З нормативного навчального курсу

П. Блау

Обмін як основа інтеракцій між людьми: Дж. Хоманс і П. Блау.Теорія обміну. Історичний огляд розвитку теорії. Утилітаризм – одне із джерел теорії обміну. Вплив біхевіоризму. Теорія раціонального вибору. “Соціальна психологія груп”. Зміст теорії обміну у вигляді п’яти аксіом. Дж. Хоманс: біографічний нарис. Теорія обміну Дж. Хоманса. Критика Дж. Хомансом ідей Е. Дюркгайма (проблеми емерджентності, трактування психології і методу пояснення). Критика Дж. Хомансом основних позицій К. Леві-Стросса. Критика Дж. Хомансом структурно-функціоналісського пояснення інститутів. Основні постулати Хоманса: постулат успіху, постулат стимулу, постулат цінності, постулат перенасичення-голодування, постулат агресії – одобрення, постулат раціональності. Критика теорії суспільства і культури Дж. Хоманса. Дві основні відмінності між Т. Парсонсом і Дж. Хомансом. П. Блау: біографічний нарис. Теорія інтегративного обміну П. Блау. Критика теорії свідомості Дж. Хоманса. Від мікро- до макрорівня концепції. Норми і цінності. Праці Р. Емерсона і його послідовників. Спроби синтезу теорії інтегративного обміну і символічного інтеракціонізму у працях П. Зінгельмана.

Тема. Феменологічний напрям у соціології

Методологічні засади феноменології Е. Гуссерля (1859-1938). Життєвий світ та інтерсуб’єктивність – основні категорії феноменологічної соціології.

Феноменологія і соціологія: А. Шюц. Феноменологія Е. Гуссерля та її значення для А. Шюца. Феноменологічна методологія та можливості її застосування у соціальних науках. Дія і структура значення. Структури життєвого світу. Внесок феноменології у розробку методології якісного дослідження.

Феноменологічна концепція І. Гоффмана. Концепція В. Бернарда як соціологія повсякденності.

Етнометодологія і символічний інтеракціонізм Г. Гарфінкеля. Внесок феноменології до розробки методології якісного дослідження.

Тема. Етнометодологія. Сучасні різновиди

Визначення етнометодології. Різновиди етнометодології. Приклади етнометодологічних досліджень. Аналіз розмов. Телефонні розмови. Вибух аплодування. Мова і вербальна поведінка. Впевненість і невпевненість у собі. Дослідження соціальних інститутів. Критика традиційної соціології. Складності і суперечки етнометодології.

Тема. Інтегральна соціологія Питирима Сорокіна

Соціологічна концепція П.Сорокіна: основні етапи та ідейно-теоретична еволюція від позитивістської до інтегральної соціології. Життя і творчість. Російський період діяльності П. Сорокіна. Західноєвропейський та американський періоди діяльності Сорокіна. Створення всеосяжної макросоціальної соціологічної теорії із залученням елементів мікро соціального аналізу за допомогою принципу інтегрального синтезу. Розробка структури інтегральної соціології. Дослідження соціальної структури суспільства і розробки поняття «соціальна стратифікація». Горизонтальна та вертикальна мобільність. Моделі соціокультурної динаміки, центральною категорією якої є цінність. Творчий внесок П. Сорокіна в історію сучасної соціологічної думки.

Короткі біографічні дані Сорокін Пітірім Олександрович (1889-1968) – видатний російський соціолог XX ст. Закінчив Петербурзький університет Дипломний твір Сорокіна „Злочин та кара, подвиг та винагорода” (1914) вийшов окремою книгою, яка отримала високу оцінку від наукового світу. У 1920 р. вийшла його книга „Система соціології”, яку він публічно захистив як докторську дисертацію. Був деканом соціологічного факультету в Петербурзькому університеті. У 1922 р. емігрував на Захід. Викладав в американських університетах, був деканом соціологічного факультету Гарвардського університету, президентом Американської соціологічної асоціації.

Основні твори:

„Соціологія революції” (1925); „Соціальна мобільність” (1927); „Сучасні соціологічні теорії” (1928); „Систематична онтологія сільської соціології” (1932); „Соціальна та культурна динаміка” у 4 т. (1937-1941)”; „Криза нашого століття” (1942); „Суспільство, культура та особа: структура та динаміка” (1947); „Соціально-філософські теорії у вік кризи” (1951); „Влада та нерівність” (1959).

Ключові поняття: інтегральна соціологія, соціальна стратифікація, соціальна мобільність, вертикальна і горизонтальна мобільність, соціокультурна суперсистема, теорія соціальної дії, цінність.

6. Тематика семінарських занять

Номер за пор.	Назва теми	Кількість годин
МОДУЛЬ 1. Становлення і розвиток американської соціології
	Семінар № 1 Тема:Ранній період розвитку американської соціології
	Семінар № 2-3 Тема: Соціологія міжвоєнного періоду. Основні етапи становлення, розвитку, досягнень та значення Чиказької школи в соціології
	Семінар № 4-5 Тема: Емпірична соціологія в США
МОДУЛЬ 2. Основні парадигми соціології ХХ ст.
	Семінар 6. Тема: Соціологія ХХ ст.: загальна характеристика, предмет, періодизація
	Семінар № 7 Тема: Вчення Т. Парсонса про соціальну поведінку
	Семінар № 8 Тема. Функціоналізм Р. Мертона
	Семінар № 9 Тема. Ч. Міллз та А. Гоулднер: переосмислення соціальної теорії
	Семінар № 10 Тема: Конфлікти у суспільстві та їх наслідки
	Семінар № 11 Тема: Символічний інтеракціонізм та його головні проблеми
	Семінар №12-13 Тема: Теорія соціального обміну Дж. Хоманса та П. Блау. Модерністські теорії соціального обміну
	Семінар №14 Тема: Поняття феноменологічної соціології та її теоретичні джерела
	Семінар № 15 Тема: Етнометодологія
	Семінар № 16-17 Тема: “Соціальна і культурна динаміка” П. Сорокіна

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Становлення і розвиток американської соціології

Семінар 1: Ранній період розвитку американської соціології (2 год.)

Причини та передумови зародження соціології в Америці.
Вплив протестантизму на ранню американську соціологію.
Академізація та інституціоналізація американської соціології.
Л. Уорд: від «генезиса» до «телезиса».
У. Самнер і соціологія культури.
Ф. Гідденс і «соціалізований індивідуалізм».
А. Смолл и соціологія інтересів.

Семінар 2-3. Соціологія міжвоєнного періоду. Основні етапи становлення, розвитку, досягнень та значення Чиказької школи в соціології (4 год.)

Філософія прагматизму та ідеї соціального біхевіоризму у теоретичній орієнтації американської школи.
Теорія інвайронменталізму-менеджеризму.
Інституціоналізація Чиказької школи.
Р. Парк: еволюційно-реформістський підхід в соціології.
Соцологія Е. Берджесса.
Соціологічні надбання Ф. Знанецького і У. Томаса.

Семінар 4-5: Емпірична соціологія в США (4 год.)

