Тема 1
1. Загальна характеристика системи крові:
а) поняття про систему крові; функції крові;
б) об’єм крові, поняття про депо;
в) склад крові, склад плазми (сироватки), кількісна оцінка;
г) функціональне значення білків плазми;
д) буферні системи крові.
2. Еритроцити:
а) будова, кількісні параметри, їх зміни;
б) функції еритроцитів; розвиток еритроцитів; регуляція еритропоезу;
в) швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ);
г) резистентність еритроцитів.
3. Дихальні пігменти:
а) кількісна характеристика;
б) хімічні сполуки гемоглобіну, їх особливості;
в) обмін заліза в організмі;
г) види деструкції еритроцитів і гемоглобіну;
д) поняття про колірний показник, середній вміст гемоглобіну;
е) функціональне значення міоглобіну.
Тема 2
1. Фізіологічна оцінка лейкоцитів:
а) загальні функції лейкоцитів;
б) кількість лейкоцитів та їх зміни;
в) лейкоцитопоез.
2. Функціональні особливості лейкоцитів (нейтрофілів; еозинофілів; базофілів; моноцитів).
3. Значення Т і В-лімфоцитів у забезпеченні імунітету.
Тема 3.
1. Загальна характеристика лейкоцитарної формули:
а) види лейкоцитів, основа їх поділу;
б) визначення поняття “лейкоцитарна формула” та її кількісне вираження;
в) індекс ядерного зсуву, його інтерпретація.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. В клінічній практиці часто застосовують препарати штучно синтезованих гормонів, які мають протизапальну дію. Вкажіть, до якої групи відносяться ці гормони?
A. Мінералокортикоїди. B. Глюкокортикоїди. C. Тропні гормони. D. Рилізинг-гормони. E. Ліберини.
2. У загальному аналізі крові обстежуваного кількість еритроцитів становить 3,7 Т/л, концентрація гемоглобіну – 120 г/л, колірний показник – 0,97, ШОЕ – 36 мм/год. Що ви можете сказати про обстежуваного?
А. Обстежуваний – спортсмен; В. Обстежуваний – дитина до 7 років; С. Обстежуваний – вагітна жінка; D. Обстежуваний – молода здорова жінка; Е. Обстежуваний – молодий здоровий чоловік.
3. У хворого з хронічним гломерулонефритом виявлені симптоми анемії. Що обумовило появу цих симптомів?
А. Збільшене руйнування нормальних еритроцитів. В. Втрата еритроцитів з сечею. С. Зниження синтезу еритропоетинів. D. Гемоліз еритроцитів. E. Нестача заліза для синтезу гемоглобіну.
4. У хворого С. рН крові 7,35. Які буферні системи плазми крові в нього не приймають участі в підтриманні рН?
А. Карбонатна буферна система. В. Гемоглобінова буферна система. С. Фосфатна буферна система. D. Білкова буферна система. E. Усі відповіді вірні.
5. У обстежуваного Р., 36 років, еритроцити крові – 4,0 Т/л. Який гормон у нього гальмує еритропоез?
A. АКТГ. B. Глюкокортикоїди. C. Катехоламіни. D. Андрогени. E. Естрогени.
6. У хворого Л. рН крові 7,37. Які буферні системи крові найпотужніші у підтриманні рН?
A. Гемоглобінова і бікарбонатна. B. Фосфатна і білкова. C. Гемоглобінова і фосфатна. D. Бікарбонатна і фосфатна. E. Бікарбонатна і білкова.
1. В обстежуваного кількість еритроцитів у крові – 3,9 Т/л, концентрація гемоглобіну – 126 г/л. Визначте колірний показник і середній вміст гемоглобіну в еритроцитах.
3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. В; 2. С. 3. С. 4. В 5. Е 6. А
1. КП=126х3/390=1, СВГ=126/3,9х1012=26 пг.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1.. Нормальна фізіологія /За ред. В.І. Філімонова. – К., 1994. – С. 212-229, 244-266, 284-287.
2.. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 99-103, 105-131.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 424-444, 451-460.
4.. Вадзюк С.Н. Інтегративно-координаційна роль ендокринної системи. – Тернопіль, 1991. – 15 с.
5.. Основи функціональної діагностики (навчальний посібник) /Вадзюк С.Н.. – Тернопіль, 2001. – С. 5-9, 30-33.
6.. Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред. проф. С.Н.Вадзюка. – Тернопіль, 1996. – С. 3-5, 6-9, 13.
7. Лекційні матеріали.
8. Веб-сторінка університету >Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра нормальної фізіології > Фармацевтичний факультет > Цикл 3 «Фізіологія кровообігу» > Фізіологія системи крові. Еритрон. Фізіологія лейкоцитів. Лейкоцитарна формула.
9. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра нормальної фізіології >Фармацевтичний факультет факультет >Цикл 3 «Фізіологія кровообігу» > Фізіологія системи крові.
Додаткові:
1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 189-195, 201-208, 210-216, 217-222, 229-239.
2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т. 2. – C. 397-400, 405-411, 414-430, 440-449, 605-609.
5. Методика виконання практичної роботи:
- 9.00 – 12.00.
АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Тема 1
Робота 1. Підрахунок еритроцитів у камері Горяєва.
Якщо розведення виконувати в змішувачі:
1. Набрати кров у меланжер (змішувач) для еритроцитів до позначки 0,5 і витерти кінчик меланжера ваткою.
2. Заповнити меланжер до позначки 101 гіпертонічним (3 %) розчином хлориду натрію.
3. Затиснути меланжер між великим і середнім пальцями і перемішати 1-2 хв суміш.
4. На виступаючі бруски чистого й сухого скла із сіткою Горяєва покласти покривне скельце.
5. Рухаючи покривне скельце в сагітальному напрямку, притерти його до появи кольорових кілець у місцях контакту скляних поверхонь. (При цьому висота утвореної камери над сіткою Горяєва буде 0,1 мм).
6. Випустити стовпчик розчинника з меланжера на вату.
7. Заповнити камеру розчином з меланжера.
8. Через 1-2 хв, коли еритроцити осядуть, підрахувати їх у 5 великих, розділених на 16 малих квадратів, по діагоналі зверху вниз при малому збільшенні мікроскопа (20х) у затемненому полі зору.
