- Опозиційний рух в радянській Україні, його історичне значення.
- Економічні проблеми незалежної України на шляху побудови ринкової економічної моделі.
- Утвердження принципів плюралізму в ідеологічно-культурній царині. Реалізація принципу свободи совісті. Національне відродження у 90-х роках.
- Основні напрямки зовнішньої політики України.
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
М.Горбачов, Б.Єльцин, Е.Шеварнадзе, О.Яковлев, М.Рижков, С.Шушкевич, О.Лукашенко, Л.Кравчук, Л.Кучма, І.Плющ, В.Фокін, О.Мороз, П.Симоменко, А.Кінах, П.Лазаренко, І.Драч, В.Чорновіл, Л.Лук’яненко, О.Гончар, Д.Павличко, В. Чорновіл, Помаранчева революція, В. Ющенко, Ю. Тимошенко, В. Янукович.
Пояснити терміни та поняття:
референдум, демократизація, волюнтаризм, путч, кооперація, субкультури, гласність, багатопартійність, патріотизм, національна ідея, суверенітет, незалежність, демократичне суспільство, конституційний процес, Конституція України, "революція на граніті", громадянство, виборча система, інфляція, бідність, приватизація, національна валюта, національні символи, купоно-карбованець, приватизаційний сертифікат, державне будівництво.
Рекомендована література: 2,3,
Написання рефератів.
Реферат (від латинського refero – доповідаю). Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, дисертації тощо. Також доповідь на визначену згідно зі спеціальністю (спеціалізацією) тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел.
Навчальний реферат – це письмова робота, в якій у стислій формі, на основі опрацювання наукової та методичної літератури, розкривається конкретна проблема чи окремий аспект теми дисципліни. Підготовка за захист реферативних робіт передбачено в рамках семінарських занять. Принциповою вимогою до написання рефератів є обов’язковість авторського тексту, відповідність теми, структури, змісту, тексту, а також мети, дослідницьких завдань і висновків.
Реферат складається з плану і таких складових частин: вступ, основна частина (розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел і літератури, додатки (за потреби).
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її значення для поглибленого опанування програмного матеріалу, визначається мета та дослідницькі завдання реферату, об’єкт дослідження, загальні методи розкриття теми. Обов’язковим є аналіз історіографічної бази.
Основна частина може складатися з кількох розділів. Принципово важливим є завдання оптимально визначити структуру пропонованої роботи. Доцільно розділи поділяти на підрозділи таким чином, щоб автор вникав у внутрішні зв’язки явища, події, процесу. При цьому виявляв достатні навички для наукового (термінологічного), стилістичного та технічного забезпечення наукового пошуку.
Важливою структурною частиною реферату є висновки. У них лаконічно, без аналізу і обґрунтування робляться узагальнення і формулюються результати виконаної роботи. Висновки засвідчують здатність студента до самостійних узагальнень.
Наприкінці реферату наводиться список джерел та використаної літератури. Її оформлення може здійснюватися за кількома варіантами. Найбільш зручним є подання переліку джерел (якщо такі використовуються) та літератури по мірі появи їх у тексті.
Оформлення реферату. Реферат має бути написаний (надрукований) на аркушах формату А4 (з однієї сторони) українською мовою, окрім першоджерел, що цитовані російською, і обов’язково в лапках. Одним із обов’язкових атрибутів будь-якого реферату є посилання на джерела у квадратних дужках – [7, 55], де перша цифра означає порядковий номер джерела у Вашому списку опрацьованих джерел та літератури, а друга – сторінку цього джерела, з якої Ви відтворили цитату. Посилання прийнято цитувати в лапках “”, якщо Ви перенесли їх у свій реферат дослівно, і без лапок, якщо в цитованому тексті Ви суттєво змінили деякі слова. Власні міркування, судження, порівняння, висновки та інше треба подавати звичайним текстом. Кожний розділ реферату починається з нового аркуша. Зазначення розділу та його назва треба писати (друкувати) великими жирними літерами. Крапка в кінці розділу, його номеру та назви не ставиться (так само – аркуші ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ). Обсяг реферату 10 – 15 сторінок. Розмір лівого поля до 30 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього та нижнього – 20 мм.
Тематика рефератів
1. Античні держави Причорномор`я.
