Види добрив для збагачення ґрунту та підживлення рослин

Важливою умовою вирощування рослин на будь-яких субстратах є правильне внесення добрив. їх використання залежить від умов середовища та обміну речовин в рослинах. Вирощування рослин в закритому ґрунті знаходиться під контролем агрохімічної служби, яка розробляє графіки зміни поживних елементів для різних субстратів по фазах росту та розвитку рослин, в залежності від світлових та температурних умов.

В різних кліматичних зонах та в різних господарствах використовуються різноманітні ґрунти, хімічні властивості яких відрізняються. Тому важко встановити точні дози добрив, які необхідно внести в ґрунт перед посадкою рослин. Спеціалісти орієнтуються на оптимальні рівні вмісту поживних речових, які відомі для різних рослин.

Фосфорні добрива добре утримуються ґрунтом, що дозволяє вносити їх у великих кількостях перед посадкою рослин. Таким чином можна внести зразу річну норму цих добрив.

Азотні та калійні добрива можуть сильно підвищувати концентрацію солей в субстраті, однак при сильному поливі та доброму дренажі вони швидко вимиваються. Тому невелику їх частину вносять як основне добриво перед посадкою рослин, а потім періодично додають, добавляючи в підживлення.

В залежності від величини рН тепличний субстрат може бути кислий, нейтральний або лужний. Для зниження кислотності ґрунту в час вегетації рослин використовують крейду та фізіологічно-лужні добрива. При необхідності підкислення субстрату до нього добавляють кислий верховий торф, використовують фізіологічно кислі мінеральні добрива, або у воду для поливу добавляють кислоти.

Дози внесення добрив визначають за результатами аналізів субстратів та вмісту поживних елементів у рослинах з врахуванням ступеня їх розвитку. На основі цього розраховують необхідну кількість добрив для підкормок.

Вміст поживних речовин у рослинах оцінюють методом листової діагностики. Для аналізу відбирають, як правило, листки, які закінчили ріст та досягнули нормальних розмірів. Вміст поживних елементів визначають в сухих зразках.

Добрива та підживлення найкраще вносити у розчиненому вигляді. В тепличному господарстві застосовують органічні та мінеральні добрива.

До органічних добрив відносять гній, перегній, гноївку, курячий послід, торф, компости тощо.

Гній - це тверді та рідкі виділення сільськогосподарських тварин в суміші з підстилочним матеріалом. Він включає в собі азот, фосфор, калій, кальцій, а також всі необхідні для рослин мікроелементи. Дія гною проявляється протягом кількох років після внесення. Свіжий гній, який слабо перегнив, вносять восени при переорюванні ділянки. Перепрівший гній можна вносити і весною при посадці рослин. Свіжий гній не можна вносити перед посадкою квіткових рослин - бактерії, які в ньому містяться, можуть бути причиною загнивання коріння, цибулин тощо.

Перегній утворюється при повному розкладанні (перегниванні) гною та інших рослинних решток. Він відзначається підвищеним вмістом поживних речовин.

Гноївка - швидкодіюче, в основному азотно-калійне добриво. Азот та калій тут Знаходяться у вигляді розчину, тому легко засвоюються рослинами. Застосовують гноївку при приготуванні компостів або для підкормок (при цьому розбавляють її в 2-4 рази водою).

Курячий послід - швидкодіюче органічне добриво з високим вмістом основних поживних речовин (особливо - азоту). Використовується для підкормок рослин у рідкому вигляді або при приготуванні компостів.

Торф утворюється у результаті перегнивання решток мохів, пухівки, осок та інших рослин на верхових, перехідних та низинних болотах. Добутий із низинного болота торф містить в собі велику кількість органічних речовин - найбільше в ньому азоту, досить мало калію, а кількість фосфору залежить від місця добування. Свіжий торф не придатний для використання в якості добрива - в ньому є шкідливі для рослин сполуки (окисли заліза, метан, сірководень і т.д.). Тому його висушують та провітрюють. Найкращий ефект торф дає на другий-третій рік після внесення. У верховому торфі органічні речовини слабо мінералізуються, цей вид торфу відзначається високою кислотністю. Але в ньому відсутнє насіння бур'янів та спори збудників хвороб. Торф з перехідних боліт, за властивостями, займає проміжне становище між попередніми видами.

Компости готуються із гною, торфу, рослинних відходів (бур'янів, листя, скошеної трави та ін.), які перегнили. Для підвищення кількості поживних речовин, компости збагачують мінеральними або органічними добривами (зокрема, - курячим послідом, гноївкою).

