Організація, що навчається

Концепція організації, що навчається, не розглядає конкретну організаційну схему як таку, а описує "склад характеру" або філософію організації. Організація, що навчається – це організація, що виробила здатність до безперервної адаптації й змін завдяки тому, що всі її члени активно зайняті визначенням і розв’язанням питань, пов'язаних з робочим процесом. В організації, що навчається, працівники постійно здобувають нові знання, діляться ними один з одним і охоче застосовують їх у процесі прийняття рішень або в ході виконання своєї роботи. Деякі дослідники питань, пов'язаних з організаційною структурою, навіть стверджують, що дана здатність організації, тобто постійно навчатися й застосовувати отримані знання в роботі, є сьогодні єдиним стійким джерелом конкурентної переваги.

Які ж особливості організації, що навчається? Її найважливіші характеристики стосуються організаційної схеми, умов обміну інформацією, стилю керівництва й культури організації. Пропонуємо ближче ознайомитися з кожною з них.

Які ж елементи організаційних схем повинні бути присутні в організації, щоб вона вважалася організацією, що навчається? По-перше, дуже важливо, щоб всі її члени відкрито й вчасно обмінювалися інформацією й співпрацювали, тобто співробітництво повинно бути як серед різних фахівців, так і на різних організаційних рівнях. Це досягається за рахунок ліквідації або, принаймні, зведенням до мінімуму наявних в організації структурних і фізичних меж. У середовищі без меж службовці вільно можуть працювати спільно, виконувати роботу ефективно і якісно, навчитися один у одного.

Внаслідок значної потреби в обміні інформацією й співробітництві намітилася також тенденція до роботи в командах. Команди службовців виконують будь-які необхідні роботи; вони наділяються повноваженнями приймати рішення, пов'язані з робочим процесом. Якщо ж в організації функціонують команди працівників, наділених певними повноваженнями, керівникам не доводиться постійно контролювати й направляти їхню діяльність. Замість цього менеджери відіграють роль помічників, наставників, що надають усіляку підтримку, і захисників своїх команд службовців.

Ніякий процес навчання неможливий без інформації. Для того щоб організація могла "навчатися", її члени повинні постійно обмінюватися один з одним інформацією, причому всі відомості повинні надаватися відкрито, вчасно й, по можливості, бути точними. Оскільки в організації, що навчається, дуже небагато структурних і фізичних меж, таке середовище сприяє вільному обміну інформацією і її широкому спільному використанню.

У процесі переходу організації в статус організації, що навчається, величезну роль відіграють керівники. Характерними обов'язками у таких умовах є формування загальних, прийнятих всіма членами організації уявлень про її майбутнє й зміцнення віри у нього. Крім того, керівники повинні прагнути підтримувати в компанії дух колективізму й співробітництва, а це – одна з обов'язкових умов формування структури організації, що навчається. Без сильного й цілеспрямованого керівника створити таку організацію надзвичайно складно.

І нарешті, найважливішим аспектом будь-якої організації, що навчається, є організаційна культура. Культура організації даного типу має на увазі, що всі службовці розділяють загальне уявлення про майбутнє компанії й беззастережно визнають міцний взаємозв'язок між всіма процесами, видами діяльності, функціями й зовнішніми взаємодіями організації. Це повинне бути потужне почуття спільності, турботи одне про одного й довіру. Члени організації, що навчається, не соромляться відкрито спілкуватися, ділитися думками й ідеями, експериментувати й учитися, не боячись критики або покарання.