Схема силосно-сінажного конвеєра

Культури, суміші	Урожайність, ц/га	Приблизні строки збирання	Об'єм виробництва, т	Площа посіву, га
Озимі жито + ріпак, пшениця + вика		10.05–30.05
Ярі бобово-злакові сумішки*		20.06–25.06
Кормовий горох		10.07–15.07
Багаторічні трави*		16.06–25.06
Кукурудза ранньостиглий гібрид в суміші з бобовими		10.08–15.08
середньоранній гібрид з соєю або буркуном		15.08–25.08
середньостиглий гібрид з соєю та буркуном		25.08–30.08
Качани з обгортками воскової стиглості		25.08–5.09
Качани повної стиглості (зерно та зерностержнева маса)		05.09–10.10
Післяукісні посіви кукурудзи (ранньостиглі гібриди)		05.09—10.09
Гичка буряків		10.09-20.10
Гарбузи (для комбісилосу)		05.09-10.09
*На силос і сінаж **На сінаж

 

Додаток 5

 

Основні ознаки білого та жовтого буркуну

 

Ознака	Буркун білий	Буркун жовтий
Колір квіток	Білий	Жовтий
Форма бобів	Еліптична	Яйцеподібна
Поверхня бобів	Сітчасто-зморшкувата	Поперечно- зморшкувата
Кінчик бобу	3 коротким гострим носиком	3 гострим носиком.
Насіння	Без малюнку	3 плямистим малюнком
Листки	Широкоовальні	Округло-яйцеподібні
Висота рослин	1,5—3 м	1–2 м
Вміст кумарину	Менше ніж у жовтого, бувають навіть безкумаринні форми	Більше ніж у білого

 

 

Додаток 6

 

Суцвіття злакових багаторічних трав

а — пирій (1 — безкореневищний, 2 — повзучий); б — житняк (1 — широко-колосий, 2 — вузькоколосий); в — стоколос безостий; г — лисохвіст лучний; д — грястиця збірна; є — костриця (1 — лучна, 2 — східна); є — райграс (1— пажитниця багаторічна, 2 — високий)

 

Додаток 7

 

 

 

Насіння і плоди бобових трав

а — конюшини (1 — лучної, 2 — гібридної, 3 — білої); 6 — люцерни посівної; в — люцерни жовтої; г — лядвенця польового; д — буркуну білого (біб і насіння); є — буркуну жовтого (біб і насіння); з — плоди еспарцету (1 — посівного, 2 — піщаного); и — наявність насіннєвих зубчиків (1 — велика кількість у виколистого, 2 — середня — у піщаного, 3 — відсутня — у закавказького)

 

Додаток 8

Ознаки насіння багаторічних метеликових трав

Вид	Розмір, мм	Маса 1000 насінин, г	Форма	Колір насіння	Поверхня
Люцерна жовта	1,7-2,0	1,4-2,0	Серцеподібна однобока	Жовтий, сірувато-жовтий	Матова
посівна	1,7-2,5	1,9-2,5	Ниркоподібна, рідше серцеподібна	Жовтий, сірувато-жовтий	Матова, інколи блискуча
Буркун білий	1,7-2,5	1,9-2,5	Серцеподібна однобока	Світло-коричневий або світло-зеленуватий	Матова
Лядвенець рогатий	1,2-1,5	1,0-1,5	Овальноку-ляста	Коричневий, чорний, рідше зеленуватий	Матова
Конюшина лучна	1,7-2,5	1,7-2,0	Яйцеподібна, рідко серцеподібна, однобока	Жовтий, жовто-фіолетовий, старе насіння буре	3 блиском
біла	1,0-1,5	0,7-1,0	Серцеподібна, правильна	Жовтий, коричневий, інколи червонуватий	3 блиском
гібридна	1,0-1,5	0,7-1,0	Серцеподібна, правильна	Темно-зелений до чорного, рідко жовтуватого	3 блиском
александ-рійська	2,0—2,5	2,8-3,0	Яйцеподібна	Темно і світло-бурий	3 блиском
персидська	1,8-2,5	1,5-1,8	Куляста або еліптична	Від яскраво-жовтого до майже чорного	3 блиском
Боби і членики бобу
Буркун білий	2,5-3,5	2,5-3,0	Округлояйцеподібна з носиком зверху	Буруватий, темно-сірий	Сітчасто-зморшкувата
жовтий	2,5-3,0	2,0-2,5	—»-—	-»-	Поперечно-зморшкувата
Еспарцет	6,0-8,0	11,5-21,0	Яйцеподібна куляста	Бурий, коричневий, зелено-бурий, покритий сіткою	Кругло-зморшкувата, з зубцями по кутах

