Рульє Карл Францович
Народився в Нижньому Новгороді від батьків французького походження. Батько Рульє був шевцем, а мати повитухою (акушеркою). Спочатку виховувався вдома, а потім у приватних пансіонах «небагатої руки».
Будучи змушений жити особистою працею, Рульє поступив на службу лікарем в Ряжский драгунський полк, де залишався до 1836 р. Медицина не задовольняла Рульє, і він з радістю прийняв пропозицію президента Московської медико-хірургічної академії бути репетитором при академії. У 1837 р. захистив дисертацію «Про геморої» і отримав ступінь доктора медицини.
У 1837 р. був обраний членом Московського товариства випробувачів природи і кілька років був секретарем товариства.
Рульє був одним з перших російських пропагандистів і популяризаторів природних наук. Він активно читав публічні лекції, заснував і редагував науково-популярний журнал «Вісник природних наук» (1854—1860). Рульє створив російську наукову школу зоологів-еволюціоністів (М. О. Сєвєрцов, А. П. Богданов та ін.) Похований на московському Введенському кладовищі.
Рульє активно працював у галузі геології і палеонтології Підмосков'я, створивши основу для розвитку еволюційної палеонтології. Він ввів порівняльно-історичний метод дослідження органічного світу. Роботи Рульє з вивчення інстинктів тварин і їх психічної діяльності заклали основи еволюційного напряму в зоопсихології.
Вплив зовнішніх умов на тварин, закони географічного поширення тварин, періодичні міграція птахів, хід риби проти течії під час нересту, зооетика — ось які питання займали Рульє. Він розглядав організм не узятим окремо, а в зв'язку зі світом, умовами, які передували його появі, вплив на організм середовища, в якому відбувається його життя, ряд тих змін і пристосувань в органах, які викликає це середовище, — все це було покладено в основу курсу Рульє.
Рульє в 1852 році став фундатором так званого екологічного спрямування в зоогеографії, яке далі розроблялося М. О. Сєвєрцовим.
Чарлз Ро́берт Да́рвін
Чарлз Ро́берт Да́рвін народився 12 лютого 1809, а помер 19 квітня 1882 англійський науковець, що створив теорію еволюції і запропонував разом з Альфредом Расселом Воллесом принципи природного добору. Після досліджень у Південній Америці і Галапагоських островах, де він був під час кругосвітньої подорожі на кораблі «Бігль»1831–1836, Дарвін опублікував книгу «Походження видів шляхом природного добору», в якій пояснював еволюційний процес принципами природного й статевого добору. Його теорія викликала жорстокі суперечки, оскільки суперечила Книзі Буття Біблії. Чарлз Дарвін жив в епоху бурхливого суспільного розвитку, коли природознавство було на піднесенні, а в науці здійснювались важливі відкриття. Він не мав систематичної біологічної освіти, але дуже захоплювався природничими науками, цілеспрямовано вивчав спеціальну літературу, займався колекціонуванням, мисливством, брав участь в експедиціях із дослідження геології, фауни, флори окремих районів Англії, був спостережливим, занотовував бачене і намагався дати йому раціональне пояснення. Він зблизився з такими відомими науковцями, як зоолог Грант, ботанік Генсло, геолог Седжвік. І не дивно, що, коли виникла потреба рекомендувати досвідченого натураліста до складу експедицій Генсло назвав саме Чарлза Дарвіна, який мав достатні природничі знання і навички польового дослідника.
3. Теорія висунута в 1902 р. віденським геологом Е. Зюссом, який навів ряд доказів про зв'язок деяких мінеральних вод з розплавленою в'язкою магмою, в достатку просоченої різними газоподібними продуктами. З розплавленої магми ці продукти починають виділятися, і потрапляючи в області з більш низькими температурами, конденсуються, утворюючи ювенільні (тобто незаймані) води, які у вигляді джерел виходять на земну поверхню. На відміну від них води атмосферного походження Е. Зюсс назвав вадозних (від латинського слова Vadere - блукати), тобто беруть участь у загальному кругообігу вологи на землі.
