Актуальність теми: В клінічній медицині велике значення має розуміння походження варіантів судин у світлі розвитку кровоносної системи та утворення венозних анастомозів між притоками клубових вен.
Знати:
а) початок, хід, топографію і поділ на гілки загальної клубової артерії;
б) хід, топографію, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози, зовнішньої клубової артерії;
в)хід, топографію, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози внутрішньої клубової артерії;
г) формування, хід, топографію, притоки зовнішньої клубової вени;
д) формування, хід, топографію, притоки внутрішньої клубової вени;
е) венозні сплетення тазової порожнини.
Вміти:
а) показати загальні, зовнішні і внутрішні клубові артерії;
б) показати загальні, зовнішні і внутрішні клубові вени,
в) показати венозні сплетення тазової порожнини.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи
1. Загальні клубові артерії, початок, хід, топографія, поділ на гілки.
2. Зовнішня клубова артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
3. Нижня надчеревна артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
4. Внутрішня клубова артерія, хід, топографія, групи гілок.
5. Парієтальні гілки внутрішньої клубової артерії.
6. Клубово-поперекова та бічні крижові артерії, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
7. Затульна артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
8. Верхня та нижня сідничні артерії, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
9. Вісцеральні гілки внутрішньої клубової артерії.
10. Пупкова артерія, хід, топографія, зміни в онтогенезі, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
11. Маткова артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
12. Внутрішня соромітна артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
13. Зовнішні клубові вени, формування, хід, топографія, притоки.
14. Внутрішні клубові вени, формування, хід, топографія.
15. Парієтальні притоки внутрішньої клубової вени, формування, хід, топографія.
16. Вісцеральні притоки внутрішньої клубової вени, формування, хід, топографія.
17. Венозні сплетення тазової порожнини, топографія, відтік крові.
Повторити:
а) стінки великого і малого таза;
б) анатомічну будову та топографію матки, маткових труб і піхви;
в) анатомічну будову і топографію сечового міхура;
г) анатомічну будову і топографію передміхурової залози;
д) анатомічну будову і топографію прямої кишки
Контрольні питання:
Перелік питань для опитування:
1. Загальні клубові артерії, початок, хід, топографія, поділ на гілки.
2. Зовнішня клубова артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
3. Нижня надчеревна артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
4. Внутрішня клубова артерія, хід, топографія, групи гілок.
5. Парієтальні гілки внутрішньої клубової артерії.
6. Клубово-поперекова та бічні крижові артерії, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
7. Затульна артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
8. Верхня та нижня сідничні артерії, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
9. Вісцеральні гілки внутрішньої клубової артерії.
10. Пупкова артерія, хід, топографія, зміни в онтогенезі, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
11. Маткова артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
12. Внутрішня соромітна артерія, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.
13. Зовнішні клубові вени, формування, хід, топографія, притоки.
14. Внутрішні клубові вени, формування, хід, топографія.
15. Парієтальні притоки внутрішньої клубової вени, формування, хід, топографія.
16. Вісцеральні притоки внутрішньої клубової вени, формування, хід, топографія.
17. Венозні сплетення тазової порожнини, топографія, відтік крові
Обсяг самостійної роботи на занятті
Студенти самостійно працюють з трупним матеріалом. Самостійно показують продовження черевної аорти- серединну крижову артерію і кінцеві гілки- загальні клубові артерії. Далі демонстують зовнішню та внутрішню клубову артерію та їх гілки. Після того знаходять відповідні вени: зовнішні, внутрішні та загальні. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.
Тести для самоконтролю знань.
1. Яким номером позначено A. glutea superior?
2. Яким номером позначено A. glutea inferior?
3. Яким номером позначено A. obturatoria?
4. Яким номером позначено A. umbilicalis?
5. Яким номером позначено A. vesicalis superior?
6. Яким номером позначено A. vesicalis inferior?
7. Яким номером позначено A. uterina?
8. Яким номером позначено A. vaginalis?
9. Яким номером позначено A. pudenda interna?
10. Яким номером позначено A. circumflexa iliaca profunda?
