У національно-культурній сфері відступ від великодержавного курсу, який більшовицьке керівництво проводило в перші роки радянської влади, був особливо відчутний, і почався він задовго до переходу до непу. VIII конференція РКП(б), що відбулася в грудні 1919 p., резолюцією «Про радянську владу в Україні» поставила завдання широко впроваджувати в роботу державних органів українську мову, поповнювати партію, державний і господарський апарати за рахунок місцевих кадрів, переводити на місцеву мову викладання в школах, вищих навчальних закладах. Вище партійно-державне Керівництво дійшло висновку, що до місцевого населення слід звертатися зрозумілою, близькою йому мовою. Ця політика в 20-ті роки дістала назву «українізації».
Державний апарат, шовіністичні кола в КП(б)У саботували політику українізації. Але оскільки ця політика стала офіційним державним і партійним курсом, відкрито виступати проти неї не наважувалися. Національно-комуністичні елементи стали активними провідниками українізації, сміливо викриваючи її відкритих і прихованих противників.
Національно-комуністичні тенденції Українська національна інтелігенція сприйняла українізацію з піднесенням, прагнучи своєю працею сприяти національному відродженню. Хоча вона і не могла вийти за ідеологічні рамки, в які була поставлена більшовицькою партією, її діяльність сприяла зростанню національної свідомості широких мас сільського і міського населення. Результати цієї діяльності проявлялися не лише в мовно-культурній сфері. Деякі історики вважають, що українізація створила своєрідну соціально-політичну ситуацію, котра стимулювала сплеск національно-комуністичних настроїв в Україні. За сприятливих умов вони могли втілитися в національну форму суверенної радянської державності в Україні. Але наприкінці 20-х років ці тенденції були перервані.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Простеж за розвитком міжнародної діяльності України на початку 20-х років. З якими країнами було встановлено дипломатичні відносини? Які договори було підписано в цей час?
2. Охарактеризуй процес створення СРСР. Яке значення для України мало входження до Союзу?
3. Назви прізвища державних діячів України, котрі в 20-ті роки відстоювали її національні інтереси. Як склалась їхня доля?
4. Що таке українізація?
5. На основі матеріалу про культурне будівництво в період непу порівняй мету, що її висувала перед діячами культури держава, і мету, яку відстоювали своєю творчістю П. Тичина, М. Зеров. М. Куліш, М. Хвильовий та інші. Як склалась їхня доля?
6. В яких сферах життя України в 20-ті роки проявлялися національно-комуністичні тенденції? У чому вони проявлялися?
7. Чи мала Українська СРР національно-комуністичну перспективу?
ЗАПАМ'ЯТАЙ ЦІ ДАТИ
28 грудня 1920 р. - підписання союзного робітничо-селянського договору між РСФРР і УСРР
8-16 березня 1921 p. - X з'їзд РКП(б)
Травень 1921 р. - судовий процес над членами ЦК УПСР
Вересень 1921 р. - остаточний розгром махновців; перехід їх на територію Румунії
1921-1923 pp. - голод у південних губерніях України 2 січня 1922 р. - створення Комісії у справах електрифікації України (КЕУ)
1922 р. - початок роботи театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса
Серпень-жовтень 1922 p.- висилка близько 70 українських учених у північні райони Росії
30 грудня 1922 р. - створення СРСР
31 січня 1924 р. - прийняття Конституції СРСР Березень 1925 р. - саморозпуск УКП
Кінець 1925 р. - завершення відбудови промисловості України Грудень 1925 p. - XIV з'їзд РКП(б); проголошення курсу на індустріалізацію
1925-1928 pp. - літературна дискусія, розпочата з ініціативи М. Хвильового
1926/27 р. - завершення відбудови сільського господарства України
1928 р. - виступ М. Волобуєва в журналі «Більшовик України» із статтею «До проблеми української економіки»
РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ (1928-1939)
§51. УКРАЇНА І ЗМІНА ПОЛІТИЧНОГО КУРСУ ВКП(б)
Згадай:
1. Які зміни відбулися в економічному житті України в роки непу?
2. Чи були вичерпані можливості розвитку України на рейках непу?
