Формули та методика розв’язування задач

Тема. Організування складського господарства підприємства.

1.Запитання для контролю рівня теоретичної підготовки

1.

Формули та методика розв’язування задач

Складське господарство підприємства – це мережа приміщень, ділянок, комор, обладнаних спеціальними пристосуваннями, транспортом, контрольними і вимірювальними пристроями, обчислювальною технікою, протипожежними засобами, засобами автоматизації тощо, які дають можливість здійснювати приймання, зважування, перерахунок,сортування, переміщення, штабелювання, облік, комплектування, зберігання та видачу різноманітних матеріальних цінностей.

До основних задач складського господарства відносяться також:

- забезпечення схоронності та своєчасне і безперебійне постачання виробництва сировиною, матеріалами, обладнанням, запасними частинами, комплектуючими та іншими матеріальними цінностями відповідно до затверджених виробничих програм, графіків поставок, укладених угод тощо;

- зниження витрат, пов’язаних з здійсненням складських операцій та з утриманням самих складів;

- підвищення продуктивності та покращення умов праці працівників складів тощо.

На складське господарство підприємства покладається виконання таких функцій:

- накопичення матеріальних ресурсів в обсягах і номенклатурі, достатніх для забезпечення стійкої роботи підприємства;

- належне зберігання та облік предметів праці та готової продукції;

- планомірне, безперебійне та комплексне постачання підрозділів, цехів і дільниць матеріальними ресурсами;

- відвантаження готової продукції споживачам;

- вирівнювання запасів сировини, матеріалів, готової продукції тощо з метою вирішення певних задач, які стоять перед підприємством.

Так, вирівнювання у часі необхідно робити для тих підприємств, для яких час виготовлення продукції не відповідає періоду збільшення (зменшення) попиту на цю продукцію. Така ситуація характерна для сезонних виробництв.

 

Основним показником будь-якого складу є величина площі, яка необхідна для зберігання матеріальних цінностей. Розрізняють такі види площ:

- загальна площа складу S;

- корисна площа складу S_кор – це площа, на якій безпосередньо знаходяться матеріальні цінності або пристосування для їх зберігання;

- оперативна площа S_оп – це площа, зайнята приймальними (сортувальними, комплектувальними) та відпускними майданчиками, а також проходами та проїздами між стелажами, штабелями тощо;

- конструктивна площа S_к – це площа, зайнята перегородками, колонами, драбинами, тамбурами, підйомниками тощо;

- службова площа S_сл – це площа, зайнята під побутові приміщення, робочі місця комірників (наприклад, під столи) тощо.

(1)

Організація будь-якого складу передбачає розрахунок загальної площі складу S, корисної площі складу S_кор, площі приймального майданчика S_пр, площі відпускного майданчика S_від, довжини вантажно-розвантажувального майданчика L_в-р, кількості необхідних контейнерів К, рівня насиченості складу засобами механізації k_мех та інших показників.

Загальна площа складу S може бути розрахована двома основними методами: розрахунком за укрупненими нормативами та розрахунком на основі врахування детальних характеристик матеріалів, які зберігаються на складі.

Метод розрахунку за укрупненими нормативами, який ще має назву метод допустимих корисних навантажень, вимагає мінімальних витрат часу. В цьому випадку загальна площа складу S розраховується за формулою:

(2)

де, S_кор – корисна площа складу, кв.м;

К_в – коефіцієнт використання площі складу, який враховує допоміжну площу для проходів, проїздів, приймання та видачі матеріалів, розміщення терезів, шаф, столів комірника тощо. При зберіганні об’єктів в штабелях К_в =0,6…0,7; при зберіганні об’єктів на стелажах К_в =0,3…0,4.

Корисна площа складу S_кор розраховується в залежності від способу зберігання у ньому матеріальних цінностей.

У випадку зберігання певного виду матеріальних цінностей в закромах, штабелях, резервуарах корисна площа складу розраховується за формулою:

(3)

де, – максимальна величина складського запасу матеріалу, який зберігається на складі протягом року, тонн;

k_н – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу); k_н =1,1…1,5;

g_д – допустиме корисне навантаження на 1 м² площі складу, т/м².

В свою чергу, максимальна величина складського запасу матеріалу (в тоннах), яка зберігається протягом року, розраховується за формулою:

(4)

де, Q – надходження матеріалу на склад за рік (вантажооборот), тонн;

Т_в – нормальний період відновлення запасу матеріалу на складі або період між суміжними поставками партії матеріалу на склад, календарні дні;

Т_стр – страховий запас (або час термінового виготовлення чергової партії матеріалу у випадку затримки надходження основної поставки матеріалу), календарні дні;

360 – кількість днів у році, яка приймається для розрахунків. Якщо розрахунки робляться за півроку, то підставляється число 180 днів, якщо за квартал – то 90 днів, якщо за місяць – то 30 днів.