Розв'яжіть ситуаційні задачі:
1. Хворому виставлений діагноз остеохондропатії голівки стегна ішемічного походження. Яка артерія ушкоджена?
A. Ramus acetabularum а.obturatoriae
B. Arteria femoralis
C. Arteria illiaca externa
D. Arteria profunda femoris
E. Arteria umbilicalis
2. Під час операції на перетинчастій частині чоловічого сечівника виникла кровотеча. Які артерії потрібно перев'язати для її припинення?
A. Нижню прямокишкову та промежинну
B. Нижню міхурову та верхню прямокишкову
C. Середню прямокишкову та нижню міхурову
D. Глибоку артерію статевого члена та нижню міхурову
E. Верхню прямокишкову та промежинну
3. Операція на стегновій грижі ускладнилася внутрішньочеревною кровотечею. Який анастомоз був ушкоджений?
A. Лобкова гілка затульної артерії від внутрішньої клубової артерії і затульна гілка нижньої надчеревної артерії від зовнішньої клубової артерії
B. Верхня сіднича артерія від внутрішньої клубової артерії і медіальна артерія, що огинає стегнову кістку від глибокої артерії стегна
C. Вертлюжна гілка затульної артерії від внутрішньої клубової артерії і медіальна артерія, що огинає стегнову кістку від глибокої артерії стегна
D. Нижня сіднича артерія від внутрішньої клубової артерії і медіальна артерія, що огинає стегнову кістку від глибокої артерії стегна
E. Поверхнева надчеревна артерія від стегнової артерії і верхня надчеревна артерія від внутрішньої грудної артерії
4. При позаматковій вагітності у жінки відбувся розрив маткової труби, що призвело до кровотечі. Пошкодження якої судини викликало кровотечу?
A. Ramus tubaria a. uterina
B. Ramus ovaricus a. uterina
C. A. ovarica
D. A. pudenda interna
E. A. iliaca interna
5. При видаленні злоякісної пухлини нижньої третини прямої кишки перев’язана a. rectalis inferior. Від якого артеріального стовбура відходить ця гілка?
A. A. pudenda interna
B. A. iliaca interna
C. A. iliaca externa
D. A. mesenterica inferior
E. A. femoralis
6. Хвора жінка 48-и років, потребує оперативного втручання з приводу новоутворення матки. Лікар – хірург повинен пам’ятати, що кровопостачання матки здійснюється анастомозуючими гілками крупних артеріальних судин. Яких саме?
A. Pars abdominalis aortae et a. iliaca interna
B. Pars abdominalis aortae et a. iliaca externa
C. A. iliaca interna et a. iliaca externa
D. A. mesenterica inferior et a. iliaca interna
E. A. mesenterica inferior et a. iliaca externa
7. На прийом до лікаря – проктолога звернувся чоловік 62 років, з скаргами на кров’янисті виділення з прямої кишки. Обстеження показало наявність пухлини та потребу в негайній операції. Гілками яких артеріальних судин пряма кишка кровопостачається в нормі?
A. A. mesenterica inferior et a. iliaca interna
B. A. mesenterica inferior et a. iliaca externa
C. A. mesenterica superior et a. mesenterica inferior
D. A. iliaca externa et a. iliaca interna
E. Pars abdominalis aortae et a. iliaca interna
8. При хірургічному лікуванні стегнової кили, лікар повинен пам’ятати про існування досить крупного анастомозу в ділянці anulus femoralis медіальної частини судинної лакуни. Гілками яких крупних артерій він утворюється?
A. A. iliaca externa et a. iliaca interna
B. A. iliaca externa et a. femoralis
C. A. iliaca interna et a. femoralis
D. A. pudenda interna et a. femoralis
E. A. iliaca externa et a. profunda femoris
9. Назвіть артерію, яка має основне значення у розвитку коллатерального кровообігу нижньої кінцівки після перев’язки зовнішньої клубової артерії
A. Внутрішня клубова
B. Присередня огинаюча стегно
C. Бічна огинаюча стегно
D. Поверхнева надчеревна
E. Поверхнева огинаюча стегно
10. Про сполуку гілок яких судин у медіальній частині стегнового отвору (annulus femoralis) повинен пам’ятати хірург для запобігання масивної кровотечі?