9. Кількість еритроцитів у 1 л циркулюючої крові розрахувати за формулою:
х = [(а · 200): 80] · 4 · 109, де
х – кількість еритроцитів у 1 л крові
а – кількість еритроцитів у 5 великих квадратах
200 – розведення крові
80 – кількість еритроцитів у 1 л крові.
10. У протоколі зобразити сітку Горяєва з розміщеними над нею еритроцитами.
Якщо розведення проводимо в пробірці (в 200 раз):
1. У суху чисту пробірку внести 4 мл 3 % розчину хлориду натрію.
2. Набрати в капіляр до мітки 0,02 мл крові й кінчик капіляра витерти ватою.
3. Внести 0,02 мл крові у пробірку з розчином натрію хлориду.
4. На виступаючі бруски чистого й сухого скла з сіткою Горяєва покласти покривне скельце.
5. Притерти покривне скельце до камери.
6. Перемішати суміш і набрати її пастерівською піпеткою.
7. Заповнити сумішшю камеру.
8. Параграфи 8-10 див. вище.
У висновку вказати чи відповідає встановлена кількість еритроцитів фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.
Робота 2. Визначення швидкості осідання еритроцитів.
1. Капіляр заповнити розчином цитрату натрію до позначки Р (розчин).
2. Вилити розчин у фарфорову чашечку.
3. Двічі набрати кров до позначки К (кров) і внести її до відміряного цитрату натрію.
4. Перемішати суміш.
5. Заповнити капіляр сумішшю до позначки К.
6. Встановити капіляр у строго вертикальному положенні в апараті Панченкова.
У висновку вказати, чи відповідає фізіологічній нормі визначена ШОЕ. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.
Робота 3. Визначення гемоглобіну ціанметгемоглобіновим методом.
1. У суху чисту пробірку внести 5 мл трансформуюючого розчину.
2. Набрати в піпетку до мітки 0,02 мл крові, витерти кінчик піпетки ватою.
3. Внести кров у пробірку, суміш відразу добре перемішати і залишити на 10 хв.
4. Визначити оптичну густину одержаної суміші на фотоелектроколориметрі (довжина хвилі 500-600 нм, зелений світлофільтр) проти трансформуюючого розчину.
5. Вміст гемоглобіну розрахувати за формулою:
Нв = 367,7·Е, де
Е – оптична густина досліджуваної проби.
У висновку вказати, чи відповідає отриманий результат фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.
Робота 4. Визначення колірного показника, середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах.
1. Вирахувати колірний показник (КП) за формулою:
КП = (3 х К1): К2, де
К1 – кількість гемоглобіну;
К2 – перші три цифри кількості еритроцитів.
2. Розрахувати за формулою середній вміст гемоглобіну (СВГ) в одному еритроциті:
СВГ = К1: К2, де
К1 – кількість гемоглобіну;
К2 – перші три цифри кількості еритроцитів.
У висновку вказати, чи відповідають отримані результати фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.
Тема 2
Робота 1. Підрахунок загальної кількості лейкоцитів.
Набрати в змішувач для лейкоцитів до позначки 0,5 кров і до позначки ІІ 3 % розчину оцтової кислоти, забарвленої генціанвіолетом. Частіше розведення проводять в пробірці. У суху чисту пробірку відміряти 0,4 мл 3 % розчину оцтової кислоти, забарвленої генціанвіолетом і 0,02 мл крові. Отриманою сумішшю заповнити камеру Горяєва, як при підрахунку еритроцитів.
Лейкоцити підрахувати у 100 великих квадратах, згрупованих по 4, при малому збільшенні мікроскопа, в затемненому полі зору.
Кількість лейкоцитів визначити за формулою:
х = [(А · 20): 1600] · 4 · 109, де
х – кількість лейкоцитів у 1 л крові
А – кількість лейкоцитів, підрахованих у 100 великих квадратах
20 – розведення крові
1600 – кількість малих квадратів у 100 великих.
У протоколі схематично зобразити сітку Горяєва з розміщеними над нею лейкоцитами.
У висновку вказати чи відповідає встановлена кількість лейкоцитів фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.
Тема 3
Робота 1. Підрахунок лейкоцитарної формули.
1. Нанести краплю імерсійної олії на край мазка.
2. Під імерсійним об’єктивом (90х) знайти клітини в мазку.
3. Підрахувати 100 лейкоцитів, переміщаючи поле зору зигзагоподібною лінією (лінією меандра).
4. Замалювати виявлені види лейкоцитів.
5. З отриманих результатів вивести співвідношення між окремими видами лейкоцитів. Результати занести в таблицю.
| Одиниці | Види лейкоцитів | ||||||
| Нейтрофіли | Базофіли | Еозино- філи | Лімфо- цити | Моно- цити | |||
| юні | паличко- ядерні | сегменто- ядерні | |||||
| Умовні | |||||||
| Абсолютні |
У висновку вказати, чи відповідає лейкоцитарна формула фізіологічній нормі.
Робота 2. Визначення індексу ядерного зсуву нейтрофілів.
Вирахувати індекс ядерного зсуву (ІЯЗ) за формулою:
ІЯЗ = (М + Ю + П): С, де
М – мієлоцити; Ю – юні; П – паличкоядерні; С – сегментоядерні.
У висновку вказати, чи відповідає лейкоцитарна формула, індекс ядерного зсуву фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.
6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
- 12.30 – 14.00.
7. Година самостійної роботи студентів:
виконується шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, завдань тестових ліцензійних іспитів „Крок” і конструктивних запитань.
-14.15 – 15.00.
8. Студент повинен знати:
1. Роль крові для організму.
2. Функції еритроцитів.
3. Функції лейкоцитів.
4. Лейкоцитарну формулу.
9. Студент повинен вміти:
1. Дати фізіологічний аналіз кількості еритроцитів і гемоглобіну крові.
2. Визначити лейкоцитарну формулу і зробити її аналіз.
Методичну вказівку склав– ас.Татарчук Л.В.
Обговорено та затверджено
на засіданні кафедри 13 червня 2013 року, протокол №11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29 серпня 2013 р. протокол № 1
Методична вказівка
до практичних занять для студентів фармацевтичного факультету
з циклу 3 «Фізіологія крові»
Заняття №2
Тема 1: CУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ (2год).