Примітка. Якщо величини Т_в та Т_стр задані в робочих днях, то формула (4) матиме вигляд:

(5)

де, К_пер – коефіцієнт перерахунку робочих днів у календарні:

(6)

де, Д_к – число календарних днів у році, Д_к = 360

Д_р – число робочих днів у році.

У випадку зберігання певного виду матеріальних цінностей на стелажах корисна площа складу розраховується за формулою:

(7)

де, S_ст – площа, що її займає один стелаж, м²; S_ст = a*b

a – довжина стелажу, м;

b – ширина стелажу, м;

N_ст – кількість стелажів, шт.

Розрахункова кількість стелажів N_ст(р) визначається за формулою:

(8)

де, - максимальна величина складського запасу матеріалу, який зберігається на складі протягом року, тонн;

k_н – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу) на склад; k_н =1,1…1,5;

V_ст – об’єм стелажу, м³;

k_з – коефіцієнт заповнення об’єму стелажу;

g_м – тугість матеріалу, т/м³.

Об’єм стелажу V_ст розраховується за формулою:

(9)

де, h – висота стелажу, м.

Розрахункову кількість стелажів N_ст(р) порівнюють з кількістю стелажів N_ст(доп), розраховану з урахуванням допустимих корисних навантажень, за формулою:

(10)

де, g_д – допустиме навантаження на 1 м² площі складу, т/м².

За прийняту кількість стелажів N_ст приймається найбільше ціле число із величин N_ст(р) і N_ст(доп).

Площа приймального майданчика S_пр розраховується за формулою:

(11)

де, Q – надходження матеріалу на склад за рік (вантажооборот), тонн;

k_н – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу); k_н =1,1…1,5;

g_д – допустиме корисне навантаження на 1 м² площі складу, т/м²;

Д_пр – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймальному майданчику, Д_пр =1…3 дні;

S_зв – площа, необхідна для зважування, перерахунку, сортування матеріалу, м². Для дрібних вантажів S_зв =5…6м², для великих вантажів - S_зв =30…50 м².

Площа відпускного майданчика S_від розраховується за формулою:

(12)

де, Д_від – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на відпускному майданчику, Д_від = 1…2 дні;

Д_р – число робочих днів у році.

Довжина вантажно-розвантажувального майданчика L_в-р розраховується за формулою:

(13)

де, n – число подач транспортних засобів за добу;

g_тр – середня вантажопідйомність транспортного засобу, тонн;

L_тр – довжина транспортного засобу, м;

L_пр – довжина проміжку між транспортними засобами, L_пр =1,5м.

Кількість контейнерів К, необхідних для забезпечення безперебійної роботи складу, розраховується за формулою:

(14)

де, k_р – коефіцієнт, який враховує нерівномірність надходження контейнерів з ремонту; k_р =1,05…1,2;

g_к – виробіток на один контейнер за розрахунковий період, тонн:

(15)

де, g_с – статистичне навантаження на контейнер, тонн;

Д_к – число календарних днів у розрахунковому періоді;

Д_нер – число днів знаходження контейнерів в неробочому стані;

Т_обор – середній час обороту контейнера, дні.

Рівень насиченості k_мех складу засобами механізації використовується для оцінювання оснащення складів засобами механізації та автоматизації та розраховується за формулою:

(16)

де, ВП – сумарна вантажопідйомність всіх засобів механізації та автоматизації, які є на складі, тонн;

Q – надходження матеріалу на склад за рік (вантажооборот), тонн.

 

 

Задачі

 

1. Вироби зберігаються на складі на стелажах. Розміри стелажу: довжина – 4м, ширина – 1,2м, висота – 4м. За рік на складі зберігається 100 тис. виробів,. Маса виробу – 2кг, тугість матеріалу, з якого зроблені вироби – 2,5 т/м3. Період між суміжними поставками виробів на склад дорівнює 90 календарних днів, період страхового запасу визначений в 20 календарних днів. Коефіцієнт нерівномірності надходження виробів на склад дорівнює 1,4. Коефіцієнт заповнення об’єму стелажу складає 0,3. Допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі – 2т/м2. Коефіцієнт використання площі складу – 0,45. Розрахувати загальну площу складу.

 

S_ст = a*b = 4*1,2 = 4,8 м²

= (100000*(90+20))/360 = 30555,56, тонн

V_ст = 4*1,2*4 = 19,2 м³

Nст(р) = (30555,56*1,4)/(19,2*0,3*2,5)=2970,68 шт

= (30555,56*1,4)/(4,8*2) = 4456,02 шт

= 4,8 * 4456,02 = 21388,896 м²

= 21388,896 / 0,45 = 47530,88 м²

 

2. Вироби зберігаються на складі на стелажах. Розміри стелажу: довжина – 4м, ширина – 1,2м, висота – 4м. За рік на складі зберігається 100 тис. виробів,. Маса виробу – 2кг, тугість матеріалу, з якого зроблені вироби – 2,5 т/м3. Період між суміжними поставками виробів на склад дорівнює 90 календарних днів, період страхового запасу визначений в 20 робочих днів. Коефіцієнт нерівномірності надходження виробів на склад дорівнює 1,4. Коефіцієнт заповнення об’єму стелажу складає 0,3. Допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі – 2т/м2. Коефіцієнт використання площі складу – 0,45. Розрахувати загальну площу складу.