2. Утворення скіфської держави та її політична історія.
3. Версії про утворення Київської держави
4. “Русь” і “Україна”: проблеми походження.
5. Зовнішня політика князів Київської Русі.
6. Київська Русь в системі міжнародних відносин
7. Становлення давньоруського права.
8. Історичне значення Київської Русі.
9. Видатні князі Київської Русі.
10. Данило Галицький як історична особа.
11. Вплив татаро-монгольських завоювань на історичний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
12. Ягайло та Вітовт: два напрямки державотворення Литовської держави.
13. Литовські статути: про середньовічну історію права України.
14. Магдебурзьке право в Україні.
15. Польська фільварково-панщинна система господарювання.
16. Дмитро-Байда Вишневецький.
17. Запорозька Січ – козацька республіка: структура і організація.
18. Заняття, побут, воєнне мистецтво та символіка козацтва.
19. Місце реєстрового козацтва в історії України.
20. Козацько-селянські повстання кінця ХУІ – першої половини ХУІІ ст.
21. Гетьман Петро Сагайдачний.
22. Літописи як джерела вивчення історії Визвольної війни середини ХУІІ ст.
23. Богдан Хмельницький – державний, політичний діяч і воєначальник.
24. Видатні військові діячі-соратники Б.Хмельницького.
25. Становлення української державності часів Б.Хмельницького.
26. Історичне значення Переяславської ради й “Березневих статей” Б.Хмельницького.
27. Іван Виговський та його державотворча програма.
28. Кошовий Іван Сірко та його військово-політична діяльність.
29. Держава гетьмана Петра Дорошенка
30. Іван Мазепа – політик-державник і культурний діяч.
31. Пилип Орлик і “Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького”.
32. Кирило Розумовський – останній гетьман автономної України.
33. Кошовий отаман П. Калнишевський.
34. Коліївщина – спалах народного гніву.
35. Українські наукові діячі на службі російського царизму (Ф.Прокопович. С. Яворницький. О, А. Безбородько).
36. Катерина II і Україна.
37. Кирило-Мефодієвське товариство.
38. Громадсько-політична діяльність Михайла Драгоманова.
39. Історична наука в Україні у XIX ст.
40. Ідея "самостійної України" у громадсько-політичній думці кінця XIX — початку XX ст.
41. Реформа 1861 р. та її соціально-економічні наслідки.
42. Громади в національному русі України.
43. Столипінська аграрна реформа в Україні.
44. Українське питання у Державній Думі.
45. Політичний портрет М. Грушевського.
46. Центральна Рада в боротьбі за державну автономію України.
47. Українсько-російські відносини доби Центральної Ради.
48. Дмитро Донцов.
49. Український монархізм В. Липинського.
50. Легіон Українських січових стрільців.
51. Спілка Визволення України.
52. Михайло Грушевський – політик, громадський діяч і науковець.
53. Гетьман Павло Скоропадський.
54. Є. Петрушевич — президент ЗУНР.
55. Політичний портрет Володимира Винниченка.
56. Політичний портрет Симона Петлюри.
57. С. Петлюра — видатна постать української революції.
58. Нестор Махно.
59. Голод 1921-1922 рр. на Україні.
60. Індустріалізація в Україні.
61. Насильницька колективізація в Україні.
62. Перші колгоспи на Черкащині.
63. "Ліквідація куркульства як класу" та її історичне значення.
64. Голод 1932-1933 рр.: причини, масштаби, наслідки.
65. Репресії 1930-х років на Україні.
66. Внесок України у зміцнення обороноздатності СРСР.
67. Конституція УРСР 1937р.
68. Діяльність ОУН на західноукраїнських землях (1930-і роки).
69. Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною. Його сучасна оцінка.
70. Мюнхенська змова і доля Закарпатської України.
71. Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої
світової війни.
72. Українська повстанська армія.
73. Є. Коновалець, А. Мельник, С. Бандера.
74. Трагедія Бабиного Яру.
75. Партизанський і підпільний рух на Черкащині.
76. ОУН-УПА в боротьбі на два фронти (1941-1945 рр.).
77. Антифашистський рух в Україні та його дві течії.
78. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.
79. Визволення Черкас від фашистських окупантів.
80. Боротьба ОУН-УПА у повоєнний час в західних областях України (1945-1950 рр,).
