Б) використання звертання;

Вступ

1. Вища форма загальнонародної мови – це:

а) територіальні діалекти;

б) наріччя;

в) сучасна українська літературна мова.

 

2. Державна мова – це:

а) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язкове в органах державного управління та діловодства;

б) єдина національна мова українського народу;

в) найважливіший універсальний засіб спілкування.

 

3. Літературна мова – це:

а) національна мова;

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей;

в) нижча форма загальнонародної мови.

 

4. Літературна мова реалізується:

а) в усній і писемній формах;

б) у сучасній українській літературній мові й територіальних діалектах;

в) у національній та державній мові.

5. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, що закріплюються в процесі суспільної комунікації, – це:

а) орфоепічні норми;

б) стилі української літературної мови;

в) норми літературної мови.

 

6. Головна ознака літературної мови:

а) варіативність;

б) черговість;

в) унормованість.

7. У Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня 1996 р., записано:

а) Державною мовою в Україні є українська мова;

б) Державною мовою в Україні є російська мова;

в) Державною мовою в Україні є українська й російська мови.

8. Українська мова є державною мовою в Україні відповідно до статті:

а) 5 Конституції України;

б) 10 Конституції України;

в) 9 Конституції України.

9. Літературна мова обслуговує:

а) усі сфери суспільного життя;

б) тільки художню літературу;

в) тільки потреби суспільства на найвищому рівні.

10. Утвердження української мови як державної неможливе без:

а) територіальних діалектів;

б) створення мовної ситуації, за якої українська мова мала б усі можливості безперешкодного вживання;

в) функціонування її в судочинстві.

 

11. До слов’янської групи мов поруч з українською належать:

а) верхньолужицька, словенська, російська, словацька;

б) білоруська, молдовська, польська, хорватська;

в) чеська, болгарська, угорська, сербська.

12.До індоєвропейської мовної сім’ї поруч з українською мовою належать:

а) німецька, іспанська, грузинська, латинська;

б) словацька, норвезька, грецька, італійська

в) литовська, російська, турецька, фінська.

13. Ознаки літературної мови перелічено у рядку:

а) унормованість, поліфункціональність, наддіалектність, стилістична диференціація, опрацьованість;

б) діалектність, правильність, стандартність;

в) наявність художнього стилю, опрацьованість, кодифікація, багатоманітність.

14. Вищою формою реалізації загальнонаціональної мови є:

а) територіальний діалект;

б) літературна мова;

в) жаргон;

г) просторіччя.

 

15. Зачинателем нової української мови був:

а) Григорій Сковорода;

б) Тарас Шевченко;

в) Іван Котляревський;

г) Іван Франко.

 

16. Основоположником літературної української мови вважають:

а) Івана Котляревського;

Б) Тараса Шевченка;

в) Михайла Коцюбинського;

г) Івана Франка.

 

17. Який діалект ліг в основу української літературної мови:

а) наддністрянський;

б) середньонаддніпрянський;

в) поліський;

г) степовий?

18. Мова – це:

а) найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності;

б) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи;

в) вища форма національної мови.

19. Новоукраїнська доба розвитку української мови (за О.Горбачем) бере свій початок у:

а) 1800 році;

б) 1900 році;

в) XXI столітті.

20. До якої мовної сім'ї належить українська мова:

а) слов'янської;

б) східнослов'янської;

в) індоєвропейської?

21. До якої мовної підгрупи належить українська мова:

а) східнослов'янської;

б) західнослов'янської;

в) південнослов'янської?

 

22. Державний статус української мови закріплений у:

а) Конституції України;

б) Законі України про мови;

в) Законі “Про мови в Українській РСР”.

 

23. При всій різноманітності мовних засобів, функціонально-стильових варіантів, літературна мова зберігає свою внутрішню цілісність. Цю ознаку називають:

а) наддіалектністю;

б) стандартністю;

в) поліфункціональністю;

г) унормованістю.

24. повторення 9

25. Літературна мова виявляється у таких формах:

а) лише усній;

б) тільки писемній;

в) в усній та писемній.

26. До якої мовної сім’ї належить українська мова?

а) семіто-хамітської;

б) індоєвропейської;

в) угро-фінської.

27. Ознака літературної мови, яка виявляється у здатності виконувати різні функції – це...

а) стандартність;

б) поліфункціональність;

в) стилістична диференціація.

28. повторення 3

29. Виберіть ознаки усної форми літературної мови (мовлення):

а) первинне; діалогічне й монологічне; непідготовлене заздалегідь, допускає імпровізацію;

б) вторинне; монологічне;пов’язане з попереднім обдумуванням.

в) первинне; діалогічне, підготовлене заздалегвдь

30. Що таке територіальний діалект?

а) різновид національної мови, яким розмовляють на певній території країни;

б) різновид національної мови, яким розмовляють у певній соціальній групі.

в)?

 

31. Що таке державна мова?

а) мова, якою розмовляє переважна частина суспільства;

б) мова преси;

в) офіційна мова державних установ, освіти, науки, культури.