 

S_ст = a*b = 4*1,2 = 4,8 м²

= (100000*(90+360/20))/360 = 30000 тонн

V_ст = 4*1,2*4 = 19,2 м³

Nст(р) = (30000*1,4)/(19,2*0,3*2,5)=2916.67 шт

= (30000*1,4)/(4,8*2) = 4375 шт

= 4,8 * 4375 = 21000 м²

= 21000 / 0,45 = 46666,67 м²

 

3.Річна програма випуску виробів складає 50 тис. шт. На виготовлення одного виробу потрібно 800 г міді, яка надходить на склад щоквартально. Страховий запас міді – 20 календарних днів. Мідь зберігається на складі в штабелях. Допустиме корисне навантаження на 1 м2 підлоги – 2тонни. Коефіцієнт нерівномірності надходження міді – 1,1. Коефіцієнт використання площі складу – 0,65. Розрахувати загальну площу складу.

= (50000*(90+20))/360 = 15277,78 тонн

S_кор= (15277,78*1,1)/2 = 8402,78 м²

 

= 8402,78/0,65 = 12927,35 м²

 

4.Річна програма випуску виробів складає 50 тис. шт. На виготовлення одного виробу потрібно 800 г міді, яка надходить на склад щоквартально. Страховий запас міді – 20 робочих днів. Мідь зберігається на складі в штабелях. Допустиме корисне навантаження на 1 м2 підлоги – 2тонни. Коефіцієнт нерівномірності надходження міді – 1,1. Коефіцієнт використання площі складу – 0,65. Розрахувати загальну площу складу.

= (50000*(90+360/20))/360 = 15000тонн

S_кор= (15000*1,1)/2 = 8250м²

 

= 8250/0,65 = 12692,3 м²

 

5. Підприємство споживає за рік 600 тонн листового свинцю. Тугість свинцю – 11,4 т/м3. Свинець надходить на завод через кожних 60 календарних днів. Страховий запас свинцю – 20 календарних днів. Листи свинцю зберігаються на стелажах. Розмір стелажу – довжина 1,8м, ширина – 1,5м, висота – 2м. Коефіцієнт заповнення об’єму стелажу складає 0,5. Коефіцієнт нерівномірності надходження свинцю – 1,2. Допустиме корисне навантаження на 1м2 підлоги – 2,2 тонни. Коефіцієнт використання площі складу складає 0,7. Розрахувати загальну площу складу.

 

6. Підприємство споживає за рік 600 тонн листового свинцю. Тугість свинцю – 11,4 т/м3. Свинець надходить на завод через кожних 60 календарних днів. Страховий запас свинцю – 20 робочих днів. Листи свинцю зберігаються на стелажах. Розмір стелажу – довжина 1,8м, ширина – 1,5м, висота – 2м. Коефіцієнт заповнення об’єму стелажу складає 0,5. Коефіцієнт нерівномірності надходження свинцю – 1,2. Допустиме корисне навантаження на 1м2 підлоги – 2,2 тонни. Коефіцієнт використання площі складу складає 0,7. Розрахувати загальну площу складу.

 

7.Підприємство споживає за рік 12000 тонн матеріалу. Коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу – 1,2. Допустиме корисне навантаження на 1 м2 підлоги – 3,0 тонни. Склад працює протягом року 250 днів. Середня кількість днів знаходження матеріалу при прийманні на приймальному майданчику – 3 дні. Середня кількість днів знаходження матеріалу при відпуску на відпускному майданчику – 1 день. Площа, необхідна для зважування матеріалу при його прийманні – 30 м2. Площа, необхідна для підготовки матеріалу для відпуску – 40 м2. Розрахувати величину площі приймального та відпускного майданчиків.

 

8. Підприємство споживає за рік 10000 тонн матеріалу. Коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу – 1,05. Для зберігання матеріалу використовуються контейнери. Статичне навантаження на контейнер – 2,5т. Середній час обороту контейнера – 12 днів. Протягом року контейнер знаходиться в неробочому стані в середньому 30 днів. Коефіцієнт нерівномірності надходження контейнера з ремонту – 1,1. Розрахувати необхідну кількість контейнерів.

 

9. Підприємство споживає за рік 10000 тонн матеріалу. Коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу – 1,1. Матеріал завозиться на склад автомобілями вантажопідйомністю 3 тонни. Довжина автомобіля 5 м. Автомобілі подаються на розвантаження протягом доби 2 рази. Розрахувати довжину вантажно-розвантажувального майданчика.