до яких можна віднести весілля, банкети та свята з приводу ювілеїв.

Міжнародна практика свідчить про те, що організація подій у вигляді проведення регіональних масових заходів сприяє залученню туристів і відвідувачів до регіону, що, у свою чергу – надає можливість готелям і ресторанам збільшити свої прибутки. У той же час, в Україні така практика потребує розвитку оскільки суб’єкти господарювання у туристичній та готельно-ресторанній галузі йдуть шляхом не збільшення витрат на їх проведення з метою отримання у перспективі доходу від проведення масових заходів, а навпаки – йдуть шляхом економії витрат поза врахування перспективи корисності. Українська криза святковості найбільш явно представляє ті проблеми, які в розвинених постіндустріальних країнах пом'якшені цілим рядом порівняно сприятливих умов суспільного розвитку.

Тому так важливо у наш час знати та грамотно застосовувати технології організації масових заходів. Для цього необхідно знати, як організовувати події та проводити святкові заходи на високому професійному рівні.

 

Основні причини проведення святкових масових заходів

Сьогодні ми є свідками якісно нового етапу у розвитку культури і дозвілля. На зміну «культурно-освітній роботі» прийшла культурно-дозвіллєва діяльність, сама ідея якої характеризує розвиток у сфері вільного часу таких процесів, як: демократичність шляхів і способів організації подій у вигляді масових заходів, альтернативність у прийнятті управлінських рішень, плюралізм в обговоренні назріваючих проблем, живу і безпосередню участь населення в реалізації культурних проектів і програм.

Основною причиною проведення святкових масових заходів є можливість самовираження тих людей, які приймають участь в організації та проведенні заходу. Святкова, весела невимушена атмосфера події сприяє підвищенню сугестивності, де відвідувачі відкриті для спілкування, налаштовані на прийняття інформації, сприймають запропоновану інформацію позитивно. Саме тому аудиторія такої події у вигляді масового заходу особливо цікава для рекламодавців і політичних діячів, що створює додаткові передумови для залучення відвідувачів, у т.ч й туристів у регіон.

Масові свята завжди займали чільне місце в системі виховання та організації дозвілля, характерною для кожної історичної епохи. У цьому процесі соціальні зв'язки організатора масового свята з його глядачами представлені в соціально-культурних відносинах, найбільш відповідних нинішньому способу організації виробництва, при якому відсутній його ідеологічна складова.

При організації події для проведення святкового масового заходу туристичними підприємствами або ГРЗ необхідно визначити його мету і завдання, цільову аудиторію. Потім слід вибрати майданчик проведення свята, скласти приблизний кошторис витрат, вибрати спонсорів. Необхідно чітко з'ясувати, хто саме відповідає за той чи інший етап організації свята. При організації регіональних свят це особливо важливо, тому що вони розгортаються в масштабі цілої області. Тільки при грамотній організації, подія у вигляді проведення святкового масового заходу пройде успішно, та надасть користь його організаторам.

 

3. Сутність святкових подій

Поняття свято асоціюється з чимось радісним, веселим, безтурботним, вільним. Таке сприйняття цього слова характерно як для учасників урочистостей, так і для його організаторів. Але, безсумнівно, свято - поняття складне і комплексне, яке передбачає різні форми, варіанти, цілі, завдання організації та проведення свята.

Саме слово «свято» висловлює скасування, свободу від буденних праць, з'єднану з веселощами і радістю. У більшості випадків - свято асоціюється з вільним часом, коли щось відзначають (наприклад, певна подія, яку необхідно виділити з потоку інших подій). Святкують завжди щось (згідно з народною традицією, торжество (свято) без приводу неможливо).

З точки зору організації святкової події, їй характерна комунікаційна риса.

З цієї точки зору важливою є думка А.І. Мазаєва, який визначає свято наступним чином: «Свято єднає людей узами спільності, породжує почуття свободи і колективності. На святі люди більш, ніж де-небудь, відчувають конкретно, чуттєво свою матеріальну єдність і спільність». Невід'ємною рисою свята є застілля. Однак не будь-неробство з застіллям може називатися святом, для цього потрібен привід. Ефективність свята зумовлюється взаємозв'язком його функцій: світоглядної, комунікативної, рекреаційної, творчої, гедоністичної та іншими; виділення будь-якої з них у якості домінуючої руйнує цілісність впливу даного феномена, отже ці функції між собою єдині та взаємопов’язані.

Художній зміст свят втілюється у музиці, піснях, віршах. У народних казках, прислів'ях і приказках закладені, з одного боку, моральні заповіді, з іншого - різноманітні поради, настанови, тобто правила поведінки в будні і свята. Майже у кожного календарного свята - своя тема, що відображає історію народу, країни, світу. Свято - тоді свято, коли залучає його учасників до творчого взаємодії, розвиває в них бажання і вміння неформально спілкуватися, створювати художні образи.

