Вступ до економіки підприємства

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

ПІДРУЧНИК

КИІВ КНЕУ 1999

ББК Розповсюджувати та тиражувати

УДК без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

Рецензенти:

М. С. Герасимчук, гл.-кор. НАНУ України, д-р екон. наук, проф.,
заст. директора Інституту економіки НАН України;

Д. Г. Черваньов, д-р екон. наук, проф.,
декан екон. ф-ту Київ. нац. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка

Редактор:

І. О. Соломарський

Грещак М. Г., Колот В. М., Наливайко А. П., Покропивний С. Ф., Сай В. М., Соболь С. М., Федонін О. С., Швиданенко Г. О.

С 00 Економіка підприємства: Підручник/ За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, — 1999. — с.

ISBN 000–000

У підручнику послідовно викладено теоретичні, методологічні та практичні питання формування й розвитку економіки підприємства. Наведено загальну організаційно-економічну характеристику підприємства як суб’єкта господарювання. Докладно висвітлено питання формування та використання ресурсів підприємства — персоналу, матеріальних і нематеріальних активів, інвестиційних ресурсів. У другому, переробленому і доповненому виданні головну увагу звернуто на інноваційні процеси організацію та регулювання діяльності підприємства, фінансово-економічні результати й загальну ефективність виробництва, а також на антикризову систему господарювання.

Для студентів економічних вищих навчальних закладів і факультетів (майбутніх бакалаврів, спеціалістів), слухачів магістерських програм, а також учнів середніх освітніх установ економічного спрямування. Підручник буде корисним також для слухачів центрів перенавчання та підвищення кваліфікації працівників підприємств (організацій).

ББК 00

ІSBN 000–000 © КНЕУ, 1999

Навчальне видання

ПОКРОПИВНИЙ Сергій Федорович

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

ПІДРУЧНИК

Редактор І. О. Соломарський

Художник обкладинки

Технічний редактор

Коректор

Комп’ютерна верстка

Комп’ютерний набір Л. Богданової, О. Іваненко, О. Костюк,
Н. Коломієць, І. Пантюхової, Т. Матвієнко,О. Михолат

Підписано до друку. Формат 60´84/16. Папір офсет № 1.

Гарнітура Тип Таймс. Друк офсетний. Умов. друк. арк.

Умов. фарбовідб.. Обл.-вид. арк.. Наклад Зам. № 9-1802

Видавництво КНЕУ
252057, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1
тел. (044) 458–00–66; тел./факс (044) 446–64–58

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання.

У вищих навчальних закладах України все ширше здійснюється багаторівнева підготовка економістів для різних ланок господарювання — бакалаврів з економіки та менеджменту, спеціалістів, магістрів ділової адміністрації. Навчальними планами таких закладів передбачене вивчення курсу «Економіка підприємства», що є базовою загальноекономічною дисципліною для майбутніх фахівців-економістів, оскільки охоплює всі ключові розділи прикладної економіки, організації та забезпечення ефективного господарювання на рівні основної структурної ланки суспільного виробництва, дає необхідну сукупність теоретичних і практичних знань з управління ринковою економікою на сучасному етапі її розвитку в Україні. Економіка підприємства спирається не тільки на власні логіку і зміст, а й на вихідні методологічні положення суміжних економічних дисциплін, зокрема економічної теорії, макроекономіки, мікроекономіки, маркетингу, менеджменту, фінансів, статистики та обліку.

Протягом останніх років тривало становлення ринкової системи господарювання, активніше здійснювалися економічні реформи, виявлялися нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України. Саме цим пояснюється потреба у другому виданні підручника «Економіка підприємства», що в ньому грунтовно перероблено та доповнено майже всі його розділи, здійснено нову структуризацію підручника. Крім того, до нього включено кілька нових розділів: 1) основи підприємницької діяльності; 2) техніко-технологічна база виробництва; 3) економічна безпека підприємства (організації); 4) реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій; 5) банкрутство і ліквідація підприємств (організацій).

