Модуль 9. Порушення писемного мовлення

(АГРАФІЯ, ДИСГРАФІЯ, АЛЕКСІЯ, ДИСЛЕКСІЯ, ДИЗОРФОГРАФІЯ)

(29 год)

Змістовий модуль 1. Сучасні підходи до вивчення проблеми порушень писемного мовлення.

Тема 1. Загальна характеристика писемного мовлення.

Суть поняття “писемне мовлення”. Відмінність писемного мовлення від усного. Становлення механізмів писемного мовлення в онтогенезі. Психофізіологічні механізми письма та читання. Передумови формування писемного мовлення..

Тема 2. Загальна характеристика вад писемного мовлення.

Клінічний, психофізіологічний, психолого-педагогічний та лінгвістичний аспекти вивчення порушень писемного мовлення. Етіологія та патогенез дисграфії, дислексії, дизорфографії.

Тема практичного заняття: Загальна характеристика вад писемного мовлення.

План

1.Суть поняття “писемне мовлення”. Відмінність писемного мовлення від усного.

2. Психофізіологічні механізми письма та читання. Передумови формування писемного мовлення.

3.Загальна характеристика дисграфії, дислексії та дизорфографії.

4. Етіологія та патогенез дисграфії, дислексії, дизорфографії.

Завдання для самостійної роботи

1. Скласти схему «Передумови формування писемного мовлення».

2. Скласти таблицю «Мозкова організація процесу письма».

3. Проаналізувати навчально-методичний посібник О.М.Корнєва Нарушения чтения и письма у детей. – СПб.: ИД «МиМ», 1997.

4. Проаналізувати посібник О.Р. Лурія «Очерки психофизиологии письма».- М., 1950.

Тема 3. Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.

Характеристика типових помилок писемного мовлення. Суть фонетичного принципу письма. Основні типи фонетичних помилок, причини та механізми їх виникнення. Графічні та оптико-просторові помилки писемного мовлення. Їх типи, причини та механізми. Суть морфологічного принципу письма. Типи, причини та механізми морфологічних та синтаксичних помилок. Орфографічна навичка. Психологічні та мовленнєві передумови оволодіння орфографічними уміннями та навичками. Особливості оволодіння орфографією молодшими школярами із ЗНМ.

Тема практичного заняття: Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.

План

1. Характеристика типових помилок писемного мовлення.

1.1. Основні типи фонетичних помилок, причини та механізми їх виникнення.

1.2. Графічні та оптико-просторові помилки писемного мовлення. Їх типи, причини та механізми.

1.3. Типи, причини та механізми морфологічних та синтаксичних помилок.

1.4. Дизорфографічні помилки, їх причини та механізми.

2. Немовленнєва симптоматика дисграфії, дислексії та дизорфографії.

Тема 4. Класифікація дисграфії, дислексії та дизорфографій.

Огляд та характеристика різних класифікацій порушень писемного мовлення. Характеристика порушень письма та читання у дітей із вадами звукової системи мови. Порушення письма та читання у дітей із ЗНМ та НЗНМ.

Тема практичного заняття: Класифікація дисграфії та дислексії.

План

1. Огляд та характеристика різних класифікацій порушень писемного мовлення.

1.1 Класифікація дисграфії (І.М.Садовнікової, Р.І.Лалаєвої, О.М.Корнєва, Є.Ф.Соботович). Характеристика різних форм дисграфії (симптоматика, причини, механізми помилок, напрямки корекційної роботи)

1.2. Класифікація дислексії (Р.І.Лалаєвої, О.М.Корнєва). Характеристика форм дислексії.

Завдання для самостійної роботи

1. На основі аналізу наукових посібників та підручників скласти таблицю «Класифікація дисграфії», «Класифікація дислексії».

2. Виписати приклади помилок, що характеризують різні форми дисграфії.

3. Скласти схему «Класифікація дизорфографії», у якій відзначити та проілюструвати типи дизорфографічних помилок.

Змістовий модуль 2. Діагностика дисграфії, дислексії та дизорфографії.

Тема 1. Логопедичне вивчення дітей з вадами читання та письма. Вивчення писемної продукції дітей із ФФНМ та ЗНМ. Обстеження мовленнєвих процесів у дітей із дисграфією, дислексією. та дизорфографією. Особливості сприймання мовлення на сенсорно-перцептивному рівні. Дослідження лексико - граматичної сторони мовлення та стану зв’язного мовлення.

Тема 2. Психолого-педагогічне вивчення дітей з вадами читання та письма.

Вивчення немовленнєвих процесів та розумових операцій у дітей із дисграфією, дислексією та дизорфографією. Дослідження стану сформованості орфографічних умінь та навичок.

Тема лабораторного заняття: Діагностика дисграфії, дислексії, дизорфографії.

План

1. Аналіз письмових робіт учнів із порушеннями письма та читання.

2. Складання таблиці дисграфічних помилок. З’ясування їх можливих причин.

3. Підбір завдань для діагностики помилок.

4. Обстеження дітей – дисграфіків з метою з’ясування механізмів допущених ними помилок.

Завдання для самостійної роботи

1. Аналіз письмових робіт учнів із порушеннями письма та читання.

2. Відбір та методична обробка мовленнєвого та наочного матеріалу для обстеження мовленнєвих та немовленнєвих процесів, що лежать в основі засвоєння писемного мовлення.

3. Складання діагностичного альбому «Психолого-педагогічне та логопедичне вивчення дітей із порушеннями писемного мовлення».

4. Самостійне обстеження дітей із дисграфією, дислексією та дизорфографією.

5. Перевірка та аналіз різних видів письмових робіт учнів.

6. Складання таблиці-схеми типових дисграфічних та дислексичних помилок у дітей із ФФНМ та ЗНМ.

7. Аналіз наукових статей та посібників: Пічугіної Т.В. «Рання діагностика дітей із дислексією та дисграфією (методичні рекомендації), «Типологія специфічних помилок письма при порушенні зору і мовлення в учнів початкових класів; Бартєнєвої Л.І. «Мовленнєва готовність семирічок із НЗНМ до засвоєння норм правопису»; Соботович Є.Ф. «Методика выявления речевых нарушений у детей и диагностика их готовности к школьному обучению»; Соботович Є.Ф., Гопіченко О.М. «Фонетические ошибки в письме умственно отсталых учащихся младших классов».

Змістовий модуль 3. Корекційна логопедична робота з подолання порушень писемного мовлення.

Тема 1. Методика подолання фонетичних помилок у письмі дітей із дисграфією.

Усунення помилок на заміну та змішування літер. Розвиток сприймання мовлення на сенсорно-перцептивному рівні. Усунення помилок на пропуски, перестановки та додавання літер. Методика формування навичок фонематичного аналізу та синтезу.

Тема 2. Методика подолання графічних та оптико-просторових помилок у письмі молодших школярів.

