II. Нормування оборотних коштів у незавершеному вироб­ництві і витратах майбутніх періодів

І. Нормування оборотних коштів у виробничих запасах

У складі виробничих запасів нормуються такі групи оборотних активів: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, па­ливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети. Здійсненню розрахунків передує визначення повного переліку видів перелічених матеріальних цінностей, що використовуються, а також кола постачальників вихідних матеріальних ресурсів.

Норматив оборотних коштів щодо сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за формулою:

H = O *N

де H — норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів, на­півфабрикатів (тис. грн);

О — одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн) — визначаються за кошторисом витрат на виробництво у IV кварталі планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденних витрат розраховується діленням суми їх витрат у IV кварталі планового року на 90;

N — норма оборотних коштів (днів) —

включає такі елементи:

• транспортний запас — визначається як різниця між часом пе­ребування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та ча­сом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача;

• підготовчий час — час для прийняття, розвантаження, сорту­вання, складування матеріалів;

• технологічний запас — включає час на підготовчі операції: су­шіння лісоматеріалів, розкроювання матеріалів);

• поточний (складський запас) — норма оборотних коштів за­лежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномір­ності їх споживання у виробництві. У норму оборотних коштів, як правило, включають поточний запас у розмірі 50 % тривалості інтервалу між поставками;

• гарантійний запас — створюється з метою запобігання наслідків можливих перебоїв у постачанні. Норма оборотних коштів на страховий запас встановлюється, як правило, в межах 50 % поточного запасу.

Норматив оборотних коштів щодо допоміжних матеріалів розраховується множенням норми на величину одноденного їх вит­рачання за кошторисом витрат на виробництво. Норми за видами і

групами допоміжних матеріалів розраховуються в такому самому порядку, як і для основних матеріалів.

Норматив оборотних коштів на паливо встановлюється для всіх видів палива (крім газу), що використовується як для техно­логічних цілей, так і для господарських потреб виробництва. Ве­личина нормативу оборотних коштів визначається за методом, ана­логічним методу розрахунку нормативу оборотних коштів на ос­новні матеріали.

Норматив оборотних коштів щодо тари визначається мно­женням норми, вираженої в гривнях, на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства у плановому році. Норма оборотних коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн. товарної про­дукції (діленням потреби в оборотних коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в цінах реалізації).
Норматив на запасні частини для ремонтів машин визначається з урахуванням їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборотних коштів.

Норматив для малоцінних та швидкозношуваних предметів визначається окремо для кожної групи незалежно від характеру їх використання у виробництві: господарський інвентар, спеціаль­ний одяг і взуття, спеціальний інструмент і пристосування і т. д.

II. Нормування оборотних коштів у незавершеному вироб­ництві і витратах майбутніх періодів

Норматив оборотних активів у незавершеному виробництві по­винен забезпечувати ритмічний процес виробництва і рівномірне надходження готової продукції на склад.

Норматив виражає вартість початих, але не завершених виробництва виробів, які знаходяться на різних етапах виробничого процесу.

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва (Н_н.₃._в) визначається за формулою

Н_н.з.в. = 3*Д*К,

де 3 — одноденні витрати за планом IV кварталу (тис. грн) — об­числюються діленням витрат на випуск валової продукції (за ви­робничою собівартістю) у IV кварталі планового року на 90;

Д — тривалість виробничого циклу (днів) — тривалість вироб­ничого циклу відображає час перебування продукції в незаверше­ному виробництві від першої технологічної операції до повного виготовлення продукції і передачі її на склад. Визначається на ос­нові даних технологічних карт та інших планових нормативів ви­робництва;

К — коефіцієнт зростання витрат — характеризує ступінь го­товності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції.

Обчислення коефіцієнта зростання витрат залежить від розподі­лу витрат протягом виробничого циклу. За рівномірного розподілу витрат коефіцієнт зростання витрат (К) визначається за формулою:

К = А + 0,5Б / А+Б

де А — витрати, які здійснюються одноразово на початку виробни­чого циклу;

Б — наступні витрати, які включаються до собівартості продукції.

Якщо витрати на виготовлення одиниці продукції за днями ви­робничого циклу розподіляються нерівномірно, коефіцієнт зрос­тання витрат (К) визначається як середньозважений показник.

Норматив оборотних коштів для витрат майбутніх періодів включає виробничі витрати, здійснені в певному плановому періоді, і віднесені на собівартість продукції, котра випускатиметься в на­ступні періоди.

Норматив оборотних коштів для витрат майбутніх періодів (Н_м._п) визначається за формулою:

Нм.п. = Ро + Рп- Рв

де Р₀ — сума коштів, вкладених у ці витрати на початок заплано­ваного періоду, за відрахуванням отриманих банківських кредитів;

Р_п — витрати, що проводяться у плановому році, передбачені відповідними кошторисами;

Р_в — витрати, які включаються до собівартості продукції за­планованого року та передбачені кошторисом виробництва