Тема 2: КОАГУЛЯЦІЙНИЙ ГЕМОСТАЗ (2год).
Тема 3: ГРУПИ КРОВІ (2год).
Мета: набути знань про роль судинно-тромбоцитарного гемостазу, набути знань про механізми вторинного гемостазу, навчитися оцінювати основні показники коагулограми, набути знань про антигенні системи, їх роль і значення в фізіологічному розвитку організму, фізіологічну дію на організм перелитої крові і кровозамінників та правила їх перелвиння, навчитися визначати групи крові за стандартними сироватками, резус-фактора пробірковим методом.
Професійна орієнтація студентів: знання про систему гемостазу необхідні, оскільки сьогодні є багато лікарських засобів для її корекції, знання механізмів вторинного гемостазу необхідні майбутнім провізорам для розуміння фармакодинаміки і фармакокінетики препаратів, які застосовуються для лікування цього патологічного процесу.
ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
Тема 1.
1. Загальна характеристика системи гемостазу:
а) визначення поняття “система гемостазу”;
б) функціонально-структурні компоненти системи гемостазу;
в) тромбоцити, їх будова та функції;
г) механізми гемостазу.
2. Судинно-тромбоцитарний гемостаз:
а) активування тромбоцитів;
б) властивості та функції тромбоцитів;
в) етапи судинно-тромбоцитарного гемостазу;
г) дослідження судинно-тромбоцитарного гемостазу.
Тема 2.
1. Аналіз механізмів коагуляційного гемостазу:
а) характеристика факторів зсідання крові;
б) зовнішній і внутрішній механізми першої фази;
в) протікання другої та третьої фаз;
г) регуляція зсідання крові.
2. Оцінка зсідання крові (коагулограма).
3. Поняття про фібріноліз і антикоагулянти:
а) первинні та вторинні антикоагулянти;
б) значення судинної стінки у забезпеченні зсідання крові.
Тема 3.
1. Еритроцитарні групи крові:
а) визначення поняття "група крові";
б) антигени і антитіла системи АВ0;
в) антигенний набір системи резус;
г) механізми розвитку резус-конфлікту при вагітності;
д) методи визначення груп крові в системах АВ0 і CDE за стандартними гемаглютинуючими і антирезусними сироватками і моноклональними антитілами.
2. Лейкоцитарні групи крові:
а) загальні антигени лейкоцитів;
б) антигени гранулоцитів, лімфоцитів.
3. Сироваткові групи крові:
а) імуноглобулінів;
б) альбумінів, глобулінів.
4. Переливання крові та кровозамінників:
а) проба на індивідуальну сумісність;
б) проба на резус-сумісність;
в) біологічна проба;
г) фізіологічні ефекти перелитої крові;
д) класифікація кровозаміників.
5. Склад крові новонароджених та людей похилого віку:
а) лейкоцитарний склад;
б) імуногенетичні особливості.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. При проведенні проби на ламкість капілярів (проба Кончаловского – накладання джгута на 5 хвилин на плече) на передпліччі з’явилося 15 петехій (у нормі – до 10). Про патологію яких клітин це свідчить?
А. Базофілів; В. Еритроцитів; С. Тромбоцитів; D. Моноцитів; E. Еозинофілів.
2. У обстежуваного кількість тромбоцитів у крові дорівнює 170·109/л. Про що це свідчить і як це впливатиме на первинний гемостаз?
3. Як зміниться час зсідання крові після введення гепарину і чому?
4. Який з перерахованих нижче факторів запускає процес фібринолізу?
А. ІІ; B. ІV; C. V; D. X; E. XІІ.
5. Фактори, які приймають участь у процесі зсідання крові зафіксовані на:
А. Усіх формених елементах крові. В. Виключно на еритроцитах. С. Виключно на лейкоцитах. D. Виключно на тромбоцитах. Е. На тромбоцитах і лейкоцитах.
3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. С. 2. Кількість тромбоцитів зменшена. Це тромбоцитопенія. Тривалість капілярної кровотечі буде подовжена. 3. Зросте. Тому що гепарин є первинним антикоагулянтом, що призведе до зростання часу зсідання крові. 4. Е. 5. А.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1.. Нормальна фізіологія /За ред. В.І. Філімонова. – К., 1994. – С. 272-283, 288-300.
2.. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 136-146, 150-156.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 225-245.
4.. Основи функціональної діагностики (навчальний посібник) /Вадзюк С.Н.. – Тернопіль, 2001. – С. 465-478, 522-535.
5.. Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред. проф. С.Н.Вадзюка. – Тернопіль, 1996. – С. 10-11.
6.. Лекційні матеріали.
7. Веб-сторінка університету >Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра нормальної фізіології > Фармацевтичний факультет > Цикл 3 «Фізіологія крові» > Судинно-тромбоцитарний гемостаз. Коагуляційний гемостаз. Групи крові.
8. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра нормальної фізіології > Фармацевтичний факультет > Цикл 3 «Фізіологія крові» > Фізіологія системи крові.
Додаткові:
1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 217-222, 239-245.
2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т. 2. – C. 430-439, 454-462.
5. Методика виконання практичної роботи:
- 9.00 – 12.00.
АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
ТЕМА 1.
Робота 1. Підрахунок кількості тромбоцитів.
1. Нанести краплю імерсійної олії на мазок крові.
2. Під об’єктивом 100х і окуляром 7х підрахувати 1000 еритроцитів і тромбоцити, які зустрічаються при цьому.
3. Визначити кількість тромбоцитів у 1 л за формулою:
х = (а х в): 1000, де
х – кількість тромбоцитів у 1 л крові
а – кількість тромбоцитів при підрахунку 1000 еритроцитів
в – кількість еритроцитів у 1 л крові.
У висновку вказати, чи відповідає кількість тромбоцитів фізіологічній нормі.
ТЕМА 2.
Робота 1. Визначення часу рекальцифікації плазми.
1. У пробірку внести 0,3 мл розчину кальцію
2. Помістити пробірку у водяну баню при температурі 37 оС.
3. Через 60 секунд туди додати 0,1 мл оксалатної плазми
4. За допомогою секундоміра визначити час утворення згустка.
У висновку вказати, чи відповідає одержаний показник фізіологічній нормі.
Робота 2. Тромбопластиновий тест Квіка.
