Практичне заняття № 3.
Тема: Нейрогуморальна регуляція функцій в онтогенезі.
Мета: З'ясувати закономірності розвитку нервової системи в онтогенезі; провести математичний аналіз серцевого ритму людини та з'ясувати активність відділів вегетативної нервової системи
Теоретичні питання
1. Роль нервової системи в адаптаційних реакціях.
2. Поняття рефлексів та їх класифікація. Структура рефлекторної дуги.
3. Теорії розвитку нервової системи в онтогенезі.
4. Морфофункціональний розвиток нервової тканини.
5. Зміни безумовно-рефлекторної діяльності в онтогенезі. Рефлекси новонароджених.
6. Особливості координаційних процесів в центральній нервовій системи в різні вікові періоди.
7. Будова та функції спинного мозку в онтогенезі.
8. Вікові особливості стовбура головного мозку у людей різного віку.
9. Морфофункціональний розвиток проміжного мозку та базальних гангліїв в онтогенезі.
10. Розвиток кори головного мозку в онтогенезі. Особливості електроенцефалограми дітей.
тестові питання
Яка з теорій вказує на провідну роль генотипу в розвитку нервової системи в онтогенезі?
а) теорія гетерозису;
б) теорія системогенезу;
в) теорія урбанізації;
г) теорія диссолюції.
2. Схарактеризуйте особливості розвитку нейрона в онтогенезі:
а) мієлінізація аксону завершується в пренатальному періоді;
б) нейробласт має добре розвинену систему гілкувань;
в) зрілі нейрони здатні до мітозу;
г) функціонування нейронів починається у внутрішньоутробний період.
3. Вкажіть особливості процесу мієлінізації:
а) відбувається у відцентровому напрямку;
б) у новонародженого всі провідникові шляхи спинного мозку мієлінізовані;
в) чутливі нейрони мієлінізуються раніше рухових;
г) утворення мієлінової оболонки підвищує швидкість проведення збудження;
д) філогенетично молоді відділи мієлінізуються раніше ніж старі.
4. Схарактеризуйте фізіологічні особливості нервової системи новонароджених:
а) підвищена збудливість;
б) знижена збудливість;
в) підвищена швидкість проведення збудження;
г) переважання пасивних форм гальмування.
5. Вкажіть фізіологічні особливості дітей, обумовлені переважанням симпатичної нервової системи:
а) значна упорядкованість серцевого ритму;
б) посилене слиновиділення;
в) пригнічена моторика шлунково-кишкового тракту;
г) розширення коронарних судин.
6. Вкажіть фізіологічні особливості літніх людей, обумовлені переважанням парасимпатичної нервової системи:
а) низька упорядкованість серцевого ритму;
б) звуження коронарних судин;
в) послаблена моторика шлунково-кишкового тракту;
г) знижена толерантність до глюкози.
7. Вкажіть ознаки дозрівання нервових центрів в онтогенезі:
а) зменшення ступеню іррадіації збудження;
б) посилення виділення медіатору при подразненні;
в) зростання можливостей до компенсації функцій при ураженні;
г) знижена резистентність до гіпоксії.
8. Вкажіть особливості розвитку спинного мозку в онтогенезі:
а) швидкість росту спинного мозку в товщину переважає його зростання в довжину;
б) спинний мозок дозріває швидше і старіє більш повільно відносно інших відділів центральної нервової системи;
в) поперекове потовщення спинного мозку формується більш рано ніж шийне;
г) рефлекторна функція спинного мозку новонароджених аналогічна дорослим людям.
Які з наведених безумовних рефлексів відносять до групи “рефлексів новонароджених”?
а) рефлекс Паріна;
б) рефлекс Гольця;
в) рефлекс Бауера;
г) рефлекс Бейнбріджа.
10. Вкажіть особливості розвитку довгастого мозку в онтогенезі:
а) дозрівання симпатичних ядер йде швидше ніж парасимпатичних;
б) відносні розміри довгастого мозку перевищують такі у дорослої людини;
в) найбільш пізно в онтогенезі дозріває ядро блукаючого нерва;
г) рефлекторний контроль дихальних рухів проявляється тільки після народження.
11. Вкажіть особливості розвитку мозочка в онтогенезі:
а) сіра речовина мозочка розвивається більш інтенсивно ніж біла;
б) відносні розміри мозочка перевищують такі у дорослої людини;
в) найбільш пізно дозрівають гальмівні нервові волокна мозочка, які забезпечують зв'язок з іншими відділами центральної нервової системи.
12. Вкажіть особливості розвитку середнього мозку в онтогенезі:
а) висхідні провідникові шляхи середнього мозку дозрівають раніше ніж низхідні;
б) дозрівання червоного ядра відбувається швидше ніж чорної субстанції;
г) рефлекторна активність середнього мозку відзначається тільки в постнатальний період.
