Методичне забезпечення окремих тем

Вступ

1. Модульна структура, цілі та завдання вивчення

навчальної дисципліни........................................................................ 5

2. Методика підготовки до семінарських занять...........................14

Методичне забезпечення окремих тем

курсу «Історія України» по першому модулю......................................

Методичне забезпечення окремих тем

курсу «Історія України» по другому модулю

Методичне забезпечення окремих тем

курсу «Історія України» по третьому модулю.

6. Методичне забезпечення і зразок завдань

до модульних контрольних робіт.

7. Питання для підготовки до іспиту (заліку)

з курсу «Історія України»

8. Критерії оцінки знань студентів

з дисципліни «Історія України»

 

9. Розрахунок рейтингу дисципліни «Історія України» з врахуванням вимог модульно-рейтингової системи

навчання студентів і оцінювання їх знань.

10. Список рекомендованої літератури

 

 

11. Методика підготовки реферату.

 

 

 

ВСТУП

Важливе місце в системі гуманітарної освіти належить історії України - науці про життя і діяльність українського народу на основних землях його поселення, а також про життя його предків з найдавніших часів до наших днів. Історія охоплює політичний, соціально-економічний, культурний, релігійно-церковний аспекти, розглядає соціальні стани, класи, народні та державні процеси.

Відомий історик України, М. С. Грушевський писав, що знання історії завжди буде потужним засобом громадського виховання. М.Г. Чернишевський вважав, що можна не знати грецької або корейської мови, фізики або математики, можна не знати тисячі наук і все-таки бути освіченою людиною, але не знати, чи не любити історію можуть тільки розумово не розвинені люди. Дуже образно про історію написав відомий німецький письменник Міхаель Пайнкофер в романі «Братство рун»: «Історія - це щось живе... точно як дерево. Вона цвіте і росте за рахунок того, чим її живлять. Якщо ми втратимо з поля зору наше минуле, то ми втратимо і наше майбутнє. Якщо ми все-таки будемо регулярно вивчати її, то усвідомлюємо, що слід уникати, щоб не повторювати помилки попередніх поколінь».

Можливо тому ні в США, ні у Франції, ні в інших країнах Західної Європи не постає питання, чи потрібно вивчати історію взагалі та історію своєї країни зокрема. У США національну історію вивчають у коледжах, університетах, а її зміст - під контролем у федерального Конгресу. У Франції без складання іспиту з історії своєї країни не може бути прийнятий на роботу жоден державний службовець.

Для нас, громадян України, історія - це генеалогія нашого існування, споріднений портрет наших предків. Це розповідь про нас самих, про народ, який об'єднує більше 110 національностей, що населяють українські землі.

Вивчення історії України, як складової частини всесвітньої історії, є однією з найважливіших умов підготовки високопрофесійного, духовно зрілого фахівця. Загальне покликання програми навчального курсу полягає в тому, щоб на основі процесів гуманізації вищої школи, інтеграції професійної та соціально-гуманітарної підготовки, поліпшення змісту і структури курсу, використання досягнень світової та вітчизняної думки, загальнолюдських цінностей, здійснити підготовку висококваліфікованих фахівців для агропромислового комплексу Метою вивчення курсу «Історія України» є глибоке засвоєння і розуміння студентами історії виникнення і формування українського народу та української державності, утвердження національної самобутності на певних етапах історичного розвитку.

Курс «Історія України» покликаний також дати студенту необхідний мінімум знань про історичні реальності, особливості людської поведінки в різних історичних ситуаціях, про вічні цінності людських відносин і норм поведінки, допомогти опанувати методологією аналізу історичного життя, виробити необхідні світоглядні критерії оцінки подій минулого і сьогодення, навчити застосовувати історичні знання у своїй професійній та громадської діяльності.

Пропоновані методичні вказівки з курсу «Історія України» включають: кредитно-модульну структуру змісту навчального матеріалу, тематику і методику організації самостійної роботи при підготовці до семінарських занять, питання до модульних контрольних робіт та зразки завдань до них.

 

 

1. Модульна структура, цілі та завдання вивчення навчальної дисципліни.

 

У рамках навчальної дисципліни «Історія України» виділено певну кількість залікових кредитів і відповідних їм проблемних модулів (два), що включають у себе: проблемно-оглядову лекцію, семінар, брифінг (у формі прес-конференції), дискусію, колоквіум, брейн-ринг з тематики модуля або його частини, самостійну роботу студентів, індивідуальні творчі завдання, контрольне співбесіду або письмове опитування з питань модуля. Тематика модулів передбачає поглиблене вивчення генезису української державності, зародження та особливості розвитку політичної еліти України, її політичної свідомості та культури, підготовку студентів до засвоєння головних уроків і висновків з досвіду історії українського народу.