1. У пробірку внести 0,1 мл досліджуваної крові та 0,1 мл суспензії тромбопластину.
2. Суміш помістити у водяну баню при температурі 37 оС на 60 секунд.
3. Додати 0,1 мл розчину хлориду кальцію.
4. Увімкнути секундомір і визначити час появи згустка.
5. Розрахувати на основі отриманих даних тромбопластиновий індекс (ТІ) за формулою:
ТІ = (Тромбопластиновий час здорової людини: Тромбопластиновий час обстежуваного) х 100 %
У висновку вказати, що таке протромбіновий час і протромбіновий індекс і чи відповідають ці показники фізіологічній нормі.
Робота 3. Тромботест.
1. У пробірку внести 5 мл розчину кальцію
2. Додати 0,1 мл оксалатної плазми
3. Змішати і поставити у водяну баню при температурі 37 оС на 30 хвилин. При цьому можна спостерігати сім ступенів коагуляції: І – опалесценція; ІІ – дрібні крупинки фібрину; ІІІ – пластівці фібрину; ІV – нитки фібрину; V – сітка із ниток фібрину; VІ – нещільний фібриновий згусток; VІІ – щільний фібриновий згусток. Перші три ступені спостерігаються при гіпокоагуляції, ІV, V, VІ – при нормальному зсіданні крові, VІІ – при гіперкоагуляції.
У висновку вказати стан коагуляційного гемостазу.
Тема 3. ГРУПИ КРОВІ.
Робота 1. Визначення груп крові в системі АВ0 за стандартними сироватками
На чисту білу площину, після відповідних записів склографом, нанести стандартні сироватки першої, другої і третьої груп крові двох серій. У кожну з крапель стандартної сироватки, кутом чистого предметного скла, внести в десять разів меншу кількість крові, а через 2-3 хвилини додати по одній краплі фізіологічного розчину. За появою аглютинації спостерігати протягом 5 хвилин. Встановити групу крові. У випадку четвертої групи крові, провести додаткове визначення із стандартною сироваткою цієї групи.
У протоколі схематично зобразити отримані результати.
Робота 2. Визначення груп крові в системі АВ0 за цоліклональними антитілами
Чисту білу площину склографом розділити на 2 сектори: анти-А, анти-В. Нанести у відповідний сектор по 1 краплі цоліклонів анти-А та анти-В. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові в обидві краплі цоліклонів. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.
Отримані результати зобразити схематично.
У висновку до проведених робіт вказати, до якої групи в системі АВ0 належить досліджувана кров і що лежить в основі використаних методик.
Робота 3. Визначення резус-фактора за цоліклональними антитілами
Нанести на чисту білу площину 1 краплю цоліклону анти-D. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.
Отримані результати зобразити схематично.
У висновку вказати, резус-позитивна, чи резус-негативна досліджувана кров і на чому грунтується визначення резус-фактора.
Робота 4. Визначення індивідуальної сумісності крові
У пробірку внести 1 мл крові реціпієнта і процентрифугувати для розділення плазми і клітин. Потім взяти краплю плазми і додати в 10 разів менше крові донора, змішати. Через 5 хвилин оцінити результат. Відсутність аглютинації вказує на сумісність крові донора і реціпієнта.
У висновку вказати сумісна чи несумісна крові реціпієнта з кров'ю донора, на виявлення чого направлена дана проба.
6. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 год. при 6-годинному
7. Година самостійної роботи студентів:
виконується шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, завдань тестових ліцензійних іспитів „Крок” і конструктивних запитань.
-14.15 – 15.00.
Студент повинен знати
1. Значення системи гемостазу.
2. Етапи судинно-тромбоцитарного гемостазу.
3. Стадії коагуляційного гемостазу.
4. Фактори зсідання крові.
5. Коагулограму.
6. Групи крові: поняття, класифікацію, групи кровозамінників.
9. Студент повинен вміти.
1. Визначати показники коагулограми.
2. Досліджувати судинно-тромбоцитарний гемостаз.
3. Аналізувати коагулограму.
4. Аналізувати загальний аналіз крові.
5. Визначити групи крові в системі АВ0 і СДЕ.
Методичну вказівку склала – ас.Татарчук Л.В.
Обговорено та затверджено
на засіданні кафедри 13 червня 2013 року, протокол №11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29 серпня 2013 р. протокол № 1
Методична вказівка
до практичних занять для студентів фармацевтичного факультету
з циклу 5 «Фізіологія дихання і обмін речовин»
ЗАНЯТТЯ № 1 (практичне – 6 годин)
Теми:
1. БІОМЕХАНІКА ДИХАЛЬНОГО АКТУ
2. ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ
3. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ
Мета: З нати основні біохімічні чинники, які забезпечують вдих і видих; основи процесу зовнішнього дихання; закономірності зміни тиску в легенях і плевральній порожнині під час вдиху і видиху; уміти визначити розміри грудної клітки під час вдиху і видиху. З нати особливості вентиляції легень у спокої, вміти провести спірометрію, пневмотахометрію, проаналізуватит спірограму. З нати основні регуляторні механізми, які забезпечують вдих і видих; провести проби з затримкою дихання.
Професійна орієнтація студентів: Знання механізмів регуляції дихання необхідні для аналізу стану функцій організму як в нормі, так і при патології, для проведення лікування і профілактики захворювань. Набуті практичні навички є одним з простих і доступних методів оцінки стійкості організму до гіпоксії. Дослід зперерізкою блукаючих нервів розкриває їх роль в забезпеченні дихання. Знання матеріалу теми необхідне для клінічної оцінки резервних можливостей дихальної системи, прохідності дихальних шляхів. Аналіз спірограми дає можливість оцінити стан вентиляції легень.
Знання матеріалів даної теми необхідне для визначення екскурсії грудної клітки, яка знижується при захворюваннях м’язово-кісткового апарату грудної клітки.
Базовий рівень знань та вмінь:
1. Будова органів системи дихання і дихальні м’язи. Кровопостачання бронхів і легень. Інервація бронхів. Задній, середній, проміжний мозок (кафедра анатомії людини).
2. Гістологічна будова легень і повітроносних шляхів (кафедра гістології).
3. Правило важелю (кафедра медичної фізики)
3. Дифузія газів через мембрану. рН рідини (кафедра хімії).
ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
ТЕМА 1
1.Загальна характеристика дихання
а) визначення поняття “дихання”, його види та фізіологічне значення;
б) основні процеси зовнішнього дихання;
в) фази дихального циклу;
2. М’язове забезпечення дихання
а) механізм спокійного вдиху і видиху;
б) здійснення форсованого дихання;
3. Величина тиску в плевральній порожнині та легенях при диханні
а) зміни тиску в плевральній порожнині в різні фази дихання;
б) вплив тиску плевральної порожнини на рух крові у венах;
в) зміни тиску в альвеолах.
ТЕМА 2
1. Фізіологія дихальних шляхів
а) функції і механізми їх забезпечення;
б) регуляція величини просвіту бронхів;
2. Легенева вентиляція
а) легеневі об’єми і ємності;
б) спірометрія та спірографія;
в) визначення поняття “легенева вентиляція” та її кількісна оцінка;
г) еупноє, гіперпноє, апноє;
д) анатомічний “мертвий простір”;
3. Альвеолярна вентиляція
а) визначення поняття “альвеолярна вентиляція” та її кількісна характеристика;
б) співвідношення між альвеолярною вентиляцією і перфузією легень;
в) фізіологічний “мертвий” простір;
г) склад видихуваного, вдихуваного і альвеолярного повітря.
ТЕМА 3
1. Центральний дихальний механізм:
а) поняття про дихальні нейрони;
б) локалізація дихальних нейронів;
в) періодична активність дихального центру.
2. Значення рецепторів у регуляції дихання:
а) артеріальні рецептори;
б) центральні рецептори;
в) рецептори розтягнення;
г) рефлекс Герінга-Брейєра;
д) ірітантні рецептори;
е) юкстаальвеолярні рецептори;
є) пропріорецептори.
3. Супрапонтинна регуляція дихання:
а) роль кори головного мозку;
б) вплив гіпоталамусу на дихання;
в) значення довільної зміни дихання.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
1. Під час проведення профілактичного огляду встановлено різну величину ЖЄЛ в групі обстежених студентів. Від чого це залежить?
2. При фізичному навантаженні збільшилася вентиляція легень. Механізм виявлених змін:
А. Збільшення дихального об’єму і частоти дихання.
В. Збільшення залишкового об’єму і частоти дихання.
С. Збільшення резервного об’єму вдиху і частоти дихання.
D. Збільшення резервного об’єму видиху і частоти дихання
Е. Збільшення життєвої ємності легень.
3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. Від статі, віку, фізичної тренованості
2 А
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1.. Нормальна фізіологія /За ред. В.І.Філімонова. – К., 1994. –С. 244-252, 257, 284-400, 407-416.
2.. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – К., 1995. – С. 149-198, 105-108, 113-119. 202-207. 202-215.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 479-521.
4.. Довідник для засвоєння основних клініко-фізіологічних методик /Вадзюк С.Н. і співавт. – Тернопіль, 1994. – С. 3-5, 13-18.
5.. Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред Вадзюка С.Н. і співавт. – Тернопіль, 1996. – С. 5, 19-24.
6.. Лекційні матеріали
7. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра нормальної фізіології >Фармацевтичний факультет > Цикл 5 «Фізіологія дихання і обміну речовин» > 01 Біомеханіка дихального акту. Вентиляція легень. Регуляція дихання.
8. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра нормальної фізіології > Фармацевтичний факультет > 08Фізіологія дихальної системи.
Додаткові:
1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 239-298, 210-216, 229-232, 237-239.
2. Физиология человека (Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. – М., 1986. – Т.3. – С. 191-216.
3. Уэст Дж. Физиология дыхания. М., 1988. – С. 93-121.
4. Фізіологія і патологія системи дихання /Панасюк Е.М. і співавт. – Львів. 1992. – С. 4-5, 10-11, 20-29.
5. Методика виконання практичної роботи:
- 9.00 – 12.00.
АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
ТЕМА 1
Робота 1. Підрахунок частоти дихання
Обстеженний повинен знаходитися у стоячому або сидячому положенні, обличчяям до виконавця навички. Прикласти руку до грудної клітини обстежуваного нарівні грудини або до живота на рівні пупка.
2. Грудний тип встановлюється в тому випадку, коли вдих та видих відбувається в основному за рахунок рухів грудної клітини. Черевний тип дихання - у випадкубільшої амплітуди рухів передньої черевної стінки. Змішаний тип дихання встановлюється в тому випадку, коли вдих та видих відбувається за одинакової участігрудної клітини і передньої черевної стінки.
3. Порахувати кількість дихальних рухів гудної клітини або передньої черевної стінки за 1 хвилину.
4. Норма частоти дихання для дорослих – 16-20 за 1 хвилину,
5. Норма частоти дихання для новонароджених – 40-60 за 1 хвилину.
У висновку відмітити, чи відповідають показники фізіологічній нормі.
Робота 2. Вимірювання розмірів грудної клітки в різні фази дихання
а). Сантиметровою стрічкою
Роздягнутому до пояса обстежуваному, за допомогою сантиметрової стрічки, накладеної на рівні нижніх кутів лопаток і на рівні грудних сосків, вимірятирозміри грудної клітки:
а) на висоті глибокого вдиху
б) на висоті глибокого видиху
Визначити екскурсію грудної клітки (різницю розмірів на висоті вдиху і видиху).
Результати подати у вигляді таблиці:
| №№ пп | Розміри грудної клітки | Екскурсія грудноїклітки | |
| на висоті глибокого вдиху | на висоті глибокого видиху | ||
| 1. 2. 3. | |||
| М |
б). За допомогою металевого циркуля
Ніжки циркуля прикласти до нижніх країв реберних дуг по середині аксімілярних ліній на тому ж рівні, що і при попередньому вимірюванні. Визначити зміни розмірів грудної клітки у фронтальній площині під час глибокого вдиху і глибокого видиху. Ніжки циркуля прикласти до нижнього краю грудини і на тому ж рівні до хребта. Визначити екскурсію грудної клітки в сагітальній площині при глибокому вдиху і видиху. Результати подати у вигляді таблиці:
| №№ пп | Фронтальна площина | Сагітальна площина | ||||
| вдих | видих | екскурсія | вдих | видих | екскурсія | |
| 1. 2. 3. | ||||||
| М |
У висновку відмітити, чи відповідає величина екскурсії грудної клітки фізіологічній нормі; пояснити механізм зміни розмірів грудної клітки в різні фази дихання.