Формування гностико-праксичних функцій. Методика розвитку зорово-просторового сприймання, уявлень, зорового аналізу та синтезу. Розвиток та корекція ручної моторики у дітей з вадами письма.

Тема практичного заняття: Методика логопедичної роботи з усунення фонетико-графічних помилок у писемному мовленні молодших школярів.

План

1. Методика подолання фонетико-графічних помилок на заміну та змішування літер.

2. Поетапність формування навичок фонематичного аналізу та синтезу з метою усунення помилок на пропуски, перестановки та додавання літер.

3. Розвиток гностико-праксичних функцій в системі логопедичної роботи з подолання оптичної дисграфії.

4. Розвиток та корекція дрібної моторики пальців рук у дітей з вадами письма.

5. Корекція та розвиток психічних процесів на логопедичних заняттях з подолання дисграфії та дислексії.

Тема лабораторного заняття: Методика логопедичної роботи з усунення фонетико-графічних помилок у писемному мовленні молодших школярів.

План

1. Спостереження та аналіз логопедичного заняття, з подолання фонетичних помилок писемного мовлення.

2. Підбір та обговорення вправ та завдань, спрямованих на формування навичок диференціації фонемографем в усному та писемному мовленні.

3. Підбір вправ та завдань, спрямованих на формування навичок звуко-буквеного аналізу та синтезу.

Тема 3. Корекційна робота з подолання морфологічних та синтаксичних помилок у дітей із дисграфією та дизорфографією.

Формування морфологічних та синтаксичних узагальнень, аналізу та синтезу у дітей із ЗНМ, які мають порушення читання та письма. Логопедична робота над наголосом. Корекція порушень лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із дисграфією, дислексією та дизорфографією. Логопедична робота над зв’язним мовленням.

Тема практичного заняття: Методика логопедичної роботи з усунення морфологічних та синтаксичних помилок у писемному мовленні молодших школярів.

План

1. Напрямки корекційної логопедичної роботи з подолання лексико-граматичних та синтаксичних помилок у дітей із ЗНМ.

2. Методика подолання морфологічних помилок, зумовлених порушенням граматичної будови мовлення.

3. Формування морфологічних та синтаксичних узагальнень, аналізу та синтезу у дітей з вадами письма.

4. Логопедична робота над наголосом в системі подолання дизорфографічних помилок.

5. Методика роботи над орфограмами на логопедичних заняттях.

6. Корекція та розвиток лексичної семантики у дітей із дисграфією та дислексією.

Тема лабораторного заняття: Методика логопедичної роботи з усунення лексико-граматичних помилок у писемному мовленні молодших школярів.

План

1. Спостереження та аналіз логопедичного заняття, з подолання лексико-граматичнихпомилок писемного мовлення.

2. Підбір вправ та завдань, спрямованих на подолання морфемних аграматизмів у писемному мовленні.

3. Підбір вправ та завдань, спрямованих на формування навичок морфологічних та синтаксичних узагальнень, аналізу та синтезу.

4. Підбір вправ, спрямованих на формування орфографічних умінь та навичок (ненаголошені голосні,сумнівні приголосні, апостроф, м’який знак, подвоєння приголосних, написання слів із префіксами та прийменниками).

Тема 4. Корекція та розвиток психічних процесів та розумових операцій у дітей із дисграфією, дислексією та дизорфографією.

Корекційна робота з розвитку мовно-слухової, зорової, моторної пам’яті; оптико-просторового гнозису, слухової та зорової уваги, розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, дії за аналогією, симультанно-сукцесивних функцій на логопедичних заняттях.

Змістовий модуль 4. Профілактика порушень читання та письма у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Тема 1. Формування готовності до навчання грамоти у дітей із ФФНМ та ЗНМ.

Вивчення готовності до навчання грамоти у дітей старшого дошкільного віку. Корекція порушень фонетико-фонематичної сторони мовлення. Формування навичок фонематичного, складового, морфологічного та синтаксичного аналізу та синтезу. Корекція та розвиток оптико-просторових уявлень, зорового аналізу та синтезу. Корекція та розвиток дрібної моторики пальців рук на заняттях грамоти, образотворчої діяльності. Зміст корекційної логопедичної роботи з формування лексико-граматичної сторони мовлення у старших дошкільників. Розвиток морфологічних та синтаксичних узагальнень. Розвиток та корекція психічних функцій та розумових операцій, що забезпечують оволодіння читанням та письмом.

Тема лабораторного заняття: Профілактика порушень читання та письма у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

План

1. Вивчення готовності до навчання грамоти у дітей старшого дошкільного віку. Підбір та обговорення діагностичних завдань.

2. Попарне тренування із товаришами в групі в умінні ділити слова на склади, складати склади зі звуків, слова - із складів тощо, виділяти звуки в словах та визначати їх місце (в різній позиції в слові), складати і аналізувати речення (із використанням ігрових вправ та схематичного матеріалу).

3. Підібір та обговорення ігр та вправ для розвитку у дітей моторики пальців рук, зорово-моторної координації, які сприяють підготовці до навчання письма.

4. Підбір вправ для розвитку слухової уваги та мовнослухової пам’яті на різних етапах логопедичної роботи.

Тема 2. Організація корекційної логопедичної роботи з дітьми, які мають вади читання та письма.

Логопедичне заняття як основна форма організації корекційної роботи з дітьми-дисграфіками та дислексиками. Взаємозв’язок фронтальної та індивідуальної роботи з подолання вад читання та письма. Види планування корекційної роботи. Структура та зміст логопедичних занять. Загальна характеристика методів, прийомів, засобів формування та корекції писемного мовлення.

Тема лабораторного заняття: Логопедичне заняття як основна форма організації корекційної роботи з дітьми-дисграфіками та дислексиками.

План

1. Складання та обговорення логопедичних занять, спрямованих на подолання фонетико-графічних помилок писемного мовлення.

2. Складання та обговорення логопедичних занять, спрямованих на подолання лексико-граматичних помилок писемного мовлення.

3. Складання та обговорення логопедичних занять із дошкільниками із ФФНМ та ЗНМ, спрямованих на попередження дисграфічних та дислексичних помилок.

Завдання для самостійної роботи

1.Аналіз програми корекційної логопедичної роботи з дітьми, які мають вади читання та письма.

2. Аналіз науково-методичних посібників з корекції вад письма та читання.

3. Спостереження логопедичних підгрупових та індивідуальних занять з дітьми, які страждають на дисграфію та дислексію, в умовах шкільного логопедичного пункту та спеціальної школи для дітей із тяжкими вадами мовлення.

4. Аналіз конспектів логопедичних занять та наочних посібників.

5. Самостійне складання конспектів логопедичних занять по подоланню різних типів помилок писемного мовлення у дітей молодшого шкільного віку.

