Новий рік 1 січня
Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е.
А коли ж з'явилася новорічна ялинка? Звичай прикрашати деревце був відомий ще у стародавніх греків, проте саме ялинки почали прикрашати стародавні германці, вшановуючи таким чином дух лісу. Першу письмову згадку про ялинку знаходимо в хроніці міста Штрансбурга від 1605 року, де описано, що городяни ставлять ялинку в домівках і прикрашають її кольоровими паперовими квітами, яблуками, цукром. Згодом через Голландію, Чехію, Польщу цей звичай перейшов і до нас.
В українців, до речі, досі зберігся ще один давній звичай: на Різдво замість ялинки (чи й поряд із нею) ставити під образами Дідуха - символ родинного затишку й тепла.
Нагадаємо, що сам Новий рік галицькі поляки та українці святкували у різний час. Новий рік 31 грудня поляки називають Сильвестром - від римського єпископа, який помер в 335 році. Згідно із легендою, святий Сильвестр зловив страшну потвору Левіафана. Коли Левіафан вирветься на волю, тоді, за переказами, і настане кінець світу. Але рік минав, Левіафан не виривався - чому ж не радіти і не святкувати Новий рік!
Українці ж Новий рік традиційно святкували 14 січня, але у містах поступово звикали до дати 31 грудня - 1 січня.
Січня Святвечір
Святи́й Ве́чір — одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдвапо богослужінні, 6 січня нового стилю за григоріанським календарем (старого стилю 24 грудня — за юліанським календарем) та другий раз — 18 числа нового стилю (5 — старий стиль) січня місяця, перед святом Богоявлення.
Із Свят-вечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба,гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Страви мають бути пісними, оскільки Свят-вечір припадає на останній день пилипівського посту.
Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски.
Кутя вважалася основною обрядовою їжею, а тому з нею пов'язано чимало обрядодій.
Різдво Христове 
Січня
Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.
Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, "повороту до весни".
У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Утверджуючи християнство та вчення про єдиного Бога на теренах Київської Русі, перші отці церкви переосмислили язичницьку атрибутику у християнському контексті та зберегти у церковній традиції чимало з того доброго та істинного, що існувало в язичництві. Зокрема - сільськогосподарський хліборобський календар, який багато в чому був розроблений ще в язичницькі часи. Таким чином, в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного, хліборобського, року отримав новий, християнський зміст, як Різдво, свято народження Божого Сина, Спасителя світу.
Відповідним чином була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення і прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай. Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений в плані символіки і обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників. Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола. На Святому Вечорі властиво зосереджується взагалі головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів та знайомих з відповідними розвагами та забавами.
Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем. У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід'ємною частиною нашої культури
.
З 13 на 14 січня в Україні святкують старий Новий рік!
А 14 січня свято на честь Василія Великого (329—379), архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Тому це свято називається Василя.
Святий Василь зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування.
Св. Василь Великий вважався покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.
Щедрування - давній народний звичай церемоніальних обходів будинків, під час яких щедрувальники піснями бажають щастя, здоров'я членам сім'ї і процвітання господарству, за що отримують винагороду. Щедрувати починають увечері 13 січня, як тільки смеркне. Обхід супроводжується музикою, танцями, обрядовими іграми з використанням масок. 14 січня починається з обряду засівання.
Засівання - не жіночих рук справа, дозволяється засівати тільки чоловікам (в основному, підлітків). Починають обряд з раннього ранку, символічно засіваючи хлібні зерна (як символ життя) і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю.
Щедрівки - це обрядові пісні, вітали і прославляють сім'ю - господаря і господиню, їхніх дітей, хлопця чи дівчину з побажанням їм щастя, здоров'я і благополуччя в Новому році.
Назву свою вони отримали від однойменного свята - Щедрого вечора, який був приурочений до зустрічі Нового року (адже 13 січня - це 31 грудня за старим стилем).
19 січня 
Хрещення Господнє (Богоявління)
Хрещення, або Богоявлення відзначаємо 19 січня за новим стилем. Напередодні свята, 18 січня, встановлено суворий піст.
Свято Хрещення Господнього - одне із найдавніших свят християнської Церкви. Його встановлення відноситься ще до часів апостолів. Стародавня назва свята - «Єпіфанія» - явище, або «Теофанія» - Богоявлення.
Слово «хрещаю», «хрещу» в перекладі з грецького означає «занурюю у воду». Не можна зрозуміти сенсу і важливості хрещення, не з'ясувавши найперш символічного і реального значення води у Старому Завіті. Вода - початок життя. Саме з води, заплідненої животворящим Духом, відбудуться всі живі істоти. Де немає води - там пустеля. Але вода ж може і руйнувати, і знищувати - як водою великого потопу Бог залив гріхи і зруйнував зло людське.
На згадку того, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, є водосвяття; напередодні свята вода освячується в храмах, в саме ж свято Богоявлення - в ріках або інших джерелах, де беруть воду. Хресним ходом на Йордан називається хід для освячення природних водойм.
січня День Автономної Республіки Крим
День автономної республіки Крим щорічно відзначається 20 січня. Ця дата пам'ятна тим, що в 1991 році саме 20 січня жителі Криму волевиявленням під час референдуму заявили про бажання відновити Кримську автономію. Нова адміністративна одиниця увійшла до складу України.
На законодавчому рівні статус автономії Криму був закріплений 12 лютого 1991 року, коли Верховна Рада Української РСР ухвалила закон про відновлення КАССР в межах існуючої Кримської області Української РСР.