У результаті вивчення курсу студент повинен:

Знати: основні теоретичні положення, важливі вузлові проблем тем програми, загальні закономірності історичного розвитку; складні і суперечливі явища, процеси в історії суспільно-політичного і культурного життя України на тлі світової цивілізації; тенденції економічного розвитку України і, особливо, її агропромислового комплексу; добре орієнтуватися в історичних джерелах та новітньої літератури.

Вміти: синтезувати набуті знання у відповідний світогляд та високу політичну культуру; творчо застосовувати отримані знання з історії України у повсякденній діяльності для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінювання суспільних явищ, подій; формувати власну наукову позицію щодо актуальних політичних проблем сучасності; самостійно осмислювати закономірності історичного розвитку, відстоювати (з посиланням на літературу і джерела) власну точку зору на дискусійні проблеми.

Бути ознайомлений: з основними біографічними даними найбільших політичних і державних діячів України, які зіграли основну роль на різних етапах історії України.

Оволодіти: мовою науки, основними навичками усного та письмового історичного дискурсу, культурою ведення бесіди, дискусії на історичну тематику.

 

 

Моду ль	Модульна структура дисципліни	Форма контролю
	Стародавня й середньовічна історія України (до другої половини XVII ст..)	Письмова робота аудиторна
	Нова історія України	Письмова робота аудиторна
	Новітня історія України (1917 р.. – поч. ХХI ст.)	Письмова робота домашня
	Підсумковий контроль знань	Контрольна робота
	Іспит за рейтингом	У письмовій формі

 

 

Модуль 1. Стародавня й середньовічна історія України (до другої половини XVII ст..)

Навчальні цілі: аналіз історичних витоків українського народу; з'ясування генезису державності на Русі, основних етапів її розвитку; визначення місця і ролі Київського староруської держави і Галицько-Волинського князівства в історії людства; визначення ступеня та характеру впливу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої на історичну долю українського народу; вивчення історії виникнення українського козацтва: причини, джерела, час і територія його формування; причини, характер, рушійні сили і уроки Визвольної війни середини XVII ст.; набуття і причини втрати Україною національної державності; особливості перебування українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

 

Лекція 1. Історичні витоки українського народу.

 

Предмет і періодизація історії України. Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії в системі вузівського навчання. Міжпредметні зв'язки у вивченні історії України. Значення курсу «Історія України» для професійної підготовки і виховання громадянської позиції, вироблення історичної свідомості. Особливості періодизації історії України. Джерела та література за курсом.

Передумови утворення Київської Русі. Особливості державного будівництва в Східній Європі. Походження термінів «Русь», «Руське земля». Київ як політичний центр полянського союзу племен. Теорії походження Київської Русі. Соціально-економічні та політичні фактори об'єднання слов'ян.

Основні етапи розвитку Київської держави, її політичний устрій, соціальна структура суспільства. Зовнішня і внутрішня політика перших київських князів. Київська держава в період феодальної роздробленості. Причини роздробленості Київської Русі та її наслідки. Соціально-економічний і політичний розвиток Галицько-Волинського князівства. Д. Галицький. Особливості формування державності на землях Київської Русі і Галицько-Волинського князівства.

 

Лекція 2. Передумови, причини національно-визвольної війни українського народу (XIV - пер. Пол. XVII ст.)

Політичні передумови. П ольсько-литовське завоювання українських земель, його особливості і характерні риси.Кревська унія. Городоцька унія. Люблінська унія та її наслідки для українського народу. Особливості політичного розвитку України. Запорізька Січ як політичний центр і найважливіша передумова визвольного руху. Етапи формування адміністративної системи козацької республіки. Залучення українців до участі у парламентських органах. Питання про статус Української Православної Церкви. Створення в Бресті Української греко-католицької (уніатської) церкви. Значення Литовських статутів в історії права України.

Соціально-економічні умови і збройна боротьба народу України. Соціальна структура українського суспільства: шляхта, міщани, селяни. Етапи формування соціальної бази визвольного руху. Формування в Україні щодо розвиненого ринкового господарства. Цехове виробництво. Фільварки. Підготовка військових передумов: шляхетська і козацько-селянська епохи. Зародження козацтва, Запорізької Січі. Запорізькі, міські, реєстрові козаки. Військові і сухопутні походи козаків. Селянсько-козацькі виступи проти Речі Посполитої.

Зовнішньополітичні передумови всенародного повстання.

Геополітичні інтереси Туреччини, Росії, Швеції щодо Речі Посполитої. Політичне ослаблення Великої Польщі: причини, наслідки. Позиція західноєвропейських держав.

Тематика семінарських занять.

Методичний семінар.

Тема 1. Київська Русь.

Тема 2. Політичне життя в Україні періоду Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. Запоріжська Січ.

Модуль 2. Нова історія України.

