ПОЛОЖЕННЯ
Про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів
Загальні положення
1.1. Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів (далі – Положення), спрямоване на забезпечення точного і однакового застосування норм закону при реалізації прокурорами повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
1.2. Визначення основних термінів, які вживаються у Положенні:
- перевірка – дії, що вчиняються прокурором у межах повноважень, визначених статтею 20 Закону України «Про прокуратуру», у тому числі дії, передбачені пунктами 3, 4, 5 частини 1 указаної статті, що вчиняються виключно після прийняття керівником прокуратури відповідної постанови про проведення перевірки та її надання представнику підприємства, установи, організації;
- постанова про проведення перевірки – документ, що приймається керівником прокуратури для здійснення перевірки відповідного об’єкта;
- керівник прокуратури – для цілей цього Положення слід розуміти посадових осіб, зазначених у пункті 4.2 Положення;
- представник підприємства, установи, організації – уповноважена посадова особа підприємства, установи, організації, що очолює чи входить до складу керівних органів підприємства, установи, організації, а також власник суб’єкта господарювання, фізична особа – підприємець або фізична чи юридична особа, яка у встановленому законом порядку уповноважена діяти від їх імені;
- строк перевірки – строк, протягом якого вчиняються дії у межах повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру»;
- розумні строки – строки, об’єктивно необхідні для здійснення перевірки з урахуванням її обсягу, складності, об’єкта та місця його знаходження;
- об’єкт перевірки – Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, військові частини, громадські об’єднання, діяльність посадових та службових осіб, підприємства установи й організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, фізичні особи – підприємці;
- доповідна записка – документ, що складається за результатами прокурорської перевірки при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів.
1.3. Перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться у Кабінеті Міністрів України, міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах державного нагляду (контролю), Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, військових частинах, громадських об’єднаннях, а також діяльності посадових і службових осіб цих органів, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, у тому числі фізичних осіб-підприємців та громадян.
1.4. Предметом перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів є:- відповідність нормативно-правових актів, рішень, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;- додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав;- додержання законів, що стосуються економічних відносин, бюджетного, земельного, митного законодавства та зовнішньоекономічної діяльності, конституційних засад підприємницької діяльності, охорони навколишнього середовища, міжнаціональних відносин;- додержання законів про адміністративні правопорушення.1.5. Працівники органів прокуратури при проведенні перевірки зобов’язані:
- вживати належних заходів щодо повного, об’єктивного та оперативного встановлення обставин, за якими проводяться перевірки;
- не допускати упередженості та необ’єктивності при наданні правової оцінки діям (бездіяльності) посадових осіб об’єктів перевірок та не розголошувати без дозволу керівника прокуратури їх результатів;
- не розголошувати інформацію, яка стала відома під час проведення перевірки, у тому числі тієї, що містить комерційну чи банківську таємницю, інформацію з обмеженим доступом;
- додержуватися правил етичної поведінки.
Підстави для проведення перевірок
2.1. Перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться на підставі письмових звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, що свідчать про можливі порушення законності, а також за власною ініціативою прокурора.
2.2. Перевірки за заявами та скаргами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами відповідного рівня або неприйняття ними, у тому числі у встановлені строки, рішень з цих питань.
2.3. У зв’язку з бездіяльністю органу державного нагляду (контролю), уповноваженого згідно із законом захищати інтереси держави, права і свободи людини та громадянина, або за відсутності такого органу письмове звернення перевіряється безпосередньо прокурором.
2.4. Підставами для проведення перевірки прокурором, у тому числі за власною ініціативою, є:
- акти та матеріали органів державного нагляду (контролю), складені за результатами проведених ними перевірок у передбаченому законом порядку;
- матеріали розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, а також матеріали кримінальних проваджень;
- дані інформаційних баз даних державних органів;
- повідомлення у засобах масової інформації та мережі Інтернет;
- інформації про стан законності;
- доручення Генерального прокурора України, надані у межах компетенції доручення його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників;
- накази Генерального прокурора України;
- плани роботи органів прокуратури;
- рішення колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня;
- рішення нарад у керівників органів прокуратури;
- доручення прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»;
- інші джерела.
