Розділ іі комплексний аналіз і оцінка результатів вивчення об’єкту

Комплексна оцінка територіїоб’єкта складена на основі попередніх окремих оцінок – історико-культурних, архітектурних, ландшафтних, містобудівельних. Вона проведена для обґрунтування можливостей та доцільності відновлення території об’єкта.

У процесі комплексної оцінки встановлено: межі території об’єкта; основні елементи ландшафтної композиції; ділянки території, які потребують різних підходів до їх відновлення.

Усі наявні ландшафтні об’єкти розподілено залежно від містобудівельних, стильових, ландшафтно-композиційних особливостей, цінності та ступеня збереженості.

Враховуючи містобудівельні особливості, цей ландшафтний об’єкт належить:

- за розташуванням – до міських;

- за величиною – до малих;

- за функціональним призначенням та використанням – транзитний сквер.

Залежності від стильових особливостей даний об’єкт є:

- за архітектурно-планувальним рішенням – регулярний з елементами пейзажного планування;

- за часом створення – друга половина XX ст.;

Залежно від ландшафтно-композиційних особливостей об’єкт:

- за ландшафтними умовами є рівнинний;

- за композицією – змішаний;

- за складом насаджень – переважають хвойні дерева і чагарники.

Об’єкт історичної цінності немає, так як не був пов'язаний з історичними подіями.

Залежно від ступеня збереженості планувальної структури і композиції ландшафтного об’єкта та елементів насаджень, ландшафту, архітектурних споруд, досліджувана територія належить до об’єктів, що збереглися в доброму стані, проте насадження на цьому етапі потребують відновлення та доповнення.

Так як об’єкт знаходиться в центральній частині міста і є доповнюючим елементом до головного корпусу СНУ ім. Лесі Українки, виконує роль партеру, то потрібно брати це до уваги. Сквер має мати високу естетичну цінність, оскільки він проглядається з центральної проїжджої частини, являється прогулянковим місцем і короткочасним відпочинком для туристів, студентів і жителів міста. Об’єкт являється початком входу до парку ім. Лесі Українки, в якому часто відбуваються різноманітні заходи присвячені пам’яті Т. Г. Шевченку.

Під час роботи провели композиційно-ландшафтний аналіз території. Встановлено, що більшу частину території цього об’єкта становлять відкриті - 80% та напіввідкриті простори - 20%. Археологічно цінні ділянки, реліктові та історично цінні насадження, дерева, водні об’єкти відсутні.

Під час натурних обстежень була проведена інвентаризація зелених насаджень. В ході інвентаризації було виокремлено наступні види декоративних рослин: Ялина колюча ф. голуба, Туя західна, Туя західна «Smaragd», Ялина звичайна ф. подушковидна «Nidiformis», Туя західна золотиста «Rheingold», Ялівець лускатий «Blue Star», Туя західна «Miky», Ялівець середній «Old Gold», Ялівець конферта, Туя західна «Teddy», Очиток видний, Алісум скельний, Ясколка повстяна, Флокс шиловидний, Молодило.

Їх декоративність визначається зовнішніми ознаками, зокрема розміром і формою крони; формою, забарвлення і розміром хвої, листя та квітів, забарвленням стовбура а також довговічністю. Декоративність даних рослин також залежить і від суб’єктивного сприйняття. Тому аналізуючи декоративні рослини, що ростуть на даному об’єкті можна зробити висновок, що їх декоративність на даний час дуже низька. Основною причиною є відсутність проведення своєчасних доглядів, що призвело до значного загущення рослин, а як внаслідок пригнічений стан рослин. На території присутні дерева ялини колючою та туї західної, де одні екземпляри вже втратили, а інші поступово втрачають свою декоративність внаслідок досягнення старшого віку.

Трав’яний покрив на території має прогалини, неоднорідне забарвлення, тому перебуває в незадовільному стані. Нас стан насаджень також впливає близьке розташування до проїжджої частини, яка слугує джерелом забруднення повітряного середовища. Тому під час вибору рослин для озеленення даної території, потрібно враховувати їх стійкість до несприятливих факторів міського середовища.

Центральною композиційною віссю даного об’єкту є пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Таким чином усі заходити щодо реконструкції спрямовані підсилення пам’ятника, а також архітектури університету.

Транзитний та прогулянковий рух здійснюється по всій території, яка покрита асфальтовим покриттям. В південно-західній частині об’єкту біля ялини присутнє осідання ґрунту на глибину в середньому 20 см, діаметром близько 3 м. Дана частина території потребує детального вивчення і з’ясування причини осідання ґрунту, з подальшим прийняттям необхідних рішень, щодо ліквідування даної проблеми. Якщо в найближчий термін не прийняти певних мір, наслідки можуть бути непередбачувані, що призведуть до значних затрат.

На даній території присутні також малі архітектурні форми, зокрема лавки, смітники, ліхтарі, парковка для велосипедів, стаціонарні контейнери з рослинами. Лави на території розміщені не рівномірно, а також потребують проведення поточного ремонту. Ліхтарі потребують заміни на нові, оскільки знаходяться в незадовільному стані, хоч ще і виконують свою функцію. Смітники розташовані також нерівномірно і виконані в різних стильових формах (квадратні та круглі).

Стаціонарні контейнери розташовані в ряд з обох боків об’єкта, таким чином зумовлюють відсутність руху автомобілів по даній території. Вони виконують свою функцію в повному обсязі, а також гарно вписуються в даний стиль об’єкту.

Внаслідок аналізу комплексної оцінки території на схемі зображені ділянки, що підлягають реконструкції, зокрема це дві площадки де на даний час ростуть дерева ялини колючої, а також зеленці перед університетом і маленькі квітники в стаціонарних контейнерах біля сходинок при вході в університет.