Біологічний (фітонцидний) метод захисту рослин передбачає використання живих організмів або продуктів їх життєдіяльності з метою зменшення чисельності та шкодочинності шкідливих організмів і створення сприятливих умов для діяльності корисних видів. Необхідно якнайповніше зберегти природні ресурси ентомофатів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів. Якщо вони відсутні в агроценозі, необхідно їх переселити, акліматизувати на потрібному полі.
Мікроорганізми, що уражують комах, належать до різних систематичних груп: бактерій, вірусів, грибів тощо.
Останнім часом значну увагу приділяють рослинним препаратам, для цього використовують такі рослини: ромашка, лопух, полин, листки тополі, оман, гірчиця, цибуля, молочай, чистотіл тощо. За ефективністю дії на шкідників вони не поступаються перед хімічними препаратами.
Коноплі в посівах хрестоцвітих, а також буряків запобігають розмноженню земляних блішок.
З допомогою трихограми можна запобігти ураженню шкідниками багатьох культур: зернові – підгризаючі совки, жуки-ковалики; кукурудза – кукурудзяний метелик тощо.
Вже давно висівають сорти панцирного соняшнику, який не пошкоджують гусениці соняшникової молі.
Мишовидних гризунів знищують, заливаючи їх нори водою в зимовий період, коли немає снігу, або по таломерзлому ґрунті. Проти них застосовують біологічні препарати – бактероденцид.
Біологічна боротьба з хворобами рослин ґрунтується на використанні таких взаємовідносин між організмами, як антагонізм, конкуренція, гіперпаразитизм.
Фітонцидний метод захисту – це використання фітонцидної дії рослинних препаратів з метою пригнічення розвитку шкодочинних організмів, одержання якісної екологічно чистої продукції.
Фітонцидні рослини можуть застосовуватися у таких формах: настої, настойки, відвари, соки, екстракти, олії, порошки тощо. Застосовують їх методом обприскування, обпилювання, обкурювання, відлякування.
Препарати виготовляють як з свіжих, так і висушених рослин. Перед приготуванням розчинів їх подрібнюють. Це викликано тим, що біологічно активні речовини найкраще вимиваються з дрібних частин рослин.
Для приготування соків подрібнені рослини пропускають через преси, м'ясорубки і пізніше віджимають.
Для захисту від шкодочинних організмів шляхом обпилювання необхідно сухі рослини розмолоти у тонкий порошок, просіяти через дрібне сито. Порошки з фітонцидних рослин готують незадовго до їх використання.
При виготовленні настоїв рослинну сировину заливають теплою водою або кип'ятком. Готуючи відвари, кип'ятіння триває рекомендований проміжок часу на слабкому вогні. Відвари зберігають свою токсичність 1-2 місяці і більше, якщо їх заливати гарячими у посуд, який щільно закривається, і тримати у прохолодному приміщенні. Відвари можна готувати концентрованими, а перед використанням розводити водою згідно рекомендацій.
Перед обприскуванням робочі розчини обов'язково проціджують через декілька шарів марлі, мішковину, сито від обприскувача.
Для кращого прилипання робочого розчину до рослин в нього додають клейкі речовини, зокрема розчинене господарське мило з розрахунку 30-50 г на 10 л. Мило спочатку потрібно постругати і попередньо розвести у невеликій кількості гарячої води. Мило додають у настій чи відвар тільки перед самим обприскуванням і добре розмішують.
Обробку посівів повторюють через 5-7 днів. Овочеві культури припиняють обробляти за 25-30 днів до збирання врожаю.
Усі настої та відвари, як правило, контактної дії: шкідники гинуть тільки від безпосереднього попадання на них. Тому обприскувати потрібно в період появи шкідників.
