Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Його багатий Йосип поховав,

Я хочу так, щоб свята плин прекрасний

Наповнив душу й досягнув небес.

То ж хай не змовкне в краї нашім гасло:

Христос воскрес! воістину воскрес!

2. Чудовий ранок, сонце світить,

Лунає пісня до небес,

Радіють всі, - дорослі, діти

Христос воскрес! Христос воскрес!

Який цей ранок урочистий,

Не стало смутку, смуток щез,

І скрізь летить ця славна вістка:

Христос воскрес! Христос воскрес!

Нехай ця вістка скрізь лунає,

Заснулий світ зворушить весь,

Хай людям всім розповідає:

Христос воскрес! Христос воскрес!

За смерть Христову, за спасіння,

За те, що Він зійшов з небес,

Нехай в це свято воскресіння

Співають всі: Христос воскрес!

Я маленька ще та знаю,

Що Ісус Христос живий,

Я Йому пісні співаю,

Він тепер Спаситель мій.

Не мовчи і ти, мій друже,

Подивись в блакить небес.

Слав Його. Не будь байдужим, бо й для тебе Він воскрес!

4. Страждають в світі люди,

У душах їхніх відчай, а ми Ісуса любим,

Бо добре нам з Ісусом.

В зібранні ми з дитинства

По милості Господній.

За всіх дітей сьогодні

Ми дякуєм Ісусу.

За те, що утішає,

Коли на серці буря

Його любов велика,

Ми дякуєм Ісусу.

За добрих тата й маму,

За світлий день й похмурий,

За воскресіння славне,

Прославимо Ісуса.

Чекає вірних вічність,

Коли закінчим шлях свій.

Там зустріч нерозлучна

Із Господом Ісусом.

У краї вічнім, в небі

Візьмемо арфи, гуслі

І заспіваєм разом:

Осанна, честь Ісусу.

1. Юрба сміялась, плакала, кричала,

Вдивлялась пильно: ось уже ведуть,

В зеніті сонце, спека докучала.

Та хай вже там: потерпим, будь-що-будь.

Це ж так цікаво: вчора під осанну

В’їжджав як цар. А нині – на суді.

Не буде більше цар той самозваний

Нам докучать: «на хрест Його веди!»

Яка ж це гордість – буть комусь суддею!

«На хрест, на смерть, Варраву відпускай!»

… Мовчала совість, заплямована брехнею.

Кричало зло… Чорнів вже небокрай.

Крик юрби переміг, - і повели Ісуса до страти. На місце, де карались всі злодіяння, туди, де закінчували життя багато злочинців світу, на Голгофу! Місце, - звідки починають життя усі грішники світу. Місце, де звершилось спасіння всього людства, місце перемоги над гріхом.

Він йшов шляхом, який називався Віа Долороса. Часто в безсиллі, не чуючи ніг, падав. Кров рясна зрошувала Його слід …

Ведуть Христа… Ведуть Христа

По вулицях Єрусалиму.

Засохли спрагнені уста,

На плечах – знаки від хреста,

Аж кров’ю рани густо вкрились.

Ведуть злі грішники,ведуть

О, де ж їм знати Сина Бога…

Це «віа доло роса» путь –

Чи страху вже нема ні в кого?!

Ведуть жорстоко, о, ганьба –

На кого руку зняв, на кого?!

І крапля крові пресвята

На камінь падає з хреста –

Ведуть розп’ясти. Люди…Бога…

2. Наближалась шоста година дня. На безхмарному небі панувала повна тиша. Тільки бліде обличчя висячого на хресті Ісуса світилося тьмяним світлом… Ні один стогін не вирвався з Його уст… І тільки очі, звернені до неба, неначе чекали підтримки від Всевишнього, - ці чудові очі Спасителя, які дивилися вдалечінь усіх віків, і бачили Свою улюблену вистраждану невісту – Церкву Христа! Вони бачили мене, бачили й тебе, любий друже!

Сонце раптово померкло, захиталась земля і задрижали віковічні скелі Сіону. Розірвалась на двоє завіса в Єрусалимському храмі від верху аж донизу. Повідкривались гроби і повставало багато тіл спочилих святих… Той, чиє народження звіщалось і прославлялось ангелами на небі, чия зростаюча могутність страшила Ірода, Кого голос із неба назвав Своїм улюбленим Сином… Хто силою Своєї могутності втихомирив бурю на Тиверіадському озері… Хто п’ятьма хлібами і двома рибами нагодував п’ять тисяч народу… Той, що зціляв прокажених і повертав їм втрачені сили… Відкривав очі сліпим і виводив мертвих з царства зотління і пороку… Кого, вмиваючи руки перед народом, Пилат визнав ні в чому невинним… Чию смерть признали всі сили розбурханої стихії… Він помер…

А як помер Христос, в саду в печері

Його багатий Йосип поховав,

Там привалив важкі камінні двері,

Щоби Його ніхто не турбував.

Тепер, здається, вже кінець тривогам,

Нема Христа, ніхто не буде вчить…



<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Дитячі крапельні інфекції
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 988 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Либо вы управляете вашим днем, либо день управляет вами. © Джим Рон
==> читать все изречения...

2338 - | 2071 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.