Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До написання та оформлення

Дипломної роботи

(ОКР «бакалавр», «спеціаліст», «магістр»)

на природничо-географічному факультеті

Сумського державного педагогічного університету

ім. А.С. Макаренка

 

Суми

СумДПУ ім. А.С. Макаренка

2015

 

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До написання та оформлення

Дипломної роботи

(ОКР «бакалавр», «спеціаліст», «магістр»)

на природничо-географічному факультеті

Сумського державного педагогічного університету

ім. А.С. Макаренка

 

 

Суми

СумДПУ ім. А.С. Макаренка

2015

 

УДК 378.22 (083.132)

ББК 74.580.26.8 я 73

М 54

Рекомендовано вченою радою природничо-географічного факультету СумДПУ ім. А.С. Макаренка (протокол № 7 від 26.02.2015 р.)

 

 

Укладачі: Торяник В.М., кандидат біологічних наук, доцент

Сюткін С.І., кандидат географічних наук, доцент

 

 

Рецензенти: кандидат хімічних наук, професор В.В.Бугаєнко

кандидат біологічних наук, доцент О.В.Говорун

кандидат педагогічних наук, доцент Л.П. Міронець

 

Методичні рекомендації до написання та оформлення дипломної роботи (ОКР «бакалавр», «спеціаліст», «магістр») на природничо-географічному факультеті Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка / [укл. В.М. Торяник, С. І. Сюткін]. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2015. – 35 с.

 

 

УДК 378.22 (083.132)

ББК 74.580.26.8 я 73

М 54

ЗМІСТ

 

 

Розділ 1.	Загальні положення
Розділ 2.	Послідовність виконання та оформлення дипломної роботи
	2.1. Підготовчий етап
	2.2. Робота над текстом дипломної роботи
	2.3. Заключний етап
Розділ 3.	Підготовка до захисту та захист дипломної роботи
Список використаних джерел
Додаток А	«Завдання на дипломну роботу студенту»
Додаток Б	Інструкція з оформлення «Завдання на дипломну роботу студенту»
Додаток В	Типові помилки в написанні та оформленні дипломної роботи
Додаток Г	Приклад оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел у дипломній роботі
Додаток Д	Зразок оформлення титульного аркуша дипломної роботи
Додаток Е Додаток Ж	Зразок оформлення змісту дипломної роботи «Подання Голові ДЕК щодо захисту дипломного проекту (роботи)»
Додаток З	Зразок оформлення рецензії на дипломну роботу
Додаток К	Критерії оцінювання дипломної роботи

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

Професійна підготовка бакалаврів, спеціалістів та магістрів на природничо-географічному факультеті Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка передбачає виконання студентами дипломних робіт.

Дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Згідно з діючими на природничо-географічному факультеті СумДПУ ім. А.С. Макаренка навчальними планами усіх спеціальностей студенти випускних курсів можуть в якості форми державної атестації обрати виконання та захист дипломної роботи з однієї дисципліни із тих, з яких згідно з навчальними планами спеціальності складаються державні екзамени. За своїм статусом виконана і успішно захищена дипломна робота прирівнюється до державних іспитів.

Дипломна робота є науково-практичною роботою студента-випускника, яка містить актуальні науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати та наукові положення і свідчить про спроможність дипломника самостійно проводити наукові дослідження в обраній галузі знань. Дипломна робота має комплексний характер і передбачає використання набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін.

До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:

• актуальність теми, відповідність її сучасному стану, перспективам розвитку, практичним завданням певної галузі науки;

• вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

• чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

• наявність елементів наукової новизни;

• узагальнення результатів, обґрунтування їх, формулювання висновків та практичних рекомендацій.

Дипломна робота, що виконується на завершальному етапі навчання студента за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня (далі ОКР) «бакалавр» розв’язує, як правило, одне питання певної науково-практичної проблеми. У дипломній роботі, що виконується на завершальному етапі навчання студента за освітньо-професійною програмою підготовки фахівцівОКР «спеціаліст» поряд з розробкою основного питання розв’язується комплекс питань, пов’язаних з майбутнім напрямком професійної діяльності.

Магістерська робота виконується протягом навчання студента за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців ОКР «м агістр» на базі ОКР «бакалавр» або «спеціаліст». Магістерська робота є кваліфікаційною науково-практичною роботою студента-магістранта, яка містить актуальні науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати та наукові положення і свідчить про спроможність магістранта самостійно проводити наукові дослідження в обраній галузі знань.

