Факторні навантаження для досліджуваної групи осіб

(при > 0,40)

Фактори	Шкали	Факторні навантаження	Відсоток від загальної дисперсії
Фактор 1 „Високого рівня самоприйняття ”	Самоефективність	-0,46	13,6
Рефлексія	-0,67
Готовність до інноваційної діяльності	0,55
Відношення інших	0,61
Самоприйняття	0,63
Фактор 2 „Високого рівня самоповаги ”	Ідентифікація в емпатії	0,69	12,4
Загальне самоприйняття	0,67
Самоповага	0,76
Аутосимпатія	0,68
Фактор 3 „Очікуваного ставлення від інших ”	Установки, які сприяють емпатії	-0,84	9,1
Проникаюча властивість емпатії	0,71
Очікуване ставлення від інших	0,46
Фактор 4 „Низького рівня самозвинувачення ”	Самокерівництво	-0,78	8,04
Самозвинувачення	-0,87
Фактор 5 „Високого рівня емпатії ”	Емоційний канал емпатії	0,63	7,4
Інтуїтивнйи канал емпатії	0,69
Загальний показник емпатії	0,90
Фактор 6 „Готовності до інноваційнї діяльності ”	Вік	-0,83	6,8
Готовність до інноваційної діяльності	0,46
Аутосимпатія	-0,53
Фактор 7 „Низького рівня самоакцептації ”	Самоакцептація	-0,83	5,1
Фактор 8 – „Високого рівня самоефективності ”	Самоефективність	0,49	4,9
Раціональний канал емпатії	-0,52
Самоінтерес	-0,78
Самовпевненість	-0,61

 

VІІ фактор – «фактор самоакцептації» - сформували низькі показники за шкалою самоакцептації.

VІІІ фактор – «фактор високого рівня самоефективності» - сформували високі показники за шкалою «само ефективності» та низькі показники за шкалами «раціональний канал емпатії», «само інтерес» та «самовпевненість».

Одержана багатофакторна модель пояснює 67,2 % розсіювання даних. Решта дисперсій зумовлено випадковими впливами, які в даній моделі не розглядаються.

За допомогою кластерного аналізу (Додаток К) емпіричних даних групу досліджуваних осіб поділено на 4 кластери за шкалами емпіричного дослідження психологічних особливостей студентів з різним самоставленням та рефлексивністю. До складу першого кластеру ввійшли – 18 досліджуваних; другого – 13 досліджуваних, до третього - 28 осіб, до четвертого – 11 дослідуваних. Здійснено порівняльний аналіз досліджуваних з чотирьох кластерів (одно факторний дисперсійнй аналіз) та встановлено статистично значущі відмінності між ними (за критеріє Шеффе).

Рис. 2.8. Результати порівняльного аналізу досліджуваних з різних кластерів

 

В результаті порівняльного аналізу досліджуваних з 4-ох кластерів були встановлені статистично значущі відмінності досліджуваних студентів за такими шкалами:

- самоефективнсіть (М_{Кластер_1}= 23,4; М_{Кластер_2} = 26,2; М_{Кластер_3} = 35,8; М_{Кластер_4} =25,1)

- рефлексія (М_{Кластер_1}=3,4; М_{Кластер_2} = 3,4; М_{Кластер_3} = 6,4; М_{Кластер_4} =4)

- раціональний канал емпатії(М_{Кластер_1}=4,9; М_{Кластер_2} =4,2; М_{Кластер_3} =3,5; М_{Кластер_4} = 4,6)

- інтуїтивний канал емпатії (М_{Кластер_1}=4,9; М_{Кластер_2} = 3,3; М_{Кластер_3} = 3,7; М_{Кластер_4} =3)

- (М_{Кластер_1}=4,2; М_{Кластер_2} =1,8; М_{Кластер_3} =3,4; М_{Кластер_4} = 3,7)

- ідентифікація в емпатії (М_{Кластер_1}=4,2; М_{Кластер_2} =1,8; М_{Кластер_3} =3,4; М_{Кластер_4} =3,7)

- загальний показник емпатії (М_{Кластер_1}=22,6; М_{Кластер_2} =17,2; М_{Кластер_3} =17,7; М_{Кластер_4} = 19,7)