A. A. obturatoria et a. epigastrica inferior
B. A.femoralis et a. epigastrica inferior
C. A.obturatoria et a. epigastrica superior
D. A.femoralis et a. obturatoria
E. A.umbilicalis et a. femoralis
ЛІТЕРАТУРА
Рекомендована література.
1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.
2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.
3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.
4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р К.А.Дюбенко, А.К.Коломійцев, Ю.Б.Чайковський. Анатомія людини в двох частинах. – К., 2004.
5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.
Додаткова:
1. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.
2. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.
3. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.
4. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах):Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.
5. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.
Методична вказівка затверджена на засіданні кафедри
від ________ протокол № ____
Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.
ЗАНЯТТЯ № 14.
ТЕМА: «Поперекові нерви, розподіл дорзальних (задніх) гілок. Поперекове сплетення: формування, топографія, м’язові гілки. Клубово- підчеревний, клубово- пахвинний, статево- стегновий нерви».
Актуальність теми: Часті захворювання нервів поперекового сплетення, які ведуть до нестерпного болю, деформації тіла та стійкої інвалідності дають необхідність глибоких знань топографії формування та гілок всіх сплетень організму в тому числі й поперекового.
Навчальні цілі заняття:
Знати:
а) поперекові спинномозкові нерви, їх утворення, склад;
б) гілки поперекових спинномозкових нервів: передня, задні, менінгіальні та білі сполучні;
в) задні гілки поперекових спинномозкових нервів, хід, топографія, ділянки іннервації;
г) передні гілки поперекових спинномозкових нервів, хід, топографія, ділянки іннервації;
д) поперекове сплетення, утворення, топографію, класифікацію гілок;
е) короткі гілки поперекового сплетення;
є) клубово-підчеревний нерв, хід, топографію, гілки, ділянки іннервації;
ж) клубово-пахвинний нерв, хід, топографію, гілки, ділянки іннервації;
з) статево-стегновий нерв, поділ, хід, топографію, гілки, ділянки іннервації;
и) затульний нерв, хід, топографію, гілки, ділянки іннервації.
Вміти:
а) показати поперекове сплетення;
б) показати клубово-підчеревний нерв;
в) показати клубово-пахвинний нерв;
г) показати статево-стегновий нерв;
д) показати затульний нерв.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи
1. Формування та склад поперекових спинномозкових нервів.
2. Гілки поперекових спинномозкових нервів: передні, задні, менінгіальні та білі сполучні.
3. Хід, топографія, поділ задніх гілок поперекових спинномозкових нервів, ділянки їх іннервації.
4. Передні гілки поперекових спинномозкових нервів.
5. Утворення, топографія та класифікація гілок поперекового сплетення.
6. Короткі гілки поперекового сплетення, ділянки іннервації.
7. Клубово-підчеревний нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.
8. Клубово-пахвинний нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.
9. Статево-стегновий нерв, поділ, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.
10. М’язи передньобічної стінки живота, їх іннервація.
11. Кульшовий суглоб, іннервація.
12. Квадратний, великий і малий поперекові м’язи, їх іннервація.
Повторити:
а) будову спинного мозку;
б) м’язи живота;
в) м’язи таза;
г) будову кульшового суглоба.
Контрольні питання:
Перелік питань для опитування:
1. Формування та склад поперекових спинномозкових нервів.
2. Гілки поперекових спинномозкових нервів: передні, задні, менінгіальні та білі сполучні.
3. Хід, топографія, поділ задніх гілок поперекових спинномозкових нервів, ділянки їх іннервації.
4. Передні гілки поперекових спинномозкових нервів.
5. Утворення, топографія та класифікація гілок поперекового сплетення.Короткі гілки поперекового сплетення, ділянки іннервації.
6. Клубово-підчеревний нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.
7. Клубово-пахвинний нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.
8. Статево-стегновий нерв, поділ, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.
9. М’язи передньобічної стінки живота, їх іннервація.
10. Кульшовий суглоб, іннервація.
11. Квадратний, великий і малий поперекові м’язи, їх іннервація.
