Етапи проектування баз даних. Життєвий цикл БД

Етапи проектування баз даних:

· Концептуальне проектування БД.

Це процедура проектування інформаційної моделі підприємства, що не залежить від будь-яких фізичних умов реалізації. Мається на увазі створення концептуальної моделі даних, незалежної від деталей реалізації (тип СУБД, мова програмування, обчислювальна платформа та ін.). Зазвичай використовуються графічні нотації у вигляді ER-діаграм.

· Логічне проектування БД.

Фаза логічного проектування полягає в перетворенні концептуальної моделі в логічну. Формується схема бази даних на основі конкретної моделі даних. Цей етап служить джерелом інформації для фази фізичного проектування.

· Фізичне проектування БД.

Це процес створення схеми бази даних для конкретної СУБД. Специфіка конкретної СУБД може включати в себе обмеження на іменування об'єктів бази даних, обмеження на підтримувані типи даних і т.п.

Етапи життєвого циклу баз даних:

1. Планування розробки. Сюди входить визначення бізнес плану і цілей організації. Може знадобитися побудування корпоративної моделі даних.

2. Визначення вимог до системи. Визначення меж досліджуваної області та способи взаємодії з іншими частинами інформаційної системи організації.

3. Збір та аналіз вимог користувачів. Це може бути зроблено за допомогою опитування співробітників, спостереження за діяльністю підприємства, за допомогою вивчення документації, за рахунок досвіду роботи над іншими схожими проектами.

4. Проектування бази даних. Процес створення проекту БД, подання даних і зв'язків між ними, створення моделі даних для підтримки транзакцій. Сюди входить і розробка попереднього проекту (спадний і висхідний підхід).

5. Вибір цільової СУБД. Мета даного етапу полягає у виборі системи, задовольняє як поточним так і майбутнім вимогам організації, при оптимальному рівні витрат. Необхідно скоротити список претендентів до декількох продуктів, оцінити кожний з них і вибрати той, який максимально відповідає тим цілям, які ставить замовник.

6. Розробка додатків. Включає в себе проектування інтерфейсу користувача і прикладних програм, призначених для роботи з СУБД. Проектування транзакцій.

7. Створення прототипів. Це створення робочої моделі програми БД. Прототип додатка БД створюється для того, щоб користувачі могли випробувати його в роботі і визначити які з функцій відповідають їх очікуванням, а які вимагають доопрацювань. Прототип допомагає в значній мірі пояснити вимоги користувачів, як для самих себе, так і для розробників, а також оцінити гнучкість розробленого проекту БД. Основна перевага прототипу - полягає у відносній дешевизні і простоті створення.

8. Реалізація. Це фізична реалізація БД і розроблених додатків. В результаті виконання всіх попередніх пунктів буде підготовлено все, що необхідно для реалізації БД. Реалізація здійснюється за допомогою створення її опису на мові визначення даних (DDL) для цільової СУБД. На цьому етапі також створюються екрани меню, форми введення даних та звіту. В даний час будь-яка СУБД має утиліту завантаження існуючих даних в нову БД. Це утиліті зазвичай потрібно надати специфікацію файлу джерела і цільової БД, після чого вона автоматично перетворює дані в потрібний формат файлів нової БД.

9. Конвертація і завантаження даних. Це процес перенесення існуючих даних в будь-яку БД і модифікація будь-яких існуючих додатків з метою організації роботи з новою БД. Цей етап виконується тільки в тому випадку, якщо нова БД замінює стару.

10. Тестування. Це процес виконання прикладних програм з метою пошуку помилок. Перш ніж використовувати систему на практиці її потрібно ретельно протестувати. Цього домагаються шляхом розробки продуманої стратегії з використанням реальних даних, коли весь процес тестування відбувається послідовно і логічно правильно. Збір статистичних даних на етапі тестування дозволяє встановити показники надійності даних і якості програмного забезпечення. Процес тестування повинен проходити за участю користувачів. Стратегії тестування: спадний, висхідний, інтенсивне і тестування потоків.

11. Експлуатація та супровід. Може знадобитися внесення змін до ПЗ, з метою виправлення помилок, підвищення продуктивності або адаптації до нових умов роботи.