- рівень самоакцептації (М_{Кластер_1}=82,4; М_{Кластер_2} = 81,8; М_{Кластер_3} =81,1; М_{Кластер_4} = 39,2)

- загальне самоприйняття (М_{Кластер_1}=22,6; М_{Кластер_2} =15,8; М_{Кластер_3} =22,5; М_{Кластер_4} = 20,4)

- ауто симпатія (М_{Кластер_1}=13,6; М_{Кластер_2} = 9,5; М_{Кластер_3} =11,5; М_{Кластер_4} = 11,4)

Таким чином, у кластер № 1 увійшли студенти з найнижчим рівнем само ефективності та рефлексії, у порівнянні з досліджуваними інших кластерів. Проте студенти цього кластера відзначаються найвищими рівнями емпатії, а саме домінуванням таких каналів емпатії,як раціональний та інтуїтивний, ідентифікація в емпатії. Дівчата та хлопці з першого кластера візначаються високими рівнями самоакцептації, загального самоприйняття та ауто симпатії.

У кластер №2 увійшли студенти з середніми рівнями схильності до рефлективності, само ефективності та самоакцептації, у порівнянні з дівчатами та хлопцями, що увійшли в інші кластери. Також кластер №2 характеризується найнижчим рівнем емпатійності, середніми рівнями розвитку раціонального та інтуїтивного каналів емпатії, ідентифікації в емпатії. У порівнянні з іншими кластерами, досліджувані особи 2-ого кластера відзначаються найнижчими рівнями самоприйняття та ауто симпатії.

Кластер №3 відзначається високим рівнем само ефективності та рефлективності, у порівнянні з досліджуваними з інших кластерів. Дівчата хлопці даного кластера характеризуються середніми рівнями раціонального та інтуїтивного каналів емпатії, ідентифікації з емпатією, загальним рівнем емпатії, само акцентуації, самоприйнття та ауто симпатії.

Досліджувані кластера №4 характеризуються найнижчими рівнями само акцентуації, а також середніми рівнями самоприйняття, ауто симпатії, емпатії,рефлективності та само ефективності.

Таким чином, досліджувані з найвищим рівнем рефлективності ввійшли в кластер №3, досліджувані з найнижчими рівнями рефлективності ввійшли в кластер №1. Найвищі рівні за шкалою самоприйняття притаманні для студентів першого кластеру, а найнижчі рівні за відповідною шкалою – досліджуваним кластеру №2.

 

ВИСНОВКИ

 

В результаті кореляційного аналізу було підтерджено третю гіпотнзу про те що студенти жіночої статі є краще орієнтованими у часі, більш незалежні у своїх діях, схильні керуватись власними цілями та переконаннями.Виявлено кореляції само ефективності з загаьним рівнем рефлексії, самоінтересу та саморозуміння; між рефлективністю та відношенням інших; домінування раціонального каналу емпатії з самоінтересом та само розумінням; між аутосимпатією та інтуїтивним каналом емпатії.

В результатах порівняльного аналізу виявлено:

- Студенти з високим рівнем самоприйняття характеризуються високими рівнями ідентифікації з емпатією та самоповагою. Студенти з низьким рівнем самоприйняття відзначають з найнижчими рівнями ідентифікації в емпатії та самоповаги.

- Студенти з високим рівнем загальної само ефективності характеризуються високими рівнями до рефлексії, готовності до інноваційної діяльності, само інтересу та само розуміння. Студенти з низьким рівнем само ефективності відзначились низькими рівнями за відповідними шкалами.

- Студенти з високим рівнем ауто симпатії характеризуються низьким рівнем рефлексії, та високими рівнями інтуїтивного каналу емпатії, загального показника емпатії, очікуваного ставлення від інших, самовпевненість та відношення інших. Студенти з низьким рівнем ауто симпатії відзначились середнім рівнем рефлексії, та низькими рівнями за відповідними шкалами. Найвищий рівень рефлексії притаманний для осіб з середнім рівнем ауто симпатії.

- Студенти з високим рівнем самоповаги характеризуються високими рівнями ідентифікації з емпатією, ауто симпатією, та середнім рівнем загального самоприйняття. Студентам з низьким рівнем самоповаги притаманні низькі рівні ідентифікації з емпатією, загальним самоприйнттям та ауто симпатією.

