Проблема соціального впливу. Громадська думка як явище, закономірності її формування. Соціальна відповідальність журналіста.
Демократичні перетворення в суспільстві й діяльність журналіста. Функції журналістики в умовах демократичного суспільства. Реалізації принципів і функцій журналістики в інформаційній діяльності.
Семінар 3. Суспільна оцінка масовоінформаційної діяльності - 2 год.
1. Характеристика соціального впливу
2. Закономірності формування громадської думки.
3. Функції журналістики в умовах демократизації суспільства.
4. Реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки.
Завдання для самостійної роботи (7 год.)
1. Навести приклади журналістських творів, де яскраво виявляється процес формування громадської думки. Дати оцінку діяльності журналістів. (Письмово, не менше 5 прикладів).
Реферативне повідомлення на одну із тем (перелік на 17сторінці РНП)
Проблемні теми для обговорення:
1. Чи повинен журналіст свідомо впливати на суспільство визначаючи у творах аспекти розвитку цього суспільства?
2. Чи може одне видання реалізувати всі функції журналістики?
Контрольне завдання:
Підготуватися до тесту за змістом лекції.
Рекомендована література: [2; 4; 6; 8; 10; 16-18; 20; 23].
ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Рівень 1. Репродуктивний. Оберіть правильний варіант відповіді.
(Зразок тестових питань. У роботі буде запропоновано 20 питань)
1. Інформаційний простір держави – це:
1. Інформація, що відображає соціальний досвід і зберігається в бібліотеках та сховищах;
2. Інформація органів державного управління;
3. Множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території;
4. Чітко вимірюваний простір, де поширюється інформація, яку продукує держава.
2. До органів керування інформаційним простором в Україні не належать:
1. Комітет ВР з питань культури і духовності;
2. Департамент по авторських правах Міністерства освіти і науки України;
3. Служба безпеки України
4. Обласні відділи Держтелерадіо;
5. Суди другої інстанції (апеляційні суди);
6. творчі спілки театральних діячів.
3. Інформаційна безпека не включає такий компонент:
1. Чітке підпорядкування офіційної інформації національній стратегії розвитку держави;
2. Забезпечення ЗМІ стабільного розвитку держави;
3. Протидія інформаційним атакам ворожих держав;
4. Інформаційні атаки проти ворожих держав у випадках, коли вони протидіють досягненню стратегічних цілей своєї держави.
Рівень 2. Аналітичний.
Встановіть відповідність між твердженнями, запишіть попарно номери відповідних частин фраз. (зразок завдання. У роботі буде запропоновано 35 фраз – 10 пар і 15 фраз, що не входять до жодного твердження):
1. Документ це –
2. Інформація довідково-енциклопедичного характеру це –
3. Національна освіта, сімейний стан, релігійність стан здоров’я.
4. Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання. Використання і поширення інформації.
5. Систематизовані документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.
Правильна відповідь: 1-4; 2-5.
Рівень 3. Творчий. Розв’яжіть задачу, посилаючись на статті закону, які регулюють описані ситуації.
СИТУАТИВНА ЗАДАЧА №2
Журналіст взяв інтерв’ю у пересічного громадянина і посадової особи. Чи повинен він узгоджувати текст інтерв’ю перед його публікацією? Чи в обох випадках? Яким законом регулюється діяльність працівників мас-медіа у такій ситуації?
__________________________________________________________________
Можлива відповідь
Закон про інформацію, СТ. 23 Інформація про особу
Інформація про особу — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.
Основними даними про особу (персональними даними) є: національність та, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.
Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.