6. Самостійний підбір вправ та завдань, спрямованих на формування та корекцію:

а) фонематичного сприймання та фонематичних уявлень;

б) фонематичного аналізу та синтезу;

в) зорово-просторових уявлень, зорового аналізу та синтезу;

г) дрібної моторики пальців рук та зорово-моторної координації;

д) навичок морфологічного та синтаксичного аналізу та синтезу;

е) мовно-слухової та зорової пам’яті, уваги, самоконтролю, сукцесивних функцій;

є) розвиток орфографічної пильності.

12. Підбір ігрових вправ та завдань з метою вивчення та формування готовності до навчання грамоти у дітей старшого дошкільного віку із ФФНМ та ЗНМ.

13. Підбір різних видів усних та письмових граматичних вправ, спрямованих на формування фонематичних, морфологічних та синтаксичних узагальнень та закріплення набутих практичних умінь та навичок в галузі фонетики, морфології, синтаксису, лексикології.

14. Конспектування науково-методичної літератури.

15. Самостійне проведення індивідуальних та підгрупових занять з дітьми-дисграфіками та дислексиками.

16. Підготовка рефератів, повідомлень, доповідей на певну тему, спираючись на літературу, рекомендовану до лекційного курсу.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна і вечірня форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

лаб

інд

с.р.

лаб

інд

с.р.

Модуль 9

Змістовий модуль 1.Сучасні підходи до вивчення проблеми порушень писемного мовлення.

Тема 1. Загальна характеристика писемного мовлення.

Тема 2. Загальна характеристика вад писемного мовлення.

Тема 3.Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.

Тема 4.Класифікація дисграфії, дислексії та дизорфографій.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Діагностика дисграфії, дислексії та дизорфографії.

Тема 1. Логопедичне вивчення дітей з вадами читання та письма.

Тема 2. Психолого-педагогічне вивчення дітей з вадами читання та письма.

Разом за змістовим модулем 2

Змістовий модуль 3. Корекційна логопедична робота з подолання порушень писемного мовлення.

Тема1. Методика подолання фонетичних помилок у письмі дітей із дисграфією.

Тема 2. Методика подолання графічних та оптико-просторових помилок у письмі молодших школярів.

Тема 4. Корекція та розвиток психічних процесів та розумових операцій у дітей із дисграфією, дислексією та дизорфографією.

Разом за змістовим модулем 3

Змістовий модуль 4. Профілактика порушень читання та письма у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Тема 1. Формування готовності до навчання грамоти у дітей із ФФНМ та ЗНМ.

Тема 2. Організація корекційної логопедичної роботи з дітьми, які мають вади читання та письма.

Разом за змістовим модулем 4

Усього годин за модуль

Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Загальна характеристика вад писемного мовлення.
	Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.
	Класифікація дисграфії та дислексії.
	Методика логопедичної роботи з усунення фонетико-графічних помилок у писемному мовленні молодших школярів.
	Методика логопедичної роботи з усунення морфологічних та синтаксичних помилок у писемному мовленні молодших школярів.
Усього

Теми лабораторних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Діагностика дисграфії, дислексії, дизорфографії.
	Методика логопедичної роботи з усунення фонетико-графічних помилок у писемному мовленні молодших школярів.
	Методика логопедичної роботи з усунення лексико-граматичних помилок у писемному мовленні молодших школярів.
	Профілактика порушень читання та письма у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
	Логопедичне заняття як основна форма організації корекційної роботи з дітьми-дисграфіками та дислексиками.
Усього

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Загальна характеристика писемного мовлення....
	Загальна характеристика вад писемного мовлення.
	Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.
	Класифікація дисграфії, дислексії та дизорфографій.
	Логопедичне вивчення дітей з вадами читання та письма.
	Психолого-педагогічне вивчення дітей з вадами читання та письма.
	Методика подолання фонетичних помилок у письмі дітей із дисграфією.
	Методика подолання графічних та оптико-просторових помилок у письмі молодших школярів.
	Корекційна робота з подолання морфологічних та синтаксичних помилок у дітей із дисграфією та дизорфографією.
	Корекція та розвиток психічних процесів та розумових операцій у дітей із дисграфією, дислексією та дизорфографією.
	Формування готовності до навчання грамоти у дітей із ФФНМ та ЗНМ.
	Організація корекційної логопедичної роботи з дітьми, які мають вади читання та письма.
	Разом

9. Індивідуальні завдання

Тематика курсових робіт

1. Сучасні підходи до проблеми порушень писемного мовлення у вітчизняних та закордонних наукових дослідженнях.

2. Проблема дислексії у дітей та дорослих в сучасних науково-методичних дослідженнях.

3. Нейропсихологічний та нейролінгвістичний підходи до вивчення проблем порушення читання та письма.

4. Сучасні класифікацій дислексій.

5. Діагностика дисграфічних помилок у письмі молодших школярів.

6. Діагностика та напрямки корекцї фонетичних помилок у письмі молодших школярів.

7. Діагностика та напрямки корекцї графічних та оптико-просторових помилок у письмі молодших школярів.

8. Методика подолання лексико-граматичних помилок у письмі молодших школярів із ЗНМ та НЗНМ.

9. Методика подолання синтаксичних помилок у писемному мовленні молодших школярів із ЗНМ та НЗНМ.

10. Психолого-педагогічне вивчення дітей із дисграфією та дислексією.

11. Формування навичок звуко-складового аналізу та синтезу у дітей молодшого шкільного віку з вадами писемного мовлення на логопедичних заняттях.

12. Розвиток зорово-просторових функцій у дітей з вадами читання та письма в системі подолання оптичної диграфії.

13. Методика подолання фонетико-графічних помилок в учнів- дисграфіків 2 - 3 класів.

14. Особливості формування графічної навички письма у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з вадами писемного мовлення.

15. Проблема дизорфографій у молодших школярів.

16. Особливості письма молодших школярів, що страждають на дизорфографію.

17. Діагностика дизорфографічних помилок писемного мовлення у молодших школярів.

18. Підготовка дітей старшого дошкільного віку до засвоєння правил правопису.

19. Корекція морфологічних дизорфографій у дітей із ЗНМ та НЗНМ.

20. Корекція синтаксичних дизорфографій у дітей із ЗНМ та НЗНМ.

21. Попередження порушень читання та письма у дітей старшого дошкільного віку.

22. Організація корекційної логопедичної роботи з дітьми, що страждають на дисграфію, дислексію та дизорфографію в умовах логопедичного пункту.

23. Особливості засвоєння писемного мовлення розумово відсталими молодшими школярами.

24. Подолання порушень писемного мовлення у розумово відсталих молодших школярів.

25. Формування мовних понять (звук, буква, склад, слово, речення) у дітей із вадами письма.

Тематика рефератів

1. Проблема взаємозв’язку порушень читання і письма та ліворукості.

2. Особливості проявів дисграфії та дислексії у талановитих та геніальних людей.

3. Мозкова організація процесу письма.

4. Порівняльна характеристика сучасних класифікацій дисграфій.

