У першому засновку наводяться дві підстави, з яких випливають відповідно два наслідки; у другому засновку, який являє собою диз'юнктивне судження, стверджується істинність однієї чи іншої підстави; у висновку стверджується істинність одного чи іншого наслідку. Складна конструктивна дилема відрізняється від простої конструктивної дилеми лише тим, що обидва наслідки її умовного засновку різні (в простій – однакові).
Якщо я прийму виклик на дуель, то він мене вб’є, а якщо я не прийму виклик, то всі вважатимуть мене трусом.
Але я можу або прийняти виклик, або відмовитися від дуелі.
Отже мене або вб’ють, або вважатимуть трусом.
Це класичний випадок дилеми, коли обидві альтернативи небажані для того, хто повинен здійснити вибір. Така ситуація характеризується виразом «обрати з двох зол найменше". Саме тому в давнину про такі ситуації говорили: «Посадити на роги дилеми».
Проста деструктивна дилема
В більшому засновку (умовному) із однакових підстав випливають різні наслідки. У другому засновку, який є диз'юнктивними судженням, заперечуються всі можливі наслідки. У висновку заперечується підстава.
У традиційної формальній логіці просту деструктивну дилему зазвичай представляють у вигляді такої схеми:
Якщо А є D, то B є F, якщо A є D, то C є E. B не є F, або C не є E. А є D. Мовою логіки висловлювань структура простої деструктивної дилеми записується таким чином:А→В ┴ А→С (ВvС) (або В ∧ С. Це тотожні (рівнозначні) формули)АЯкщо людина захворіла на УЦП, то або її імунітет протягом тижня виробить антитіла до цієї хвороби, або людина помре на третьому тижні.
Ми спостерігаємо за Петром вже четвертий тиждень: у нього немає антитіл до УЦП, і він не помер на минулому тижні.
Отже, він не захворів на УЦП.
Істинні висновки в простій деструктивній дилемі можна отримати і за умови простої диз’юнкції у більшому засновку:
А→В v А→С (ВvС) АПриклад простої деструктивної трилеми:
Коли у людини ГРВІ, то у неї висока температура, нежить або болить горло.
У нього немає високої температури, нежиті та не болить горло
Отже, у нього немає ГРВІ.
Складна деструктивна дилема
Дилема такого виду містить один засновок, що складається з двох умовних суджень з різними підставами і різними наслідками; у другому засновку заперечуються обидва наслідки (заперечення диз'юнкції обох наслідків); висновок є диз'юнкцією заперечень обох підстав. У формі, звичайної для традиційної логіки:
Двійочник Іван дуже хоче навчатися в інституті, але може це зробити лише за двох умов:
Якщо двійочник Іван мав би багатих батьків, він би навчався на контракті, якщо він мав би гарні зв’язки, то навчався би на бюджеті.
Але він не навчається на контракті або не навчається на бюджеті.
Отже, він не має ані багатих батьків, ані гарних зв’язків
Відповіді
Відповіді: безпосередні умовиводи
Повернутися
| Засновок | Перетворення | Обернення | Протиставленя |
| Жодна комаха (S+) не вміє читати (P+) (Е) | Всі комахи (S+) є істотами, що не вміють читати (неР-) | Жодний з тих, хто не вміє читати (+), – не є комахою (+) | Деякі з тих, хто не вміє читати, - комахи |
| Всі крокодили – тварини (А) | Всі крокодили не є не тваринами | Деякі тварини - крокодили | Жодна не тварина (неР) не є крокодилом |
| Деякі комахи (S-) не літають (P+) (О). | Деякі комахи є не літаючими істотами (є неР-) | - | Деякі нелітаючі істоти є комахами |
| Деякі крокодили (S-) живуть у зоопарку (P-) (І) | Деякі крокодили (S-) не є істотами, що не живуть у зоопарку (не є неР) | Деякі тварини, що живуть у зоопарку, – крокодили. | - |
| Василь (S+) – студент (P-) (А) | Василь не є не студентом | Один зі студентів - Василь | Жодний не найкращий студент групи не є Василем |
| Василь Василенко (S+) – найкращий студент групи (P+) (А). | Василь не є не найкращим студентом групи | Найкращий студент групи (+) – це Василь (+) | Жодний не найкращий студент групи не є Василем Василенком |
Відповіді: сорити
Повернутися
1) Відповідь:
Всі студенти нашої групи (P1+) брали участь у цій конференції (M1-) Б.з.
Іванов (S1+) - брав участь у конференції (M1-). М.з.
Пропущено: Іванов (S1/S+) - студент нашої групи (P1/M-) Висн/ М.з.
Всі студенти нашої групи (M+) – контрактники (P-). Б.з.
Іванов (S+) - контрактник (P-). Висн.
Аристотелівський сорит, утворений з регресивного полісилогізму.
У просилогізмі, складеному за другою фігурою, допущено помилки: середній термін (М1) не розподілено у жодному засновку, один із засновків має бути заперечувальним судженням.
2) Відповідь:
Студенти нашої групи (М1-) брали участь у цій конференції (Р1-) Б.з.
Іванов (S1+) – студент нашої групи (M1-). М.з.
Пропущено: Іванов (М1/S+) – брав участь у цій конференції (P1/M-) Висн/ М.з.
Всі, хто брали участь у цій конференції (M+),
отримали блокнот з її емблемою (Р-). Б.з.
Іванов (S+) - отримав блокнот з емблемою конференції (P-). Висн.
Аристотелівський сорит, утворений з регресивного полісилогізму.
Середній термін має бути розподілений хоча б в одному із засновків. Тут не розподілено середній термін просилогізму. Крім того, його більший засновок є судженням частковим, тоді як за правилами першої фігури має бути загальним.
Пояснення: Більший засновок просилогізму є невизначеним судженням (рос. – неопределенным, непредуказанным), тобто його кількість не вказана: чи то "Всі студенти…", чи то лише "Деякі студенти…". Щоб уникнути можливих помилок, слід вважати суб’єкт у таких судженнях не розподіленим (як у часткових судженнях).
3) Відповідь:
Все, що розвиває мислення (M+), корисно (P-). Б.з
Всі інтелектуальні ігри (S1+) розвивають мислення (M1-). М.з.
Всі інтелектуальні ігри (S1/M+) корисні (P-). Висн/ Б.з.
Шахи (S+) – це інтелектуальна гра (M-). М.з.
Шахи (S+) корисні (P-). Висн.
Гокленієвський сорит, побудований з прогресивного полісилогізму. Просилогізм та епісилогізм побудовані за першою фігурою простого кат. силогізму. Помилок нема.
повернутися