Обсяг самостійної роботи на занятті
Студенти самостійно працюють з трупним матеріалом. На таблиці показують поперекове сплетення пояснюють його склад і топографію. На трупі демонструють усі нерви поперекового сплетення їх хід ділянки інервації. Вивчають хід клубопідчеревного, клубопахвинного і статевостегнового нервів. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.
Тести для самоконтролю знань.
Розв'яжіть ситуаційні задачі:
1. При обстеженні хворого невропатолог виявив наступний симптомокомплекс: згасання кремастерного рефлекса (скорочення m. cremaster), пошкодження чутливості шкіри на передній і внутрішній поверхні верхньої третини стегна та калитки. Про пошкодження якого нерва йде мова?
A. N. genitofemoralis
B. N. ilioinguinalis
C. N. ischiadicus
D. N. femorali
E. N. obturatorius
2. Внаслідок травми гребеня клубової кістки у постраждалого відсутня чутливість шкіри в ділянці пупкового кільця й нижче. Який з названих нервів вірогідно ушкоджений?
A. N. iliohypogastricus
B. N. ilioinguinalis
C. N. cutaneus femoris lateralis
D. N. obturatorius
E. N. genitofemoralis
3. Після операції апендиктомії у хворого залишилася знижена чутливість шкіри над пахвинною зв'язкою на стороні проведеної операції. Гілки якого нерва були ушкоджені в процесі оперативного втручання?
A. n. iliohypogastricus
B. n. ilioinguinalis
C. n. genito emoralis
D. n. femoralis
E. n. cutaneus emoralis lateralis
4. У чоловіка, що хворіє на остеохондроз, з'явився різкий біль у м'язах живота (бічних та передніх). При об'єктивному обстеженні лікар констатував підвищену больову чутливість шкіри підчеревної ділянки. Ураження якого нерва могло спричинити цій біль?
A. N. iliohypogastricus
B. N. ischiadicus
C. N. femorali
D. N. genitofemoralis
E. N. obturatorius
5. Чим іннервується клубово-поперековий м'яз?
A. Rami muscularis plexus lumbalis
B. N. iliohypogastricus
C. N. femorali
D. N. ilioinguinalis
E. N. obturatorius
6. Поперекове сплетення утворене:
A. передніми гілками LI - LIII, ThXII, верхньою частиною передньої гілки LIV;
B. задніми гілками LI-LIII, ThXII, верхньою частиною передньої гілки LIV;
C. передніми гілками;
D. задніми гілками.
E. передніми та задніми гілками LI – LIV.
7. Чим іннервується прямий м'яз живота?
A. N. iliohypogastricus, nn. intercostales
B. N. thoracicus longus
C. n. ilioinguinalis
D. N. phrenicus
E. N. subscapularis
8. Передні гілки яких грудних нервів приймають участь в утворенні поперекового сплетення?
A. Частково дванадцятого
B. Девятого і частково десятого
C. Дванадцятого і одинадцятого
D. Дванадцятого і частково одинадцятого
E.) Десятого, одинадцятого і дванадцятого
9. Великий і малий поперекові м’язи, квадратний м’яз попереку і міжпоперечні латеральні м’язи інервуються гілками поперекового сплетення:
A. м’язевими.
B. чутливими;
C. змішаними;
D. довгими;
E. всіма перерахованими.
10. 1. Верхні два поперекові спинномозкові нерви мають такі гілки:
A. передню, задню, менінгіальну, білу сполучну;
B. передню, задню, менінгіальну;
C. задню, менінгіальну, білу сполучну;
D. передню, задню, білу сполучну.
E. передню, задню, білу сполучну, сіру сполучну
ЛІТЕРАТУРА
Рекомендована література.
1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.
2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.
3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.
4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р К.А.Дюбенко, А.К.Коломійцев, Ю.Б.Чайковський. Анатомія людини в двох частинах. – К., 2004.
5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.
Додаткова:
46. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.
47. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.
48. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.
49. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах):Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.
50. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.
Методична вказівка затверджена на засіданні кафедри
від ________ протокол № ____
Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.
ЗАНЯТТЯ № 15.