- Студенти з високим рівнем загального само інтересу характеризуються середніми рівнями само ефективності, раціонального каналу емпатії та самовпевненості. Студенти з низьким рівнем загального інтересу, відзначились високим рівнем само ефективності та низькими рівнями раціонального каналу емпатії та самовпевненості.

З допомогою мультифакторного аналізу емпіричних даних отримано багатофакторну модель для досліджуваних, в якій виокремлено 8 факторів різного самоставлення та рефлективності: І фактор — «фактор високого рівня самоприйняття», ІІ фактор — «фактор високого рівня самоповаги», ІІІ фактор — «фактор очікуваного ставлення від інших», ІV фактор — «фактор низького рівня самозвинувачення», V фактор — «фактор високого рівня емпатії», VІ фактор – «фактор готовності до інноваційної діяльності», VІІ фактор – «фактор самоакцептації», VІІІ фактор – «фактор високого рівня самоефективності».

За допомогою кластерного аналізу емпіричних даних групу досліджуваних осіб поділено на 4 кластери за шкалами емпіричного дослідження психологічних особливостей студентів з різним самоставленням та рефлексивністю. Досліджувані з найвищим рівнем рефлективності ввійшли в кластер №3, досліджувані з найнижчими рівнями рефлективності ввійшли в кластер №1. Найвищі рівні за шкалою самоприйняття притаманні для студентів першого кластеру, а найнижчі рівні за відповідною шкалою – досліджуваним кластеру №2.

 

ВИСНОВКИ

 

Бажання мати позитивний образ "Я" нерідко спонукає індивіда перебільшувати свої достоїнства і зменшувати недоліки. В цілому адекватність самооцінок з віком підвищується: самооцінки дорослих по більшості показників реалістичніші і об'єктивніші чим юнацькі, а юнацькі — чим підліткові, в чому позначаються великий життєвий досвід, розумовий розвиток і стабілізація рівня домагань. Адекватна самооцінка дуже важлива для психічного здоров'я будь-якої людини. Адже кожна людина діє відповідно до того, як до себе ставиться, як оцінює свої сили, можливості та ресурси. Саме тому формування правильного самосприйняття людини починається з дитячого віку і продовжується протягом саього життя.

Самооцінка також служить засобом психологічного захисту. Ще одним не менш важливим механізмом у розумінні людьми один одного, роумінні себе є поняття «рефлексія». У соціально-психологічному витлумаченні рефлексія – це усвідомлення індивідом того, як його сприймають й оцінюють співрозмовники, як він розуміє інших шляхом роздумів над собою, а також самопізнання внутрішніх актів і психічних станів.

Рефлексія та емпатія є важливими якостями особистості в емоційній сфері. Взаємозв¢язок емпатії та рефлексії можуть бути тою ланкою, яка допоможе особистості впоратися та пережити складні життєві перепетії. Існує три рівні емпатії: розуміння емоційного стану іншої людини (когнітивний рівень); співпереживання або співчуття (афективний рівень); активна допомагаючи поведінка (поведінковий рівень).

На етапі ранньої дорослості людина досягає піку у своєму фізичному розвитку, завдяки включенню у різні сфери соціального життя збагачується її досвід, доводиться вирішувати важливі проблеми та завдання професійної кар'єри, виховання дітей, досягати ідентичності, розв'язувати суперечність між близькістю та ізоляцією у стосунках з людьми. Більшість уявлень людини про себе в дорослому віці ґрунтується на організмічному оцінному процесі, людина оцінює позитивно, прагне відчути ті переживання, які її розвивають або не завдають, і оцінює негативно чи уникає тих, що, на її думку, шкодять її збереженню або розвитку. Її самооцінка з роками стає все диференційованішою, це означає, що себе в одній сфері життя людина може оцінювати високо, а в іншій вважати невдахою. Також варто зазначити, що на етапі ранньої дорослості уявлення людини про себе поєднуються у цілісне, узагальнене уявлення - бачення себе у контексті життєдіяльності, бачення вічних і перехідних цінностей. Важливим елементом у структурі професійної Я-концепції особистості дорослої людини є професійна самооцінка.