Стружка дерев'яна - використовується в якості розрихлюючого органічного матеріалу для внесення в грунт, приготування компостів, мульчування посівів та посадок.

Мінеральні добрива

За вмістом поживних речовин мінеральні добрива діляться на азотні, фосфорні, калійні та комплексні.

Азотні добрива

Аміачна селітра (азотнокислий амоній, нітрат амонію). Вміст азоту 34-35%. Випускається у вигляді гранул білого кольору. Добре розчиняється у воді та швидко діє на рослини.

Сечовина (карбамід). Концентроване азотне добриво, яке вміщує 46% азоту. Випускається у вигляді круглих білих гранул. Добре розчиняється у воді.

Сульфат амонію (сірчано-кислий амоній). Кристалічна речовина білого або сірого кольору, добре розчиняється у воді. Вміст азоту - 20,5-21%. Добриво має кислу реакцію.

Натрієва селітра (нітрат натрію, азотно-кислий натрій). Вміст азоту- 16-16,5%. Дрібнокристалічна речовина сіруватого або жовтуватого кольору. Легко розчиняється у воді. Добриво має лужну реакцію.

Кальцієва селітра (нітрат кальцію, азотно-кислий кальцій). Вміст азоту - 15,5%. Випускається у вигляді гранул. Вміст азоту - 15,5%. Добриво лужне, дуже гігроскопічне (швидко вбирає вологу, навіть із повітря), тому зберігати його слід в сухому приміщенні в заводській упаковці.

Фосфорні добрива

Суперфосфат. Розчинне добриво. Випускається у вигляді порошку світло-сірого кольору. Вміст фосфорної кислоти 14-20%. Норма внесення 40-60 г на їм2

Збагачений суперфосфат. Випускається у вигляді порошку та гранул. Вміст фосфорної кислоти - 24%.

Двійний суперфосфат. Випускається у вигляді світло-сірих гранул, які містять 45% фосфорної кислоти.

Промисловість випускає ще такі фосфорні добрива:

томасшлак - нерозчинний порошок,

фосфорна мука - важкорозчинний порошок.

Калійні добрива

Хлористий калій. Кристалічний білий порошок. Вміст окису калію 60%. Це добриво краще вносити восени під лопату.

Калійна сіїь. Вміст калію 30-40%. Краще вносити осінню.

Сульфат калію. Кристалічний білий порошок з жовтим відтінком. Вміст окису калію 48%. Розчиняється у воді.

Калієво-магнієвий концентрат. Порошок сірого кольору. Містить: в 1-му сорті окислу калію - 19%, окислу магнію - 9%; в П-му сорті відповідно 17,2 та 8%.

Сульфат калію-магнію (калімагнезія). Випускається у вигляді гранул. Вміст окислу калію - 30%, окислу магнію - 10%.

Калієва селітра. Кристалічний порошок темно-сірого кольору, вміст окислу азоту 44%.

Калій вуглекислий (поташ). Вміст окислу калію 55%. Це добриво не містить хлору.

Попіл. Цінне добриво, яке отримують при спалюванні деревини та її відходів. Вміщує основні макроелементи (калій, кальцій, магній, фосфор) та великий набір мікроелементів (залізо, бор, мідь).

Магнієві добрива

Доломітова мука. Вміщує близько 20% магнію та 28% кальцію. Використовують для вапнування кислих ґрунтів.

Комплексні добрива містять кілька поживних речовин, найчастіше азот, фосфор, калій та інші макро- та мікроелементи.

Аммофос

Р - 44-52%, N-10-11%.

Діамофос

Р - 46%, N-18%.

Нітроаміфоска

N-13-17%, Р- 17-19%, К-17-19%.

Нітрофоска

N-11%, Р - 10%, К- 11%.

Кристалін застосовується в залежності від пори року, тому розрізняють чотири види цього добрива. Кристалін для весняного внесення містить багато азоту, для літніх підкормок - співвідношення азоту фосфору та калію є практично рівним. Осінню в кристаліні зменшують кількість азоту але збільшують вміст азоту і калію, взимку - у добриві переважає калій та фосфор, азоту дуже мало. Найкращі результати дає застосування кристалшу в закритому ґрунті.

Всі добрива необхідно зберігати в сухих приміщеннях. Багато з них характеризують дуже сильною гігроскопічністю (здатністю вбирати вологу), в результаті чого при неправильному збереженні гранули добрив, особливо - азотних, можуть злипатися.

Норми внесення добрив різні та залежать від механічного складу ґрунту, кислотності та виду культури, що вирощується.