32. Ставлення до мови, потреба підвищувати рівень культури мовлення, формується в:

а) передусім у людському колективі;

б) передусім у сім’ї;

в) передусім у школі.

 

33. Шляхи підвищення особистої культури мовлення – це:

а) свідоме ставлення до слова;

б) відсутність мовленнєвого зразка в сім’ї, в школі;

в) вдосконалення знань норм літературної мови.

34. Наближення писемного мовлення до усного досягається за допомогою:

а) заміни коротких речень довгими;

б) використання звертання;

в) заміни дієслова віддієслівними іменниками.

35. Унормованість, стандартність, наддіалектність, поліфункціональність, стилістична диференціація – це ознаки:

а) національної мови;

б) літературної мови;

в) ділової мови

36. Діалекти - це:

а) елементи лексичної системи в художньому творі;

б) територіальні риси усного мовлення та художнього твору;

в) мовлення окремих соціальних та професійних груп.

37. Основними аспектами вияву культури мовлення є:

а) порядність і багатство, етика і хороший тон, поліфункціональність;

б) нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність;

в) дохідливість, чіткість, логічність, послідовність, переконливість, однозначність.

Функції мови

1. Мовна функція, яка єднає між собою представників певної нації у часі і просторі –це:

а) ідентифікаційна;

б) культурологічна;

в) фатична.

2. Комунікативна функція мови виявляється у тому, що мова є засобом:

а) пізнання і накопичення людського досвіду;

б) людського мислення;

в) спілкування.

 

3. Дотримання норм поведінки та моральних правил за допомогою мови – це прояв її:.

а) експресивної функції;

б) фатичної функції;

в) етичної функції;

4. У використанні мови для встановлення контакту та вияву підкресленої уваги до співрозмовника полягає її... функція:

а) номінативна;

Б) фатична;

в) волюнтативна;

5. Яка основна функція мови?

а) номінативна;

б) мислетворча;

в) комунікативна.

 

6. Обмін неінформативними з погляду реальної комунікації повідомленнями, які виконують важливу етикетну функцію – це функція:

а) культуроносна;

б) експресивна:

В) фатична.

7. Мова виконує такі функції:

а) волюнтативну, експресивну, лексичну;

б) пізнавальну, номінативну, комунікативну;

в) комунікативну, магічно-містичну, словотворчу.

8. Те, що мова є засобом вияву почуттів, емоцій, переживань, є вираженням її:

а) етичної функції;

б) експресивної функції;

в) естетичної функції;

г) фатичної функції.

 

9. Дотримання норм поведінки та моральних правил за допомогою мови – це прояв її:.

а) експресивної функції;

б) фатичної функції;

в) етичної функції;

г) ідентифікаційної функції.

10. Комунікативна функція мови виявляється у тому, що мова є засобом:

а) пізнання і накопичення людського досвіду;

б) людського мислення;

в) називання усіх реальних та ірреальних сутностей.

г) спілкування.

МОВНА НОРМА

1. Орфоепічні норми регулюють:

а) написання слів і їх частин;

б) використання слів відповідно до їх лексичного значення;

в) правила вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення.

2. Синтаксичні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б) доцільність використання мовних засобів у конкретних мовних стилях;

в)написання слів та їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс;

3. Єдині загальноприйняті правила, передачі усної мови на письмі мають назву:

а) орфоепічні норми;

б) орфографічні норми;

в) пунктуаційні норми;

4. Орфографічні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б)написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс;

в) правила вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення.

 

5. Які норми визначають вживання слів відповідно до їх лексичного значення і не допускають використання жаргонної, просторічної та діалектної лексики:

а) граматичні;

б) стилістичні;

в) лексичні;

 

6. Пунктуаційні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б) написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс;

в) правила вживання розділових знаків у реченні, тексті.

7. Які норми стосуються правил творення та вживання форм слів, а також їх поєднання у речення і словосполучення:

а) граматичні;

б) орфографічні;

в) стилістичні;

8. Лексичні норми літературної мови фіксує:

а) орфографічний словник;

Б) тлумачний словник;

в) етимологічний словник;

 

9. Граматичні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б) написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс;

в) правила вживання розділових знаків у реченні, тексті.

 

10. Які види норм стосуються правильного розташування розділових знаків:

а) пунктуаційні;

б) лексичні;

в) синтаксичні;

11. Наявність у мові чітких, обов’язкових правил вимови звуків, наголошування, вживання слів, творення та використання граматичних форм, синтаксичних конструкцій – це...

а) стандартність;

б) унормованість;

в) наявність усної і писемної форми вираження.

12. Написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс, правила переносу слів із рядка в рядок – це:

а) лексичні норми;

б) граматичні норми;

в) орфографічні норми.

13. Існують такі види мовних норм:

а) орфоепічні;

б) лексикологічні;

в) стилістичні.

14. Лексичні норми літературної мови регламентують:

а) вживання слів відповідно до їхнього лексичного значення;

б) вживання термінів;

в) вживання діалектизмів.

15. Унормованість – основна ознака:

а) літературної мови;

б) національної мови;

в) діалектів.