До захисту дипломної роботи допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план ОКР «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» та пройшли попередній захист у встановленому порядку.

Науковим керівником дипломної роботи за ОКР «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» призначають кваліфікованого викладача, провідного фахівця у певній галузі знань (що має науковий ступінь або вчене звання).

Обов'язки наукового керівника дипломної роботи:

• надавати допомогу у виборі теми, розробці змісту дипломної роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження тощо;

• визначати поетапні терміни виконання роботи;

• контролювати її виконання;

• доповідати на засіданні кафедри про хід виконання роботи;

• аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

• разом із студентом нести відповідальність за коректність дослідження та дотримання авторського права.

Студент має право вибирати тему дипломної роботи з числа визначених випусковими кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки. Тема дипломної роботи повинна відповідати обраному напряму підготовки (спеціальності), науковій проблематиці кафедри, навчальним та індивідуальним інтересам студента і бути схваленою випусковою кафедрою, ученою радою факультету та затвердженою наказом ректора університету разом з прізвищем наукового керівника у вересні поточного навчального р оку.

Протягом двох тижнів після затвердження теми дипломної роботи, студент разом з науковим керівником у трьох примірниках складають «Завдання на дипломну роботу студенту», зразок якого та інструкцію з оформлення якого див. у додатках А і Б).

Дипломна робота виконується державною мовою.

Незалежно від обраної теми, структура дипломної роботи має бути такою: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ (5-10% від загального обсягу дипломної роботи); основна частина (25-30% – аналітичний огляд літератури з проблеми, 10-15% – матеріал і методика дослідження, 20-30% – результати досліджень та їх обговорення); висновки (5-7% від загального обсягу дипломної роботи); додатки (за необхідності), список використаних джерел.

Рекомендований обсяг дипломної роботи з хімії/біології/географії на здобуття ОКР«бакалавр» – до 40 сторінок, ОКР«спеціаліст» – до 60 сторінок, ОКР «магістр»– до 80 сторінок.Обсяг дипломних робіт з методики навчанняхімії/біології/географії ведеться як для дипломних робіт гуманітарного напряму і становить: за ОКР «бакалавр» – до 60 сторінок, за ОКР«спеціаліст» – до 80 сторінок, за ОКР «магістр»– до 100 сторінок. До загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Однак всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.

Слід зазначити, що дипломні роботи, які відповідають різним напрямам підготовки (спеціальностям) мають свою специфіку, тому їх деталі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівником. Однак, щодо структури, методики їх написання та оформлення вони подібні.

Примірник оформленої відповідно до вимог дипломної роботи подається студентом до деканату факультету у переплетеному вигляді із супровідними документами («Подання Голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту (роботи)» (додаток Е) та рецензією (додаток Ж)) не пізніше 5-ти днів до її захисту. Після захисту дипломні роботи протягом двох тижнів передаються секретарем ДЕК на зберігання до бібліотеки університету за актом, де зберігаються протягом 5 років. Студенти мають право отримати дипломні роботи для ознайомлення в читальній залі за дозволом декана факультету чи завідувача кафедри. Електронний варіант дипломної роботи надається до бази електронної бібліотеки кафедри, де виконувалася дипломна робота.

 

РОЗДІЛ 2

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

 

Раціонально організувати роботу над дипломною роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити обрану тему, мінімізувати кількістьпомилок при написанні та оформленні студентської наукової роботи (додаток В)допоможе алгоритм виконання і оформлення дипломної роботи.

Дипломну роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми – з'ясування об'єкта і предмета – визначення мети і завдань дослідження – пошук і опрацювання першоджерел з обраної теми – складання попереднього змісту роботи – аналітичний огляд першоджерел та викладення матеріалів і методики дослідження – викладення та обговорення результатів проведеного дослідження – формулювання висновків і рекомендацій – написання вступу – оформлення списку використаних першоджерел та додатків.

Далі здійснюється літературне й технічне оформлення дипломної роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист.

Виконання дипломної роботи організується відповідно до календарного плану «Завдання на дипломну роботу студенту» (додатки А, Б). Процес виконання дипломної роботи поділяється на три основні етапи: 1 – підготовчий етап; 2 – етап роботи над змістом; 3 – заключний етап.