Емпіричні і прикладні дослідження у Європі та Америці.
Індустріальна соціологія і теорія людських відносин.
Соціометрія у вивченні груп у соціології.
Розвиток галузевих соціологій у 1930-1940-их рр.
Досягнення в області методології та методики дослідження.
Розквіт і хвороби емпіричної соціології.

Приложение. Деловая игра «Пятница. Суббота. Воскресенье»

Игра проводится в технике социодрамы с целью помочь преодолеть барьеры ролевой трансформации. Один из вариантов исходной системы ролей:

• центральная фигура (основной актер) – молодой предприниматель;

• партнеры на «пятницу» (рабочий день) – коллеги и сотрудники;

• партнеры на «субботу» (производительный досуг) – товарищи и друзья (среди которых есть и коллеги);

• партнеры на «воскресенье» (домашний досуг) – члены семьи и домочадцы.

Интрига: один актер должен в трех последовательных сценах аутентично «поменять маски» и перейти из роли в роль. Каждой специально придается элемент драматизации.

Приложение. Практикум по составлению социоматрицы

Чтобы составить простейшую социоматрицу студенческой группы и выявить лидеров («звезд», центры притяжения) и аутсайдеров (тех, кто слабо включен в структуру социальных связей группы), следует провести специальное анонимное анкетирование (респонденты не должны указывать свою фамилию).

В анкету можно включить только три открытых вопроса:

С кем бы ты хотел сидеть рядом на контрольной? (указать одну или несколько фамилий: вписать или поставить крестик в заранее приготовленном списке).

Кого бы из членов группы ты хотел в первую очередь встретить на вечеринке (пригласить в компанию)?

Кого бы из однокашников ты попросил помочь тебе в критической жизненной ситуации?

Суммирование результатов выборов показывает, кто чаще оказывается в центре притяжения и в какой ситуации: деловой, досуговой, кризисной. Выявляется структура лидеров, групп «поддержки» и аутсайдеров, которых не выбирает никто.

Участвуя в таком анкетировании, можно освоить его технику. Проводить его можно либо в незнакомой группе, либо среди товарищей, друзей или родственников, но в любом случае по этическим мотивам выявленную структуру разглашать не принято (аутсайдеры, которые подозревают реальное положение дел, могут совсем расстроиться, а лидеры, которые тоже чувствуют эмоциональное притяжение, могут чуть-чуть зазнаться).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Основні парадигми соціології ХХ ст.

Семінар 6. Соціологія ХХ ст.: загальна характеристика, предмет, періодизація (2 год.)

Відмінності в підходах щодо розуміння поняття парадигми в соціології.
Парадигма в соціології: методологія питання.
Перспектива в соціології.
Спроби структурування соціологічного знання: метапарадигми.

Семінар 7. Вчення Т. Парсонса про соціальну поведінку (2 год.)

Ідейні витоки і формування функціональних уявлень у соціології.
Структура соціальної дії у вченні Т. Парсонса.
Характеристика основних проблем соціальної системи у конценції Т. Парсонса.

Семінар 8. Функціоналізм Р. Мертона (2 год.)

1. Відмінність у поглядах Т. Парсонса та Р. Мертона: порівняльний аналіз концепцій.

2. Р. Мертон: функціоналіст чи конфліктолог?

3. Р. Мертон про дисфункції, латентність та диссенсус: аналіз категорій.

Семінар 9. Ч. Мілліз та А. Гоулднер: переосмислення соціальної реальності (2 год.)

1. Ч. Р. Мілліз як критик академічної і прикладної соціології. Перший ліворадикальний проект «нової соціології».

2. А. Гоулднер: переосмислення соціальної теорії.

3. Гоулднерівська концепція майбутньої кризи в соціології.

Семінар 10. Конфлікти у суспільстві та їх наслідки (2 год.)

Поняття конфлікту у працях Л. Козера.
Конфліктологічна проблематика праць Р. Дарендорфа.
Специфіка соціології у розумінні конфліктів.

Семінар 11. Символічний інтеракціонізм та його головні проблеми (2 год.)

Зародження інтеракціонізму. Основні історичні джерела.
Суть соціологічних поглядів Дж. Міда.
Основні тези, поняття і принципи символічного інтеракціонізму.
Проблеми і перспективи розвитку інтеракціоністської парадигми: “символічний” і “драматургічний” підходи.

Семінар 12-13. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса та П. Блау. Модерністські теорії соціального обміну (4 год.)

1. Біхевіоризм та утилітаризм як джерела у виникненні теорії соціального обміну.

2. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса.

3. Теорія обміну П. Блау.

4. Р. Емерсон: соціокультурна динаміка через призму теорії соціальної мережі.

5. Дж. Коулмен: раціональний вибір в умовах асиметричної взаємодії.

Семінар 14. Феноменологічна соціологія та її джерела

1. Феноменологічна методологія та можливості її застосування у соціальних науках.

2. Феноменологічна соціологія А. Шюца.

3. Феноменологія П. Бергера та Т. Лукмана.

4. Внесок феноменології до розробки методології якісного дослідження.

Семінар 15. Етнометодологія

1. Визначення етнометодології. Різновиди етнометодології.

2. Аналіз розмов.

3. Дослідження соціальних інститутів.

4. Етнометодологія та символічний інтеракціонізм Г. Гарфінкеля.

5. Складності і протиріччя етнометодології.

Семінар 16-17. “Соціальна і культурна динаміка” П. Сорокіна (4 год.)

Роль П. Сорокіна у виробленні положень інтегративної соціології.
Місце культури у соціологічних схемах П. Сорокіна.
Соціальна стратифікація, соціальна мобільність та конвергенція у концепції П. Сорокіна.
Основні ідеї праці «Соціологія революцій»

6.Самостійна робота

Номер за пор.	Назва теми	К-сть годин

Змістовий модуль 1. Становлення і розвиток американської соціології
1.	Американська соціологія к. ХІХ - пер.пол. ХХ ст.
Змістовий модуль 2. Основні парадигми соціології ХХ ст.
2.	Структурні парадигми
	Радикальна соціологія
	Соціологія конфлікту
	Інтерпретативна парадигма
	Теорія обміну
	Феноменологія та етнометодологія
	Інтегральна соціологія

МОДУЛЬ 1

Становлення і розвиток американської соціології

Завдання для самостійної роботи до теми 1. Американська соціологія к. ХІХ - пер.пол. ХХ ст.

1. Розкрийте зміст та значення в соціології теорії «ієрархії потреб» А. Маслоу.

2. Розкрийте сутність, місце та роль біхевіоризму в американській соціології.

3. Визначте основні особливості американської соціології.

4. Технократична традиція в американській соціології.

5. Соціологічні ідеї Т. Веблена.

6. Соціологічні концепції технократизму.

7. Соціометрія.

8. Які сильні і слабкі сторони сцієнтизму (принципу класичної науки)? Які особливості раціонального і обєктивістського підходів до аналізу соціальної реальності?

9. У чому полягає криза класичної соціології? Чим вона була зумовлена? Які продуктивні рішення були прийняті соціологами епохи модернізму? Чому вони не змогли подолати протиріч наукового соціального пізнання?