16. Які види норм регулюють правильне наголошування:

а) орфографічні;

б) орфоепічні;

в) акцентуаційні;

17. Норми правопису української мови зафіксовано в:

а) орфографічному словнику;

б) орфоепічному словнику;

в) енциклопедичному словнику;

 

18. Які види норм регулюють доцільність використання засобів у конкретних стилях мови:

а) словотвірні;

б) стилістичні;

в) лексичні;

19. Акцентуаційні норми регулюють:

а) написання слів разом, окремо і через дефіс;

б) правила вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення.

в) дотримання правил наголошування слів.

20. Які види норм стосуються правильного розташування розділових знаків:

а) пунктуаційні;

б) лексичні;

в) синтаксичні;

21. повторення 19

22. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, що закріплюються в процесі суспільної комунікації, – це:

а) орфоепічні норми;

б) стилі української літературної мови;

в) норми літературної мови.

23. Норми, які регулюють творення слів, уживання форм слів, побудову словосполучень і речень, – це...

а) орфографічні;

б) граматичні;

в) стилістичні.

24. При всій різноманітності мовних засобів, функціонально-стильових варіантів, літературна мова зберігає свою внутрішню цілісність. Цю ознаку називають:

а) наддіалектністю;

б) стандартністю;

в) поліфункціональністю;

25. повторення 22

26. повторення 23

27. Які види норм регулюють правильну вимову:

а) орфографічні;

б) орфоепічні;

в) акцентуаційні;

г) лексичні?

28. Які види норм стосуються правильного узгодження слів у межах речення і словосполучення:

а) пунктуаційні;

б) лексичні;

в) синтаксичні;

г) стилістичні?

29. Єдині загальноприйняті правила, передачі усної мови на письмі мають назву:

а) орфоепічні норми;

б) орфографічні норми;

в) пунктуаційні норми;

г) граматичні норми.

30. Які норми визначають вживання слів відповідно до їх лексичного значення і не допускають використання жаргонної, просторічної та діалектної лексики:

а) граматичні;

б) стилістичні;

в) лексичні;

г) орфографічні?

31. Які види норм регулюють доцільність використання засобів у конкретних стилях мови:

а) словотвірні;

б) стилістичні;

в) лексичні;

г) акцентуаційні?

32. Які види норм стосуються правильного розташування розділових знаків:

а) пунктуаційні;

б) лексичні;

в) синтаксичні;

г) стилістичні?

33. Які види норм встановлюють закономірності утворення нових слів за наявними у мові словотвірними моделями:

а) лексичні;

б) граматичні;

в) словотвірні;

г) орфографічні?

 

Українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів

1. Мовний стиль – це:

а) різновиди текстів певного стилю;

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

в) різновид національної мови, який є засобом спілкування людей, об’єднаних спільністю території.

2. Функціональні стилі мови - це:

а) різновиди літературної мови, що об’єднують мовні одиниці за їхнім суспільним призначенням.

б) різновиди літературної мови, що об’єднують мовні одиниці за їхнім функціональним призначенням.

в) різновиди літературної мови, що об’єднують мовні одиниці за їхнім лексичним призначенням.

3. В основі функціонально-стилістичного розмежування мови лежать:

а) екстралінгвістичні та власне мовні чинники;

б) інтралінгвістичні та фонетичні чинники;

в) власне мовні та суспільні чинники.

4. Розрізняють стилістичні риси:

а) загальні й конкретні;

б) загальні й специфічні;

в) мовні й позамовні.

 

5. У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі:

а) конфесійний, науковий, офіційно-діловий, художній, розмовний, публіцистичний;

б) науково-навчальний, дипломатичний;

в) світський, міщанський, сільський.

 

6. У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі:

а) науково-навчальний, художньо-публіцистичний, драматичний, дипломатичний;

б) релігійний, науковий, офіційно-діловий, художній, розмовний, епістолярний;

в) світський, публіцистичний, академічний, офіційно-діловий.

 

7. Основними параметрами функціональних стилів мови є:

а) організація матеріалу, підстилі, мовні особливості;

б) підстилі, загальні позамовні ознаки, сфера вживання, лексичне багатство;

в) сфера вживання, призначення, жанри реалізації, позамовні ознаки, мовні особливості, підстилі.

 

8. Поняття „Українська мова за професійним спілкуванням” співвідносять з такими функціональними різновидами літературної мови:

­­­а) науковим та науково-популярним;

­б) офіційно-діловим і законодавчим;

в) офіційно-діловим і науковим.

 

9. Які стилі реалізуються у професійному мовленні?

а) науковий та науково-популярний;

б) офіційно-діловий і законодавчий;

в) офіційно-діловий і науковий.

 

10. повторення 3

 

11. Науковий стиль нової української літературної мови почав розвиватися:

а) із ХІ ст.;

б) із ХІХ ст.;

в) із ХІV ст.

 

12. Науковий стиль має такі підстилі:

а) власне-науковий, науково-розважальний, науково-інформаційний;

б) науково-популярний, науково-рекламний, власне науковий;