ТЕМА 2
Робота 1. Спірометрія
Щільно надіти продезинфікований мундштук на вхідну трубку спірометра, повертаючи кришку, встановити шкалу приладу так, щоб стрілка співпадала з нульовою поділкою. Видихуючи в трубку спірометра, визначити дихальний об'єм, РОвид і життєву ємкість легень.
Результати подати у вигляді таблиці:
| №№ пп | Дихальний об'єм | Резервний об'ємвидиху | Життєва ємкість |
| 1. 2. 3. | |||
| М |
Робота 2. Спірографія
Обстежуваному взяти в рот продезинфікований загубник, з'єднаний з системою спірографа. На ніс накласти пружний носовий затискач. Після звикнення до дихання з загубником, записати спірограму.
Визначити частоту дихання, згідно відмітки часу (відстань між зубцями відповідає 5 с), дихальний об'єм, резервні об'єми вдиху і видиху(1 мм вертикального переміщення пера спірографа дорівнює 20 мл повітря), життєву ємкість легень, хвилинний об'єм дихання.
Спірограму намалювати в зошиті для протоколів з позначенням легеневих об'ємів і ємкостей.
У висновку вказати, чи відповідають отримані результати фізіологічній нормі і оцінити функціональний стан зовнішнього дихання обстежуваного.
ТЕМА 3
Робота 3. Функціональні проби з затримкою дихання
а) Проба Штанге (затримка дихання на вдиху). Після вдиху (але не максимально глибокого) затримати якомога довше дихання із закритими ніздрями. Зафіксувати тривалість затримки. Через 5 хв провести наступну пробу
б) Проба Генча (затримка дихання на видиху). Спокійно видихнути і не дихати якомога довше. Визначити тривалість затримки. Через 5 хв провести заступну пробу
в) Проба з максимальною затримкою дихання після гіпервентиляції. Протягомкількох секунд провести гіпервентиляцію (глибоко і часто дихати), після чого зробити глибокий вдих і затримати дихання, зафіксувати тривалість цього періоду.Пробу повторити з визначенням часу затримки дихання на видиху.
Отримані дані подати у вигляді таблиці:
| №№ пп | Після спокійного дихання | Після гіпервентиляції | ||
| на вдиху | на вдиху | на вдиху | на вдиху | |
| 1. 2. 3. | ||||
| М |
У висновку вказати, чи відповідають отримані результати (проби Штанге і Генча) фізіологічній нормі; пояснити відмінності в тривалості затримки дихання після спокійного дихання та гіпервентиляції.
6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
- 12.30 – 14.00.
7. Година самостійної роботи студентів:
виконується шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, завдань тестових ліцензійних іспитів „Крок” і конструктивних запитань.
-14.15 – 15.00.
8. Студент повинен знати:
1. Функцiональна структура дихальної системи.
2. Механізми вдиху і видиху.
3. Дихальні об’єми і ємкості.
4. Механізми регуляції дихання.
9. Студент повинен вмiти:
1. Володiти методами вимiрювання окружності грудної клітки.
2. Спірометрією.
3. Володiти методикою спірографії.
Методичну вказівку склала – доц.. Зятковська Н. Є.
Обговорено та затверджено
на засіданні кафедри 13 червня 2013 року, протокол №11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29 серпня 2013 р. протокол № 1
Методична вказівка
до практичних занять для студентів фармацевтичного факультету
з циклу 6 «Фізіологія травлення і дихання»
ЗАНЯТТЯ № 1 (практичне)
Теми:
1. Фізіологія травлення (2 години)
2. Фізіологія терморегуляції (2 години)
3. Фізіологія нирок (2 години)
Мета: студент повинен вивчити механізми регуляції травлення в шлунку, роль складових частин шлункового соку в травленні, основні методи дослідження секреторної функції шлунка. Студент повинен вивчити роль тонкої та товстої кишки в процесах травлення, механізми та регуляцію секреції кишкового соку, механізми утворення соку підшлункової залози і жовчі та їх регуляцію. Знати функцiї нирок, суть процесiв, що лежать в основi сечоутворення, знати методи їх кiлькiсної оцiнки, основнi показники функцiонального стану нирок, склад вторинної сечi, вмiти розрахувати i оцiнити показники стану нирок i ниркової гемодинаміки.
Професійна орієнтація студентів: вивчення механізмів секреції шлункового соку та їх регуляцію дозволить розуміти механізми розвитку порушень секреторної функції; знання механізмів кишкової, панкреатичної секреції та жовчовиділення дасть можливість вивчати механізми порушення процесів травлення в кишках. Система видiлення забезпечує пiдтримання сталостi внутрiшнього середовища органiзму шляхом виведення продуктiв обмiну речовин, а також шкiдливих для органiзму. Порушення функцiї нирок веде до значних змiн в органiзмi. Знання даного матеріалу необхідно для діагностики, лікування і профілактики захворювань нирок.
Базовий рівень знань та вмінь:
1. Будова стравоходу, шлунка, його інервація та кровопостачання. Будова печінки, підшлункової залози, тонкої та товстої кишки, їх інервація та кровопостачання. Особливості відтоку крові по порто-кавальних та кава-кавальних анастомозах. Структура між’язового та підслизового нервових сплетінь (кафедра анатомії людини).
2. Структура шлункових залоз, типи секреторних клітин. Структура гепатоцитів, типи і структура панкреацитів та ентероцитів. Структура ворсинки кишкового епітелію (кафедра гістології)
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
ТЕМА 1
1. Вплив жовчі на жири
На предметне скло піпеткою нанести краплю води і краплю жовчі. До кожної краплі додати невелику кількість олії, добре перемішати і розглянути вміст обох крапель під малим збільшенням мікроскопа.
Результати досліду замалювати.
У висновку вказати причину і механізм виявлених змін.
2. Аускультація кишківника
Аускультацію проводити в місці проекції тонкої та сліпої кишок. Порівняти частоту виникнення і інтенсивність кишкових шумів у цих місцях. Співставте їх з часом вживання їжі.
У висновку пояснити механізм звукових явищ у кишках.
