Дати визначення поняттям «наука», «наукові дослідження», «наукознавство», «наукове дослідження». Розкрити їх зміст. Здійснити класифікацію наук

Визначити задачі дисципліни «Основи наукових досліджень».

Мета вивчення дисципліни – оволодіння сучасними методами наукової інформації для створення наукоємної продукції, високих технологій, інтелектуальних засобів вимірювання нових

матеріалів, вивчення, опис і прогнозування реальної та створюваною людиною дійсності.

Наукова інформація зводиться до мінімуму споживання фізичних ресурсів, дійсних енергетичних та тимчасових просторів, створює системні ресурси: функціональні, цільові, оптимізаційні, енергетичні. Системні ресурси дозволяють принципово змінити систему, процес і наблизити цю систему до ідеальної.

 

Завдання дисципліни «Основи наукових досліджень»

1. Оволодіння знаннями, необхідними для виконання науково-дослідних і дослідних конструкторських робіт (НДДР).

2. Одержання навичок організованого опису складних систем і процесів. Це лідер багатофакторного математичного моделювання багатоматеріальної компромісної організації.

3. Вивчення методології поводження комплексних, багатофакторних і багатокритеріальних експериментальних досліджень із метою створення найкращих виробів технологічного устаткування приладів, та інструментів.

 

· вивчення лекційного матеріалу;

· робота з опрацювання та вивчення рекомендованої літератури;

· підготовка до практичних занять;

· підготовка до дискусій та інших пропонованих викладачем завдань;

· робота над рефератом (тезами, доповіддю);

· робота над індивідуальним науково-дослідним завданням (розрахунково-графічними завданнями, курсовою роботою);

· самоперевірка студентом власних знань за запитаннями для самодіагностики;

· підготовка до поточного та підсумкового контролю.

· укладання глосарію з основних понять, що використовуються у винесених на розгляд тем навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень».

Охарактеризувати предмет і об’єкт дисципліни «Основи наукових досліджень».

Об'єктом вивчення дисципліни є наукова діяльність як вид суспільної праці.

Науко́ва дія́льність — це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Предметом вивчення дисципліни є вид наукової діяльності, загальнонаукові та конкретно-наукові методи дослідження, у тому числі принципи організації наукових досліджень, методи планування експерименту, оброблення та оформлення результатів дослідження.

Дати визначення поняттям «наука», «наукові дослідження», «наукознавство», «наукове дослідження». Розкрити їх зміст. Здійснити класифікацію наук.

Наука – це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.

Як специфічна сфера людської діяльності вона є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь занять певної групи людей. Необхідність наукового підходу до всіх видів людської діяльності змушує науку розвиватися швидшими темпами, ніж будь-яку іншу галузь діяльності. Поняття "наука" включає в себе як діяльність, спрямовану на здобуття нового знання, так і результат цієї діяльності – суму здобутих наукових знань, що є основою наукового розуміння світу. Науку ще розуміють як одну із форм людської свідомості.

Термін "наука" застосовується для назви окремих галузей наукового знання.

Закономірності функціонування та розвитку науки, структури і динаміки наукового знання та наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального й духовного життя суспільства вивчає спеціальна дисципліна – наукознавство. Одним з основних завдань наукознавства є розроблення класифікації наук, яка визначає місце кожної науки в загальнійсистемі наукових знань, зв'язок усіх наук. Найпоширенішим є розподіл усіх наук на науки про природу, суспільство і мислення.

Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що у свою чергу, викликало об'єктивну необхідність здобуття знання.

Знання – перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини. Це – ідеальне відтворення умовною формою узагальнених уявлень про закономірні зв'язки об'єктивної реальності.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. Вона існує в різних видах:

1) науково-дослідницька діяльність;

2) науково-організаційна діяльність;

3) науково-інформаційна діяльність;

4) науково-педагогічна діяльність;

5) науково-допоміжна діяльність та ін.

Кожен із зазначених видів наукової діяльності має свої специфічні функції, завдання, результати роботи.

У межах науково-дослідницької діяльності здійснюються наукові дослідження.

Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого є системою понять, законів і теорій.

Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні. Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини. Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей. Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату. Науковий результат – нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо. Науково-прикладний результат – нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, яке впроваджене або може бути впроваджене у суспільну практику. Науково-прикладний результат може мати форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Суб'єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III–IV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науковотехнічної діяльності.

Науково-дослідницькою діяльністю займається значна кількість людей. Тих, хто робить це постійно, називають дослідниками, науковцями (науковими працівниками), вченими.

Дослідником називають людину, яка здійснює наукові дослідження. Науковець – це той, хто має відношення до X науки,

Узагальнює і досліджує закономірності функціонування науки як системи знань і соціального інституту,здійснює прикладний системний аналіз організаційно-економічних і соціально-управлінських умов підвищення ефективності процесів наукової діяльності комплекс наукових дисциплін під загальною назвою науковознавство та державні наукові установи і формування.