В ході емпіричного дослідження психологічних особливостей студентів з різним самоставленням та рефлективністю перевірено висунуті на початку дослідження гіпотези:

Припущення про те, що студенти, які схильні до позитивного самоставлення та високої рефлексивності, характеризуються розвиненими емпатичними здібностями, повагою та інтересом до себе, ауто симпатією та само прийняттям в більшій мірі, ніж студенти, які не схильні до позитивного самовставлення та високих показників рефлективності, підтвердилась частково. А саме за допомогою порівняльного аналізу досліджуваних з різними рівнями рефлективності встановлено, що особи з високим рівнем рефлективності відзначаються середнім рівнем емпатійості, найвищими рівнями самоприйняття, низьким рівнем самоповаги та ауто симпатії. Також особи з високою рефлексивністю відзначаються найнижчим рівнем само інтересу у порівнянні з студентами з низьким та середнім рівнем рефлективності. Порівняння досліджуваних з різними рівнями самоставлення – ауто симпатії – було вияслено, що студенти з високим рівнем позитивного самоставлення відзначаються найвищими рівнями емпатії, самоповаги, само інтересу та середнім рівнем само прийняття, у порівнянні з студентами з іншими рівнями ауто симпатії.

Припущення про те, що розвинені пізнавальні потреби, гнучкість поведінки, розвинене уявлення про природу людини, готовність до здійснення інноваційної діяльності та само інтерес собистості виражаються у високому рівні само ефективності, не підтвердилась. За допомогою кореляційного аналізу не були виявлені статистично значущі кореляції між відповідними шкалами дослідження, крім оберненої кореляції між само інтересом особистості та рівнем само ефективності.

Припущення про те, що студенти жіночої статі є краще орієнтованими у часі, більш незалежні у своїх діях, схильні керуватись власними цілями та переконаннями, що свідчить про високі показники самоактуалізації дівчат, у порівнянні з досліджуваними чоловічої статі, підтвердилась. За допомогою порівняльного аналізу досліджуваних студентів чоловічої та жіночої статі були виявлені відмінності у рівнях само акцентуації досліджуваних, та показниках само акцентуації, згідно яких досліджувані дівчата виявили вищі середні значення за відповідними шкалами дослідження.

Згідно отриманих результатів дослідження психологічних особливостей студентів з різними рівнями самоставлення та рефлективності, досліджуваним дівчатам та хлопцям можна дати такі рекомендації:

- Усвідомити про змінність умов життя, навчання, бути більш готовими до інноваційної діяльності;

- Розвивати емпатійність до оточуючих, здатність розуміти інших людей і вміння ставати на їхнє місце, адже це сприятиме кращому розумінню себе;

- Навчитись розуміти себе, знати свої сильні та слабкі сторони, прагнення та цілі, усвідомлювати власну неповторність та унікальність, не боятись проявляти себе.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Наука, 1991. – 340с.;

2. Андреева Г.М. Психология социального познания. – М. – 2000. – 288с.

3. Андрущенко Т.К. Изучение самооценки в учебной деятельности.// Сб.: Экспериментальные исследования по проблемам психологии.- С47.

4. Баранник В.П. Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою/ В.П. Баранник // Соціальна психологія. - 2005. - № 5. - C. 32-76. -Бібліогр.: 15 назв.,С.76.

5. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 420 с.

6. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М., 1982.

7. Бороздина Л.В., Рудова Е.В„ Соломина Л.В. Самооценка и возраст // Категории, принципы и методы психологии. Психологические процессы: Тез. науч. сообщ. совет. Психологов. - М., 1983. -.С68,С.48.

8. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. –№ 6-7. — С.80-83.

9. Варий М.Е. Загальна психологія: для студентів психології та педагогіки. – К.2007.

10. Вікова і педагогічна психологія/під ред. А.В. Петрівського - Москва, 1973.

11. Комар Т.В. Дискурс саморефлексії у психології // Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К.: 2003. т. V, ч.1. – С.128-133.

12. Комар Т.В. Генетичні чинники рефлексії // Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К.: 2003. – Т.5, ч.4. – С.168-174;

13. Кон И.С. Открытие “Я”. – М., 1978. – 367с.

14. Кон И.С. Психологія ранньої юності - Москва, 1989.

15. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. – М.: Изд-во политической литературы, 1984. – 333 с.

16. Крисько В.Т. Социальная психология: словарь – справочник. – 2004.

17. Кротенко В.І. Проблема емпатії в психологічній літературі // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 12. (НПУ імені М.П.Драгоманова). – Київ, 2001. — С. 89-96.

18. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1978.