 

 

2.1. Підготовчий етап

Цей етап починається з вибору теми дипломної роботи, її осмислення та обґрунтування. Як уже зазначалося, з переліку тем дипломних робіт, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям, або пропонує свою. Перевага надається темі, при розробці якої він може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником визначаються межі розкриття теми.

При з'ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: «Що розглядається?». Предмет дослідження дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, лише про ті суттєві зв'язки, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, які є головними, тобто визначальними для даного конкретного дослідження. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення. Отже, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Вказівка на предмет дослідження повинна міститися в назві дипломної роботи.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом (шляхами) його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослі­дження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної корисності; друга – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо); всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду. Таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Виконання завдань дослідження не можливе безознайомлення з основними літературними першоджерелами з теми дипломної роботи. З метою повного їх виявленнянеобхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках, покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань тощо.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної темисучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження. Чим ширшим і різноманітнішим є коло першоджерел, тим вищою є теоретична і практична цінність дипломного дослідження.

Бібліографічні виписки джерел можна здійснювати у формі електронної бази даних або на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку. У початковий період роботи над темою найзручнішою є розстановка першоджерел в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати їх за основними питаннями, що розкривають зміст теми дипломної роботи. Електронна база бібліографічних даних або картотека наповнюється інформацією відповідно до теми розділів і підрозділів, щоб своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того чи іншого питання.

Робоча картотека буде використана для складання списку першоджерел, тому бібліографічні описи в ній мають бути повними, відповідати вимогам стандарту.Крім основних відомостей про видання необхідно здійснювати анотацію його змісту, вказувати шифр документа і назву бібліотеки (ресурсу), де він зберігається.Складену робочу картотеку необхідно дати на перегляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або включити до неї. Після узгодження з керівником наповнення картотеки першоджерел студент розпочинає їх вивчення, переходячи до другого етапу роботи над дослідженням.

 

2.2. Робота над текстом дипломної роботи

 

Другий етап починається з вивчення та конспектування першоджерел з теми дипломної роботи. Вивчення першоджерел потрібно починати з праць, де проблема відображується в цілому, а потім перейти до джерел більш вузькоспеціалізованого змісту. Починати ознайомлення з першоджерелом треба з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором.

Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему дипломної роботи, щоб виписувати тільки те, що стосується теми дослідження. Виписувати цитати слід на одну сторону окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Після конспектування матеріалу доцільно перечитати його, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення.

Правильна та логічна структура дипломної роботи – це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній зміст роботитреба обов'язково показати науковому керівникові, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи (зразок оформлення змісту дипломної роботи див. у додатку Е).

Готуючись до викладення тексту дипломної роботи,доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду. Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а повинен підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого. Для доказу кожного положення треба наводити аргументи.

В кінці розділів, де висвітлюється стан вивченості теми дослідження та наводяться результати проведеного автором власного дослідження, необхідно робити висновки (наприклад, «Висновки до першого розділу»),на основі яких будуть формулюватися висновки до всієї роботи в цілому. Причому, даний заголовок розташовується симетрично до тексту звичайним шрифтом.

Оперативно і в повному обсязі зібрати (отримати) практичний матеріал для написання основної частини дипломної роботи, узагальнити його та систематизувати можна лише тоді, коли володієш основними методами дослідження, такими як: спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, інтерв'ю, математичні методи обробки кількісних даних, метод порівняльного аналізу тощо. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід розуміти, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов, окремі методи можуть набути переважного значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визначати їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити у сукупності. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядаються, простежити динаміку досліджуваної проблеми, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

Кількісні дані, що ілюструють зміст основної частини роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподіливши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння тощо. Це дозволить зробити конкретні висновки.

Отже, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів в цілому дасть змогу виконати основне завдання дипломного дослідження: поєднати різні роз'єднані знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.

 

2.3. Заключний етап

 

На цьому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до дипломної роботи, оформлення списку першоджерел та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина дипломної роботи. У «Вступі»дипломної роботи розкривається актуальність і стан розробки наукової проблеми, що досліджується та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Повний перелік компонентів вступу полягає у такій послідовності: актуальність теми, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження,практичне значення одержаних результатів, апробація результатів роботи, загальні відомості про структуру та обсяг роботи. У магістерській роботі повинна бути зазначена ще й наукова новизна.