Навчальні цілі: установлювати хронологічну послідовність подій періоду. Складати характеристики та історичні портрети видатних постатей періоду. Аналізувати, оцінювати, порівнювати та узагальнювати джерела з історії періоду. Характеризувати документи, покладені в основу українсько-московського договору 1654 р.; державно-політичну діяльність гетьмана І.Мазепи; діяльність Кирило-Мефодіївського братства; Особливості національного та соціального становища українців в Російській та Австро-Угорській імперіях;тенденції розвитку українського національного руху; геополітичні плани й наміри Антанти і Троїстого союзу щодо українських земель; пояснювати і застосовувати ключові поняття й терміни.

Лекція 3. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. і становлення української державності.

Причини, характер, рушійні сили і початок Національної революції і Визвольної війни. Періодизація революції, її основні етапи. Політичне значення перших перемог українських козаків. Зборівський договір. Зовнішня політика Б. Хмельницького. Відносини з Москвою, Кримським ханством, Османською імперією, Швецією. Молдавські походи. Білоцерківський договір.

Організація території і модель влади козацької держави. Становлення української національної козацької державності. Його територія і адміністративно-державний устрій. Поділ на суспільні групи-стану. Органи влади. Господарсько-фінансова політика. Дипломатична діяльність. Збройні сили.

Союз Гетьмана з Московією: причини, зміст, наслідки. Українсько-Московські зв'язку в роки війни. Рішення Земського собору 1651 і 1653 рр.. «Березневі статті» Богдана Хмельницького та інші документи Переяславсько-Московського договору 1654 р., їх оцінки в історіографії.

 

Лекція 4. Громадсько-політичне становище України у другій пол. XVII-XVIII ст.ст.

Період «Руїни»: причини, сутність, наслідки. Гетьман Іван Виговський. Порушення царем умов Переяславської угоди. Гадяцький договір. Період «Руїни»: причини, сутність, наслідки. Юрій Хмельницький. Розчленовування України на Лівобережжі та Правобережжі. Чорна рада. Гетьмани П. Тетеря та І. Брюховецький. Україна в політичних планах Росії, Польщі, Туреччини. Андрусівський мир. Гетьман Петро Дорошенко. Бучацьке угоду. Гетьмани Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович. Подальше обмеження автономії України. Чигиринські походи (1677-1678). Бахчисарайське угоду. 'Вічний мир' і остаточне закріплення поділу України. Уроки «Руїни». Соціально-економічні наслідки Визвольної війни. Зміна соціального і національного складу населення. Форми землекористування. Розвиток сільського господарства. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної України та Слобожанщини.

Участь України в Північній війні 1700-1721гг. І. Мазепа. Наступ на політичну автономію України, Обрання гетьманом Івана Мазепи. 'Коломацькі статті'. Зміцнення влади козацької старшини. Соціальна політика І. Мазепи. Україна на початку Північної війни. Таємна дипломатія І. Мазепи. Його перехід на бік Карла XII і наслідки цієї акції для України. Обрання гетьманом І. Скоропадського. Полтавська битва. Смерть І. Мазепи. Гетьман у вигнанні Пилип Орлик та його 'Конституція'.

Етапи ліквідації автономії України. Основні етапи літолого політики російського самодержавства. Ліквідація гетьманщини і Запорізької Січі. Приєднання Південної України до Росії. Розділи Польщі. Приєднання Правобережної України до Росії, а Західній - до Австрії. Економічний розвиток України. Завоювання Криму і ліквідація кримсько-татарської державності. Російське адміністративно-територіальний устрій в Україні. Положення західноукраїнських земель. Розвиток процесу формування української етнічної території.

Лекція 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій у XIX початку XX ст.

Територіально-адміністративний устрій та населення

Чисельність населення та його етнічний склад. Розвиток товарних відносин і криза феодальної системи господарства. Стан сільського господарства. Початок промислового перевороту в Україні. Загострення соціальних суперечностей. Антикріпосницька боротьба народних мас. У.Кармелюк. "Київська козаччина".

Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні. Поширення західноєвропейських революційних ідей. Декабристський рух в Україні. Її "Південне товариство", "Товариство об'єднаних слов'ян": їх програмні завдання та діяльність. Вплив польського повстання 1830-1831 років на Україну.

Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство: його програма та практична діяльність. Т.Г. Шевченко ідейний натхненник українського відродження. Вплив його творів на формування української національної ідеї.

Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Економічна і культурна відсталість Галичини, Буковини і Закарпаття. Діяльність "Руської традиції". Альманах "Русалка Дністрова". Український національний рух в Західній Україні під час революції 1848-1949 років в Австро-Угорщині. Головна руська рада.

Криза феодальних відносин. Буржуазні реформи 60-70-х років XIX ст.