Додаток 9

 

 

 

Насіння найважливіших тонконогових багаторічних трав:

1 — тонконіг лучний, 2 — мітлиця біла, 3 — тимофіївка лучна, 4 — лисохвіст лучний, 5 — очеретянка звичайна, 6 — пирій безкореневищний, 7 — костриця червона, 8 — костриця лучна, 9 -— пажитниця багатоквіткова, 11 — житняк ширококолоеий, 12 — житняк гребінчатий, 13 — волоснєць сибірський, 14 — райграс високий, 15 — грястиця збірна, 16 — стоколос безостий, 17 — стоколос прямий

 

Додаток 10

 

Норми висіву насіння однорічних культур на корм, млн шт./га

 

Культура	Спосіб сівби звичайний рядовий широкорядний
Сорго	1,2—1,5	0,8-1,0'
Кукурудза на зелений корм	0,3-0,4	0,15—0,2
Суданська трава, могар, чумиза, пайза	1,8-2,0	0,8-1,0
Райграс однорічний багатоукісний	8,0-10	—
Просо кормове	4,0-5,0	2,5-3,0
Вика яра (в суміші)	2,0-2,5	—
Вика озима (в суміші)	2,0-2,5	—
Буркун білий	8,0-10,0	5,0—6,0
Соя	0,6-0,7	0,4-0,6
Конюшина персидська	8,0—10,0	5,0-6,0
Конюшина підземна	8,0—10,0	5,0-6,0
Конюшина олександрійська	8,0-10,0	5,0—6,0
Серадела	3,0—3,5	2,0-2,5
. Горох кормовий (укісний)	1,5-1,6	—
Боби дрібнонасінні	1,0—1,2	0,4-0,6
Чина	1,2-1,4	—
Люпин	1,2—1,4	0,6-0,8
Ріпак, суріпиця	2,5-3,0	1,5-2,0
Перко	2,5-3,0	1,5-2,0
Редька олійна	2,5-3,0	1,5-2,0
Капуста кормова	1,0—1,2	0,6-0,8

Додаток 11

 

Маса 1000 насінин однорічних кормових культур

 

Культура	Маса 1000 насінин, г	Культура	Маса 1000 насінин, г
Кукурудза	300-400	Конюшина олександрійська	2,4-2,8
Суданська трава	9-14	Конюшина підземна	6,4-6,8
Сорго	20-25	Конюшина персидська	1,6-1,7
Пайза	3-4	Соняшник	50—90
Могар	2-3	Райграс однорічний	2-2,2
Ячмінь	36-52	Гірчиця біла	5-6
Овес	28-32	Ріпак	3-7
Соя	120-160	Суріпиця озима	3-4
Жито кормове	30-40	Редька олійна	8-13
Пшениця кормова	35-45	Люпин білий	120—160
Вика яра	55—65	Чина	180—320
Вика озима (волохата)	20—30	Боби дрібнонасінні	200-350
Горох	200-300	Тритикале	40-50
Буркун	2—3

 

 

Додаток 12

 

 

 

Рис. Схема заготівлі сіна з досушуванням активним вентилюванням

 

 

Додаток 13

 

Облік заготовлених кормів у полі проводиться двічі: через 2 тижні після складання в скирти і через 3—4 місяці. При обліку об'єму скирти старанно враховують її форму з тим, щоб підібрати найбільш відповідну формулу для визначення об'єму.

Довжину і ширину скирти вимірюють на висоті приблизно 1,2—1,4 м. Якщо вона звужена донизу, роблять два заміри — внизу і в найбільш широкій частині і беруть за основу середні показники. Розрізняють скирти по торцевій частині. Вона може бути округлою зверху низькою, округлою зверху високою, гостроверхою і плосковерхою.

для скирт плосковерхих будь-якої висоти:

для скирт гостроверхих (шатрових) з дуже низьким початком вершення:

Для обліку об'єму (О₀) округловерхих скирт середньої висоти і низьких використовують формули:

де Д — довжина скирти, П — довжина перекидки; Ш — ширина скирти.

Для визначення середньої довжини перекидки роблять дві—три перекидки, а при наявності в скирти пандуса — ще додатково два заміри.

Розрізняють три типи стогів: округловерхі степові, округ-ловерхі північної форми, гостроверхі. Об'єм кругловерхих скирт обчислюють за формулою:

вузьких гостроверхих:

де О₀ — об'єм, м³; П — перекидка, м; О_к — окружність, м.