Друге видання підручника відповідає вдосконаленій типовій програмі дисципліни «Економіка підприємства» і розраховане насамперед на студентів, які навчаються за навчальними планами бакалаврів з економіки та менеджменту і спеціалістів. Автори намагалися якомога ліпше поєднати принципи достатньо високого наукового рівня і доступності для розуміння студентами. Особливістю підручника можна вважати широке використання ілюстративного матеріалу (рисунків і таблиць), який допомагатиме студентам ліпше сприймати та засвоювати теоретичні й методичні положення, характер практики господарювання. Водночас для забезпечення більшої стабільності підручника автори свідомо уникали залучення конкретної статистичної інформації, що швидко застаріває і з кожним наступним роком все більше перестає об’єктивно відображувати реалії виробничо-господарської та комерційної діяльності. Цифрова інформація використовувалася тільки для ілюстрації сучасних тенденцій у перебігу процесів господарювання.

На початку кожної глави наводиться перелік ключових термінів і понять, грунтовне засвоєння яких є обов’язковою вимогою до студентів, що вивчають дисципліну «Економіка підприємства». Додані до кожного розділу питання для самостійного поглибленого вивчення варто використовувати не тільки за прямим призначенням: вони можуть бути використані для організації дискусій з теоретичних і методичних питань, проведення студентами наукових досліджень відповідного рівня, визначення тематики та виконання курсових і дипломних (випускних) робіт. У підручнику вміщено також предметний покажчик.

Друге видання підручника «Економіка підприємства» підготовлено науковцями й викладачами факультету економіки та управління Київського національного економічного університету. Керівник авторського колективу і відповідальний науковий редактор — доктор економічних наук, професор-консультант кафедри економіки підприємств, заслужений працівник народної освіти України С. Ф. Покропивний. Він є також автором «Вступу до економіки підприємств», розділів 1 (§§ 1.1—1.4), 2 (§ 2.3), 5, 7, 8, (§§ 8.1—8.3, 8.5—8.6), 9, 10 (§ 10.3), 11 (§ 11.4), 14 (§§ 14.1—14.3), 17 (§ 17.5), 18. Співавторами підручника є: проф. М. Г. Грещак — розділи 11
(§§ 11.1—11.3), 16 (§§ 16.1—16.4), 17 (§§ 17.1—17.3); доц. В. М. Колот — розділи 2 (§§ 2.1—2.2), 4 (§§ 4.3—4.4), 15 (§§ 15.3—15.4); доц. А. П. Наливайко — розділ 13; доц. В. М. Сай — розділи 4 (§§ 4.1—4.2), 15 (§§ 15.1—15.2, 15.5); доц. С. М. Соболь — розділи 1 (§ 1.3), 6, 12; проф. О. С. Федонін — розділи 1 (§ 1.5), 10 (§§ 10.1—10.2, 10.4), 16 (§ 16.5), 17 (§ 17.4), 18; проф. Г. О. Швиданенко — розділи 8 (§§ 8.4, 8.7), 14 (§§ 14.4—14.6), 19, 20.

ВСТУП ДО ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

Економіка є терміном грецького походження, що дослівно означає мистецтво ведення господарства. Будь-яку роботу, в процесі якої люди виготовляють необхідні для життя продукти та предмети (матеріальні блага), перевозять і продають їх, здійснюють післяпродажне сервісне обслуговування товарів тривалого користування, заведено називати виробничо-господарською й комерційною діяльністю, а підприємства (організації, фірми), на (в) яких відбувається така діяльність, є суб’єктами господарювання (підприємницької діяльності) органічно взаємозв’язаної економічної системи.

Саме тому економіку цілком справедливо вважають головною цариною діяльності людей, що забезпечує суспільство життєво необхідними матеріальними благами і послугами виробничо-технічного та споживчого призначення. Залежно від ступеня інтеграції складових елементів економічної системи вииокремлюють економіку народного господарства країни (макроекономіку), економіку тих чи тих його (її) галузей і територіальних одиниць (регіонів), економіку первинних суб’єктів господарювання (мікроекономіку). Основною ланкою економічної системи країни, де безпосередньо продукуються товари чи надаються послуги населенню та суспільству в цілому, є економіка фірми (підприємства, організації).