Особливості економічного розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861 року в Росії. Законодавче скасування кріпосницького права. Особливості селянської реформи в різних регіонах України. Наслідки реформи. Реформи адміністративно-політичного управління: судова, земська, міського самоврядування, військова, шкільна, фінансова, цензурна та їх проведення в Україні.

Розвиток українських земель в пореформену добу. Соціально-економічна модернізація України. Особливості і перебіг промислового перевороту. Міста. Торгівля, розширення внутрішнього ринку. Розвиток товарного виробництва у сільському господарстві. Спеціалізація районів сільськогосподарського виробництва. "Цукрова революція". Товарне хліборобство та поширення українських сортів злакових в Російській імперії. Місце України у світовому землеробстві.

Революційно-демократичний рух в Україні. Польське визвольне повстання 1863 року та його поширення в українських землях. Антиукраїнська політика російського царизму. Циркуляр Валуєва 1863 року та Ємський указ 1876 року.

Національн-політичне відродження України.

Український культурно-національний рух. Хлопомани. Народники. Діяльність громад. В. Антонович. М. Драгоманов. Національне життя в Галичині. Москвофіли. Народовці. Виникнення українських політичних товариств і партій. Зв'язок національне свідомої інтелігенції Галичини і Наддніпрянської України. Робітничий рух в Україні у другій половині XIX ст. Перші робітничі організації, їх ідеологія і програми. Поширення соціалістичних ідей, перші соціал-демократичні гуртки і групи.Україна на початку XX ст

Тематика семінарських занять.

Тема 3. Набуття і втрата Україною національної державності (1648 р. - XVIII ст.)

Тема 4. Українське національне відродження в XIX ст.

Модуль 3 Новітня історія України (1917 р.. – поч. ХХI ст.).

Навчальні цілі: усвідомити сутність, періоди відродження державності України, уроки та значення Національно-демократичної революції; ознайомитися з етапами формування радянської української державності в умовах тоталітарного режиму; вивчити специфіку та особливості України в роки другої світової війни; виділити проблеми і досягнення України в період становлення та розвитку національної державності; підвести підсумки історичного шляху українського народу і виділити уроки його боротьби за суверенітет, соборність і державність.

Лекція 6. Українська національно-демократична революція 1917-1920-х рр.. Відродження державності Україна.

Центральна Рада і її Універсали. Передумови і причини української революції. Утворення Української Центральної Ради, її політична програма. Універсали Центральної Ради та їх значення. Соціально-економічна політика Центральної Ради.

. Основні напрямки політики гетьмана П. Скоропадського.

Гетьманський переворот 1918 р. в Україні. Внутрішня і зовнішня політика П. Скоропадського Політика Директорії. Повстансько-партизанська боротьба проти окупантів. Падіння гетьманського режиму.

Директорія, її склад, соціальна база, політика. Відновлення УНР. С. Петлюра. Соціальні програми Директорії.

Революційні події на західноукраїнських землях. Політичні партії Східної Галичини. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 Війна з Польщею. Визвольний рух у Північній Буковині та Закарпатті.

Політика радянської влади в Україні в 1919-1920 рр.. Формування органів влади і управління. Надзвичайні органи влади. Прийняття першої конституції УРСР. Військово-політичний союз УРСР з РРФСР. «Військовий комунізму». Завершення національно-демократичної революції, її підсумки та уроки.

Лекція 7. Радянська модернізація України (1921-1939 рр..).

Суть НЕП, його основні напрямки та причини згортання нової економічної політики. Соціально-економічне та політичне становище України на початку 20-х рр.. Перехід до нової економічної політики.

Голод 1921-1923 рр.. на півдні України: причини і наслідки. Поступове відродження сільського господарства. НЕП у промисловості. Проблема безробіття. Перші підсумки відновного періоду.

УРСР в системі 'договірної федерації'. Курс центрального партійно-державного керівництва на ліквідацію незалежності національних республік. 'Автономізація' незалежні республік під виглядом утворення нової федерації-СРСР. Перші підсумки входження УРСР до складу Радянського Союзу. Конституція СРСР 1924

Індустріалізація України та її соціальні наслідки. Завершення внутріпартійної боротьби в ЦК ВКП / б / та затвердження одноосібної диктатури Сталіна. Згортання нової економічної політики. Курс на 'розгорнуте будівництво соціалізму по всьому фронту'. Проблема темпів індустріалізації. Дискусії з приводу плану першої п'ятирічки. Перехід до директивним планування. Ескалація репресій проти господарників і спеціалістів. Виробниче змагання. Ізотовское рух. Стаханівський рух. Результати капітального будівництва в промисловості в роки першої і другої п'ятирічок.