10. Чем отличаются академическая социология от прикладной?

11. У чому полягає відмінність між академічною і прикладною соціологією?

Змістовий модуль 2.

Основні парадигми соціології ХХ ст.

Завдання для самостійної роботи до теми 2. Структурні парадигми

Розкрийте зміст класифікації сучасного періоду соціології Г. Зборовського.
Охарактеризуйте поняття «сучасний етап розвитку соціології»
Вкажіть на хронологічні межі сучасного етапу соціології і спробуйте його обґрунтувати.
Сучасна німецька соціологія.
Сучасна французька соціологія.
Сучасна американська соціологія.

7. Вихідною точкою у формуванні структурного функціоналізму став принцип системної побудови суспільства. У чому суть концепції “структурного функціоналізму” Т. Парсона?

8. Дайте визначення структуралізму і функціоналізму.

9. Простежте ідею формування теорії дії Т. Парсонса

10. Р. Мертон и його теорія «середнього рівня»

Майже всі українці сьогодні занепокоєні вирішенням поставленої ще Т. Гоббсом проблеми – як вберегти людські відносини від «війну всіх проти всіх». При цьому різні політичні сили вкладають у це поняття свій специфічний зміст. За Парсонсом, справа полягає не лише у бажаності порядку, але й у можливості його встановлення. Як Ви вважаєте, який суспільний порядок Україна отримає у недалекому майбутньому?
Запропонована Т. Парсонсом типізація соціальної дії, зрозуміло не може замінити веберівського розуміння типів соціальних дій. У Парсонса дещо інший підхід. Це – поєднання орієнтації діяча (мотиваційне і ціннісне) на ситуацію. Крім того запропоновані ним типові змінні, які виражають дихотомічний характер рішень діяча, дозволяють проаналізувати особливості явних і латентних виборів актора, їх співвідношення з традицією і сучасністю. Використовуючи веберівський і парсонівський підходи спробуйте зробити аналіз соціальних дій українців. Наскільки ми готові до того, щоби перейти до більш чи менш цивілізованих ринкових відносин?
Розпочався процес реформування української армії, у напрямку переходу на контрактну службу. Паралельно ми намагаємося будувати правову державу. Використовуючи положення структурного функціоналізму Парсонса спробуйте показати взаємопроникнення цих реформ. Спробуйте оцінити лояльність/ нелояльність українців до контрактної служби в армії. Як до неї змінилося ставлення за останній час?
На думку Мертона, певний сегмент суспільства може бути функційним, дисфункційним чи нефукційним. Спробуйте проаналізувати цей постулат на прикладі лікарні / лікарської установи закритого типу. Що відбудеться, якщо кількість таких закладів стане збільшуватися/ зменшуватися?
Ви навчаєтесь в інституті чи в університеті. Його явна функція – дати впорядковані знання молодим людям. А які приховані/ латентні функції є приховані в інститут вищої освіти?
Покажіть на прикладі одного із соціальних інститутів українського суспільства, чим можуть відрізняються латентні та явні функції цього інституту, назвіть їх.
Визначте і складіть 1) список соціальних, релігійних, професійних, демографічних і інших ролей, які існували на території України до 1917 р., але згодом зникли; 2) список соціальних ролей, які не існували у нашому суспільстві до 1917 р, а з’явилися пізніше; 3) список соціальних ролей, які існували раніше та існують зараз.
Визначте і розпишіть, які соціальні статуси із «статусного набору» Р. Мертона Ви маєте на сьогодні, обґрунтовуючи зміст відповідного статусу.
Дайте відповідь на запитання: “Девіантна поведінка згідно з теорією Р. К. Мертона – закономірність чи аномалія в існуванні соціальної системи”. Відповідь арґументуйте.
Чи можна стверджувати, що з підвищенням соціального статусу групи у її представників підвищується рівень задоволення своїм матеріальним станом. В СРСР 1939 р. еліта становила 11-12 % населення і отримувала 50% національного доходу. У США еліта складала 10 % населення й отримувала 30 % національного доходу. Висновок: в СРСР соціальна диференціація була значно вищою, ніж у США. Чи можна стверджувати, що й сьогодні соціальна диференціація в нашій країні значно вища, ніж у США? Обгрунтуйте свою відповідь.
В оцінці девіантної поведінки існує два підходи: відносний і абсолютний. На прикладах спробуйте пояснити відносне і абсолютне відхилення від норм поведінки.
У чому полягає зміст поняття функція у Р. Мертона?
Неадекватність структурно-функціональної парадигми соціалізації.

24. У чому полягає відмінність “соціального» і «культурного» у концепції Т. Парсонса? Яка роль культури і роль виробництва?

Завдання для самостійної роботи до теми 3. Радикальна соціологія

Критична соціологія в Америці: причини та передумови виникнення.
Криза соціології та можливі шляхи виходу з кризи.

3. Що дав соціологічному співтовариству розвиток альтернативної соціології?

Завдання для самостійної роботи до теми 4. Соціологія конфлікту

1. На противагу функціоналістським підходам, які постійно підкреслюють стабілізаційні та еволюціоністські моменти соціального розвитку, у сучасній західній соціології існують конфліктологічні теорії, за якими виділяють у суспільстві не консенсус, не збалансованість мотивів та взаємних інтересів, а боротьбу різних груп і напрямків, яка й формує існуючі соціальні структури й відносини. Поясніть поширення в соціології конфліктологічних теорій.

2. Розташуйте в логічній послідовності (якщо це можливо) такі поняття, як протиріччя, криза, соціальний процес, протистояння, протилежність, революція, соціальний конфлікт, соціальна зміна. Обгрунтуйте визначене вами місце для соціального конфлікту.

3. Як ви вважаєте, чи є такі конфлікти, які носять позитивний характер для розвитку суспільства в цілому? Наведіть приклади.

4. Чи правомірно наступне твердження: “Кожний конфлікт є притаманним до конкретного етапу розвитку суспільних протиріч. Накопичення невирішених протиріч зумовлює масштаби, швидкість та характер конфлікту. Необхідно штучно стимулювати виникнення конфлікту (якщо можливо) і таким чином контролювати його, поки протиріччя не накопичилися до “критичної маси”.

5. Наведіть декілька прикладів умов, які сприяють розростанню масштабів конфлікту серед тих соціальних груп, які на певному етапі конфлікту не мали безпосереднього відношення до нього та його проблемної ситуації.

6. У чому переваги системного підходу до аналізу конфліктів та конфліктної ситуації у порівнянні з іншими, які вам відомі?

7. Яка залежність існує між характеристиками соціальної системи, в якій розвивається конфлікт, та характеристиками самого конфлікту?

8. Чи зв’язаний конфлікт більше із соціальним протиріччям, чи з доступом до обмежених суспільних ресурсів і благ?

9. Сучасна соціологія конфлікту: образ соціальної реальності.

10. Які принципові відмінності у наукових поглядах конфліктологів і еволюціоністів?