При першому обліку маси 1 м³ корму можна визначити по довідковій таблиці, при другому, останньому — зважуванням 1—2 стіжків або частини скирт довжиною приблизно З м. При обліку соломи можна використовувати довідкові дані.

При першому обліку в скирті закладають бирку (тоненьку дощечку), на якій записують номер кладки, дані заміру і обчислену загальну масу. При другому обліку всі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці ж дані і відомості про якість сіна записують в спеціальний журнал обліку кормів.

Поверхня скирт повинна бути гладенькою, добре зачесаною. Вершину скирт сіна слід прикрити соломою і теж добре зачесати для поліпшення стікання води.

В районах достатнього зволоження ліпше класти гостроверхі (шатрові) скирти з звуженими основами, що поліпшує збереження кормів. Вузькою стороною або кутом скирта повинна бути направлена до домінуючих напрямків зимових вітрів. Скирти розміщують на підвищених, сухих місцях і при необхідності обкопують канавами.

Ділянка в полі, де закладені скирти, оборюється, встановлюють блискавковідводи. На кормовому дворі встановлюють пожарні щити, ємкості з водою, насоси, блискавковідводи.

 

 

Порядок виконання. Завдання ліпше виконувати в польових умовах. Масу їм³ сіна визначати по довіднику. Крім того, перевірте правильність вибору місця збереження корму, якість заготовлі, наявність замокання скирти знизу, вм'ятин тощо.

В аудиторії вирішити завдання по розрахунку об'єму і маси скирти та стіжків різних видів сіна після складання його через 3—5 днів, через 2 тижні, місяць, 3 місяці. Використайте довідкові дані, наведені в посібнику.

Завдання 1. Скирта округловерха, низька, ширина — 6,5 м, перекидка — 14, довжина — 36 м. Сіно -— крупнотравне, бобове, зібране у фазу цвітіння.

Завдання 2. Скирта з круглим верхом, висока, ширина —

7,5 м, перекидка — 20,7, довжина — 28 м. Сіно — люцернове.

Завдання 3. Скирта плосковерха, висока, ширина — 6,8 м, перекидка — 18 м, довжина — 32 м. Сіно — еспарцетове.

Завдання 4. Скирта гостроверха, середня ширина — 6,5 м, перекидка — 18, довжина — 25 м. Сіно — конюшинове.

Завдання 5. Стіжок округловерхий, перекидка — 18 м, окружність — 20 м. Сіно — лучне.

Завдання 6. Стіжок гостроверхий, перекидка —18 м, окружність — 18 м. Сіно — дрібнотравне, суходільних луків.

При виконанні роботи записи ведіть за формою наведеною в табл. 124.

 

Додаток 14

Облік грубих кормів

 

Вид корму. Тип скирти або стіжка	Довжина, м	Ширина, м	Довжина пере-кидки, м	Окружність, м	Об'єм скирти, стіжка, м3	Маса 1 м3, ц	Маса скирти, стіжка, т

 

Додаток 15

Рослини для силосування

Назва рослини	Фаза вегетації, сприятлива для збирання на силос	Вологість,%	Вміст цукру фактич- необхідний ний	% надлишковий
Кавун кормовий	Під час збирання коренеплодів		3,61	0,52	3,09
Гичка кормових буряків	Під час збирання коренеплодів		3,46	1,22	2,24
Гичка столових буряків	Під час збирання коренеплодів		3,09	1,35	1,74
Гичка брукви	Під час збирання коренеплодів		5,34	1,39	2,95
Вико-вівсяна сумішка	Цвітіння		2,00	2,00	—
Горох	До цвітіння		1,93	1,62	0,31
Джугара	Викидання суцвіття		2,01	1,07	0,94
Топінамбур	Викидання суцвіття		4,77	1,01	3,76
Капуста столова	До цвітіння		3,36	0,63	2,73
Капуста кормова	До цвітіння		2,13	1,33	0,80
Конюшина лучна	Цвітіння		1,90	1,31	0,59
Отава конюшини лучної	Цвітіння		1,44	0,94	0,50
Боби кормові	Дозрівання		4,35	1,49	2,86
Кукурудза	Молочна стиглість		2,41	1,07	1,34
Отава лучних трав	До створення квіткових пагонів		1,97	0,61	1,36
Отава озимого ріпака	До створення квіткових пагонів		2,82	1,37	1,45
Ріпак озимий	До створення квіткових пагонів		5,60	2Д4	3,46
Люлин кормовий	Початок цвітіння		2,20	1,80	0,40
Овес	Початок цвітіння		3,58	2,03	1,55
Осока	Цвітіння		1,13	1,14	—
Пелюшка	Цвітіння		1,47	1,26	0,21

 

Додаток 16