ТЕМА 2 Фізіологія нирок
Рiшення ситуацiйних задач
Приклади типових задач:
1. В обстежуваного масою 60 кг, ростом 158 см, концентрація креатиніну в плазмі 10 мг/л, в сечі – 300 мг/л. Діурез 4 мл/хв. Визначити клубочкову фільтрацію.
2. В обстежуваного масою 75 кг, ростом 178 см, концентрація креатиніну в сечі 18 мг/л, в плазмі – 0,2 мг/л. Діурез 1,2 мл/хв. Визначити величину канальцевої реабсорбції води.
3. Вирахувати ефективний нирковий кровотік, якщо концентрація ПАГ в плазмі 20 мг/л, в сечі – 2400 мг/л. Діурез 5 мл/хв. Гематокрит – 0,50.
4. Провести розрахунки ефективного ниркового плазмотоку, якщо відомо, що в особи масою 70 кг, ростом 170 см, концентрація ПАГ в плазмі 18 мг/л, а в сечі – 2300 мг/л. Діурез 4,5 мл/хв.
ТЕМА 3. Фізіологія терморегуляції
1. Вимiрювання температури в рiзних дiлянках шкiри людини.
1. Перевести перемикач електротермометра на панелi з положення В (вимкнуто) в положення К (контроль) і встановити стрілку приладу на нульовій позначці шкали.
2. Вiдмiтити температуру на верхнiй шкалi, притиснувши датчик на 30-40 сек до шкiри:
а) долонi;
б) лоба;
в) шиї;
г) передплiччя.
Записати результати у вигляді таблиці:
| № пп | Місце вимірювання | Температура |
| 1. |
У висновку вказати, чи вiдповiдають отриманi результати фiзiологiчнiй нормi.
ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
ТЕМА 1
1. Загальна характеристика травлення в шлунку:
а) функції шлунка;
б) експериментальні методи вивчення діяльності шлунка;
в) клінічні методи дослідження шлунка.
2. Секреторна діяльність шлунка:
а) склад шлункового соку та його властивості;
б) роль соляної кислоти в процесі травлення.
3.Фази шлункової секреці:ї
4. Травлення в тонкій кишці
а) роль 12-палої кишки в системі травлення;
б) зовнішньосекреторна діяльність підшлункової залози;
в) склад і властивості підшлункового соку;
г) регуляція панкреатичної секреції;
д) жовчоутворення і жовчовиділення;
е) склад і властивості кишкового соку;
є) склад жовчі, її роль в процесі травлення;
5. Травлення в товстій кишці
а) склад і властивості соку товстої кишки
б) значення мікрофлори товстої кишки
6. Загальна характеристика процесу всмоктування:
а) визначення поняття "всмоктування";
б) основні типи транспорту поживних речовин у внутрішнє середовище організму;
в) всмоктування в ротовій порожнині та шлунку;
г) всмоктування в кишках;
д) методи вивчення всмоктування;
е) регуляція всмоктування.
7. Особливості всмоктування органічних та неорганічних речовин:
а) води і мінеральних солей;
б) продуктів гідролізу білків;
в) продуктів гідролізу вуглеводів;
г) продуктів гідролізу жирів.
8. Характеристика акту ковтання:
а) фази акту ковтання харчової грудки;
б) регуляція акту ковтання;
в) особливості ковтання рідини.
9. Моторна функція шлунка:
а) роль моторної функції шлунка в травленні;
б) типи хвиль;
в) регуляція моторики.
10. Перехід їжі із шлунка в 12-палу кишку:
а) роль сфінктерів в евакуації їжі із шлунка в 12-палу кишку;
б) регуляція швидкості евакуації їжі із шлунка в 12-палу кишку.
11. Моторна діяльність тонкої кишки:
а) значення моторики тонкої кишки в процесі травлення;
б) характеристика типів скорочення тонкої кишки;
в) регуляція моторики тонкої кишки.
5. Моторна діяльність товстої кишки
а) роль моторики товстої кишки в травлені;
б) регуляція моторики товстої кишки.
Тема 2. Фізіологія нирок.
1. Функцiонально-структурнi особливостi нирок:
а) функцiї нирок;
б) будова нефрона; особливостi кровопостачання нирок.
2. Клубочкова фiльтрацiя:
а) значення морфологiчних особливостей мембрани клубочка;
б) роль ефективного фiльтрацiйного тиску;
в) склад первинної сечi;
г) оцiнка клубочкової фiльтрацiї.
3. Канальцева реабсорбцiя:
а) глюкози, амiнокислот та бiлкiв;
б) води, сечовини; натрiю;
в) визначення величини канальцевої реабсорбцiї;
г) концентрування сечi;
4. Процес секрецi:ї
а) органiчних кислот та основ (холiн);
б) калiю; амiаку;
в) оцiнка секрецiї та величини ниркового кровотоку та плазмотоку.
5. Кiлькiсна характеристика сечовидiлення:
а) показники функцiонального стану нирок;
б) склад вторинної сечі
Тема: 3. Фізіологія Терморегуляції
1. Загальна характеристика температури тіла:
а) гомойотермні та пойкілотермні;
б) поняття про ізотермію, теплоутворення та тепловіддачу;
в) температура тіла людини, температурні градієнти;
г) добові коливання температури.
2. Теплоутворення:
а) особливості теплоутворення в різних органах;
4. Тепловіддача:
а) шляхи переносу тепла (проведення, конвекція, випромінювання, випаровування);
3. Регуляція температури тіла:
а) периферичні й центральні терморецептори; центр терморегуляції
б); адаптація до змін температури (теплова, холодова);
в) гіпертермія, гіпотермія
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
1. Хворому виразковою хворобою шлунка була проведена селективна ваготомiя (перерiзка блукаючого нерва). На якi фази шлункової шлункової секрецiї це вплине?
2. В експериментi на собацi в просвiт 12-палої кишки ввели розчин соляної кислоти. Як змiниться секрецiя HCl шлунковими залозами?
А – секрецiя HCl зменшиться внаслiдок зменшення утворення гастрину.
В – секрецiя HCl збiльшиться внаслiдок збiльшення утворення гастрину.
С – секрецiя HCl зменшиться внаслiдок збiльшення утворення секретину.
Д – секрецiя HCl зменшиться внаслiдок збiльшення утворення простагландинiв i кiнiнiв.
Е – секрецiя HCl збiльшиться внаслiдок збiльшення видiлення ентерогастрину.