Актуальність повинна відображати внесок саме цієї дипломної роботи у вирішення конкретної наукової проблеми. Наукова новизна визначається у дипломних роботах шляхом надання короткої анотації нових наукових положень, які отримані студентом та випливають з тексту роботи. Слід вказати на ступінь новизни: вперше встановлено (одержано, вивчено), дістало подальшого розвитку тощо. Також необхідно надати короткі відомості щодо впровадження результатів дипломного дослідження, вказати їх теоретичне і практичне значення, у дипломних роботах на здобуття ОКР «бакалавр» і «спеціаліст» бажано, у дипломних роботах на здобуття ОКР «магістр» обов’язково слід зазначити, на яких наукових заходах вони були оприлюднені.

Обов'язковою частиною дипломної роботи є огляд першоджерел з теми дослідження, в який включають найбільш актуальні роботи. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків цих робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково.

Основна частинадипломної роботи за ОКР «б акалавр» повинна містити обґрунтування вибору напрямків досліджень, виклад загальної методики і основних методів досліджень, експериментальну частину, відомості про проведені теоретичні і/або експериментальні дослідження, аналіз і узагальнення результатів дослідження, інформаційно-статистичний матеріал, отриманий з різноманітних першоджерел, в тому числі й в результаті особисто проведених автором досліджень. Інформаційно-статистичний матеріал повинен бути оброблений загальноприйнятими науковими методами. Отримані результати повинні мати авторську інтерпретацію та авторські узагальнення.

У основній частині дипломної роботи на здобуття ОКР «спеціаліст» та «магістр» повинні бути представлені результати власного наукового експерименту. Можуть бути представлені оригінальні методики, авторська експериментальна програма (фрагменти програми), методика, модель або технологія тощо. У магістерській роботі для обробки базових даних повинні застосовуватися окрім загальнонаукових, ще й спеціальні методи конкретної галузі знань. Дослідник повинен давати оцінку достовірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, оцінити негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Логічним завершенням дипломної роботи є загальні висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень. Дуже важливо, щоб вони відповідали меті та завданням дипломної роботи, і можна було б за висновками зрозуміти сутність роботи без ознайомлення з основним її текстом. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й проблеми (питання), що потребують подальшого вивчення. Основна вимога до висновків – не повторювати зміст вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи, акти впровадження, інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, допоміжні ілюстрації (анкети, рисунки, фотографії, таблиці, протоколи, тощо).

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток, наприклад, «Додаток А». Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Список використаних джерел складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних першоджерел та ступінь вивченості досліджуваної теми і є «візитівкою» автора роботи, його професійним обличчям, оскільки свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Список...» повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно дотримуватися вимог державного стандарту (додаток Г). Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядкупрізвищ перших авторів або заголовків праць, спочатку видання українською мовою, потім – іноземними. Бібліографічні записи в «Списку...» повинні мати порядкову нумерацію.

Під час написання дипломної роботи студент повинен посилатися на джерела, включені до бібліографії за текстом. Після згадування про них у квадратних дужках вказують номер, під яким вони зазначені в переліку, наприклад, [13] або [15, с. 9]. Якщо ж посилаються на кілька джерел, між ними ставиться крапка з комою, наприклад, [6; 12] або [1-7]. При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери (зокрема: «у розділі 2», «відповідно до 2.3.4», «рис. 1.3», «за формулою (3.1)», «у рівнянні (1.12)», «у додатку Б», «у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації потрібно вказувати скорочено слово «дивись» (див.).

Літературне оформлення дипломної роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повноту і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальну грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список використаних джерел і додатки, на оформлення титульного аркуша.

Дипломну роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно із зауваженнями керівника. Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між розділами та підрозділами, чи увесь текст «працює» на головну ідею дипломної роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

В процесі оформлення тексту роботи, треба знайти час для повторного перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми. Доцільно відкласти текст і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої особи. Весь цей час не обов’язково постійно читати щось із теми роботи, але слід постійно думати над нею: у цей період, коли тема вивчена та викладена, з'являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми – неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи.

Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вголос, що дозволить побачити можливу непереконливість доказів, кострубатість фраз та уникнути цього. Не треба боятися скорочувати написане – від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки слід ретельно відредагувати кожне речення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст викладених питань. Не варто послуговуватися складними синтаксичними конструкціями – вони часом слабко пов'язані між собою логічно, містять двозначні тлумачення тощо.