Значна ідея свята - це, з одного боку, сума подій, факторів, імен, міфів, що інтерпретуються історією. З іншого боку, це культура людей, звичаї, традиції загальнонаціонального та локального характеру. Звичайно, свята як вічні моделі дозвілля, сприяли та сприяють переживати ідеальні бажання, які на момент святкової події стають якоюсь реальністю і, значить, допомагають відчувати повноту життя, гармонію з навколишнім соціальним і природним світом.

Художньо-педагогічна значимість і наповненості свята характеризуються чітко визначеними, близькими дітям і дорослим загальними ознаками, такими як: абсолютна добровільність участі і згоду зі всіма обов'язковими і умовними правилами дозвільної діяльності того чи іншого свята; вільний вибір різноманітних сюжетів, ролей, положень, поведінки святково події; наявність у святах глибинних народних традицій, вбираючих у себе весь спектр звичаїв, ритуалів, церемоніалів, символів і атрибутів принципового характеру, відпрацьованих соціальним часом розваг і художніх актів, жанрів самодіяльного мистецтва, змагань, фольклору.

Сутність свята неможливо зрозуміти поза соціальної діяльності. Як діяльність, найближче стоїть до інтересів дітей, що виражає зону їхнього найближчого розвитку, їх світовідчуття, свято має розглядатися як могутній засіб гуманізації виховання, як форма, що має відношення до всіх інших видів діяльності (пізнання, праці, естетики, спілкуванню). У цьому контексті святкова подія сприятиме всебічному розвитку особистості.

Як предмет педагогічної діяльності свято виступає психологічним посередником у забезпеченні процесу співпраці. Святкова діяльність дуже близька до естетичної та ігрової діяльності. Естетичний момент існує й у сфері праці, й у сфері соціального життя суспільства: культури, побуту, спілкування людей, у всій сукупності людських відносин. У естетичної діяльності людини, в його окремих естетичних діях і проявах, особистісне значущими для нього є й сам процес, що викликає творче напруження всіх сил особистості, й позитивно забарвлене емоційне переживання, й результати діяльності, й її естетично оцінюваний продукт. З урахуванням цього святкова подія дозволяє розвити творчо-естетичні задатки і здібності присутніх на ній.

Ефективність свята зумовлена взаємозв'язком його функцій: світоглядної, комунікативної, рекреаційної, творчої, гедоністичної та іншими, які активно проявляються в ході художньо-педагогічного взаємодії учасників святкової події; виділення будь-якої з них у якості домінуючої руйнує цілісність впливу даного феномена. Таким чином, святкова подія цілісно впливає на моральний розвиток учасників.

Класифікація свят дуже різноманітна. Критерієм тут може виступати: вік учасників (дитячі, сімейні, свята для пенсіонерів); масштаб охоплення (приватні, корпоративні, міські, регіональні, всеукраїнські); тематика (народні, соціальні).

Більш прийнятний принцип класифікації масових свят, це класифікація за типом святкової ситуації, так як вона складається з декількох характеристик, визначається комплексом основних рис організації масової святкової події.

Найбільш істотні з них - суспільна значущість і масштабність святкової події - стають головними при класифікації свят. Однак, масштабність святкової події сама по собі ще не створює суспільну значимість, так само як не створює і святкової ситуації. Необхідно розглядати суспільну значимість, або масштабність, в комплексі, принаймні, з ще однією суттєвою стороною святкової ситуації - потребою в широкому соціальному спілкуванні, яка визначає межі святкуючої спільності.

Масштаб святкової події та святкуючої спільності в комплексі дають нам найбільш універсальний принцип класифікації свята. Користуючись цим принципом, можна визначити три основні групи святкової події в Україні:

Перша група, це загальні свята, що відповідають найбільш масштабним, великим подіям. Це, перш за все, великі святкові дати нашої країни, що мають всесвітньо - історичне значення, епохальні події історії та наших днів, переломні моменти в природі. Соціальна спільність, що святкує така подія, по суті безмежна - це весь народ, все людство. У цьому контексті святкова подія складається з ряду конкретних святкових дій окремих соціальних груп: працівників, інтелігенції, молоді, етнографічних та територіальних спільнот, різних колективів, рухомих єдиним поривом.

Друга група - локальні свята, викликані подією, що має значення для певної святкуючої спільності. Це самий рухливий, різноманітний спектр свят. Сюди відносяться й свята за професіями, й свята окремих вікових груп, й святкові дати окремих міст і сіл, трудових колективів, навчальних закладів, і багато інших - у кожному конкретному випадку масштаб події визначає масштаб, який святкує спільнота.

До третьої групи відносяться: особистісні, що викликані подією, яка має значення для окремої особистості, сім'ї, групи людей. Особистісний свято дуже часто виступає у формі обряду, що вимагає обов'язкової персоніфікації.