ІУ. Форми апробації результатів наукового дослідження:
1) колоквіум;
2) конференція;
3) симпозіум;
4) збори
Так, по-перше, колоквіумом нерідко називають одну з традиційних форм навчальних занять, як у західній, так і у вітчизняній системі освіти, метою якої є виявлення знань учнів студентів і підвищення їх досвіду в результаті невимушеної бесіди з професором або іншим викладачем. Як правило, на студентських колоквіумах звичайно обговорюються окремі частини якої-небудь конкретної теми, розділ одного із занять, щоб зрозуміти правильність його розуміння учнями і уникнути непорозумінь найважливіших питань.Дана форма занять нерідко охоплює всілякі питання та теми з курсу, що вивчається, не включені до теми практичних і семінарських навчальних занять. Нерідко колоквіуми в сучасній системі навчання в університетах стають різновидом навчальних занять, де обговорюються різні роботи учнів студентів, їх навчальні проекти і написані реферати. Зазвичай у вітчизняних університетах на кожному з факультетів колоквіуми проводяться в спеціально відведений для них час, не перетинаючись із звичайними практичними і семінарськими заняттями.
По-друге, колоквіум - це повноцінні наукові зібрання, де спочатку заслуховуються заздалегідь підготовлені доповіді, а потім відбувається складний процес їх обговорення. При цьому не виключена і полеміка, заснована на наукових знаннях учасників обговорення, так як бесіда проводиться для уточнення деяких деталей доповіді і спірних для оточуючих моментів. На наукових колоквіумах в бесіді беруть участь вже не куратор і його слухачі, а видатні філософи та теоретики, думка яких дозволить доповідачу переглянути власні наукові погляди на основі нових ідей і наукових суперечок.
По-третє, під колоквіумом розуміється орган з пресвітерів і пасторів, що спрямовується кожної громади Пресвітеріанської церкви, який зазвичай керує асоціацією релігійних громад даного напрямку. На таких колоквіумах пресвітери та пастори обговорюють вже релігійні питання, канони, не позбавлені догматизму.
Наукова конференція — форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції. Потім починається збір тез і доповідей і іноді оргвнесків. За своїм статусом конференція займає проміжне положення між семінаром і конгресом.
Структура конференції:
· Реєстрація учасників з роздачею програми конференції (із зазначенням черговості виступів)
· Відкриття та пленарне засідання з виступом організаторів конференції
· Робота в секціях або круглих столів з заслуховуванням доповідей та подальшим обговоренням
· Кава-брейк в середині роботи конференції або фуршет або банкет по її закінченню
· Культурні програми (екскурсії) для іногородніх гостей
· Публікація збірника наукових праць. Часто збірник видається учасникам конференції при реєстрації.
· Види конференцій
· Науково-теоретична конференція
· Науково-практична конференція
· Науково-технічна конференція
Симпо́зіум (лат. symposium від дав.-гр. συμπόσιον — «бенкет») — нарада, наукова конференція фахівців одного профілю з певного наукового питання, має як мінімум міжрегіональний рівень, зазвичай на симпозіуми запрошують представників різних країн.
Збори — це форма колективного обговорення ділових проблем, які хвилюють громадськість. їх проводять з метою спільного осмислення певного питання.
Розрізняють партійні збори, збори акціонерів, виборців, жителів мікрорайону тощо.
Збори можна розділити на декілька етапів:
— підготовка зборів;
— висвітлення проблеми та її обґрунтування;
— обговорення проблеми;
— ухвалення рішення.