Завдання для самостійної роботи до теми 5. Інтерпретативна парадигма

1.Причини, інтелектуальні джерела у виникненні символічого інтеракціонізму.

2. Соціологічні ідеї Ч. Кулі.

3. Критика символічного інтеракціонізму. Майбутнє символічного інтеракціонізму.

4. Соціобіологія і соціальний біхевіоризм: Е. Уїлсон і Б. Скіннер.

Завдання для самостійної роботи до теми 6. Теорія обміну

Теорія обміну, мережева теорія и теорія раціонального вибору
Праці Р. Емерсона і його послідовників.

Завдання для самостійної роботи до теми 7. Феноменологія та етнометодологія

Феноменологія: світ життя и буденного знання.
Феноменологічна соціологія: досвід аналізу повсякденного світу.
Виникнення та розвиток феноменологічної соціології. А. Шюц и етнометодологія.
А. Шюц - основоположник феноменологічної соціології.
Проблеми феноменологічної соціології у творчості П. Бергера та Т. Лукмана.
Різновиди етнометодології.
Аналіз розмов в етнометодології.
Дослідження соціальних інститутів в етнометодології.
Критика етнометодології та можливі шляхи подальшого розвитку.

Завдання для самостійної роботи до теми 8. Інтегральна соціологія

1.Інтегралістська соціологія Пітирима Сорокіна.

8. Контроль засвоєння знань студентами протягом семестру

Система контролю знань та умови складання екзамену. Оцінювання студентів здійснюється на основі модульно-рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів. Остаточний рейтинг складається з рейтингу роботи студента впродовж семестру та його рейтингу на іспиті. Рейтингова оцінка знань студентів з курсу визначається за сумою балів, отриманих студентами на семінарських заняттях, за інші види контролю та за іспит. Це відповідно 50 балів за роботу в семестрі та 50 балів за екзамен.

Поточний контроль знань

Вимоги до рівня засвоєння курсу

Успішне освоєння курсу передбачає: присутність на лекціях та оформлення конспектів лекцій з курсу, самостійне опрацювання основної та додаткової літератури; підготовку та активну участь у семінарських заняттях і колоквіумах; написання поточних семестрових та модульних контрольних робіт (передбачено дві роботи протягом семестру); виконання письмових робіт (реферати, есе).

На семінарських заняттях необхідне детальне і глибоке вивчення ключових тем курсу з історії соціології шляхом обговорення фрагментів оригінальних джерел, у яких сформульовані основні ідеї тих чи інших мислителів, а також демонструється їхня рецепція у дальшій теоретичній традиції. Ціль семінарських занять полягає у формуванні у студентів навичок самостійної роботи з літературою, вмінні критично аналізувати автентичні ідеї як результат інтелектуального впливу попередників, а також у формуванні нових соціальних доктрин в історії суспільної думки. Основну увагу звернено на аналіз класичного соціологічного спадку: концепції М. Вебера, Е. Дюркгайма, Г. Зіммеля. Ф. Тьонніса і теоретиків ХХ ст. Семінари побудовані за схемою колективної дискусії, коли 20–хвилинна доповідь супроводжується коментарями опонентів, колективним обговоренням і спільними висновками. Загальний орієнтований обсяг обов’язкового та факультативного читання становить 700-800 сторінок.

Відвідування та активна участь студентів у роботі семінарських занять є обов’язковою умовою успішного складання курсу. Запропоновані такі форми роботи на заняттях: виступ, опонування, рецензія, участь у дискусії. Водночас будуть враховані лише логічно обгрунтовані виступи, опонування (альтернативна теза чи спростування поданої), а не фактична підтримка тези виступаючого, змістовне рецензування та коментар чи доповнення, що дійсно сприятиме розгляду проблеми. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за роботу на семінарських заняттях становить 30 балів.

Принципи оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях. Оцінюють знання студентів на семінарському занятті за 5–бальною системою: від “1” до “5”. Нульвий бал отримує студент за відмову від відповіді через непідготовленість або через відсутність на занятті без поважної причини, що впливатиме на його підсумкову рейтингову оцінку в кінці семестру. Кожен студент зобов’язаний взяти активну участь не менше як на одній третині семінарських занять, проведених у групі впродовж семестру.

Пропущене з поважних причин заняття студент може “відпрацювати” у формі, визначеній викладачем та кафедрою.

Модульний контроль. Упродовж семестру будуть проведені дві модульні контрольні, кожну з яких буде оцінено за 10–бальною системою. Максимальна кількість балів за цей вид роботи – 20.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав менше 31 бала, то він не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачені навчальним планом на семестр з дисципліни. Такий студент має змогу складати екзамен за талоном № 2, але для цього він повинен виконати передбачене кафедрою завдання.

Оцінювання участі студентів у навчальних заняттях

Номер за пор.	Форма участі студента у навчальних заняттях	Максимальна кількість балів
1.	Модульне тестування (двічі протягом семестру, письмово)	20 балів
2.	Письмове реферування літератури	10 балів
3.	Презентація (усно) або письмове реферування	10 балів
	Протягом семестру	50 балів
	Оцінка за іспит	50 балів
	ЗАГАЛОМ	100 балів

ПИТАННЯ

Для модульного контролю

Змістовий модуль 1.

Становлення і розвиток американської соціології

1. Чиказька школа соціології: інституціоналізація школи і основні особливості школи

2. Соціальна екологія Р. Парка.

3. Соціологічні погляди Е. Берджеса.

4. У. Томас і Ф. Знанецький «Польський селянин у Європі та Америці».

5. Хоторнський експеримент і формування індустріальної соціології.

6. Теорія “людських відносин”. Проблеми дослідження мотивації поведінки у “малих групах”.

7. Які основні напрямки розвитку сучасної соціологічної теорії Вам відомі?

8. У чому полягає сутність «теорії людських відносин» Е. Мейо?

Змістовий модуль 2.

Основні парадигми соціології ХХ ст.

Ч. Р. Мілліз як критик академічної і прикладної соціології. Перший ліворадикальний проект «нової соціології».
Феноменологічна методологія та можливості її застосування у соціальних науках.
А. Гоулднер: переосмислення соціальної теорії.
Феноменологічна соціологія А. Шюца.
Поняття конфлікту у працях Л. Козера.
Феноменологія П. Бергера та Т. Лукмана.
Конфліктологічна проблематика праць Р. Дарендорфа.
Визначення етнометодології. Різновиди етнометодології.
Теоретичні джерела феноменологічної соціології.
Зародження інтеракціонізму. Основні історичні джерела.
Аналіз розмов в етнометодолгії.
Суть соціологічних поглядів Дж. Міда.
Етнометодологія та символічний інтеракціонізм Г. Гарфінкеля.
Ідейні витоки і формування функціональних уявлень у соціології.
Проблеми і перспективи розвитку інтеракціоністської парадигми: “символічний” і “драматургічний” підходи.
Складності і протиріччя етнометодології.
Характеристика основних проблем соціальної системи у конценції Т. Парсонса.
Біхевіоризм та утилітаризм як джерела у виникненні теорії соціального обміну.
Роль П. Сорокіна у виробленні положень інтегративної соціології.
Відмінність у поглядах Т. Парсонса та Р. Мертона: порівняльний аналіз концепцій.
Критика абстрактного теоретизування у світлі психологічного редукціонізму. Теорія соціального обміну Дж. Хоманса.
Соціальна стратифікація, соціальна мобільність та конвергенція у концепції П. Сорокіна.
Р. Мертон про дисфункції, латентність та диссенсус: аналіз категорій.
Теорія обміну П. Блау.
Ігрові концепції в соціології.