5. Порушення читання та письма у дітей з вадами звукової системи мови.

6. Методика подолання морфемних аграматизмів у письмі молодших школярів із ЗНМ та НЗНМ.

7. Порушення читання та письма у дітей із загальним недорозвитком мовлення.

8. Корекція та розвиток фонематичного сприймання та фонематичних уявлень у дітей із дисграфією та дислексією.

9. Логопедична робота над диференціацією префіксів та прийменників у дітей із дисграфією та дизорфографією.

10. Розвиток уваги та пам’яті у дітей із вадами читання та письма.

Методи навчання

1. Інформаційні методи

1.1. Методи подачі навчального матеріалу (лекція, бесіда, розповідь, перегляд уроків, презентацій, демонстрація наочних засобів, ілюстрування);

1.2. Методи відтворення навчальної інформації (опитування, колоквіум, диспут, виступ, реферат);

2. Методи дослідження інформаційних джерел

2.1. Перцептивні методи: сприймання навчальної інформації на слух (під час лекцій,бесід, розповідей, доповідей, виступів, диспутів); перегляд навчальних матеріалів (уроків, посібників, таблиць, схем, ілюстрацій); читання (робочих конспектів, розділів підручників, навчальних посібників тощо);

2.2. Мнемонічні: вивчення (засвоєння) навчального матеріалу за підручником, конспектом лекцій, конспектами наукових та науково-методичних праць;

2.3. Ментальні (планування навчальної діяльності, самостійний пошук та аналіз навчальної інформації під час роботи з підручниками, навчальними посібниками, науковими та науково-методичними статтями, монографіями, словниками, довідниками, енциклопедіями, інтернетресурсами).

3. Практичні операційні методи:

3.1. Виконання вправ: моторних (на загальну та дрібну моторику, артикуляційних), фонологічних (на диференціацію фонем на слух та у вимові, звуковий та складовий аналіз і синтез), лексичних, (добір синонімів, антонімів, омонімів, з прямим та переносним значенням, групування слів за лексичними темами, видами значень, за семантикою) граматичних (на словозміну та словотвір, утворення словосполучень та речень, синтаксичні трансформації) орфографічних (виконання орфографічних дій згідно з правилами, пошук перевірочних слів, тощо), просодичних (декламування, інтонування, відтворення висловів з різною ритмічною організацією тощо).

3.2. Виконання практичних робіт (підготовка дидактичних ігор для обстеження та корекції мовлення; розробка уроків та конспектів логопедичних занять, заповнення таблиць, побудова схем, підготовка виступу, доповіді, реферату, розробка мовленнєвих карт тощо).

3.3. Виконання лабораторних робіт (спостереження за діяльністю дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, обстеження дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, аналіз уроків та логопедичних занять, заповнення мовленнєвих карт, мовленнєвого профілю класу, написання психолого-педагогічних характеристик на дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку, виконання з дітьми корекційних завдань та вправ, проведення фрагментів уроків та логопедичних занять тощо.).

4. Творчі методи:

4.1. Методи проблемного навчання: частково-пошуковий; пошуковий, дослідницький, евристичний.

4.2. Методи навчання творчій педагогічні діяльності: ділова гра;

4.3. Методи та форми організації процесу педагогічної творчості (конкурс на кращу наукову та методичну розробку, виставка студентських наукових та методичних розробок, підготовка до публікації результатів студентської наукової та методичної діяльності).

Методи контролю

11.1. Завдання до контрольної роботи (тестові завдання).

Варіант 1

1. Дати визначення поняття «писемне мовлення».

2. Письмо – це

3. Писемне мовлення є:

А) зорово-моторним утворенням;

Б) слухомоторним утворенням;

В) зорово-слухомоторним утворенням.

4. Процес читання забезпечується узгодженою роботою таких аналізаторів:

5. Одиницею роботи мовнослухового аналізатора є

А) кінема;

Б) артикулема;

В) фонема;

Г) графема.

6. Дисграфія – це …

7. Перерахувати основні операції читання.

8.Звуковий аналіз – це складна розумова операція, яка передбачає визначення кількості та послідовності звуків у слові

9. Основними передумовами процесу перекодування звука в букву є:

А) зорово-моторна координація;

Б) фонематичне сприймання;

В) зорово-просторовий гнозис;

Г) моторна пам’ять;

Д) зоровий аналіз;

Е) кінестетичний аналіз;

Є) зорова пам’ять;

Ж) нормальний інтелект;

З) зоровий контроль;

10. Причинами дисграфії виступають:

А) спадковість;

Б) порушення будови органів артикуляційного апарату;

В) системні порушення усного мовлення;

Г) наслідування неправильного письма оточуючих;

Д) затримка у формуванні певних функціональних систем.

Е) порушення звуковимови.

Ключі до тестових завдань

Варіант 1

1. Писемне мовлення – це зорова форма існування мовлення. Це вторинна, більш пізня за часом виникнення форма існування мовлення.

2. Письмо – це знакова система фіксації мовлення, що дозволяє за допомогою графічних елементів передавати інформацію на відстаніта закріплювати її в часі. Це особлива форма експресивного мовлення.

3. Писемне мовлення є:

В) зорово-слухомоторним утворенням.

4. Процес читання забезпечується узгодженою роботою таких аналізаторів: мовнослухового, мовнорухового та зорового

5. Одиницею роботи мовнослухового аналізатора є

В) фонема;

6. Дисграфія – це часткове специфічне порушення процесу письма. Це стійка вибіркова нездатність оволодіти навичкою письма за правилами графіки, тобто керуючись фонетичним принципом, не дивлячись на достатній рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку, відсутність грубих порушень слухового та зорового аналізаторів, а також оптимальні умови навчання.

7. Основнимиі операціями процесу читання є:перекодування букви у звук, звуковий синтез, співвіднесення звукового образу слова з його лексичним значенням.

9. Основними передумовами процесу перекодування звука в букву є:

В) зорово-просторовий гнозис;

Д) зоровий аналіз;

Є) зорова пам’ять;

З) зоровий контроль;

10. Причинами дисграфії виступають:

А) спадковість;

В) системні порушення усного мовлення;

Д) затримка у формуванні певних функціональних систем.

Е) порушення звуковимови.

Варіант 2

1.У поняття «писемне мовлення» в якості рівноправних складників входять:

А) письмо;

Б) рахунок;

В) вимова

Г) читання.

2. Читання – це …

3. Сучасна лінгвістика розглядає процес письма як:

А) моторний акт руки;

Б) складну форму мовленнєвої діяльності;

В) довільний вид навчальної діяльності.

4 Процес письма забезпечується узгодженою роботою таких аналізаторів:

5. Одиницею роботи мовнорухового аналізатора є

А) кінема;

Б) артикулема;

В) фонема;

Г) графема.

6. Дислексія – це …

7. Перерахувати основні операції письма.