Політика колективізації і раскрестьяніванія України. Голодомор 1932-1933 рр..: Причини і наслідки. Сталінський курс на масову колективізацію селянських засобів виробництва. Хлібозаготівельний криза 1928-1929 рр.. Поворот до суцільної колективізації. Гасло: 'Ліквідація куркульства як класу': причини, масштаби, наслідки. Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931-1932 рр.. Деградація сільськогосподарського виробництва в державних колгоспах. Втрати врожаю в 1931-1932 рр.. в результаті масового саботажу колгоспників. 'Робота' хлібозаготівельних комісій. Голодомор 1932-19933 рр.. і його результати.

Масові репресії і «культурна революція». Політика коренізації, її особливості і результати. Досягнення та прорахунки українізації. Відносини тоталітарного режиму до інтелігенції. Перші кроки культурного будівництва: кампанія по ліквідації неписьменності, розгортання системи освітніх установ, створення установ комуністичного виховання. Антицерковної політика державної партії. Зростання культу особи Сталіна. Репресії в Україні. Судові процеси 30-х рр.. Чистка партії. Знищення керівництва КП / б / У. Згортання політики українізації. Національно-культурна політика державної партії в УРСР 30-х рр.. Боротьба з 'буржуазним націоналізмом' і 'націонал-ухильництва'. 'Розстріляне відродження'

Лекція 8. Україна в роки другої світової війни. 1939-1945 рр.. та в повоєнний період.

Українське питання в міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни. Становище на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Українське питання в політиці Польщі, Румунії, Чехословаччини. Головні політичні партії і організації українського національно-визвольного руху. Організація українських націоналістів. Роль греко-католицької церкви в суспільно-політичному житті Західної України.

Мюнхенська угода і доля Карпатської України. Вступ Червоної Армії на територію Західної України. Територіальні вимоги радянського керівництва до Румунії. Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР, їх радянізація.

Напад Німеччини на СРСР. Окупація України.

Напад Німеччини, її союзників на СРСР. Поразки Радянської армії в 1941 р. Оборона Києва, Одеси та Севастополя. Бої за Донбас. Акт '30 червня 1941 ' у Львові і його наслідки. Початок визвольної боротьби в тилу ворога. Генеральне наступ гітлерівських військ влітку 1942 р. на півдні. Німецький окупаційний режим. План 'Ост'. Адміністративний устрій окупованої України. Розгортання радянського і націоналістичного партизанського руху проти окупантів. Діяльність комуністичного підпілля і радянських партизанів. Створення Української повстанської армії. Нова програма і тактика українських націоналістів.

Звільнення України від фашистських загарбників. Перемога Червоної Армії під Сталінградом і початок визволення території України. Розгортання наступу на Лівобережну Україну після Курської битви. Битва за Дніпро. Бої на Правобережжі і в західних областях. Взаємовідносини радянських партизанів з ОУН-УПА. Перехід загонів ОУН-УПА до тактики боротьби на два фронти. Завершення боїв за Україну восени 1944 р. Початок відновлювальних робіт. Особливості відбудови народного господарства України в умовах війни. Демографічні наслідки війни. Внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.

Лекція 9. Соціально-економічні та політичні процеси в Україні в другій половині 40-х – на поч.. 90-х рр. XX ст.

Особливості повоєнної відбудови народного господарства в Україні. Завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах його держави. Відмова Сталіна від української етнічної території на захід від лінії Керзона. Операція 'Вісла'. Напівпримусовий обмін населенням між Україною і Польщею. Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 рр.. Насильницька колективізація в західних областях України. Нова смуга масових репресій громадян України. Львівський церковний собор 1946 р. і ліквідація української греко-католицької церкви. Підпільна партизанська боротьба ОУН-УПА з тоталітарним режимом. Ідеологічний наступ сталінізму на спроби культурно-національного відродження. Л. М. Каганович в Україні. Чистка національних кадрів.

Спроби реформ економіки в 50-60-і рр.. Спроба лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Реформи М. С. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер. Поява дисидентів в Україні, Зародження руху 'шістдесятників', їх роль у національно-культурного життя. Зміни в кремлівському керівництві в жовтні 1964 р. і їх наслідки для України. Реформи середини 60-х рр.. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій, погіршення екологічної обстановки. Екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії про ліквідацію 'неперспективних сіл'. Звільнення П. Шелеста. Подальше обмеження прав України.

Посилення кризових явищ в економіці України (70-е-80-ті рр..) В.В.Щербицький як політичний діяч. Україна в єдиному народногосподарському комплексі СРСР. Період «застою» і його особливості в Україні. Політичні репресії 60-7 0-х рр.. Посилення реакції в духовному житті. Поглиблення нігілістичного ставлення. Розгортання правозахисного дисидентського руху. Репресивні дії органів КДБ. Загострення гальмують процесів в соціально-економічному і суспільно-політичному розвитку України.