Водночас терміном «економіка» широко користуються на позначення сукупності окремих економічних наук, що охоплює: економічну теорію (політичну економію); історико-економічні науки (історію економічної думки, історію народного господарства); функціональні науки (розміщення продуктивних сил, макроекономіку, мікроекономіку, маркетинг, менеджмент, економіку праці, статистику, фінанси, облік, аудит тощо); економіку різних галузей народного господарства (промисловості, агропромислового комплексу, будівництва, транспорту, торгівлі тощо); економіку конкретних підприємств та організацію виробництва.

Економіка підприємства як конкретна галузь економічної науки й навчальна дисципліна базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Саме виявлення конкретних форм прояву цих законів і закономірностей у господарській діяльності підприємства правомірно вважається загальним предметом згаданої дисципліни. Отже, предмет «економіка підприємства» включає вивчення: теорії та практики господарювання на рівні підприємства; конкретних форм і методів господарювання, принципів формування й використання виробничого потенціалу; взаємодії всіх видів ресурсів; організації та ефективності господарсько-комерційної діяльності підприємства.

Істотно важливою є методологія вивчення курсу, яка має відповідати процесу пізнання істини: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Ось чому в ній необхідно виокремлювати емпіричну, теоретичну та прикладну (ужиткову) сторони. Емпірична сторона пізнання означає здійснення збиральної й описової функцій (встановлення, реєстрація, викладання й первинна систематизація фактів). Теоретичний зріз процесу пізнання реалізує функцію пояснення нових понять і термінів, створення нових та уточнення (доповнення) існуючих теорій, прогнозування розвитку процесів і явищ. Прикладний (ужитковий) бік цієї справи характеризується опрацюванням практичних рекомендацій для забезпечення найефективніших форм господарювання.

Основою методології має бути єдність емпіричної та теоретичної сторін пізнання (брак такої єдності призводить до того, що теорія може стати безпредметною, а виробничо-господарська діяльність підприємства здійснюватися горезвісним «методом спроб і помилок», а також матеріалістична діалектика (будь-яке явище, що вивчається, необхідно розглядати в часі та просторі, у динаміці з урахуванням усіх чинників, що впливають на нього). З огляду на це методологія вивчення курсу має включати певну сукупність конкретних методів, а саме: історичного та макроекономічного в їхньому застосуванні до оцінки процесів (явищ); інваріантність (альтернативність) розв’язання тих чи тих господарських завдань; використання сучасного наукового інструментарію пізнання та прийняття управлінських рішень; аналіз, узагальнення й визначення можливих (доцільних) сфер застосування ефективного вітчизняного й зарубіжного досвіду господарювання.

Дисципліна «Економіка підприємства» має визначену логіку побудови і цілком конкретний зміст. За ринкових умов господарювання (на сучасному етапі їхнього створення в Україні) вона, на думку авторів, мусить включати такі розділи: перший — підприємство в сучасній системі господарювання (підприємство як суб’єкт господарювання; основи підприємницької діяльності; управління підприємствами); другий — ресурсне забезпечення діяльності підприємств (персонал; виробничі фонди; нематеріальні ресурси та активи; оборотні кошти підприємства; інвестиційні ресурси); третій — технічна база, організація і планування виробництва (інноваційні процеси; техніко-технологічна база виробництва; організація виробництва; виробнича й соціальна інфраструктури; регулювання, прогнозування і планування діяльності); четвертий — результати та ефективність виробництва (виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції; продуктивність, мотивація та оплата праці; витрати й ціни на продукцію; фінансово-економічні результати та ефективність діяльності); п’ятий — антикризова система господарювання (економічна безпека підприємства; реструктуризація і санація підприємств та організацій; банкрутство та ліквідація підприємств).

ЧАСТИНА ПЕРША