26. Какие модели адаптации выделил Р. Мертон, и чем они различаются? Что легло в основу его типологизации социальных отклонений?

Іспит

Іспит, згідно з рішенням Вченої ради факультету, проводиться у письмовій формі, з наступним обговоренням, за участю викладачів, які вели семінарські заняття.

Структура екзаменаційного білета: екзаменаційний білет складається з двох частин. Перша – тестові питання (10 тестових завдань, 20 балів), покликана продемонструвати знання студентами головних фактів з історії оціології; друга – два теоретичні питання (по 15 балів кожне), де враховуватиметься розуміння подій і процесів, уміння їх критично осмислювати та логічно і грамотно викладати.

ТЕСТИ

З нормативного навчального курсу

“Європейська та американська соціологія”

Вкажіть, які парадигми належать до інтерпретативних парадигм у сучасній західній теоретичній соціології:

символічний інтеракціонізм та феноменологія;
структурний функціоналізм та етнометодологія;
теорія конфлікту та теорія обміну;
структурний функціоналізм і теорія конфлікту.

Вкажіть на інтелектуальні коріння/джерела символічного інтеракціонізму:

філософія прагматизму та психологічний біхевіоризм;
філософія історії і фройдизм;
філософія права і позитивізм;
марксизм та психологічний напрям в соціології.

Назвіть засновників сучасного структурного функціоналізму:

Л. Уорд та А. Смолл;
Т. Парсонс та А. Редкліфф-Браун;
Т. Парсонс та Е. Дюркгайм;
Т. Парсонс та Р. Мертон;
Дж. Мід та Р. Дарендорф;
Ф. Знанецький та В. Томас.

Вкажіть на інтелектуальні коріння/ джерела американського структурного-функціоналізму:

англійська соціальна антропологія (А. Редкліфф-Браун та Б. Маліновський) та французька школа в соціології (Е. Дюркгайм та його учні);
марксизм та веберіанство;
теорія дії та прагматизм;
позитивізм та біхевіоризм.

Назвіть американського соціолога поч. ХХ ст., який вивчав психологію та філософію в Німеччині, співпрацював з Дж. Дьюї у Мічиганському університеті; соціолог про якого Л. Козер написав: «він бачив себе рядовим солдатом битви за соціальні та інтелектуальні реформи, і він ніколи не хотів бути на чолі війська»:

Дж. Мід;
Г. Блумер;
І. Гофман;
Ч. Кулі.

Назвіть соціолога, який запровадив термін «символічний інтеракціонізм» для означення одного із напрямів соціологічної теорії:

Г. Блумер;
Г. Мід;
Дж. Рітцер;
З. Фройд.

Вкажіть як саме інтеракціоністи розуміють суспільство:

як феномен інтерсуб’єктивного, де засобами скріплення соціального порядку є не матеріальні життєві процеси, а суб’єктивно значимі символи;
як модель дії і взаємодії індивідів у повсякденному житті;
як соціальні відносини, які будуються на постійному процесі обміну між соціальними суб’єктами;
як систему взаємопов’язаних структур, що складають і утворюють єдине ціле.

Вкажіть на інтелектуальні коріння/ джерела теорії соціального обміну:

класична економіка XVIII ст.;
утилітаризм і фройдизм;
натуралізм і біхевіоризм;
соціальна антропологія і марксизм.

Вкажіть на ядро теоретичної моделі Дж. Хоманса, у якому прихований зміст мотивів і цілей соціальної дії:

принцип успіху - принцип стимулу - принцип цінності - принцип насичення -принцип агресії-схвалення;
принцип успіху-принцип стимулу;
принцип цінності-принцип насичення;
принцип успіху - принцип агресії-схвалення.

Вкажіть на хронологічний період виникнення «критичної соціології» в Америці:

60-70-і рр. ХХ ст.;
70-80-і рр. ХХ ст.;
80-90-і рр. ХХ ст..;
40-50- і рр. ХХ ст..

Вкажіть на причини виникнення радикальної соціології в Америці:

«герметичне» становище соціологів і їх нечутливість до суспільних настроїв; залежність соціологів від корпоративних структур і владних кіл;
обмеженість можливостей «великої теорії» - структурного функціоналізму;
вдоволеність прагматичних інтересів клієнтів-замовників соціологічних досліджень;
міжособистісні конфлікти соціологів, суперництво за сфери впливу, фонди, кафедри;
усі перелічені причини.

Вкажіть, на які постулати позитивістської соціології була спрямована критика радикальної соціології:

антиісторизм, об’єктивізм, розрив між теорією і практикою досліджень, недіалектичність і консерватизм соціальної думки;
ідеалізм, марксизм, критицизм;
консерватизм, радикалізм;
розрив між теорією і практикою досліджень, консерватизм соціальної думки.

Вкажіть, як саме називали американську соціологію на початок 60-их рр. ХХ ст.:

a. період «інтелектуального Вавілону»;

b. період великої теорії;

c. період теорій середнього рівня;

d. період емпіричних досліджень.

Вкажіть, яку історичну схему розвитку соціології пропонує А. Гоулднер:

a. позитивізм – марксизм – «класична соціологія» - структурний функціоналізм – «нова соціологія»;

b. протосоціологічний та академічний період;

c. рання класика – пізня класика – «велика теорія»;

d. класика – неокласика – посткласика.

Вкажіть, яке з цих понять не належить до AGIL-системи (за Т. Парсонсом):

a. ціледосягнення;

b. хаологія;

c. інтеґрація;

d. підтримання зразка;

e. адаптація.

Вкажіть, яка підсистема є зайвою серед тих, що утворюють суспільство згідно з вченням Т.Парсонса:

a. культурна;

b. особистісна;

c. релігійна;

d. органічна;

e. соціальна.

Назвіть, яке соціальне явище привертає особливу увагу представника динамічного функціоналізму Р.Мертона:

a. диссенсус і дисфункції;

b. соціальний порядок;

c. соціальна взаємодія;

d. самогубство.

Назвіть автора понять “диссенсус”, “дисфункції”:

a. Л.Гумплович;

b. Л.Козер;

c. Р.Мертон;

d. Р. Дарендорф.

Назвіть три головні традиції, які визначає Р. Коллінз в історії світової соціологічної думки:

конфліктна – позитивістська – інтеракціоністська традиції;
класична і некласична традиції;
функціоналістська – конфліктологічна традиції;
позитивістська – веберіанська традиції.