УРСР у період перебудови (1985-1991). Спроби М. С. Горбачова реформувати суспільство на шляхах прискорення, перебудови, гласності. Економічна політика центрального уряду і Україна. Чорнобильська катастрофа і її наслідки, Національне пробудження українського народу. Реабілітація політичних ув'язнених. Зародження Народного Руху України і перетворення його в опозиційну силу КПРС. Перші кроки у демократизації суспільно-політичного життя та утворення нових політичних партій та громадських об'єднань. Прийняття Декларації про державний суверенітет України. Курс національно-демократичних сил на затвердження державної і економічної незалежності республіки, створення самостійної держави. Спроба серпневого (1991 р.) перевороту в Москві і його наслідки для України. Прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Призупинення діяльності КПУ. Участь інтелігенції, студентської молоді, засобів масової інформації в демократизації суспільства, відродження національних традицій, розширення сфери застосування української мови. Активізація релігійного життя. Діяльність греко-католицької церкви в нових політичних умовах, участь української діаспори в державно-творчому процесі. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. М. Кравчук - Президент України. Денонсація договору 1922 р. про створення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав.

Лекція 10. Україна в умовах незалежної держави.

Створення правової бази розвитку України як демократичної держави. Зміцнення державних кордонів. Формування Збройних сил і Військово-Морського флоту, Національної гвардії. Служби безпеки, митної служби. Утвердження національної символіки України. Введення національної грошової одиниці та інших інститутів державності. Політичне і соціально-економічне становище в Україні перших років незалежності.

Основні політичні партії і сили. Створення Автономної Республіки Крим. Політична боротьба у Верховній Раді. Президент Л. Кравчук. Вибори до Верховної Ради та вибори Президента України 1994 р. Конституційний процес і Конституційний договір. Конституція України 1996 р. та її політичне значення. Вибори до Верховної Ради 1998 р., вибори Президента України 1999 р. і їх політичні наслідки. Вибори до Верховної Ради України 2002 р.. Здійснення політичної реформи. Внесення змін до Конституції України. Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція». Політична боротьба в Україні на сучасному етапі. Вибори до Верховної Ради 2006 р.

Причини і наслідки економічних реформ в Україні. Спроби економічних реформ в перші роки незалежності. Гіперінфляція. Введення тимчасової валюти. Проблема приватизації. Падіння рівня життя народу. Соціальне розшарування і зміни в соціальній структурі суспільства. Прискорення приватизації, реформування економіки, перші ознаки стабілізації. Основні напрями економічної політики уряду на сучасному етапі.

Зовнішня політика України. Ядерний вимір зовнішньої політики. Зовнішньополітичні пріоритети України. Відносини з СНД, Росією, США. Україна і НАТО. Участь України в ООН. Раді Європи, інших міжнародних організаціях. Українська діаспора. Зовнішньоекономічна діяльність України.

Підсумки історичного шляху українського народу і найголовніші уроки історії його боротьби за свободу, незалежність, соборність і державність.

 

Тематика семінарських занять:

Тема 5. Боротьба за відновлення державності українського народу (1917-1921 рр.) – 2 години

Тема 6. Україна в 20-30-ті рр. XX ст. – 2 години

Тема 7. Україна в роки Другої світової війни (1939 -1945 рр.) – 2 години

Тема 8..Криза тоталітарної системі. Україна в умовах незалежності (1945 -2009 рр.) – 2 години.

 

2. Методика підготовки до семінарських занять..

Семінарські заняття - одна із провідних форм навчально-виховного процесу, яка сприяє активізації самостійної роботи студентів. Пропонована тематика семінарських занять охоплює найважливіші проблеми історії України з найдавніших часів до наших днів.

Тепер безпосередньо про підготовку до занять. Необхідно, перш за все, уважно ознайомитися з темою і планом семінарського заняття. Потім опрацювати конспект лекції по цій темі (це полегшить з'ясування суті проблеми, а також сприйняття джерел та літератури), підручники та навчальні посібники, документи, монографічну, мемуарну літературу і т.д. Для глибокого розуміння матеріалу слід постійного працювати над історичними категоріями й поняттями. Слід звертатися до довідників, словників, енциклопедій, (довідник з історії України, словник іншомовних слів та ін). Необхідну літературу, в т.ч. в електронному варіант,і для користування можна взяти в бібліотеці вузу (читальний зал № 1).

Рекомендовану роботу (або її розділи) слід читати повністю. Уривки не дають можливості освоїти все багатство ідей твори. Важливо не тільки переказати зміст прочитаного, а й осмислити, критично проаналізувати і уміти застосувати ідеї твору на практиці для аналізу суспільних явищ, подій, процесів.