13. Вкажіть особливості розвитку проміжного мозку в онтогенезі:
а) всі ядра відділів проміжного мозку дозрівають вже у внутрішньоутробний період;
б) гіпоталамус дозріває більш рано ніж кора великих півкуль;
в) найбільш інтенсивне зростання відділів проміжного мозку відбувається в пубертатний період;
г) найбільш пізно в онтогенезі в межах проміжного мозку дозріває гіпоталамус.
14. Вкажіть особливості розвитку базальних гангліїв в онтогенезі:
а) дозрівання блідої кулі йде більш інтенсивно ніж смугастого тіла;
б) гальмівні структури базальних гангліїв формуються більш рано ніж збуджуючі;
в) розвиток міміки у дітей пов'язаний, насамперед, з розвитком блідої кулі;
г) дозрівання базальних гангліїв є важливим фактором автоматизації рухових навичок.
15. Вкажіть особливості розвитку великих півкуль мозку в онтогенезі:
а) поверхневий шар кори росте більш інтенсивно ніж внутрішній;
б) після народження у дитини найбільш інтенсивно йде формування первинних борозен;
в) швидкість розвитку лобної долі переважає зростання потиличних;
г) у новонародженого кількість нейронів кори відповідає дорослій людині;
д) відносні розміри кори великих півкуль новонародженого переважають показники, характерні для дорослої людини.
Навчальне завдання
У досліджуваного записують електрокардіограму в II стандартному відведенні (не менше 100 кардіоциклів). Після вимірювання тривалостей R-R інтервалів з точністю до 0,02 с дані групують за зустрічаємістю.
В подальшому розраховують такі показники:
1. Mo (мода) - тривалість R-R інтервалу, що найбільш часто зустрічається в досліджуваному масиві, виражена в секундах. Мода свідчить про найбільш ймовірний рівень функціонування системи кровообігу і при стаціонарних процесах співпадає з математичним очікуванням. У перехідних процесах значення моди свідчить про домінуючий рівень функціонування серцево-судинної системи.
2. АМо (амплітуда моди) - число значень, що дорівнюють моді, виражене у відсотках до загального числа досліджених кардіоциклів. Показник характеризує стабілізуючий ефект центральної ланки управління серцевим ритмом. В основному цей ефект обумовлений впливом симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
3. 
х (варіаційний розмах) - різниця між максимальною та мінімальною тривалостями R-R інтервалів, виражена в секундах. Вважають, що показник характеризує стан парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
4. ІН (індекс напруги серцево-судинної системи) відображає ступінь централізації управління серцевим ритмом, виражається в абсолютних одиницях і обчислюється за формулою (3.1):
(3.1)
Інтерпретація результатів, одержаних при математичному аналізі серцевого ритму, проводиться на підставі класифікатора, запропонованого Р.М. Баєвським (1984). Виділення станів з різним ступенем домінування симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи за даними варіаційної пульсометрії передбачається за будь-якими двома показниками. Автори пропонують виділяти такі стани:
а) виражене переважання симпатичної нервової системи ( x£0,06; AМo³80; ІН³500);
б) помірне переважання симпатичної нервової системи ( x£ 0,15; AМo³50; ІН³200);
в) помірне переважання парасимпатичної нервової системи ( x³0,30; AМo£30; ІН£50);
г) виражене переважання парасимпатичної нервової системи ( x³0,50; AМo£15; ІН£25).
Зареєструвати ЕКГ у людей різного віку або статі так, як це вказано в методиці проведення роботи. Зробити математично-статистичний аналіз серцевого ритму та визначити активність відділів вегетативної нервової системи. Результати дослідів занести до таблиці 3.1
Таблиця 3.1
| Математико-статистичні показники Група досліджуваних (вік, стать) | Мо, с | АМо, % | х, с
| ІН, абс. од. |
Література
1. Анатомия и физиология детского организма // Под ред. Н.Н. Леонтьевой. - М.: Просвещение, 1975. – 569 c.
2. Возрастная физиология: Руководство по физиологии // Под ред. В.Н. Никитина. - Л.: Наука, 1975. – 692 с.
3. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа. - 1985. – 384 c.
4. Малько М.М. Методичні рекомендації до лабораторних занять з курсу "Вікова фізіологія та шкільна гігієна". – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – 43 с.
5. Старение мозга // Под ред. В.В. Фролькиса. - Л.: Наука, 1991. – 277 с.
6. Баевский Р.М. Прогнозирование состояния на грани нормы и патологии. – М.: Медицина, 1979. – 295 с.
