Методика з визначення домінування

ВСТУП

Мотивація - це складний психологічний феномен, викликає безліч суперечок у середовищі психологів, які дотримуються різних психологічних концепцій. Мотиваційна сфера особистості - сукупність стійких мотивів, що мають певну ієрархію і виражають спрямованість особистості. Під мотивом звичайно розуміють внутрішнє спонукання особистості до того чи іншого виду активності (діяльність, спілкування, поведінка), пов'язане із задоволенням певної потреби.

Дошкільний вік - це період найбільш інтенсивного формування мотиваційної сфери. Серед різноманітних мотивів дошкільнят особливе місце займає пізнавальний мотив, який є одним з найбільш специфічних для старшого дошкільного віку.

Запропоновані нижче три психодіагностичні методики на вивчення мотивів навчальної діяльності допомагають визначитиформування пізнавальних інтересів, які природно пов'язуються з процесом навчання; з’ясувати домінуючий мотив навчання та зробити висновки щодо готовності дитини до школи.

Методика з визначення домінування

пізнавального чи ігрового мотиву дитини

(за Н.Гуткіною)

1. Дитину запрошують у кімнату, де на столиках виставлені звичайні, не занадто привабливі іграшки, і просять протягом хвилини розглянути їх.

2. Дорослий кличе дитину до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву для її віку казку, яку вона раніше не чула.

3. На найхвилюючому місці читання переривається, і експеримен­татор запитує піддослідного, що йому в даний момент більше хочеться: пограти з виставленими на столиках іграшками чи дослухати казку до кінця.

Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай обирають казку. Діти зі слабкою пізнавальною потребою воліють пограти. Але гра, як правило, має маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.

Бесіда з виявлення «внутрішньої позиції школяра» «Внутрішня позиція школяра»: розуміється як нове ставлення дитини до навколишнього середовища, що виникає зі сплаву пізнавальної потреби і потреби у спілкуванні з дорослим на новому рівні (новоутворення кризи 7 років).

У грі «у школу» діти, що характеризуються наявністю «внутрішньої позиції школяра», віддають перевагу ролі учня, а не вчителя і хочуть, щоб увесь зміст гри зводився до реальної навчальної діяльності (письмо, читання, розв’язування прикладів тощо).

Діти, у яких несформована позиція школяра, граючи «у школу», вибирають роль учителя, а замість конкретної навчальної діяльності — гру «у перерви», розігрування приходу до школи тощо.

Бесіда, спрямована на визначення «внутрішньої позиції школяра», містить запитання, що непрямим чином допомагають визначити наявність пізнавальної і навчальної мотивацій у дитини, а також культурний рівень середовища, у якому вона росте.

Інструкція: Дорослий знайомиться з дитиною і запитує її, чи подобається тій у школі (для вихованців дитячого садка — чи хоче дитина йти до школи). Залежно од відповіді ставиться перше запитання «Бесіди»:

1. «Що тобі подобається (не подобається) у школі найбільше? ІЦо для тебе найцікавіше, найпривабливіше, найулюбленіше у школі?»

Далі дорослий говорить: «Я розповідатиму тобі маленькі історії про тебе, але тільки це будуть історії не про те, що з тобою вже було, а про те, що могло б статися, тому що сталося з іншими. А ти мені говоритимеш, що б ти сказав чи зробив, якби така історія сталася з тобою».

Запитання на визначення загального ставлення до школи і навчання:

2. Уяви собі, що сьогодні ввечері мама раптом скаже: «Ти в мене ще маленький, важко тобі до школи ходити. Якщо хочеш, я піду і попрошу, щоб тебе відпустили на місяць, чи на півроку, на рік. Хочеш?» (У вихованця дитячого садка запитують, чи не хоче він відкласти вступ до школи.) Що ти відповіси мамі?

«Шкільний варіант» відповіді: позитивне ставлення до вступу і перебування у школі (відмова од передбачуваної відпустки чи відсторонення).

3. Уяви собі, що мама так і зробила (чи не послухалася тебе і зробила по-своєму), домовилася, і тебе відпустили зі школи прямо із завтрашнього дня. Устав ти вранці, поснідав, до школи йти не треба, роби, що хочеш... Що б ти став робити, чим займатися в той час, коли інші діти у школі?

«Шкільний варіант» відповіді: наявність шкільно-значущої орієнтації в ситуації необов’язкового відвідування школи (почуття необхідності навчання).

Орієнтація на нове, власне шкільний зміст занять:

4. Уяви собі, що є дві школи — школа «А» і школа «Б». У школі «А» розклад уроків у 1-му класі такий: щодня бувають уроки письма, читання і математики, а малювання, музика і фізкультура рідко, не частіше разу на тиждень. А у школі «Б» усе навпаки: щодня фізкультура, музика, праця, малювання, а читання, письмо і математика по одному разу на тиждень. У якій школі тобі хотілося б учитися?

«Шкільний варіант» відповіді: відмовлення од школи, позбавленої шкільно-навчального змісту (школи, у якій заняття з грамоти і лічби замінені уроками художньо-фізкультурного циклу).

