Розмноження кореневими та кореневищними живцями

Якщо на коренях або кореневищах рослин появляються сплячі бруньки, із яких формуються додаткові корені та пагони, їх можна розмножувати за допомогою поділу. Для цього восени або весною, дуже обережно, акуратно викопують рослини, коріння, що розрослося, та кореневища ріжуть на відрізки довжиною 5-8 см. Місця порізів присипають деревним вугіллям, розтовченим до порошку, підсушують і висаджують в спеціально підготовлені борозди, дно яких посилане шаром піску 4-6 см. Потім живці засипають піском (0,5 см) та землею (2-3 см), ущільнюють грунт, поливають. При такому способі живцювання слід не допускати пересихання грунту. Так розмножують іриси, піони, канни (рис. 35).

Рис. 35. Розмноження канн

 

Розмноження щепленням

Методика розмноженням квітково-декоративних рослин щепленням принципово відрізняється від всіх інших способів. Вона ґрунтується на зростанні тканин двох споріднених рослин. В основному цим методом користуються для розмноження дерев та чагарників.

Вигоночні культури

Частину сезонно квітучих рослин в закритому ґрунті одержують із багаторічних рослин відкритого ґрунту за допомогою особливого способу вирощування - вигонки.

Вигонка — це комплекс агротехнічних заходів, направлених на те, щоб визвати цвітіння рослин у не властивий для них час (найчастіше - зимою), коли в природі вони знаходяться в стадії спокою.

У більшості рослин, крім деяких тропічних, періоди видимого росту змінюються періодами спокою, коли ріст відсутній. Період спокою може бути обумовлений несприятливими умовами - посухою, низькими зимовими температурами. Такий спокій називається вимушеним.

Вигонка рослин - це зміщення строків вимушеного спокою, однак для вигонки має значення і період глибокого спокою. Тому для вигонки частіше всього* використовують рослини, які зацвітають у першій половині літа: цибулинні, крокус, бузок, конвалію, примулу, форзицію, рододендрон.

В залежності від тривалості періоду глибокого спокою вигонка може бути рання (до січня - конвалія, бузок, форзиція, мигдаль, трилоба), середня (січень-лютий - цибулинні, крокус, бузок) і пізня (в березні -цибулинні, кореневищні багаторічники - астільба, дельфініум, аквілегія). У таких рослин як гладіолуси та лілія, також можна визвати цвітіння ранньою весною, в березні-травні, але це не завжди економічно вигідно через високі затрати праці.

Вигонка цибулинних

Гіацинт східний - відноситься до родини лінійні. Сорти класифікують за забарвленням квітів. Цибулини висаджують в квітники у вересні, до холодів вони укорінюються, утворюючи нерозгалужені корені по периферії денця. Цвіте гіацинт 10-15 днів, після чого надземні органи та корені засихають, всередині цибулини починає формуватися суцвіття майбутнього року. Для формування квітів необхідна висока температура, яку забезпечують у спеціальних сховищах.

Нарцис відноситься до родини амарилісових. У нарциса цибулина багаторічна. Квітонос досягає 40-60 см. Цвіте в природних умовах з початку-середини травня до перших чисел червня. До кінця цвітіння в цибулині нарциса переважно повністю формуються всі частини майбутньої квітки. Розмножують цибулинами та дітками.

Тюльпан відноситься до родини лілійні. Цибулина тюльпана на, відміну від цибулини гіацинта та нарциса не має тканин, які утворилися 3-4 роки тому. Корінці утворюються на однорічному денці, вони тонкі і нерозгалужені, без кореневих волосків. В укоріненому стані тюльпан зимує у відкритому ґрунті, а весною виносить листки та квітонос. За період вегетації материнська цибулина повністю витрачає свої запаси на розвиток коренів, квітоносів, квітів та, частково, на розвиток заміняючих та дочірних цибулин. Після цвітіння, як тільки пройде відтік поживних речовин з листків, цибулини викопують, сушать, очищають, сортують та зберігають. Розмножують цибулинами різного розміру, дітками, та насінням.

Вигонка тюльпана. Відбирають здорові цибулини першого розбору та висаджують у спеціальні ящики (рис. 36). Субстрат повинен бути легким і нейтральним (рН 6,5-7). Ящики встановлюють в штабелі в спеціальних сховищах або камерах, де підтримують вологість повітря до 90% і температуру 6-9°. Якщо немає спеціальних приміщень, ящики поміщають в парники і засипають листям.

Там цибулини укорінюються та пророщують. До моменту занесення в теплицю ростки повинні мати висоту 7-8 см. готові до вигонки рослини переносять в теплицю з температурою 10-12°. на протязі 3-4 днів рослини притінюють, щоб не було різкої дії освітлення на ростки, тому що можуть розвинутися короткі квітоноси. Температуру на протязі тижня підвищують з 10-12° до 16-20°, а коли рослини зацвітуть, знову понижають до 10-12°. Реалізують квіти у зрізаному вигляді. У зв'язку з тим, що гіацинт і тюльпан рослини короткого періоду росту, вони дуже реагують на мінеральні підживлення, які проводять з врахуванням того, що ці культури в усі періоди розвитку споживають більше азоту, ніж калію та фосфору.

 

Рис. 36. Вигонка тюльпанів

1— цибулини висаджені в ящик; 2— цибулини на час перенесення ящика в теплицю; 3 - квітучі тюльпани в ящику