Визначте, з якого часу можна прослідкувати конфліктну традицію у соціальному пізнанні:

a. період античності, ідеї Геракліта;

b. період ХІХ – поч. ХХ ст., ідеї Г. Зіммеля;

c. період ХІХ ст., ідеї К. Маркса;

d. поч. ХХ ст., ідеї З. Фройда.

Дайте визначення поняття “конфлікт” згідно з концепцією Л. Козера:

a. це страховий клапан системи – він дозволяє через необхідні для його вирішення реформи та інтегративні зусилля на новому рівні привести соціальний організм у відповідність до змінених умов;

b. це зіткнення цінностей контркультури або девіантної культури з панівною суперкультурою;

c. це зіткнення політичних суб’єктів, інтереси яких протилежні або не збігаються;

d. це універсальний і плідний засіб розвитку суспільства, який зводиться до антагонізму влади й опору владі.

Назвіть автора тези: «еластичне суспільство отримує користь з конфліктів, оскільки такі процеси допомагають модифікувати і створювати норми, які забезпечать його подальше існування в умовах, які змінилися»:

a. Л. Козер;

b. Г. Зіммель;

c. К. Маркс;

d. Т. Парсонс.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

Вкажіть основні напрями соціології, у розроблення яких П. Сорокін вносить свою вагому частку:

проблема реформ і революцій;
проблема соціальної рівності;
проблема соціальної стратифікації;
проблема соціальної мобільності;
проблема сенсу людського буття;
проблема умов функціонування соціальних систем.

Дайте визначення поняття «конформізм»:

прийняття соціальних цілей, але не способів їх досягнення;
прийняття соціальних цілей суспільства і способів їх досягнення;
згода індивідів із цілями суспільства і застосування ними незаконних засобів для їхнього досягнення;
заперечення як соціальних цілей, так і способів їх досягнення.

Вкажіть ідеї яких авторів стали базовими для феноменологічної соціології А. Шюца:

ідеї У. Джемса, М.Вебера, Дж. Міда, Е. Гуссерля, М. Шелера;
ідеї Е. Гуссерля, Ч. Кулі, М. Вебера, Т. Парсонса;
ідеї О. Конта, А. Гоулднера, Дж. Рекса, У. Джемса;
ідеї П. Блау, Дж. Хоманса, Дж. Міда, Е. Гуссерля, М. Шелера.

Назвіть соціологів, найбільш яскравих представників сучасної етнометодології:

Д. Дуглас, Г. Закс, П. Макхью, А. Сікурел, Е. Лівінгстон;
А. Шюц, Г. Гарфінкель, Е. Гуссерль, М. Шелер;
Т. Парсонс, Г. Гарфінкель, Е. Гуссерль, М. Шелер;
Г. Закс, П. Макхью, А. Сікурел, Е. Лівінгстон, П. Блау, Г. Гарфінкель.

Визначте, яким є погляд професора Дж. Рітцера на рухи і процеси у західній теоретичній соціології у 80-90-х рр. ХХ ст.:

інтеграція мікро- і мікросоціології;
інтеграція теорії структури і дії;
теоретичний синтез;
розвиток метасоціології;
усі перелічені ознаки.

Вкажіть, у чому полягала ціль відомого на увесь світ експерименту П. Цимбардо:

ціль експерименту полягала у тому, щоб з’ясувати як зіграна роль відобразиться на поведінці і переживаннях людей;
ціль експерименту полягала у тому, щоб з’ясувати, що думають люди про свої дії;
ціль експерименту полягала у тому, щоб з’ясувати моделі поведінки у певних ситуаціях;
ціль експерименту полягала у тому, щоб з’ясувати функції, які виконують люди за певних обставин.

Вкажіть ставлення до культурно схвалюваних цілей та засобів в межах кожного з типів девіантної поведінки за Р.К. Мертоном (“+” означає схвалення та прийнятття, “–” означає відкидання, “±” означає відкидання старих цілей та засобів і запровадження нових):

Способи адаптації	Цілі, схвалені суспільством	Засоби, схвалені суспільством
конформізм
інновація
ритуалізм
ретритизм
заколот/бунт

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

Дайте визначення поняття «аномії» за Р. Мертоном:

це розбалансованість між культурними цілями та інституційними засобами їх досягнення;
це нормальний стан суспільства, який виникає у результаті переходу від механічної до органічної солідарності;
це стан чіткої моральної регуляції поведінки індивідів;
це стан традиційних цінностей і норм поведінки індивіда у суспільстві.

Метапарадигма теоретичної соціології – це

a. сукупність поглядів декількох вчених на суспільство

b. декілька концепцій, об’єднаних хронологічними рамками

c. сукупність споріднених парадигм

d. група теорій, які по-різному пояснюють соціальні реалії

Парадигма в теоретичній соціології – це

a. теорія, яка пояснює існуючий стан суспільства

b. певний спосіб пояснення соціальних процесів і явищ

c. принципи розгляду соціальної структури суспільства

d. теоретичні положення, які з різних сторін репрезентують одне й те ж соціальне явище чи процес

Критерієм виділення метапарадигм у теоретичній соціології Г. Зборовський вважає:

a. прийняття або заперечення основних положень класичної соціології

b. належність до певної епохи розвитку людства

c. застосування до аналізу певного типу суспільств

d. визнання провідної ролі певної групи чинників

Теорії постіндустріального суспільства належать до:

a. класичної метапарадигми

b. неокласичної метапарадигми

c. некласичної метапарадигми

d. посткласичної метапарадигми

Теорії постіндустріального суспільства входять до посткласичної метапарадигми разом з теоріями:

a. феноменологічної соціологїї та соціології повсякдення

b. марксизму

c. глобалізації

d. символічного інтеракціонізму

36. Що таке парадигма?

a. метод дослідження;

b. глобальний науковий напрям;

c. сфера діяльності;

d. галузева теорія.

37. Під метапарадигмою у соціології розуміють:

a. узагальнену теоретичну характеристику ряду родинних парадигм(парадигм повязаних між собою);

b. метод дослідження;

c. сферу діяльності;

d. галузеву теорію.

38. Російський соціолог Ж. Тощенко виділяє три парадигми. Вкажіть, які саме:

a. соціологічний номіналізм-соціологічий реалізм-соціологічний конструктивізм;

b. позитивізм-функціоналізм-еволюціонізм;

c. соціологічний номіналізм-соціологічий реалізм-модерн-постмодерн;

d. позитивізм-марксизм-веберіанство.

39. Американський соціолог Дж. Рітцер виділяє три метапарадигми. Назвіть, які саме:

a. соціальних фактів-соціального визначення-соціальної поведінки;

b. соціологічний номіналізм-соціологічий реалізм-соціологічний конструктивізм;

c. модерн-постмодерн-постмарксизм;

d. соціальних фактів-соціального визначення-соціальної поведінки-соціальних комунікацій.

40. Дайте коротку характеристику поняття «соціологічний номіналізм»:

a. соціологічна концепція, яка визнає людину і її соціальні дії єдиною основою соціального;

b. соціологічна парадигма, яка стверджує, що взаємозвязки між людьми побудовані на певних соціальних символах;

c. соціологічна теорія середнього рівня, яка вивчає виникнення суспільних структур;

d. інтерпретативна парадигма, яка стверджує, що соціальний світ конструюється зсередини спмими індивідами.