Звуковий аналіз слів, перекодування звука в букву, перекодування букви в кінему.

8. Основними передумовами засвоєння звукового аналізу є:

А) зорово-моторна координація;

Б) фонематичне сприймання;

В) зорово-просторовий гнозис;

Г) моторна пам’ять;

Д) мовнослухова пам’ять;

Е) кінестетичний аналіз;

Є) зорова пам’ять;

Ж) нормальний інтелект;

З) слуховий контроль;

9. Передумовами успішного опанування навички письма на початковому етапі навчання виступають:

А) знання орфографічних правил;

Б) високий рівень розвитку усного мовлення;

В) високий рівень когнітивних та сенсомоторних процесів;

Г) володіння навичкою читання;

Д) сформованість операціональних компонентів мислення.

10. Причинами дислексії виступають:

А) спадковість;

Б) порушення будови органів артикуляційного апарату;

В) системні порушення усного мовлення;

Г) наслідування неправильного читання оточуючих;

Д) мінімальні мозкові дисфункції;

Е) порушення звуковимови.

Ключі до тестових завдань

Варіант 2

1.У поняття «писемне мовлення» в якості рівноправних складників входять:

А) письмо;

Г) читання.

2. Читання – це особлива форма імпресивного мовлення

3. Сучасна лінгвістика розглядає процес письма як:

Б) складну форму мовленнєвої діяльності;

В) довільний вид навчальної діяльності.

4 Процес письма забезпечується узгодженою роботою таких аналізаторів: мовнослухового, мовнорухового, зорового та моторного.

5. Одиницею роботи мовнорухового аналізатора є

Б) артикулема;

6. Дислексія – це часткове порушення процесу оволодіння читанням, обумовлене несформованістю (порушенням) вищих психічних функцій та проявляється в численних помилках, які стійко повторюються під час читання.

7. Основні операції процесу письма: звуковий аналіз слів, перекодування звука в букву, перекодування букви в кінему.

8. Основними передумовами засвоєння звукового аналізу є:

Б) фонематичне сприймання;

Д) мовнослухова пам’ять;

Е) кінестетичний аналіз;

Ж) нормальний інтелект;

З) слуховий контроль;

9. Передумовами успішного опанування навички письма на початковому етапі навчання виступають:

Б) високий рівень розвитку усного мовлення;

В) високий рівень когнітивних та сенсомоторних процесів;

Д) сформованість операціональних компонентів мислення.

10. Причинами дислексії виступають:

А) спадковість;

В) системні порушення усного мовлення;

Д) мінімальні мозкові дисфункції;

Е) порушення звуковимови.

11.2. Питання до екзамену (заліку)

Контрольні питання до теми “Порушення писемного мовлення”

1.Загальна характеристика дисграфії та дислексії (причини, механізми, симптоматика).

2.Психофізіологічні механізми процесу письма.

3.Психофізіологічні механізми процесу читання.

4. Загальна характеристика дизорфографії (причини, механізми, симптоматика).

5.Причини та механізми виникнення дисграфічних та дислексичних помилок у дітей із молодшого шкільного віку

6..Характеристика фонетичних помилок писемного мовлення, їх причини та механізми.

7..Характеристика лексико-граматичних помилок писемного мовлення.

8.Графічні та оптико-просторові помилки писемного мовлення, їх причини та механізми.

9.Класифікація дислексії та дисграфії.

10.Передумови формування писемного мовлення.

11.Порушення писемного мовлення у дітей з вадами звукової системи мови.

12.Характеристика порушень письма у дітей із ЗНМ.

13.Методика обстеження стану письма у дітей с дисграфією.

14.Психолого-педагогічне вивчення дитини з вадами писемного мовлення.

15.Методика обстеження немовленнєвих процесів, які лежать в основі формування навичок письма.

16.Методика вивчення операціональних компонентів та функціональної бази писемного мовлення.

17.Логопедична робота, спрямована на подолання помилок на пропуски та перестановки букв.

18.Логопедична робота, спрямована на подолання помилок на заміну літер.

19.Зміст роботи з розвитку фонематичного сприймання та фонематичних уявлень у дітей з вадами писемного мовлення.

20.Корекційна логопедична робота, спрямована на подолання порушень читання та письма у дітей із ЗНМ.

21. Методика формування навичок морфологічного та синтаксичного аналізу та синтезу у дітей із дисграфією. Навести приклади вправ.

22. Методика подолання семантичної дислексії.

17.Зміст та методика роботи з розвитку зорово-просторового сприймання уявлень, аналізу та сприймання. Навести приклади вправ.

18.Методика формування навичок звукового та складового аналізу та синтезу у дітей з вадами писемного мовлення. Навести приклади вправ.

19.Розвиток ручної моторики як передумова формування графічної навички письма. Навести приклади вправ.

20. Формування граматичних узагальнень у дітей із дизорфографією.

21. Методика проведення корекційної логопедичної роботи над наголосом.

21.Попередження порушень читання і письма у дітей старшого дошкільного віку.

21.Аналіз посібника І.М. Садовнікової “Нарушения письменной речи и их преодоление у младших школьников”.-М.,1995.

22.Аналіз посібника О.М. Корнєва “Нарушения чтения и письма у детей”.-Спб.,1997.

23.Аналіз посібника Г.Й. Блінової, Г.В. Пічугіної “Дидактичний матеріал для подолання вад письма”.-К.,1990.

24.Аналіз посібника Л.М. Єфіменкової “Коррекция устной и письменной речи у учащихся начальных классов”. -М., 1989.

25. Аналіз посібника Р.І.Лалаєвої “Нарушения чтения” и пути их коррекции у младших школьников: Учебное пособие. – СПб.: СОЮЗ, 1998.

11. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т11

Т12

Т1, Т2... Т12 – теми змістових модулів.

Методичне забезпечення

13.1. Навчально-методична карта дисципліни

14. Рекомендована література

Базова

1. Бартєнєва Л. І. Передумови формування орфографічної навички у дітей дошкільного віку з НЗНМ // Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 1. – К.: Актуальна освіта, 2004.

2. Бартєнєва Л. Мовленнєва готовність семирічок із НЗНМ до засвоєння норм правопису // Дефектологія. – 2000.- № 1. – с. 34 - 38.

3. Бартєнєва Л. Підготовка дітей до оволодіння грамотним письмом // Дефектологія. – 2002. - № 2. – с. 32.

4. Винокур А.С. Навчання зв’язної мови учнів-дисграфіків 5 класу логопедичної школи. -К., 1971.

5.Гурьянов Е.В. Психология обучения письму. Формирование графических навыков письма. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959.

6. Данілавічютє Е.А. Методика подолання фонемографічних відхилень у молодших школярів з ДЦП // Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 1. – К.: Актуальна освіта, 2004.

7. Эльконин Д.Б. Формирование умственного действия звукового анализа слов у детей дошкольного возраста // Доклады АПН РСФСР, Вып. 1. – 1957.