5. Уяви собі, що ти вийшов погуляти і зустрів хлопчика. Йому теж 6 років, але він не ходить ні до 1-го класу, ні в дитячий садок. Він тебе запитує: «Що треба робити, щоб добре підготуватися до 1-го класу?». Що ти йому порадиш?

«Шкільний варіант» відповіді: змістовне уявлення про підготовку до школи.

Орієнтація на нові, власне шкільні норми організації діяльності:

6. Уяви собі, що тобі запропонували вчитися так: ти не повинен ходити щодня до школи, а, навпаки, до тебе щодня приходитиме вчителька і займатиметься з тобою одним усім, чого вчать у школі. Ти б погодився вчитися вдома?

«Шкільний варіант» відповіді: віддати перевагу колективним класним заняттям.

7. У школі «А» від першокласників вимагають уважно слухати вчительку і робити все так, як вона каже: не розмовляти на уроках, піднімати руку, якщо треба щось сказати чи вийти. А у школі «Б» не зроблять зауваження, якщо ти встанеш під час уроку, про щось поговориш із сусідом чи вийдеш із класу без дозволу. У якій школі тобі хотілося б учитися?»

«Шкільний варіант» відповіді: перевага школи, у якій дотримання правил шкільної дисципліни є обов’язковим.

8. Уяви собі, що в якийсь день ти дуже добре, старанно працював на всіх уроках і вчителька сказала: «Сьогодні ти вчився дуже добре, просто чудово, я навіть хочу винагородити тебе за таке сумлінне навчання». Вибирай сам: дати тобі шоколадку, чи іграшку, чи оцінку в журнал поставити.

«Шкільний варіант» відповіді: віддати перевагу оцінці з-поміж інших видів заохочення (солодощів, іграшки).

Визнання авторитету вчителя:

9. Уяви собі, що ваша вчителька зненацька виїхала у відрядження на цілий місяць. Приходить до вас у клас директор і говорить: «Ми можемо запросити до вас іншу вчительку на цей час чи попросити ваших мам, щоб кожна з них по одному дню побула у вас у класі замість учительки». Як, по-твоєму, буде краще — щоб прийшла інша вчителька чи замінили її мами?

«Шкільний варіант» відповіді: незгода на заміну вчителя батьками.

Обробка даних:

Кожну відповідь оцінюють як «шкільний» варіант чи «дошкільний». «Дошкільний» варіант протилежний «шкільному».

Показниками нової внутрішньої позиції при переході від дошкільного до молодшого шкільного віку є:

· позитивне ставлення до вступу до школи і перебування в ній, як до зовсім природної і необхідної події в житті;

· особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять;

відмова од характерних для дошкільного дитинства орієнтацій у плані організації діяльності і поведінки;

· визнання авторитету вчителя.

 

2. Навчальна мотивація

(за М.Гінзбургом)

Обладнання: 6 карток зі схематичним зображенням фігур.

Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі розповідь. Послухай.

Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мене мама примушує. А якби не мама, я б у школу не ходив». На стіл перед дитиною викладається картка № 1 (зовнішній мотив).

Другий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мені подобається вчитися, подобається робити уроки. Навіть якби школи не було, я б однаково вчився». Викладається картка № 2 (навчальний мотив).

Третій хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що там весело і багато дітей, із якими можна гратися». Викладається картка № 3 (ігровий мотив).

Четвертий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що хочу бути великим. Коли я у школі, я почуваюся дорослим, а до школи я був маленьким». Викладається картка № 4 (позиційний мотив).

П’ятий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що потрібно вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся — і можеш стати ким захочеш». Викладається картка № 5 (соціальний мотив).

Шостий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що одержую там хороші бали». Викладається картка № 6 (мотив одержання балу).

А тепер подумай і дай відповідь:

· Як по-твоєму, хто з них має рацію? Чому?

· З ким із них ти хотів би разом гратися? Чому?

· З ким із них ти хотів би разом учитися? Чому?»

Дитина послідовно здійснює три вибори, при цьому вказує на відповідну картинку і пояснює її. Якщо пояснення дитини не досить чіткі, їй ставлять контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?»

Інтерпретація результату:

Вибір дитини фіксується у протоколі проміжного результату № 10, і за номерами обраних карток складається загальна думка про мотиви навчання.

Картка № 1: жіноча фігура, що схилилася вперед зі вказівним жестом; перед нею фігура дитини з портфелем у руках (зовнішній мотив)

Картка № 2: фігура дитини, що сидить за партою (навчальний мотив)

Картка №3: фігури двох хлопців, що грають у м'яч (ігровий мотив)

Картка № 4: дві фігурки, зображені спиною одне до одного; у тієї, що вище, у руках портфель, у тієї, що нижче, — іграшковий автомобіль (позиційний мотив)

Картка № 5: фігура з портфелем у руках рухається в бік будинку (соціальний мотив)

Картка № 6: фігура дитини, що тримає в руках розкритий зошит (мотив одержання балу)