Дія електричного струму на організм людини

Протікання струму через тіло людини супроводжується терміч­ним, електролітичним та біологічним ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випарову­ванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх роз­риви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тка­нинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, ідо протіка­ють в організмі, який нормально функціонує, і пов'язані з його жит­тєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення м'язів. Це, так звана, пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом із цим, збурююча дія струму на тканини може бути і не прямою, а рефлекторною — через центральну нервову систему. Механізм та­кої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного стру­му передається центральній нервовій системі, яка опрацьовує цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життє­діяльності у відповідних тканинах і органах.

 

 

Тема 8.8

Основні поняття та визначення пожежної безпеки

Вогонь, що вийшов із-під контролю, здатний викликати значні руйнівні та смертоносні наслідки. До таких проявів вогняної стихії належать пожежі.

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогни­щем, що розповсюджується у часі і просторі.

Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяють­ся на особливо великі (коли збитки становлять від 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати) і великі (збитки сягають від 1000 до 10 000 розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки пожеж не обмежуються суто матеріальними втра­тами, пов'язаними зі знищенням або пошкодженням основних ви­робничих та невиробничих фондів, товарно-матеріальних цінно­стей, особистого майна населення, витратами на ліквідацію пожежі та її наслідків, на компенсацію постраждалим і т. ін. Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язують­ся з загибеллю і травмуванням людей, а також порушенням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності на­селення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо.

Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у пер­шу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежегасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кис­ню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту тощо.

Основні положення Закону України «Про пожежну безпеку»

Закон України «Про пожежну безпеку» визначає загальні пра­вові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної без­пеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяль­ності та форм власності.

Згідно з Законом, забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, праців­ників підприємств, установ, організацій та підприємців, всього населення України. Це повинно бути відображено у трудових до­говорах (контрактах) і статутах підприємств, установ та органі­зацій, посадових інструкціях тощо.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та органі­зацій покладається на їх власників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях дер­жавного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівель­них кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в житлових будинках приватного житлового фонду та інших спо­рудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати передові досягнення науки;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стан­дартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної без -пеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- у разі відсутності нормативних актів вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідні заходи, пого­джуючи їх з органами державного нагляду;

- утримувати в справному стані засоби протипожежного за­хисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не до­пускати їх використання не за призначенням;

- створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого по­рядку, підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціону­вання матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних за­собів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою ви­робничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і під’їздів на території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.