ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

«Велика сила, братці, гроші,

З грошима й дурні прехороші,

Є в дурня гроші він і пан.

Є в нього золотий жупан…»

Л. Глібов

- Золоті слова сказав Леонід Глібов, а чи відповідають вони нашому уроку – вирішувати вам і ваші думки з цього питання я уважно слухатиму в кінці уроку. То ж сьогодні на занятті, розмовляючи з Герасимом Калиткою, не забувайте про нашу головну мету - дати характеристику цьому персонажу, розібратися в його людських якостях. Підсумком бесіди буде перелік основних рис характеру Герасима Никодимовича, які ви повинні самостійно визначити, уважно слухаючи і роблячи відповідні висновки. Отож, починаємо.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

- А для початку давайте розгадаємо кросворд і якщо дамо правильні відповіді, то прочитаємо назву п’єси, яку ми вивчали протягом кількох уроків та згадаємо героїв даного твору.

 

 

1. На голові очіпок,

Спідниця і запаска –

Калитчина дружина

А ймення їй – Параска

2. Скупий і некультурний,

Натура така гидка

Усе це все поєднує

Хазяїн наш – Калитка

Любив він щиро Мотрю,

Не пара Пузирям.

Був добрим і правдивим,

Юнак цей звавсь – Роман

«Сто тисяч» - це комедія

І трішечки незвична,

А все тому, що називається

Ця п’єса – сатирична

На конюшню і на поле,

Молотити, їхати в млин –

Все це наймитська робота,

Зветься наймит просто – Клим

Скупий і жадний дуже,

Багатий селянин,

Любив він дуже гроші,

А звався – Герасим

Калитка любив

В думках жила земля

Він заздрив усі роки

Багатству Пузиря

 

Він звався Бонавентуру,

Ледачий був і рвач

Він врятував Калитку –

Зажерливий копач

 

- Та як називається п’єса, яку вивчили? Кого ми пригадали?

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1). Бесіда

- Скажіть, які ж ці герої. Дайте їм характеристику.

- Назвіть ще персонажів, яких не згадували в кросворді?

- Якою ви уявляєте Мотрю?

- Чим схожий на Калитку його кум Савка? А чим відрізняється?

- Який спосіб життя веде Бонавентура?

- А хто ж такий невідомий? Чим він займається?

Молодці, і з цим завданням ви впорались. А давайте згадаємо, хто ж є центральним образом комедії?

Яким ви уявляєте Герасима Калитку після знайомства з п’єсою?

Учень: Калитка – це «преобрітатель» земельки, нагромаджувач грошей, деспот, який заради збагачення стає на шлях шахрайства.

- Чи згодні ви, Герасиме Никодимовичу, з такою вашою характеристикою?

Калитка: Безумовно, ні. Та чи єсть же на світі такий чоловік, щоб не хотів землі купити? Ох, земелько, свята земелько, - боже ти дочечко. Як радісно загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку!

 

Учень: Герасиме Никодимовичу, от ви зараз земельку «дочечкою» назвали. А за що ви землю любите?

Калитка: Легко по своїй власній землі ходити. Глянеш оком навколо – все твоє, там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла уже пшениця і колосується жито: і все то гроші, гроші, гроші.

- Друзі, хіба перед нами не людина, яка дуже любить землю?

Учень: Ні, любов Герасима до землі власницька. Одне слово «загрібати» багато про що говорить. Купуй землю, працюй на ній, користуйся щедрими дарами годувальниці. Калитка ж радіє не від праці на землі, а від того, що земля – засіб наживи – гроші, гроші, гроші. Герасим уже має 200 десятин землі, але хоче бути значно багатшим.

1 висновок – Нагромадження землі – смисл життя Калитки. Земля – засіб для наживи, життєве кредо.

- На який шлях став Калитка заради наживи?

Учень: На шлях шахрайства.

Учень: Я хочу запитати Калитку, чи не страшно було йому домовлятися зі злодієм?

Калитка: Самому страшно, щоб не влопаться. А ось кум! Одважний чоловік! До чорта ходив і на все піде за гроші. Кращого компанвона, як кум, не знайти! А ви не думали яким чином Жолудь дістав таку силу грошей? Я сам пам’ятаю, як Жолудь купував баранців, сам їх різав, торгував м’ясом у різницях, а тепер багатир. Де ж воно набралося? Не інакше, як нечистим путьом!

2 висновок – У гонитві за наживою Герасим вдається до шахрайства.

- В чому це проявляється?

Учень: Купує за 5 000 справжніх грошей 100 000 фальшивих. І тут Калитка себе проявив: дає шахраєві не 5 000, а 3 000.

- Чим же закінчилась «кумерція» Калитки?

Учень: Замість фальшивих грошей Герасим отримав мішок з чистим папером. Калитка вирішив повіситись, але його врятували.

- Як же Герасим Никодимович віддячив своїх рятівників?

Учень: «Обікрали…Ограбили…Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря»

- Скажіть, а мета, життєве кредо Герасима Калитки відбилось на його людському єстві?

Учень: Так, відбилось. В родині Калитка деспот. Він грубий у ставленні до дружини. Параска говорить: «Ззамолоду з синяків не виходила, б’є і на старість». Калитка свариться з дружиною, обзиває її лайливими словами. На людях же цілує, ставиться до неї добре. Мало того, що він грубіян, так ще і лицемір. Навіть в одруженні єдиного сина він шукає наживи. «Мені треба невістки з приданим, з грішми». На власній дочці Калитка зекономив 5 000 – не дав зятеві обіцяний посяг, хоч під час бійки двох зубів лишився.

Учень: Я хочу додати, що Калитка грубо поводиться з наймитами. Він б’є їх, попрікає, що ті мало роблять, а багато їдять.

Калитка: А тож не так? Вони надолужать то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть богу молитися, то й сонце зійде. Хоч би ж молились, а то стоїть, чухається та шепоче собі губами, аби простоять більше без роботи.

- Зараз ви подивитесь сценку. Як цей невеликий епізод характеризує Калитку?