3. В експериментi собацi ввели iнгiбiтор ферменту карбоангiдрази. Як змiниться секреторна функцiя шлунка при цьому?
А – посилиться утворення пепсинiв.
В – посилиться утворення соляної кислоти.
С – гальмується утворення соляної кислоти.
Д – гальмується утворення пепсинiв.
Е – гальмується утворення слизу.
4. При проведеннi електрогастрографiї у пацiєнта не виявлено порушень моторної функцiї шлунка. Якi амплiтудно-частотнi показники електрогастрограми цепідтверджують?
А – частота - 5/хв, середня амплiтуда - О,5 mv;
В – частота - 3/хв, середня амплiтуда - О,8 mv;
С – частота - 2,3/хв, середня амплiтуда - О,3 mv;
Д – частота - 3,2/хв, середня амплiтуда - О,3 mv;
Е – частота - 3/хв, середня амплiтуда - 1 mv.
5. Пiд впливом якого гормону посилюється всмоктування натрiю?
А – тироксину;
В – альдостерону;
С – паратгормону;
Д – окситоцину;
Е – кальцитонiну.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
1. У тварини, в умовах хронічного експерименту, провели трансплантацію нирки. Як буде забезпечуватися функція пересадженої нирки?
А. завдяки гуморальній та внутрішньонирковій ауторегуляції В. ніяк не буде С. нервовими механізмами D. нервовими та гуморальними механізмами Е. нирковою та внутрішньонирковою ауторегуляцією
2. У людини вміст глюкози в крові 15 ммоль/л. Добовий діурез 6 л. Зміни діурезу відбуваються завдяки порушенню процесів
А. реабсорбції глюкози В. реабсорбції Н2О С. реабсорбції Сечовини D, реабсорбції Na Е. реабсорбції K
3. У людини добовий діурез 10 л. Спостерігається відчуття спраги. Концентрація глюкози в крові 5,1 ммоль/л. Причиною такого стану може бути порушення виділення:
А. Вазопресину В. Окситоцину С. Гонадотропіну D. Інсуліну Е. Тироксину
4. Відомо, що величина клубочкової фільтрації залишається відносно постійною навіть при значних коливаннях системного кров`яного тиску. Яка біологічно активна речовина забезпечує клубочкову фільтрацію?
А. Ангіотензин ІІ В. Дофамін С. Адреналін D. Вазопресин Е. Кортикотропін
5. В якій частині нефрона - структурної та функціональної одиниці нирки здійснюється процес фільтрації?
А. в петлі Генле В. в проксимальному канальні С. в капсулі D. В дистальному канальні Е. в збиральній трубочці
3. Правильні відловіді на тести і ситуаційні задачі
1.А, 1.А, 3.А, 4.А,5.С
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1. Нормальна фізіологія (За ред. В.І.Філімонова, – К., 1994. – С. 449-464, 474-479.
2. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – К., 1995. – С. 236-253.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 659-705.
4. Основні показники життєдіяльності здорової людини (довідник) (Вадзюк С.Н. і співавт. – Тернопіль, 1994. – С. 23.
5. Довідник для засвоєння основних клініко-фізіологічних методик /Вадзюк С.Н. і співавт. – Тернопіль, 1994. – С. 38.
6. Лекційні матеріали.
7. Веб-сторінка університету >Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра нормальної фізіології > Фармацевтичний факультет > Цикл 6. Фізіологія травлення, обміну речовин і виділення > Заняття № 01. Фізіологія травлення. Фізіологія терморегуляції. Фізіололгія нирок.
8. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра нормальної фізіології > Фармацевтичний факультет > Цикл 6. Фізіологія травлення, обміну речовин і виділення > Фізіологія травлення.
9. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра нормальної фізіології > Фармацевтичний факультет > Цикл 6. Фізіологія травлення, обміну речовин і виділення > Механізм сечоутворення. Роль нирок у підтриманні гомеостазу організму.
Додаткові:
1. Физиология человека (Под ред. Г.И.Косицкого. – М., 1985. – С. 344-350, 354-362, 364-365, 368-379.
2. Толтырев С.С., Курцин И.Т. Физиология пищеварения. – М., 1980. – 113-146, 161-180.
3. Физиология человека /Под ред. Г.И.Косицкого.-М., 1985. – С. 223, 239, 407-423, 427.
4. Наточин Ю.В. Основы физиологии почек. – Л., 1982. – 57 с.
5. Методика виконання практичної роботи:
-9.00 – 12.00.
6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
- 12.30 – 14.00.
7. Година самостійної роботи студентів:
виконується шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, завдань тестових ліцензійних іспитів „Крок” і конструктивних запитань.
-14.15 – 15.00.
Студент повинен знати.
1. Особливості всмоктування в різних відділах шлунково-кишкового тракту
2. Особливості всмоктування різних поживних речовин
3. Особливості ковтання вивчення механізмів регуляції моторної функції шлунково-кишкового тракту дозволить проводити фармакологічну корекцію порушень моторики.
4. Функцiї нирок
5. Особливостi кровопостачання нирок
6. Роль ефективного фiльтрацiйного тиску в процесі сечоутворення.
7. Склад первинної і вторинної сечi
8. Основні показники функцiонального стану нирок
9. Особливості регуляції кислотно-основної рівноваги всмоктування різних поживних речовин
10. Екскреторну та інкреаторну функції нирок
11. Характеристику внутрішньоклітинної, внутрішньосудинної, міжклітинної та трансцелюлярної рідини;
9. Студент повинен вміти.
1. Оцінити швидкість всмоктування речовин у внутрішнє середовище організму з різних відділів шлунково-кишкового тракту
2. Проводити аускультацію ковтальних шумів та перистальтичні шуми кишок
3. Оцінити клубочкову фiльтрацiю.
4. Проводити визначення величини канальцевої реабсорбцiї.
5. Оцінити секрецiю та величину ниркового кровотоку та плазмотоку
6. Визначати вміст внутрішньоклітинної, внутрішньосудинної, міжклітинної та трансцелюлярної рідини в організмі дорослої людини
Методичну вказівку склала ас. Юрчишин О.М.
Обговорено та затверджено
на засіданні кафедри 13 червня 2013 року, протокол №11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
10 січня 2014 р. протокол № 6