8. Ефименкова Л.Н. Коррекция устной и письменной речи учащихся начальных классов: Кн. для логопедов. – М.: Просвещение, 1991.

9. Ефименкова Л.Н., Мисаренко Г.Г. Организация и методы коррекционной работы логопеда на школьном логопункте: Пособие для логопеда. – М.: Просвещение, 1991.

10. Корнев А.Н. Нарушения чтения и письма у детей: Учебно-методическое пособие. – СПб.: ИД „МиМ”, 1997.

11. Лалаева Р.И. Нарушения чтения и пути их коррекции у младших школьников: Учебное пособие. – СПб.: СОЮЗ, 1998.

12. Логопедія. Підручник, друге видання, перероблене та доповнене. За ред.. М.К.Шеремет. – К.:Видав.Дім «Слово», 2010. – 499- 643.

13. Логопедия: Учебное пособие. /Под ред. Л.С.Волковой. – М.: Просвещение, 1989.

14. Лурия А.Р. Письмо и речь: Нейролингвистические исследования: Учебное пособие. – М.: Издательский центр „Академия”, 2002.

15. Пічугіна Т.В. Рання діагностика дітей із дислексією та дисграфією (методичні рекомендації) // Дефектологія, - 1998. - № 1. – с. 6 – 13.

16. Пічугіна Т.В. Порушення письма у дітей з важкими мовленнєвими вадами // Дефектологія, - 1998. - № 2. – с. 6 – 9.

17. Прищепова И.В. К вопросу о дизорфографии у учеников младших классов общеобразовательной школы, имеющих нарушения речи // сб. Патология речи: история, изучение, диагностика, преодоление. – СПб, 1992. – с. 124 – 141.

18. Прищепова И.В. Логопедическая работа по формированию предпосылок усвоения орфографических навыков у младших школьников с ОНР: Дис. … канд. пед. наук. – СПб., 1993.

19. Российская Е.Н. К проблеме формирования операциональной и функциональной готовности учащихся с тяжелым речевым недоразвитием к овладению письменной речью // Дефектология. – 1999. - № 4. – с. 9 – 17.

20. Садовникова И.Н. Нарушения письменной речи и их преодоление у младших школьников. - М.: Владос, 1995.

21. Соботович Е.Ф., Гопиченко Е.М. Фонетические ошибки в письме умственно отсталых учащихся младших классов // Хрестоматия по логопедии в 2 т. /Под ред. Л.С.Волковой, В.И.Селиверстова. – М.: Гуманит. издат. центр Владос, 1997. – Т. 2. – С. 469 – 481.

22. Соботович Е.Ф., Тищенко В.В. Програмні вимоги до корекційного навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з вадами інтелекту: Програмно-методичний комплекс. – К.: Актуальна освіта, 2004.

23. Тарасун В.В. Нетрадиційний метод формування у дітей писемного мовлення: читання “з першого погляду” //Дефектологія.–2000.-№ 4.–с. 30-35.

24. Тарасун В.В. Нетрадиційний метод формування у дітей писемного мовлення: письмо “з одного розчерку” // Дефектологія.–2002.-№ 2.– с. 2

25. Хрестоматия по логопедии в 2 т. /Под ред. Л.С.Волковой, В.И.Селиверстова. – М.: Гуманит. издат. центр Владос, 1997.

26. Чередніченко Н.В. Методика формування в учнів із тяжкими вадами мовлення звукового аналізу та синтезу слів /Педагогіка та методики: спеціальні. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2001. – с. 133 – 146.

27. Чередніченко Н.В. Вироблення орфографічної пильності в учнів молодших класів із важкими вадами мовлення / Педагогіка та методики: спеціальні. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2000. – с. 49 – 55.

28. Чередніченко Н.В. Комплексний підхід у корекційній роботі з попередження та подолання труднощів засвоєння писемного мовлення у школярів із тяжкими вадами мовлення // Дефектологія.–2005.-№ 2.

29. Чередніченко Н.В. Діагностика порушень писемного мовлення у дітей з вадами мовленнєвого розвитку //Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб.Наукових праць. –К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. - №1.

30. Чередніченко Н.В. Історичний аспект та сучасний стан проблеми порушень писемного мовлення //Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова, Серія 19. корекційна педагогіка та психологія. Зб.наукових праць. –К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009.

31. Чередніченко Н.В., Курбатова А. Вивчення особливостей графічної навички письма у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення // Педагогіка та методики: спеціальні / Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова.- 2000.

31. Чередніченко Н.В., Курбатова А.І. Формування графічної навички письма у дітей із різними вадами мовлення в умовах корекційного навчання /Навчально-методичний посібник.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009.

32. Чередніченко Н.В., Пелешенко О.С. До проблеми засвоєння основ фонетики і графіки молодшими школярами із порушеннями писемного мовлення./ Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова, Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Зб.наукових праць–.К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. №.21. – с.298 – 302.

33. Ястребова А.В. Коррекция нарушений речи у учащихся общеобразовательной школы: Кн. Для учителя-логопеда. – 2-е изд., доп. – М.: Просвещение, 1984.

Допоміжна

1. Арямова О.С. Причины орфографических ошибок младших школьников. // Проблемы развития речи учащихся начальных классов. / Ред. М.Р.Львов и др. – М.: Изд-во МГПИ, 1985. – с.174 – 194.

2. Безруких М.М., Ефимова С.П. Упражнения для занятий с детьми, имеющими трудности при обучении письму. – М.: Аурис, Айсберг, 1991.

3. Беккер Р. Речевые и познавательные особенности детей с отставанием в речевом развитии, дисграфиков и дислексиков и детей без нарушений //Проблемы патологии речи: Тезисы Всесоюзного семинара. - /Ред. В.В.Ковалева. – М.: Изд-во НИИ психиатрии Минздрава РСФСР, 1989

4. Бессонова Т.П. Подготовка учащихся к усвоению правил правописания и грамматики на уроках развития речи. / / Дефектология. – 1773. - № 3.

Божович Л.И. Значение осознания языковых обобщений в обучении правописанию // Вопросы педагогической психологии. – М.–Л., 1946. – вып.3.

5. Бурина Е.Д. Игровые приемы в логопедической работе с младшими школьниками, имеющими нарушения чтения и письма // Дефектология, - 1996. - № 3. – с. 42 – 46.

6. Винокур А.С. Недостатки письма у первоклассников с нарушениями речи и пути их устранения в процессе обучения / на матер. укр. яз./: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – М., 1965. – 21 с.

7. Гончарова Е.Л.Методика оценки сформированости базовых компонентов читательской деятельности у детей с различными нарушениями в развитии // Дефектология. – 2001. - № 3. - с. 81.

8. Грушевская М.С. Результаты массового изучения письма младших школьников // Дефектология, - 1981. - № 3. – с. 32 – 38.