Відповідальним етапом підготовки до семінарських занять є конспектування першоджерел, історичної літератури. Конспект складається відповідно до плану семінарського заняття або планом джерела. Починаючи конспектування, вкажіть прізвище автора роботи, повна назва твору, рік і місце видання. Вивчаючи роботу, слід виділяти, фіксувати основні думки і положення відповідно до плану семінарського заняття. Спочатку прочитайте, запис ведіть після вторинного читання, визначивши, що головне, а що другорядне.

Конспект слід вести акуратно, оформити заголовок, отчертіть поля, вказати дату проведення записів. Доцільно виділяти в ньому найбільш важливі меса і положення різними способами. Ось деякі з них:

= - рівно;

NB! - дуже важливо, зверни увагу!

> < - більше, меньше

PS - доповнення, приписка і т.д.

SIC! - так, я згоден з цією думкою!

Можна придумати і свою систему виділення тих чи інших місць в конспекті. Готуючись до занять, важливо звернути увагу на мемуарну літературу, художню, твори мистецтва, в яких відображені окремі періоди і події української історії. Особливу увагу слід приділяти картками, схемами, таблицями.

Останнім етапом підготовки до семінару є складання тексту виступу у формі реферату, повідомлення, розширеного плану або тез.

Виступ на семінарі студента слід розраховувати на 7-10 хвилин з основного питання, додаток - на 4-5 хвилин. Якщо студент бере слово не першим, слід дати оцінку попереднім виступам. Оцінюючи відповідь товариша, подумайте, чи відповідає він наступним вимогам (рецензування відповіді, реферату):

1. Повнота і правильність викладу фактів, висновків, датування подій.

2. Послідовність і доказовість викладу.

3. Використання та пояснення нових історичних термінів.

4. Використання карти, схем, таблиць, цифрових даних.

5. Мовні помилки (повтори, слова-паразити і т.д.) спочатку слід відзначити позитивні риси, а потім недоліки і дати загальну оцінку виступу, реферату.

Рекомендується не читати записи, а користуватися ними тільки при цитуванні, використанні цифрових даних і т.п. У зошиті для підготовки до семінарських занять повинні бути й відповіді на питання, які студент зобов'язаний самостійно вивчити при підготовці до модульної контрольної роботи, розкриті зміст категорій і понять, основних історичних дат до кожної теми.

 

3.Методичне забезпечення окремих тем курсу «Історія України» по першому модулю

 

СЕМІНАР № 1. Тема: Київська Русь (IX-XIV ст.ст.) (2 години)

Мета: ознайомитись з етапами розвитку Київської держави, причинами і наслідками феодальної роздробленості.

План.

1. Київська Русь - давньоруське князівське держава: а) утворення Київської Русі, її соціально-економічний устрій; б) державний устрій, зовнішня і внутрішня політика київських князів.

2. Русь у період феодальної роздробленості: а) розпад Київської держави: причини і наслідки; б) боротьба Русі проти монголо-татарської навали; в) утворення і розвиток Галицько-Волинського князівства. Д. Галицький.

3. Значення і місце в історичній долі українського народу: а) Київського давньоруської держави; б) Галицько - Волинського князівства.

 

I. Питання, які студент зобов'язаний самостійно вивчити і дати відповіді на модульній контрольній роботі:

1. Трипільська культура, її історичне значення.

2. Античні міста - держави.

3. Розселення, устрій, культура та вірування прадавніх слов'ян. Анти.

4. Історичний портрет Володимира Великого.

5. Культура та символіка Київської Русі.

6. Прийняття християнства в Київській Русі і його значення для духовного розвитку суспільства.

7. Соціально-економічний і політичний розвиток Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький.

П. Розкрийте зміст таких категорій та понять: архантропу, палеоліт, мезоліт, неолітична революція, анімізм, тотемізм, магія, фетишизм, язичницька віра, Норманська теорія, автохтони, князь, боярин, віче, закупи, літопис, рядовичі, смерди, етногенез, анти, скіфи, сармати, кіммерійці, гуни, венеди, феодальна роздробленість, полюддя, монголо-татарське іго.

Ш. З якими важливими подіями в історії України пов'язані дати: 1 млн. років до н.е., приблизно 860г., 882 р., 912-945 рр.., 945-964 рр.., 964-972 рр.., 980 - 1015 рр.., 988 р., 1019-1054гг., 1113 -1125 рр.., 1187, 1199 р., 1223, 1239 -1242 рр.., 1253

1У. Проблемні завдання:

1. Походження стародавніх слов'ян.

2. Версії походження Київської держави.

3. Феодальна роздробленість - занепад або подальший розвиток форм феодалізму?

Теми рефератів.

1. Етногенез українців.

2. Стародавні слов'яни і проблема їх походження.

3. Соціально-економічний розвиток Київської Русі в 10-12 ст.

4. Київський князь Володимир Святославович.

5. Київський князь Ярослав Володимирович (Мудрий).

6. Галицько - Волинське князівство як історична форма української державності.

Література:

а) основна:

б) додаткова:.