41. На теоретико-методологічну орієнтацію Чиказької школи мали вплив такі фактори:

a. Прагматизм;

b. Протестантська соціально-філософська традиція;

c. Велика теорія Т. Парсонса;

d. Функціоналізм;

e. Еволюціонізм.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50. У чому суть теорії В. Уорнера:

a. визначав класову приналежність людей у залежності від рівня сімейного доходу;

b. визначав класову приналежність людей, виходячи з оцінки їх статусу іншими членами суспільства, тобто їх репутації;

c. вважав, що формування громадянського суспільства можливе лише у випадку його повної однорідності, абсолютної рівності всіх членів суспільства;

d. зробив висновок про те, що рангові характеристики престижу не змінюються з плином часу.

У чому суть теорії «людських відносин» Е. Мейо?

У поєднанні культурних традицій різних цивілізацій;

a. В утвердженні раціоналізму у суспільстві;

b. У переважанні пізнавальної діяльності людини;

c. У виявлені психологічної складової як самостійного і важливого компонента організації виробничих відносин.

Назвіть авторів роботи «Польський селянин у Європі та Америці»?

a. Ф. Знанецький та В. Томас;

b. Г. Блумер та Дж. Мід;

c. Р. Парк та Е. Берджес;

d. Е. Мейо та Ф. Знанецький.

53. Назвіть американського соціолога, який розробив ряд математичних методів і моделей в соціології: панельний аналіз, метод кросс-табуляції, мето латентно-структурного аналізу:

a. С. Стауфер;

b. Л. Гутман;

c. Т. Парсонс;

d. П.Лазарсфельд.

54. Хто є автором соціологічної доктрини «людських відносин»?

a. Е. Мейо;

b. М. Вебер;

c. К. Маркс;

d. Ф. Тейлор.

55. Серед теоретиків Чиказької школи найбільшу увагу картографуванню приділяв:

a. Е. Берджесс;

b. Л. Вірт;

c. У. Томас;

d. Ф.Знанецький.

56. Один із піонерів індустріальної соціології Е. Мейо ввів у науковий обіг поняття соціабільності. Яке з перелічених тверджень визначає це поняття?

a. відчуття приналежності до еліти;

b. комунікативність;

c. бажання бути включеним у неформальні групи, коли включенийвідчуває себе вільним індивідом;

d. відчуття харизматичної поведінки, відчуття лідерства, яке дане від Бога.

57. Одним із найбільш відомих теоретиків чиказької школи був:

a. Р. Парк;

b. Л. Вірт;

c. Міллз;

d. П. Сорокін.

58. Особливу увагу вивченню ізольованих етнічних груп у чиказькій школі приділяв:

a. Р. Парк;

b. Г. Блумер;

c. П. Лазерсфельд;

d. Т. Парсонс.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51. Соціальна еволюція проходить 4 етапи: екологічний-економічний-політичний-культурний, як вважав…

a. Р. Парк;

b. У. Томас;

c. Ф. Знанецький;

d. А.Смолл.

52. Соціальне пристосування це форма пристосування до навколишнього середовища – це теза:

a. А. Смолла;

b. А. Вебера;

c. М. Шелера;

d. Т. Парсонса.

53. Соціометрія – соціологічний метод, створений …

a. Дж. Морено;

b. Е. Мейо;

c. П. Блау;

d. Дж. Мід.

54. Хоторнські експерименти, які спричинили виникнення індустріальної соціології проводив:

a. Е. Мейо;

b. П. Лазарсфельд;

c. Дж. Морено;

d. Л. Уорд.

55. Кому з соціологів належать терміни: «соціогенія», «телічні процеси», «меліоризм» суспільства?

a. В. Мак-Дугал;

b. Л. Уорд;

c. Г. Тард;

d. О. Конт.

56. Назвіть автора праць “Динамічна соціологія”, “Психічні фактори цивілізації”, “Чиста соціологія”, “Прикладна соціологія”:

a. В. Мак-Дугал;

b. Л. Уорд;

c. Г. Тард;

d. Ч. Х. Кулі.

57. До якого напрямку у межах соціологічного психологізму належить соціолог У. Мак-Дугал?

a. інстинктивізму;

b. інтеракціонізму;

c. біхевіоризму;

d. психологічного еволюціонізму.

58. До якого напрямку у межах соціологічного психологізму належать соціологи Л. Уорд і Ф. Гіддінгс?

a. інстинктивізму;

b. інтеракціонізму;

c. біхевіоризму;

d. психологічного еволюціонізму.

59. Назвіть автора робіт “Принципи соціології”, “Елементи соціології”, “Індуктивна соціологія”, “Дескриптивна та історична соціологія”, “Цивілізація і суспільство”:

a. Л. Гумплович;

b. Г. Лебон;

c. Г. Тард;

d. Ф. Г. Гідденс.

60. З’ясуйте, яке визначення соціології дає Ф. Г. Гідденс:

a. це наука, яка намагається пояснити суспільство вцілому через космічні закони;

b. це наука про становлення та функціонування спільнот;

c. це наука про людину соціальну – творця спільнот і головного суб’єкта історичного розвитку.

61. З’ясуйте, яке визначення суспільства подає Ф. Г. Гіденнс:

a. суспільство – це цілісність, яка є аналогом системи, що складається з індивідів; суспільство – це організація;

b. суспільство – це найзагальніша система взаємозв’язків і взаємин між людьми, соціальними групами, спільностями та соціальними інститутами;

c. суспільство – це об’єднання людей, яке має певні географічні кордони, спільну законодавчу систему і певну національну (соціокультурну) ідентичність;

d. суспільство – це спілка, яка складається з індивідуалістичних, безособових, конкурентних і контрактних відносин.

62. Назвіть класи, які виділяє Ф. Гідденс у своїй концепції:

a. соціальний-несоціальний-псевдосоціальний-антисоціальний класи;

b. вищі і нижчі класи;

c. раби – рабовласники – селяни – феодали – пролетарі – буржуа.

63. Назвіть автора так званої «свідомості роду», що панує у суспільстві:

a. Л. Гумплович;

b. Г. Лебон;

c. Г. Тард;

d. Ф. Гідденс.

64. Назвіть автора понять «установка», «визначення ситуації»:

В. Вундт;

b. У. Томас;

c. Г. Тард;

d. Ч. Х. Кулі.

65. Скільки поколінь дослідників виділяють у Чиказькій соціологічній школі?

a. 4;

b. 2;

c. 7;

d. 10

66. Ф. Знанецький визначив основний предмет соціології через поняття:

a. соціальної статики;

b. соціальної динаміки;

c. соціальної дії;

d. соціальної взаємодії;

e. соціальної комунікації.

67. Хто з соціологів ввів у науковий обіг поняття «гуманістичний коефіцієнт»:

a. Ф. Знанецький;

b. Ч. Кулі;

c. Г. Мід;

d. Дж. Дьюї.