9. Данілавічюте Е.А. Порушення письма в учнів ΙΙ – ΙV класів з дитячим церебральним паралічем та шляхи їх корекції: Дис. …канд. пед. наук. – К., 1997. – 239 с.

10. З досвіду логопедичної роботи. Недоліки мови і письма у дітей (Збірник статей за ред. І.Й. Дьоміної. – К.: Рад. школа, 1962. – 124 с.

11. Ільяна В. М. Корекція дислексій в учнів молодших класів спеціальних шкіл для дітей з тяжкими порушеннями мовлення: Дис. … канд. пед. наук. – Київ, 2010.

12. Каше Г.А. Подготовка к школе детей с недостатками речи. – М. –1985.

Козлова В. Проблема білінгвізму в теорії та практиці навчання письма молодших школярів // Дефектологія. – 2001. - № 1.

13. Козлова В. Особливості порушення письма в першокласників з вадами мовлення в умовах білінгвізму // Дефектологія. – 2002. - № 1.

14. Комарова В.В., Милостивенко Л.Г., Сумченко Г.М. Соотношение дисграфических и орфографических ошибок у младших школьников с нарушениями речи // сб. Патология речи. Под ред. Ковшикова В.А. – СПб: Образование, 1992., с.106

15. Е.П.Конюшкова, А.В.Ястребова Логопедическая работа с учащимися общеобразовательных школ, имеющими нарушения речи // Дефектология, - 1974. - № 2 – с. 43 – 48.

16. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1 – 3 класів. – К.: Рад. школа, 1984.

17. Кроткова Л.А. Усвоение словосочетаний существительных с прилагательными на уроках развития речи в младших классах школы для детей с тяжелыми нарушениями речи. / Вопросы логопедии. – М., 1978.

18. Кроткова Л.А., Юсимова Г.А. Формирование грамматических обобщений при усвоении множественного числа имен существительных в младших классах школы для детей с тяжелыми нарушениями речи. / Речевые расстройства у детей и методы их устранения. – М., 1978.

19. Лалаева Р.И., Гермаковска А. Особенности симультанного анализа и синтеза у младших школьников с тяжелыми нарушениями речи // Дефектология. – 2000. - № 4. – с. 17 – 22.

20. Лалаева Р.И., Яковлев С.Б. К вопросу об аспектах изучения нарушений письменной речи детей // сб. Изучение и коррекция речевых расстройств. – Л., 1986.

21. Левина Р.Е Нарушения письма у детей с недоразвитием речи. – М., 1962.

Левина Р.Е. О генезисе орфографических затруднений у детей // Тезисы докладов на Ι съезде Обществва психологов, - М., 1959.

22. Логинова Е.А. Дифференцированный подход в логопедической работе по устранению дисграфии у учащихся с ЗПР: Дис. … канд. пед. наук. – СПб., 1992.

23. Миловидова Г.В. Пути совершенствования фонетико-графической грамотности младших школьников: Автореф. дис. … канд. пед. наук. М., 1979.

24. Милостивенко Л.Г. Методические рекомендации по предупреждению ошибок чтения и письма у детей: Из опыта работы. – СПб, 1995.

Насонова В.И. Анализ психофизиологических механизмов затруднений в овладении чтением и письмом у детей с задержкой психического развития: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – М., 1979.

25. Николаева С.М. Виды работы по коррекции нарушений письменной речи у первоклассников // Дефектология, - 1995. - № 3. – с. 61 – 68.

26. Николаева С.М. Из опыта работы по упорядочению грамматического строя у учащихся с НОНР// Дефектология. – 2000. - № 1. – с. 86 – 96.

27. Основы теории и практики логопедии / Под ред. Левиной Р.Е.. – М.: Просвещение, 1968.

28. Соколова Н.В.Обучение детей с ФФН и ОНР навыку употребления предложно-падежных форм // Дефектология. – 1999. - № 1. – с. 55 – 58.

29. Тарасун В.В.Базові інваріантні дії та операції як компонент навчальної діяльності дітей з порушенням мовленнєвого розвитку // Дефектологія.–2001.-№ 1.

30. Тарасун В.В. Нетрадиційний метод формування у дітей писемного мовлення: письмо “з одного розчерку” // Дефектологія.–2002.-№ 2.– с. 2.

31. Тарасун В.В. Причины неуспеваемости по русскому языку учащихся младших классов, имеющих тяжелые нарушения речи // Дефектология, - 1983. - № 3 – с. 27 –

32. Тарасун В.В. Концепція державного стандарту освіти учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку //Дефектологія. – 2000. - № 2. – с. 2 – 1

33. Токарева О.А. Расстройства чтения и письма (дислексии и дисграфии) // Расстройства речи у детей и подростков / Под ред. С.С.Ляпидевского.– М.: Медицина, 1969, - 288 с.

34. Тригер Р.Д. Недостатки письма у первоклассников с задержкой психического развития // Дефектология. – 1972. - № 5. – с.35 – 41.

35. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Подготовка к школе детей с общим недоразвитием речи в условиях детского сада. – М.: Альфа, 1993. 84 с.

15. Інформаційні ресурси

МОДУЛЬ 10. ЗАЇКАННЯ. ПОРУШЕННЯ ТЕМПО-РИТМІЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВЛЕННЯ НЕСУДОМНОГО ТА СУДОМНОГО ХАРАКТЕРУ (ТАХІЛАЛІЯ, БРАДИЛАЛІЯ, ПОЛТЕРН, БАТТАРИЗМ)(24 год.)

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи вивчення проблеми заїкання.

Тема 1. Загальна характеристика заїкання. Історичний аспект вивчення проблеми заїкання. Суть поняття “заїкання”. Причини та механізми розвитку заїкання. Симптоматика заїкання. Характеристика мовленнєвих судом. Порушення мовленнєвого дихання та голосоутворення у заїкуватих. Немовленнєва симптоматика заїкання.

Тема 2. Клінічна диференціація заїкання. Характеристика форм заїкання.

Невротичне заїкання, його причини та механізми виникнення. Неврозоподібне заїкання, його причини та механізми виникнення. Порівняльна характеристика різних форм заїкання. Особливості мовленнєвого та психічного розвитку дітей, підлітків та дорослих з різними формами заїкання.

Змістовий модуль 2. Діагностика та корекція заїкання у осіб різного віку.

Тема 1. Психолого-педагогічне та логопедичне обстеження осіб із заїканням.

Особливості та методика обстеження дітей дошкільного віку. Обстеження підлітків та дорослих із заїканням. Психологічне вивчення осіб із заїканням.

Тема 2. Комплексний підхід до подолання заїкання.

Лікувально-оздоровчі заходи в системі корекційної роботи із заїкуватими. Завдання та зміст корекційного логопедичного впливу на заїкуватих. Логоритміка в системі подолання заїкання. Вплив на особистість заїкуватої дитини. Психологічні та психотерапевтичні методи подолання заїкання.