У дипломній роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: «Я спостерігав»; «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку», «Ми отримуємо», «Ми спостерігаємо» тощо. Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень. При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (наприклад: Ю. М. Столяров, а не Столяров Ю. М., як це прийнято в списку джерел).

Чернетку дипломної роботи треба роздруковувати на окремих аркушах паперу з однієї сторони з полями шириною приблизно 3-4 см. Недотримання такої вимоги ускладнює внесення необхідних змін до тексту, які можна зробити на полях або на зворотному боці аркуша. Бажано не відкладати оформлення чорнового варіанта роботи на останні дні встановленого терміну. Завдання студента – якомога раніше подати чернетку керівникові.

Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант. Текст роботи повинен бути набраний на комп’ютері шрифтом гарнітури Times New Roman Cyr (кегль 14 пт) текстового редактора Word, середня кількість знакомісць у рядку 75-90, кількість рядків на одній сторінці 29-30. Друкується робота на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм) через 1,5 інтервали комп’ютерного набору тексту. Кегель друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Перед тим як роздруковувати начисто дипломну роботу, її слід ста­ранно ще раз перевірити, уточнити назви розділів, підрозділів, ілюстрацій, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій.

До формулювань заголовків (назв) розділів і підрозділів дипломної роботи висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з переважанням простих і поширених; послідовне й точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Розділи і підрозділи необхідно нумерувати арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу звичайним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу, причому в кінці крапка не ставиться.. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Номер підрозділу складається зномера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу).

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. За умови наявності заголовка його оформлюють курсивом нежирним кеглем.

Кожний розділ потрібно починати з нової сторінки. Підрозділи та пункти розміщуються один за одним за текстом. Заголовки і назви розділів (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки і назви підрозділів та пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої) з абзацного відступу звичайним шрифтом. Відстань між заголовком розділу і заголовком підрозділу, між заголовком підрозділу і заголовком пункту, між заголовком і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Сторінки роботи повинні мати поля таких розмірів: ліве – 30 мм, верхнє – 20 мм, праве – 10 мм, нижнє – 25 мм.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, діаграми, графіки, карти тощо) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, з абзацу. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Нижче наводиться приклад подання ілюстрацій (рис.2.1).

 

Рис. 2.1. Чисельність дорослого населення, яке обслуговується у КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Суми»

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця»із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу). Після цього подається назва таблиці, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту (по центру, жирним шрифтом). Якщо в розділі дипломної роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Якщо частина таблиці переноситься на іншу сторінку, слово «Таблиця»і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовж. табл.»і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2.». Нижче наводиться приклад побудови таблиці (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Структура земельного фонду материків і частин світу, %

Регіон	Населені пункти, промислові об’єкти, транспортні мережі	Рілля та багаторічні насадження	Сіножаті й пасовища	Ліси (у т.ч. штучні)	Невгіддя та внутрішні водойми
Європа
Азія
Африка
…	…	…	…	…	…
Світ в цілому

 

Формули в дипломній роботі (якщо на них є посилання в тексті) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Сторінки дипломної роботи нумеруються від титульної до останньої арабськими цифрами без знака №. Сторінки додатків нумеруються, але не включаються у загальний обсяг роботи. Першою сторінкою дипломної роботи є титульна, яка включається до загальної нумерації сторінок роботи. На титульній сторінці номер не ставиться, на наступних сторінках номер проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш дипломної роботи повинен містити назву відповідного міністерства, вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де виконана робота; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву роботи; шифр і найменування напряму підготовки (спеціальності); освітньо-кваліфікаційний рівень; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по-батькові наукового керівника; місто і рік (додаток Д).

На наступній сторінці розміщується«ЗМІСТ»,якому зазначаються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

Перед остаточним оформленням чистового варіанту дипломної роботи проводиться апробація її результатів (на наукових та науково-практичних конференціях, на засіданнях кафедр тощо). Апробація результатів магістерського дослідження повинна бути здійснена у вигляді наукових та науково-методичних публікацій (мінімум одна публікація за період навчання).

Чистовий варіант дипломної роботи зшивається у такій послідовності: «Подання Голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту (роботи)» (додаток Е), рецензія (додаток Ж), титульний аркуш (додаток Д) та наступні сторінки дипломної роботи.

