Для визначення склоподібності зерна пшениці вручну 100 цілих зерен розрізають лезом поперек по їх середині. Зріз розглядають, а інші половинки зрізу пшениці відкидають. Розсортовують на:
- склоподібні - з повністю скловидним ендоспермом;
- борошнисті - з повністю борошнистим ендоспермом;
- частково склоподібне зерно - з частково борошнистим або частково склоподібним зерном.
Проводять розрахунки і визначають за формулою:
Ос= Пс + /Чс: 2/
Склоподібність визначають з закругленням до цілого числа. Розходження між результатами по визначенню склоподібності між першопочатковим, повторним і контрольним визначенням повинно бути не більше 5%. Запис результатів аналізу:
культура ___________________
кількість склоподібних зерен _________________
кількість частково-склоподібних _________
кількість борошнистих ________________
Загальна склоподібність ________ %
____________________________________________________________________
З середнього зразку виділяємо наважку 30-50г звільнюють від смітної домішки, за винятком зіпсованих зерен пшениці, жита, ячменю. Потім наважку подрібнюють на ЛЗМ і просіюємо на ситі № 067, щоб залишок на ситі не перевищував 2%, а прохід через сито № 38 був не менше 40%. Подрібнене зерно перемішують і з нього беруть наважку масою 25г і додають воду в залежності від маси наважки. Кількість води для замішування тіста беруть в залежності від маси наважки:
| Маса наважки, г | Кількість води, мл |
Воду відмірюють мірним циліндром або за допомогою дозатора. Тісто замішують вручну, або в тістомісильній машині. Замішане тісто кладуть у фарфорову ступку на 20 хв., прикриваючи скляною пластинкою. Після витримки 20хв. починають відмивати з тіста клейковину. Вода повинна мати температуру 18-200С. Відмивають ведемо до тих пір, поки оболонки і крохмаль не будуть повністю відмиті, а вода при витіканні з шматочка клейковини не буде прозорою. Відмиту клейковину віджимають і висушують у руках, поки вона не стане прилипати до рук, а потім зважують. Відмивання клейковини рахують закінченим, якщо різниця між двома зважуваннями не перевищує + - 0,1г. Кількість клейковини виражають до маси наважки у відсотках:
m клейковини х 100 /%/
Х клейковини = m наважки
Пружні властивості клейковини визначають на приладі ИДК-1М. Перед початком роботи налагоджують прилад. З цією метою встановлюють прилад за допомогою двох плиток, щоб стрілка приладу зі впала з цифрами на шкалі “0” і “120”.
З відмитої клейковини беруть наважку 4г, формують кульку і поміщають на 15хв. у чашку з водою, де температура 180С /+-20С/. Потім виймають кульку і визначають пружні властивості клейковини.
Для цього кульку клейковини ставлять у центр столика приладу і опускають пуансон, через 30сек. лампочка засвічується і на шкалі приладу по стрілці проводять запис. В залежності від показів приладу, виражених в умовних одиницях, клейковина поділяється на три групи.
| Показники приладу | Група якості | Характеристика клейковини |
| Від 0 до 15 | ІІІ | Незадовільна міцна |
| 20 до40 | ІІ | Задовільна міцна |
| 45 до 75 | І | Добра |
| 80 до 100 | ІІ | Задовільна слабка |
| 105 до 120 | ІІІ | Незадовільна слабка |
РЕЗУЛЬТАТИ:
Наважка подрібненого зерна __________г
Кількість, води взятої для замішування тіста _______г
Кількість клейковини /1зважування/_______г
Кількість клейковини /ІІ зважування/ _______г
Різниця між двома зважуваннями _________г
Процентний вміст клейковини ___________
Покази приладу ІДК 1М ________ум.од.
Група клейковини _____________________________________________________________
ВИСНОВОК:_______________________________________________________________________________
Контрольні запитання
1. Що таке клейковина?
2. Які прилади використовують для визначення кількості і якості клейковини?
3.Особливості визначення якості клейковини.
4. Що таке склоподібність?
5.Які ви знаєте способи визначення склоподібності?
6.За якою формулою розраховують загальну склоподібність?
Література
Основна
1. Гафнер Л.А. Ролнюкова А.М. „Основи технологии приєма хранения и переработки зерна”
2. Бутковський „Технология мукомольно-крупяного и комбикормового производства”
3.Л.А. Трисвятський, І.С. Шатилов. Товароведение зерна и продуктов его переработки. - М.: Колос, 1992 г.
4. В.Ф. Хайтмазова. Практикум по товароведению зерна и продуктов его переработки. - М.: «Агропромиздат» 1992 г.
Додаткова
5. Курдина Лесик Технология приема, обработки, хранения зерна и продуктов его переработки. - М.: Колос, 1983 г.
6. Трисвятский Л.А. Хранение рерна. - М.: Агропромиздат, 1986 г.
7. Казаков Е.Д. Зерноведение с основами растениеводства. - М.: Колос, 1983 г.
8. Казаков Е.Д. Методы оценки качества зерна. - М.: ВО Агропромиздат, 1987 г.
9. Стародубцева А.И., Сергунов В.С. Практикум по хранению зерна. - М.: ВО Агропромиздат, 1987 г.
10. Симбмрский В.А., Маликов Б.М., Батурин В.М. Справочник по заготовкам и качеству зерна. - М.: Агропромиздат, 1985 г.
11. Государственные стандарты СССР. Зерновые, бобовые и масличные культуры. - М.: Издательство стандартов, 198