Тема 3. Сучасні методики подолання заїкання у дітей дошкільного, шкільного віку, підлітків та дорослих.

Огляд методик логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку. Логопедичні та психолого-педагогічні технології корекції заїкання дітей шкільного віку. Логопедична та психологічна допомога дорослим заїкуватим.

Змістовий модуль 3.

Тема 1. Загальна характеристика порушень темпу і ритму мовлення несудомного характеру (тахілалія, брадилалія, полтерн, баттаризм).

Етіологія, патогенез та механізми порушень темпу та ритму мовленя несудомного характеру.

Тема 2. Напрямки та зміст сучасного комплексного впливу при подоланні вад темпо-ритмічної сторони мовлення несудомного характеру. Логопедична робота над темпом та ритмом мовлення. Робота над мовленнєвим диханням та голосом. Психотерапія в системі корекційної роботи.

МОДУЛЬ 11. ОСОБЛИВОСТІ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ З РВД ТА ДІТЬМИ ІЗ ЗПР, РДА, ДЦП.(14 год.)

Змістовий модуль 1. Порушення мовленнєвого розвитку у розумово відсталих дітей (РВД) (8 год.)

Тема 1. Особливості мовленнєвого розвитку РВД.

Формування психологічних механізмів мовленнєвої діяльності в процесі нормального онтогенезу. Механізми порушень мовленнєвого розвитку при олігофренії. Особливості мовленнєвого розвитку РВД. Вади фонетичної сторони мовлення. Порушення лексики. Порушення граматичної будови мови. Порушення зв’язного мовлення. Особливості порушень писемного мовлення у РВ школярів.

Тема 2. Зміст та методика психолого-логопедичного обстеження РВД. Виявлення рівня інтелектуального розвитку дитини: спостереження за ігровою діяльністю; виявлення рівня сформованості мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівняння, здібність до узагальнення, умовиводи, встановлення причинно-наслідкових зв¢язків). Виявлення структури мовленнєвого порушення: обстеження імпресивного мовлення; обстеження експресивного мовлення (фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторони, зв¢язного мовлення); логопедичний висновок.

Тема лабораторного заняття: Зміст та методика психолого-логопедичного обстеження РВД.

План

1. Виявлення структури мовленнєвого порушення:

- обстеження імпресивного мовлення;

- обстеження експресивного мовлення (фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторони, зв¢язного мовлення);

- логопедичний висновок.

2. Виявлення рівня інтелектуального розвитку дитини:

- спостереження за ігровою діяльністю;

- виявлення рівня сформованості мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівняння, здібність до узагальнення, умовиводи, встановлення причинно-наслідкових зв¢язків);

3. Обстеження гностико-праксичних функцій.

4. Обстеження пам’яті та уваги.

5. Обстеження моторних функцій.

6. Складання картки обстеження, аналіз стану мовленнєвого розвитку РВД.

Тема 3. Особливості логопедичної роботи з розумово відсталими дітьми.

Подолання порушень фонетичної сторони мовлення. Корекція порушень лексико-граматичної будови. Формування зв’язного мовлення. Особливості логопедичної роботи з корекції порушень писемного мовлення у допоміжній школі.

Тема практичного заняття: Особливості мовленнєвого розвитку та логопедичної роботи із РВД.

План

1. Механізми порушень мовленнєвого розвитку при олігофренії.

2. Особливості мовленнєвого розвитку РВД.

А) вади фонетичної сторони мовлення у РВД;

Б) порушення лексичної та граматичної будови мовлення у РВД;

В) характеристика порушень зв’язного мовлення;

Г) особливості порушень писемного мовлення у РВ школярів;

3. Подолання порушень фонетичної сторони мовлення.

4. Зміст та напрямки логопедичної роботи з корекції порушень лексико-граматичної будови мовлення у РВ дітей.

5. Формування зв’язного усного мовлення у РВД.

Тема лабораторного заняття: Особливості логопедичної роботи з розумово відсталими дітьми.

План

1. Спостереження та аналіз підгрупового логопедичного заняття з РВ молодшими школярами.

2. Підбір та обговорення вправ та завдань, спрямованих на формування навичок звуковимови, диференціації фонем в усному та писемному мовленні.

3. Підбір та обговорення вправ та завдань, спрямованих на формування навичок звуко-буквеного та складового аналізу та синтезу.

4. Підбір вправ та завдань, спрямованих на подолання аграматизмів в усному та писемному мовленні.

5. Підбір вправ та завдань, спрямованих на формування навичок морфологічних та синтаксичних узагальнень, аналізу та синтезу.

6. Підбір лексичних вправ, спрямованих на формування у дітей лексичної семантики.

7. Спостереження за РВ дітьми на уроках навчання грамоти.

8. Складання план-конспекту уроку з розвитку мовлення в школах для розумово відсталих дітей.

Завдання для самостійної роботи

1. Написати реферат на тему: «Особливості мовленнєвого розвитку РВД».

2. Скласти порівняльну таблицю вікової періодизації мовленнєвого розвитку дітей з нормальним розвитком та розумовою відсталістю.

3. Аналіз та конспектування літературних джерел до теми (5, 6, 9, 10, 13, 15, 16).

4. Скласти опорний конспект до теми «Методика логопедичної роботи з розумово відсталими дітьми».

5. Підготувати конспект підгрупового заняття з розвитку мовлення у розумово відсталих дітей старшого дошкільного віку або молодшого шкільного віку.

Змістовий модуль 2. Особливості логопедичної роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку (ЗПР), раннім дитячим аутизмом (РДА), дитячим церебральним паралічем (ДЦП). (7 год.)

Тема 1. Особливості мовленнєвого розвитку дітей із затримкою психічного розвитку.

Структура дефекту у дітей із затримкою психічного розвитку (мовленнєва і немовленнєва симптоматика). Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗПР. Розвиток мовлення і мислення у дітей із ЗПР. Вплив інтелектуального розвитку дитини на процес розвитку мовлення. Основні когнітивні передумови розвитку мовлення дітей із ЗПР. Вплив рівня інтелектуального розвитку дитини на рівень розвитку семантики, що є в основі висловлювання. Вплив рівня несформованості мисленнєвої діяльності на можливість засвоєння формально-мовних засобів. Зв’язок між оволодінням мовленням із можливостями обробки інформації, із обсягом короткочасної пам’яті. Класифікація дітей із ЗПР із урахуванням їх мовленнєвих порушень.

Тема 2. Особливості логопедичної роботи з дітьми із ЗПР.

Зміст та методика психолого-логопедичного обстеження дітей із ЗПР. Виявлення порушень операційної сторони інтелектуальної діяльності (недостатність пам¢яті, уваги, переключення тощо). Виявлення структури мовленнєвого порушення: обстеження імпресивного мовлення; обстеження експресивного