РОЗДІЛ 3

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА

ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

 

Дипломна робота повинна пройти попередній захист на засіданні випускаючої кафедри і повинна бути рекомендована до захисту. Попередній захист дипломної роботи повинен проводитися не пізніше, ніж за один місяць до початку роботи ДЕК.

У разі успішного проходження попереднього захисту науковим керівником і зав. кафедри оформлюється «Подання Голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту (роботи)» (додаток Ж). До нього входить «Висновок наукового керівника», де стисло відображується виконавська дисциплінованість, сумлінність, ступінь самостійності, творчості та ініціативності студента під час вирішенні завдань, пов’язаних з виконанням дипломної роботи, вміння студента працювати з науковою інформацією, його здатність узагальнювати матеріали і робити логічно обґрунтовані висновки.

Після отримання допуску до захисту, дипломна робота подається на рецензію. Рецензію на дипломну роботу надає кваліфікований науковець (кандидат/доктор наук), спеціаліст-практик відповідної кваліфікації, досвідчений фахівець у певній галузі, який працює в СумДПУ ім. А.С. Макаренка (внутрішня рецензія) або інших установах м. Суми та України (зовнішня рецензія). Рецензент рекомендується кафедрою і затверджується деканатом. Уписьмовій рецензії висвітлюються питання актуальності теми, її відповідності профілю підготовки випускника, указується на відповідність змісту роботи темі дослідження, повнота та глибина розробки запланованих завдань, ступінь теоретичної та практичної підготовленості студента, грамотність та логіка і послідовність викладення матеріалу, обґрунтованість висновків, якість оформлення роботи. У кінці рецензії наводиться загальна оцінка дипломної роботи, яку рекомендує рецензент за чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Підпис зовнішнього рецензента засвідчується зав. канцелярією та завіряється гербовою печаткою організації, де працює рецензент. Внутрішня рецензія завіряється підписом рецензента. Завірена в установленому порядку рецензія подається не пізніше ніж за 7 днів до захисту у 2-х примірниках. Оформлення рецензії на дипломну роботу здійснюється за зразком, наведеним у додатку З. У «шапці» рецензії на дипломну роботу за ОКР «бакалавр» вказується напрям підготовки, за ОКР «спеціаліст» чи «магістр» – спеціальність.

Порядок захисту дипломних робіт встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії» і відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії відповідно до списків студентів, допущених до захисту, оприлюднених не пізніше як за 5 днів до дати захисту.

Дата захисту визначається графіком навчального процесу і засідань Державних екзаменаційних комісій, що затверджується ректором, і доводиться секретарем ДЕК до відома голови, членів ДЕК, студентів.

До ДЕК перед початком захисту дипломних робіт подаються такі документи: зведена відомість про виконання студентом навчального плану і отримані ним оцінки, дипломна робота з «Поданням Голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту (роботи)» (додаток Ж) та рецензією фахівця відповідної кваліфікації (додаток З), індивідуальний навчальний план студента. Можуть бути представлені інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної дипломної роботи.

Захист дипломної роботи відбувається за участю не менш як половини складу ДЕК з обов’язковою присутністю голови комісії. Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК. Процедура захисту складається з представлення головою ДЕК дипломника та теми його дослідження, доповіді студента, відповідей на запитання голови і членів ДЕК, інших осіб, які присутні на захисті, відповідей студента на зауваження рецензента. За умов відсутності рецензента і/або наукового керівника зміст рецензії і висновокнаукового керівника оголошує секретар ДЕК. Загальний час захисту не повинен перевищувати 25 хв. на одного студента.

Час виступу дипломника із презентацією результатів роботи на засіданні ДЕК не повинен перевищувати 12 хв. Виступ має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу – мультимедійних слайдів, плакатів, додаткового матеріалу. У доповіді студент має розкрити актуальність теми, об’єкт і предмет дослідження, мету, завдання та методи дослідження, структуру роботи, основні положення змісту, отримані результати дослідження, висновки роботи. У доповіді необхідно наголошувати, що саме є самостійним доробком дипломника.

Оцінка дипломних робіт проводиться за чотирибальною шкалою на основі результатів захисту роботи, рецензії та висновку наукового керівника (критерії оцінювання див. у додатку К). Оцінка за дипломну роботу не перескладається. У процесі визначення оцінки враховується: змістові аспекти роботи (актуальність, якість аналізу наукових джерел, реальні практичні рекомендації, ступінь самостійності в аналітичній та експериментальній роботі, відповідність оформлення вимогам), якість захисту роботи (уміння стисло й чітко викласти результати дослідження, захищати свої думки, погляди, загальний рівень підготовки студента та представлення презентації).Результати захисту дипломних робіт оголошуються у день проведення державного іспиту після оформлення протоколів ДЕК.