68. Хто з соціологів ввів у науковий обіг поняття «attitude»:

a. Ф. Знанецький;

b. Ч. Кулі;

c. Г. Мід;

d. Дж. Дьюї.

69. Книгу якого автора в соціології прийнято називати «Зеленою Біблією»:

a. Е. Берджесса «Вступ до науки соціології»;

b. М. Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»;

c. Ф. Знанецького, У. Томаса «Польський селянин у Європі та Америці»;

d. А. Смолл «Підручник з соціології».

70. Одним із найбільш визначних наукових досягнень У. Томаса і Ф. Знанецького була розробка і застосування:

a. біографічного методу дослідження;

b. методу картографування;

c. панельного аналізу;

d. методу латентно-структурного аналізу.

71. До основних причин занепаду Чиказької школи можна віднести:

a. нестабільність економіки США у 30-их рр.. ХХ ст.;

b. відсутність спонсорської допомоги у проведенні досліджень;

c. відхід зі школи її лідера Р. Парка;

d. різноголосся стосовно методів досліджень;

e. відсутність провідних теоретиків у школі.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

60.

61.

62.

63.

64.

65.

66.

67.

68.

69.

70.

71.

Термін «інтеракція» означає:

a. Міжнародні відносини;

b. Соціальні відносини;

c. Соціальну взаємодію;

d. Соціальну комунікацію.

Які із малихгруп вважаються найбільш продуктивними:

a. Діади;

b. Тріади;

c. Кількістю 5-6 людей;

d. Кількістю більше 6 людей.

Соціальним конформістом можна назвати:

a. Законопослушного громадянина;

b. Хитрого пристосуванця;

c. Людину, яка не має власної думки;

d. Людину, яка одягається модно і елегантно.

Єдиним типом не девіантної поведінки у типології Р. Мертона є:

a. Конформність;

b. Інновація;

c. Ритуалізм;

d. Ретритизм.

Серед наведених суджень вкажіть на ту концепцію соціальної взаємодії, для якої воно характерне:

1) Теорія обміну;

2) Символічний інтеракціонізм;

3) Етнометодологія;

4) Керування враженнями.

Судження
	Соціальне життя залежить від нашої здатності уявляти себе в інших соціальних ролях, і прийняття на себе ролі іншого залежить від нашої здатності до внутрішньої розмови зі самим собою.
	Люди проектують власні іміджі, зазвичай, таким чином, які найкраще відповідають їх власним намірам
	Повторна і регулярна винагорода, яка виникає у ході взаємодії між людьми поступово переростає у взаємовідносини, які базуються на взаємних очікуваннях.
	Розуміння у розмові залежить від того, наскільки його учасники здатні заповнити ряд основних речень унікальних для кожного процесу взаємодії

П. Сорокін одією з умов виникненя соціальної взаємодії вважав:

a. Наявність символів;

b. Наявність провідників взаємодії;

c. Наявність соціальної групи;

d. Успішне проходження соціалізації.

Найбільш розгорнута теорія соціальної стратифікації належить:

a. К. Марксу;

b. П. Сорокіну;

c. М. Веберу;

d. Т. Веблену.

Важливою умовою соціальної взаємодії П. Сорокін вважає:

a. Наявність відповідної мотивації;

b. Наявність двох чи більше індивідів, які зумовлюють поведінку і психічне переживання один за одного;

c. Наявність взаємної зацікавленості;

d. Наявність взаємної вигиди.

Загальновизнана усіма представниками соціології сукупність поглядів і методів наукового дослідження:

a. Етнометодологія;

b. Органічна аналогія;

c. Парадигма;

d. Системний аналіз.

ПИТАННЯ

на іспит з нормативного навчального курсу

«ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ»

ІІІ частина

“Європейська та американська соціологія”

Соціологія ХХ ст.: загальна характеристика, предмет, періодизація.
Поняття сучасного етапу у розвитку соціології.
Предметне поле соціології ХХ ст.
Періодизація соціології ХХ ст.
Парадигми, метапарадигми та школи в історії соціології.
Відмінності в підходах щодо розуміння поняття парадигми в соціології.
Перспектива в соціології.
Спроби структурування соціологічного знання: метапарадигми.
Філософія прагматизму та ідеї соціального біхевіоризму у теоретичній орієнтації американської школи.
Теорія інвайронменталізму-менеджеризму.
Етапи зародження і розвитку емпіричної соціології.
Етапи розвитку емпіричної соціології у США.
Американська емпірична соціологія таі її розвиток у 1920-1930-ті рр.
Основоположники американської соціології.
Причини та передумови зародження соціології в Америці.
Вплив протестантизму на ранню американську соціологію.
Етапи становлення і розвитку соціології в США. Академізація та інституціоналізація американської соціології.
Р. Парк: еволюційно-реформістський підхід в соціології.
Соцологія Е. Берджесса.
Соціологічні надбання Ф. Знанецького і У. Томаса.
Розвиток галузевих соціологій у 1930-1940-их рр.
Періодизація діяльності Чиказької школи.
Теорія «людських відносин». Проблеми дослідження мотивації поведінки у «малих групах» в американській соціології.
Ранній етап у розвитку соціології у Чикаго (У. Томас, Р. Парк, Е. Берджесс).
Хоторнський експеримент і формування індустріальної соціології.
Теорія «людських відносин». Проблеми дослідження мотивації поведінки у «малих групах».
Досягнення у методології і методиці емпіричних досліджень. Соціологічна творчість П. Лазарсфельда.
Розквіт і «хвороби» американської емпіричної соціології.
Психодраматичні дослідження і соціометрія Дж. Морено.
Структура соціальної дії у вченні Т. Парсонса.
Характеристика основних проблем соціальної системи у концепції Т. Парсонса.
Відмінність у поглядах Т. Парсонса та Р. Мертона: порівняльний аналіз концепцій.
Теорія середнього рівня як стратегія побудови соціологічної теорії Р. Мертона.
Дослідження аномії у соціології Р. Мертона.
Р. Мертон про дисфункції, латентність та диссенсус: аналіз категорій.
Критика структурного функціоналізму.
Радикальна соціологія в Америці.
Ч. Міллз та А. Гоулднер: переосмислення соціальної теорії.
Рефлексивна соціологія А. Гоулднера.
Зародження інтеракціонізму. Основні історичні джерела.
Суть соціологічних поглядів Дж. Міда.
Проблеми і перспективи розвитку інтеракціоністської парадигми: “символічний” і “драматургічний” підходи.
Феноменологічна соціологія. Концепції А. Шюца,
Символічний інтеракціонізм: причини і основи формування напряму.
Соціологічна творчість Г. Блумера.
«Драматургічний підхід» І. Гофмана.
Критика символічного інтеракціонізму. Можливе майбутнє напряму.
Розвиток соціології повсякденності.
Поняття феноменологічної соціології та її теоретичні джерела.
Феноменологічна концепція А. Шюца.
П. Бергер і Т. Лукман про соціальне конструювання реальності.
Основні поняття і принципи етнометодології.
Біхевіоризм та