 

СЕМІНАР № 2. Тема: Політичне життя в Україні періоду Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.

Запорізька Січ. (2 години)

Мета: проаналізувати особливості польсько-литовської експансії на українські землі, причини виникнення, етапи формування та діяльності українського козацтва.

План.

1.Велике князівство Литовське та його роль в історичній долі українського народу.

2.Польско-литовські унії та їх наслідки для українського народу.

3.Політіческая життя в Україні період Речі Посполитої.

4.Еволюція українського козацтва та його феномен. Запорізька Січ.

I. Питання, які студент зобов'язаний самостійно вивчити і дати відповіді на модульної контрольної роботи: 1. Козацько-селянські повстання к. XVI - 20-30-х рр.. XVII ст.: Причини, наслідки, історичне значення.

2.Устройство і побут українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.

3.Церковь, школа, братства в Україні. Петро Могила.

4.Борьба козаків з турками й татарами.

5.Формірованіе української державності в XVI - п.п.XVII ст.

 

II. Розкрийте зміст таких категорій та понять: Унія, конфесія, Кревська унія, Люблінська унія, полонізація, Брестська унія, експансія, Річ Посполита, уніатство, шляхта, магнат, міщанство, магдебурзьке право, Вільний сейм, братства; козак, реєстрове козацтво, кіш, Запорізька Січ, курінь, отаман, гетьман, писар, обозний, осавул, хорунжий, бунчужний, феномен українського козацтва.

Ш. З якими важливими подіями в історії України пов'язані ці дати: 1362, 1363, 1387, 1385 р., 1489 р., 1529, 1566, 1588 pp., 1550-і рр.., 1569, 1572, 1596, 1615-1622 рр.., 1638

1У. Проблемні завдання: 1.Які об'єктивні і суб'єктивні чинники зіграли головну роль у захопленні українських земель Литвою, Польщею, Кримським ханством, Туреччиною?

2.Як погляди існують в історичній літературі на характер польсько-українських відносин у 16-17 ст.?

3.Як типом держави була Запорізька Січ?

4.Етніческій складу запорізьких козаків. Якою була релігія запорізьких козаків?

Теми рефератів.

1.Політческое становище України в складі Великого Князівства Литовського і Речі Посполитої.

2.Польско-литовські унії та їх наслідки для України.

3.Вознікновеніе Запорізької Січі та її роль у визвольній боротьбі українського народу проти іноземних загарбників.

4.Дмітрій Байда-Вишневецький.

5.Петр Конашевич Сагайдачний - гетьман козацтва України.

 

Література:

а) основна:

б) додаткова:.

 

Питання для підготовки до модульної контрольної роботи № 1.

1. Історія як наука і навчальна дисципліна. Періодизація історії України.

2. Трипільська культура та її оцінка в історіографії.

3. Існує кілька версій походження слов'янства. Яка з них Вам здається наукової і чому?

4. Проаналізуйте версії освіти Давньоруської держави.

5. Штрихи до політичного портрета Ярослава Мудрого.

6. Причини політичної роздробленості і розпаду Русі.

7. Історичне значення держави Русь в європейській і українській історії.

8. Чи правомірно вважати Галицько-Волинське князівство першим українським королівством. Відповідь аргументуйте.

9. Штрихи до політичного портрета Д. Галицького.

10. Історичне значення Галицько - Волинського князівства.

11. Як Ви думаєте напад монголо-татар на південно-західну Русь - це випадковість чи добре продуманий стратегічний маневр? Чи є уроки у цієї події? Відповідь аргументуйте.

12. Феодальна роздробленість - занепад або подальший розвиток форм феодалізму? Відповідь аргументуйте.

13. В основу якого політичного курсу був покладений гасло: «Старе не змінюємо, нове не вводимо»? Які наслідки та уроки подібної політики?

14. Люблінська унія 1569г. Особливості перебування українського народу в складі Речі Посполитої.

15. Ви власник фольваркового господарства. Поділіться досвідом організації його роботи.

16. Порівняйте відомі Вам польсько-литовські унії та зробіть відповідні висновки.

17. Причини і сутність кризи в Православній церкві. Брестська унія 1596 р. та її наслідки.

18. Існує ряд версій про походження козацтва. Яку з них Ви поділяєте і чому?

19. Козацтво явище універсальне або специфічне, тобто притаманне тільки Україні? Відповідь аргументуйте.

20. П. К. Сагайдачний: штрихи до політичного портрета.

21. У чому полягало принципове розходження між самодержавством Московії та організацією влади в Запорізькій Січі у першій половині XVII ст.?

22. Ви потрапили в Запорізьку Січ. Поділіться враженнями: які вдачі, звичаї, особливості життя запорожців?

23. Ви учасник одного з морських походів запорізьких козаків. Опишіть свої враження.