81. Хрущовська "відлига" в Україні.
82. Дисидентський рух в Україні.
83. Діяльність Української Гельсінської групи. Українська Гельсінська спілка.
84. Політичні репресії на Україні в 1960-1970-х рр.
85. Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України.
86. Народний рух України.
87. Декларація про державний суверенітет України.
88. Акт про державну незалежність України.
89. Україна у Співдружності Незалежних Держав.
90. Діяльність президента Леоніда Кравчука.
91. Основні напрямки зовнішньої політики України.
92. Стратегія і тактика новостворених політичних партій в Україні.
93. Законодавча діяльність Верховної Ради України.
94. Діяльність президента Леоніда Кучми.
95. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1991–2001 рр. Конституція 1996р.
96. Державні та економічні взаємовідносини між Україною і Російською федерацією (1990-і роки – початок XXІ ст.).
97. Діяльність президента Віктора Ющенка.
Основна література
1. Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – Видання 2-ге, доповнене. – К., 2007.
2. Борисенко В.Й. Курс української історії. З найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Навчальний посібник для вузів. – 2-ге видання. К., 1998.
3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 1996.
4. Губарев В.К. Історія України: Конспект лекцій для студентів і викладачів. – Донецьк, 2004.
5. Дорошенко Д. Нарис історії України. –Т. 1,2. –К., 1991.
6. Ефименко А. История украинского народа. –К., 1990.
7. Історія України / під ред. Ю.Зайцева. –Львів, 1996.
8. Історія України /Наукові редактори Ф.Стеблій, Я.Грицак. – Львів, 1996.
9. Історія України в особах ХІХ – ХХ ст. К., 1995.
10. Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Збірник документів і матеріалів / За заг.ред. А.П. Коцура, Н.В. Терес. – Київ-Чернівці, 2008.
11. Історія України. Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вузів. У 2-х книгах. – К., 1991.
12. Історія України. Навчальний посібник / Під загальною редакцією В.А.Смолія. – К.,1997.
13. Історія України. Посібник / За редакцією Г.Д.Темка, Л.С.Тупчієнка. – К., 2002.
14. Історія України: Курс лекцій / під ред. Мельник П.Г. –К., “Либідь”, 1991-1992.
15. Історія України: нове бачення: у 2-х т. / під ред. В.А. Смолія. –К.. 1995.
16. Крип’якевич І. Історія України. –Львів, 1990.
17. Крип’якевич І. Коротка історія України. – К., 1993.
18. Історія України. - К.: Арістей, 2007.
19. Історія України: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ В. В. Світлична; рец.: В. В. Кравченко, О. Я. Красівський. - 5-те вид.. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.
20. Історія України: навч.-метод. посіб. для семінарних занять/ В. М. Литвин (кер. авт. кол.), А. Г. Слюсаренко, В. Ф. Колесник та ін.; за ред.: В. М. Литвина. - К.: Знання, 2006. - 608 с.
21. Історія України: неупереджений погляд: факти, міфи, коментарі/ В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. - Х.: Школа, 2007. - 591 с
22. Історія України та її державності: Навч. посіб. для студ. і викл. вищ. навч. закл./ І.Є. Дещинський, І.О. Гаврилів, Р.Д. Зінкевич та ін.; За наук. ред. Л.Є. Дещинського; М-во освіти і науки України, Наук.-метод. центр вищ. освіти МОН України. - 3-тє вид., переробл. і допов. - Л.: Бескид Біт, 2005. - 368 с.
23. Історія України ХХ - початку ХХІ століття: навч. посіб./ П. П. Панченко, Н. П. Барановська, С. С. Падалка [та ін.]; за заг. ред. В. А. Смолія. - К.: Знання, 2004. - 582 с.
24. Історія України. Документи. Матеріали. - К.: Академія, 2002.
25. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України: Навчальний посібник. – К., 2001.
26. Литвин В.М. Історія України. – К., 2008
27. Полонська-Василенко Н. Історія України. –К.. 1992.
28. Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. – К., 1995. – Т. 1,2.
29. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1994.
30. Федоров О.В. Історія України: Навчально-методичний посібник для студентів денної та заочної форм навчання. – Кіровоград, 2003.
Теми для самостійної роботи по змістових модулях:
Змістовий модуль №1.