Рішення ДЕК щодо оцінки знань, виявлених під час захисту дипломної роботи, а також присвоєння випускникові кваліфікації та видання диплома про освіту державного зразка приймається ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, що брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів – голос голови є вирішальним. ДЕК приймає рішення про присвоєння кваліфікації кожному студенту окремо.

За умов не допуску студента, що навчався за ОКР «бакалавр» та «спеціаліст», до захисту дипломної роботи (згідно рішення кафедри), випускник має право складати державні екзамени на загальних умовах, якщо державні екзамени не передбачені навчальним планом, студент відраховується з університету. За умов отримання студентом незадовільної оцінки, або відсутності студента під час захисту без поважних причин він відраховується з університету, і йому видається академічна довідка. За умови поновлення ДЕК визначає форму державної атестації: державні екзамени, повторний захист (не раніше ніж на наступний рік, але не пізніше трьох років після відрахування) дипломної роботи з доопрацюванням або дипломної роботи за новою темою, визначеною у встановленому порядку.

За умов відсутності студента під час захисту з поважних причин ДЕК може перенести дату захисту дипломної роботи протягом поточного календарного року, але не пізніше нового календарного року.

За умов не допуску студента, що навчався за ОКР «магістр», до захисту магістерської роботи (згідно рішення кафедри) або незадовільної оцінки, відсутності студента під час захисту без поважних причин, він відраховується з університету і йому видається академічна довідка. За умови його поновлення ДЕК визначає, чи може студент подавати на повторний захист (не раніше ніж на наступний рік і не пізніше трьох років після відрахування) ту саму роботу з доопрацюванням або підготувати магістерську роботу за новою темою, визначеною в установленому порядку.

За умов відсутності студента під час захисту з поважних причин ДЕК може перенести дату захисту магістерської роботи протягом поточного календарного року, але не пізніше нового календарного року.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Вказівки та вимоги до виконання студентських наукових робіт з хімії. Для студентів випускних курсів. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. – 32 с.

2. Довідник офіційного опонента. Збірник нормативних документів та інформаційних матеріалів з питань експертизи дисертаційних досліджень / [упоряд. Ю.І. Церков]. – 2-ге вид., випр. і доповн. – К.: Толока, 2008. – 64 с.

3. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсової, дипломної, магістерської роботи / [укл. В. М.Торяник, С. І. Сюткін]. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. – 41 с.

4. Положення про дипломну роботу (ОКР «бакалавр», «спеціаліст») у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка / Ю.О. Лянной, В. І. Статівка, О. Г. Козлова, Г. Ю. Ніколаї, С. В. Петренко – Суми: СумДПУ ім А.С. Макаренка, 2010. – 12 с.

5. Положення про дипломну роботу (ОКР «магістр») у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка / Ю. О. Лянной, В. І. Статівка, О.Г. Козлова, Г. Ю. Ніколаї, С. В. Петренко – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010. – 12 с.

6. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підруч. / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – К.: Знання, 2004. – 307 с.

 

Додаток А

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

 

Природничо-географічний факультет

Кафедра _________________________________________

Освітньо-кваліфікаційний рівень («Бакалавр»/«Спеціаліст»/«Магістр»)

Напрям підготовки 6.040101 Хімія* 6.040102 Біологія*6.040104 Географія* (для ОКР «Бакалавр»)

Спеціальність 7.04010101 Хімія* (спеціалізація: інформатика); 7.04010201 Біологія* (додаткова спеціальність: 7.04010101 Хімія*; 7.03010301 Психологія*); 7.04010401 Географія* (додаткова спеціальність 7.04010201 Біологія*) (для ОКР «Спеціаліст»)

Спеціальність 8.04010101 Хімія* (спеціалізація: інформатика); 8.04010201 Біологія* (додаткова спеціальність: 7.04010101 Хімія*; 7.03010301 Психологія*); 8.04010401 Географія* (для ОКР «Магістр»)

«Затверджую»

Завідувач кафедри _________________________

(назва кафедри)

______________________________

(підпис)

«___» ________________ 20__ р.

З А В Д А Н Н Я