ВСТУП
Головне завдання дисципліни – засвоєння знань, умінь і навичок в побудові обчислювальних структур.
Метою цього курсу є вивчення методів та засобів проектування високопродуктивних та багатофункціональних обчислювальних структур, методів їх аналізу.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати основи теорії комп’ютерних систем, види комп’ютерних систем, топології організацій комп’ютерних систем, програмне забезпечення та інтерфейси комп’ютерних систем, систему вводу-виводу комп’ютерних систем, організацію пам’яті в комп’ютерних системах, основні поняття надійності та діагностики комп’ютерних систем. Вміти розробляти структури різних видів та топологій обчислювальних систем, розробляти і застосовувати інтерфейси та підсистеми вводу-виводу обчислювальних систем, проводити організацію процесів обчислень.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до навчальних планів студентами спеціальностей “Комп’ютерні системи та мережі” і “Системне програмування” виконуються та захищаються курсові проекти.
Курсові проекти є початковим етапом в навчальному і науково-дослідному процесі підготовки спеціалістів на рівні базової освіти та вищої освіти спеціаліста. Вони показують наскільки якісно студент володіє методикою і технікою експерименту, здатен самостійно аналізувати результати проведених досліджень та обговорювати їх із залученням даних інших дослідників з проблеми, що вивчається, робити власні висновки, вміє працювати з науковою літературою. Зміст роботи та якість її оформлення повинні відповідати сучасним вимогам, які ставляться до таких робіт.
СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект є кінцевим результатом навчальної роботи. За змістом і якістю оформлення курсовий проект повинний відповідати сучасним вимогам, які ставляться до таких робіт. Структура проекту:
- титульний аркуш (зразок оформлення титульного аркуша наведено в додатку 1);
- лист завдання;
- зміст;
- вступ;
- огляд існуючих рішень;
- опис паралельно-ярусної форми;
- опис функціональної схеми;
- опис часової діаграим;
- розрахунки ефективності;
- висновки;
- список використаної літератури;
- додатки.
Обсяг пояснювальної записки 25-30 сторінок друкованого тексту. Для набору тексту пояснювальної записки рекомендується використовувати редактор Microsoft Word, шрифт Times New Roman hjpvshjv 14 з міжрядковим інтервалом 1,5.Креслення виконуються на аркуші формату А3. Структура позначення конструкторських документів до курсових проектів наведена в додатку 2.
Титульний аркуш є першою сторінкою, яка містить:
- найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де навчається студент,
- назву роботи,
- прізвище, ім’я, по батькові студента,
- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника.
-
Лист завдання містить арифметичний вираз та умови для виконання курсового проекту.
Зміст – включає нумерацію та назви всіх розділів та підрозділів з зазначенням номера їх початкової сторінки.
Вступ - знайомить з питаннями, яким присвячена робота. В ньому стисло викладається історія питання та дається оцінка сучасного стану теми, що досліджується, з посиланням на джерела, обгрунтовується необхідність проведення дослідження, актуальність роботи. Об΄єм цього розділу не повинен перевищувати дві сторінки.
Огляд існуючих рішень – найбільш вагомий і визначальний розділ кусового проекту. Оформляється у вигляді окремих підрозділів у логічній послідовності за наведеним планом. У роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення одиниць вимірів та термінів, наприклад, секунда –с, мікропроцесор – МП., рисунок - рис. і т.д. Осі абсцис і ординат на графіках креслять суцільними лініями. Якщо числові значення занадто великі, допускається розрив осі ординат.
Опис паралельно-ярусної форми – є першим крокок у виконанні комплексу графічної документації курсового проекту. Вона виконується у вигляді окремого креслення на стандарті А3 з кодом Е8.
Побудова даної форми повинна дати явну уяву про дійсне розміщення та виконання операцій на рівнях.
Опис функціональної (структурної схеми) – виконується у вигляді окремого креслення на стандарті А3 з кодом Е2,Е1. На схемі потрібно відобразити розміщення процесорних (конвеєрних) елементів Основні зв’язки між ними, принцип взаємодії і яка дія виконується на кожному з них.
Опис часової діаграми - виконується у вигляді окремого креслення на стандарті А3 з кодом Е8. На часовій діаграмі відображається час виконання кожної операції та розміщення операцій по рівнях.
Висновки – завершують роботу. Їх мета підведення підсумків проведених досліджень. Висновки формулюють у вигляді окремих лаконічних і, головне, конкретних положень, які підсумовують експериментальні результати проведеного дослідження. У пункти висновків можуть бути включені узагальнені цифрові дані, одержані автором. Висновки повинні містити відповідь на питання, що були сформульовані у вступній частині. Останній пункт висновків слід зробити узагальнюючим, він може містити рекомендації щодо можливого використання одержаних результатів.
Огляд літератури – результат роботи студента з науковою літературою. Найважливіше в такій роботі – аналіз та порівняння літературних джерел, які безпосередньо стосуються теми роботи. Огляд літератури має виявити обізнаність студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати та критично оцінювати результати експериментальної роботи інших авторів. Текст огляду повинен відповідати таким вимогам: повнота і достовірність інформації, логічність структури, наявність критичної оцінки, ясність і чіткість викладу.
Список літератури – це перелік джерел, які були використані при написанні роботи і на які є посилання в тексті. Бібліографічний опис літератури повинен бути повним, оскільки він дає можливість судити про інформованість автора з даної тематики.
Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування в тексті за їх наскрізною нумерацією. Не слід включати до списку роботи, на які не було посилання в тексті. Бібліографічний опис виконується мовою оригіналу.
Додатки. Якщо є багато допоміжного матеріалу (допоміжні таблиці та ілюстрації, часові діаграми, і т.д.), його розміщують після списку літератури, нумерують або підписують.
Основні задачі курсового проекту:
Метою курсового проекту є розробка мультипроцесорної (конвеєрної) комп’ютерної системи для обчислення арифметичного виразу. В процесі виконання курсового проекту необхідно розробити паралельно-ярусну форму обчислення виразу, побудувати структурну або функціональну схему, часову діаграму функціювання, провести оцінювання ефективності використання конвеєрної або мультипроцесорної системи.
