ТЕМА: Приготування нервово-м’язового препарату, визначення порогу подразнення (збудження) нерва та м’язу

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ СТУДЕНТА

Лабораторні заняття - основний вид практичної підготовки студентів з фізіології тварин.

На заняття студенти повинні приходити підготовленими відповідно до теми заняття і зазначених контрольних питань. Відповіді на питання повинні даватись письмово і супроводжуватись схемами, малюнками.

До занять студент самостійно, за допомогою методичних розробок і практикумів, вивчає хід виконання робіт і записує його, згідно схеми оформлення, в зошит для лабораторних занять.

На занятті студент перевіряється викладачем щодо підготовки до заняття, потім під керівництвом викладача виконує передбачені методичними розробками роботи, записує в зошит результати досліджень, супроводжуючи їх малюнками, графіками, після чого робить аналіз отриманих результатів і висновки.

Кожне попереднє заняття до наступного повинне бути повністю оформлене та захищено.

Студент, який пропустив лабораторне заняття з тієї чи іншої причини, повинен відпрацювати його до наступного заняття.

Кожне лабораторне заняття і роботи, які до нього входять, повинні бути згідно до "‘Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах⁴⁴ належним чином оформлені і захищені.

 

СХЕМА ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ (підготовка здійснюється до початку лабораторного заняття)

Дата:

Лабораторне заняття №

Тема:

Робота №

Хід роботи:

Результати та досліджень:

Аналіз отриманих даних:

Висновки:

Робота №

…

Контрольні питання та письмові відповіді на них

 

Дата виконання_________________

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: Ознайомлення з правилами техніки безпеки і роботи в лабораторії фізіології тварин та основними методами фізіологічних досліджень

Ціль: Ознайомитись з правилами техніки безпеки, методами знеболювання і фіксації лабораторних і сільгосптварин та основними приладами, які використовуються в лабораторії фізіології. Оволодіти технікою приготування нервово-м’язового препарату, визначити поріг збудження нерва і м’яза.

Оснащення: набори інструментів, прилади, технічні засоби навчання, лабораторні та с.-г. тварини, набори препарувальних інструментів, розчин Рінгера, електростимулятори, кімографи, міографи.

РОБОТА 1. Ознайомлення з правилами техніки безпеки Хід роботи: при роботі в лабораторії фізіології тварин студенти повинні дотримуватись правил техніки безпеки.

Працювати можна лише з тими електроприладами, які заземлені.

При роботі з міцними кислотами, лугами та різними реактивами слід бути обережним. Забороняється насмоктувати їх ротом через піпетку. Потрібно для цього користуватися піпетками з гумовими грушками.

При нагріванні на відкритому вогні пробірок з різними рідинами слід користуватися пробіркотримачами, а пробірку відвертати у бік.

На лабораторних заняттях всі студенти повинні бути в халатах. Дотримуватись правил безпеки слід і при роботі з лабораторними та с.-г. тваринами.

Результати Досліджень:

 

 

Аналіз отриманих даних:

 

 

Висновок

 

РОБОТА 2. Особливості (Ьіксаиії тварин

Хід роботи: коней фіксують у станку або на спеціальному операційному столі, а також шляхом повалу. їх рухи обмежують підняттям передньої кінцівки, згинаючи її у зап’ястковому суглобі, накладанням закрутки на верхню губу або на основу однієї з вушних раковин.

Велику та дрібну рогату худобу найчастіше фіксують у станку або стійлі. Корів тримають за роги і трохи повертають голову у бік. Також накладають носові щипці, що стискають носову перегородку.

Биків утримують через кільце, що вставляється у носову перегородку і прикріплене до нього водило.

Овець утримують у стоячому або сидячому положенні, підтримуючи за шию знизу.

Свиней фіксують у стоячому положенні з використанням металевої закрутки або довгих щипців. Закрутку накладають на верхню щелепу, а щипцями, якщо необхідно, стискають шию позаду вушних раковин.

Собак фіксують у станках або на операційному столі. Для запобігання укусів використовують намордники чи зав’язують рот бинтом.

Кролів чи морських свинок фіксують на спеціальних столиках.

Жаб фіксують на столиках з корковим чи парафіновим покриттям після попередньої декапітації, децеребрації або наркозу.

Засвоїти правила та особливості фіксації тварин різних видів..

 

Результати Досліджень:

 

 

Аналіз отриманих даних:

 

Висновок

 

 

РОБОТА 3. Знайомство з фізіологічним інструментарієм та приладами

Хід роботи: під керівництвом викладача, за допомогою практикуму та наочності вивчити основний інструментарій та обладнання, що

використовується при проведенні фізіологічних досліджень.

Замалювати основні прилади: електростимулятор, кімограф, міограф, метроном. З’ясувати принципи їх дії і визначити сферу застосування.

Результати Досліджень:

 

 

Аналіз отриманих даних:

 

 

Висновок

 

Контрольні питання:

1. Назвіть правила техніки безпеки при роботі з електроприладами, кислотами, лугами, хімічними реактивами.

2. Опишіть і дайте характеристику приладам та інструментарію, що застосовуються на лабораторних заняттях з фізіології тварин.

Дата виконання_______________

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ТЕМА: Приготування нервово-м’язового препарату, визначення порогу подразнення (збудження) нерва та м’язу

Ціль: оволодіти технікою приготування нервово-м’язового препарату, визначити поріг подразнення нерва та м'язу.

Оснащення: жаби, набори препарувальні інструментів, розчин Рінгера, електростимулятори, кімографи, міографи.

РОБОТА 1. Приготування нервово-м ’язового препарату жаби Хід роботи: керуючись практикумом, таблицями, вказівками викладача, приготувати нервово-м’язовий препарат з лапкою (реоскопічну лапку). Виготовлений препарат зволожити розчином Рінгера. Хід приготування препарату записати в зошит і замалювати, позначити його частини.

Дивись мал. на наступній сторінці!

Результати Досліджень:

 

 

Аналіз отриманих даних:

 

 

Висновок

 

РОБОТА 2. Визначення порогу подразнення ('збудження) м’яза при непрямому і прямому подразненні Хід роботи: покласти препарат жаби з попереднього досліду на суху ділянку препарувального столика, накласти електроди від електростимулятора на нерв препарату і подразнювати нерв, поступово збільшуючи напругу від мінімального показника (0,01В) до появи скорочення м’яза. Цей показник напруги і буде пороговою силою подразнення (порогом збудження) при непрямому подразненні м’яза (через нерв). Відмітити також допорогову і надпорогову сили подразника.

Далі накласти електроди на литковий м’яз препарату (пряме подразнення) і повторити дослід таким же чином, відмітивши силу подразника (величину напруги), при якій спостерігається скорочення м’яза. Порівняти отримані дані в першому і другому випадках.

 

Результати Досліджень:

 

Аналіз отриманих даних:

 

Висновок

 

Контрольні питання:

1. Опишіть техніку і послідовність приготування нервово-м’язового препарату.

2. Вкажіть, що називається порогом збудження (подразнення). Поясніть, чим відрізняються поняття: подразливість і збудливість.

3. Зазначте, які тканини відносяться до збудливих тканин.

4. Проаналізуйте, чи однакова збудливість нерва і м’яза. Зазначте чим це підтверджується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б. Знімання шкіри з задніх лапок

в. Відтинання хвостової кістки

г. Розрізування навпіл (гальванічні лапки)

д. Оголення сідничного нерва

е. Препарування сідничного нерва (реоскопічна лапка)

ж. Класичний препарат

 

Дата виконання_____________

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3