19. Лукин М.В. Динамика отношений к себе в процессе организаторской деятельности. Дис… канд. психол. наук.- Л. 1986.

20. Малкина И.Г. Справочник практического психолога. – М. Издательство ЭКСМО – 2005.

21. Мясищев В.М. Основные проблемы и современное состояние психологических отношений человека. // Психологическая наука в СССР. – М.: АПН РСФСР, 1060. – Ч.2. – С. 110-125.

22. М’ясоїд П.А. Заг. психологія: Навч. Посібн. – К.: Вища шк., 2000 – 479 с.

23. Огороднійчук З.В., Кротенко В.І. Роль емпатії у формуванні моральної поведінки дітей // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, № 4. Матеріали науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи”. – Тернопіль, 1998. — С. 26-29.

24. Орищенко О.А. Індивідуальні відмінності в емпатичних перевагах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в XXI столітті: теорія і практика”. Ч. II. Психологічна підготовка фахівців до професійної діяльності. — Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС, 2002. — С. 113-116.

25. Основи практичної психології. / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін.: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 536с.

26. Остапенко Г.В.Самооцінка в підлітковому віці. // Наука і освіта. — 2004. -№3.-С. 130-132,С.130.

27. Пантелеев С.Р. Самоотношение как эмоционально-оценочная система. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. – 110 с.

28. Рубинштейн С.А. Бытие и сознание. О месте психического в общей взаимосвязи явлений материального мира. – М.: АН СССР, 1957. – 327 с.

29. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи / С.Л. Рубинштейн. - М., 1946. - 346с.

30. Самооценка уровня онтогенетической рефлексии / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. —C.244-245.

31. Санникова О.П., Кузнецова О.В., Орищенко О.А.. Индивидуальные особенности эмпатии у лиц с разным уровнем социальной адаптивности // Матеріали VI Костюківських читань “Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку” (28-29 січня 2003 р). Т. 2. — К.: Міленіум, 2003. — С.164-169.

32. Социальная психология. Словарь / Под. ред. М.Ю. Кондратьева // Психологический лексикон. Энциклопедический словарь в шести томах / Ред.-сост. Л.А. Карпенко. Под общ. ред. А.В. Петровского. - М.: ПЕР СЭ, 2006. 176с.С126, С.126.

33. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М.: Политиздат, 1972. – 303 с.

34. Степанов С.С. Популярная психологическая енциклопедия. – М: Издательство ЭКСМО – 2005.

35. Столин В.В. Познание себе и отношение к себе в структуре самосознания.: Дис… докт. психол. наук:19.00.07. – М., 1985. – С. 19-20.

36. Столин В.В. Самоосознание личности. – М. МГУ, 1983. – 284 с. С204,206,С.204.

37. Сарджвеладзе Н. И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой: – Тбилиси: «Мецниереба», 1983. – 206 с.

38. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии / И.И.Чеснокова. - М.: Наука, 1977. - 144 с.

39. Ценностный мир современного студенчества (Социальный портрет явления) / Сост. А.А. Козлов, В.Т. Лисовский, З.В. Сикевич. - М. - 1992.- с 40.

40. Шапошникова Ю.Г. Теоретичні засади дослідження проблеми рефлексії професійного становлення практичного психолога системи освіти // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – Т. VI, Вип. 3. – К., 2004. – С. 396-403.

41. Шапошникова Ю.Г. Особливості самосвідомості майбутніх практичних психологів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. – № 12 (37). – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. – С. 219-223.

42. Шапошникова Ю.Г. Проблема рефлексії у філософських та філософсько-психологічних дослідженнях // Стратегія соціально-психологічного та медико-біологічного забезпечення життєдіяльності людини: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції. – Миколаїв: МДУ, 2004. – С. 172-177.

43. Шапошникова Ю.Г. Теоретичні передумови дослідження рефлексії професійного становлення практичного психолога системи освіти // Впровадження гуманістичної педагогіки в діяльність керівника школи: Наук.-метод. зб-к. – Житомир: ЖОІППО, 2004. – С. 138-140.

44. Rogenrs K.R. Dymond R. F. Psychotherapy and personality change.- Chicago,1954. – 344 p.

45. Wells L.E., Marwell G. Self-Esteem. – Its Conceptualization and Measurement. London, 1976.

Додатки