Інформація (відлат роз'яснення, виклад) - це відомості, повідомлення про будь-яку подію, діяльність тощо

У кібернетиці поняття "інформація" трактується як міра усунення невизначеності стану системи. У теорії машинної обробки "інформація" розглядається з точки зору технологіїїї перетворення з метою забезпечення менеджменту, тобто як сукупність відомостей, які є об'єктом передачі, зберігання і обробки.

 

23. Порівняльна характеристика інформаційних баз програми1С:Підприємство: Бухгалтерський облік для України та Кофігурація для сільськогосподарських підприємств

 

Короткий опис функціональних можливостей програмного продукту «1С:Підприємство 8. Бухгалтерія сільськогосподарського підприємства для України»

На додаток до функціоналу типового рішення «1С:Бухгалтерія 8 для України» програмний продукт «1С:Підприємство 8. Бухгалтерія сільськогосподарського підприємства для України» містить функції, зумовлені особливостями управлінського та бухгалтерського обліку в сільськогосподарських організаціях.

Основні функціональні можливості програми:

• Ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів України;
• Забезпечення вирішення всіх завдань, що стоять перед бухгалтерською службою підприємства — від обробки первинних документів до формування регламентованої звітності;
• Ведення податкового обліку в розрізі декількох видів ПДВ (опціонна): формуються окремі книги продажів, придбання, декларації з ПДВ;
• Аналіз іншої реалізації, валових доходів і витрат.

У конфігурації автоматизовані наступні ділянки обліку:

Облік у рослинництві. Введено поняття «технологічної операції». Всі документи з реєстрації факту виконаних робіт накопичують дані в розрізі типових технологічних операцій. У програму вводиться структура посівів, можливо графічне представлення схеми полів. Витрати на підготовку виробничої діяльності накопичуються в розрізі полів, культур і статей витрат. Реалізований механізм розподілу витрат пропорційно площі полів, аналізу витрат, розрахунку фактичної собівартості.

Облік взаєморозрахунків з оренди землі (облік пайовиків). Реалізований автоматичний розрахунок нарахувань та утримань. Виплата проводиться всіма можливими способами: безготівковими, готівкою, готовою продукцією, товарами. Реалізований автоматичний розрахунок нарахувань та утримань.

Облік тваринництва. Тварини враховуються в сумовому обліку, в головах, у живій вазі. У бухгалтера є можливість відобразити в системі всі господарські операції з обліку тварин від приплоду до забою.

Облік транспорту і сільгосптехніки. В програмі фіксуються дорожні і облікові листи, ведеться облік палива, показань спідометра і залишків у баках, розрахунок витрати палива за нормами, виконується розрахунок відрядної зарплати. Крім того, є можливість проаналізувати витрати на утримання машино-тракторного парку, водіїв, механізаторів та їх помічників.

Облік переробки та допоміжних виробництв реалізований з можливістю розрахунку фактичної собівартості і аналізу структури собівартості готової продукції.

Облік інших витрат. Ведеться в розрізі підрозділів, об'єктів (номенклатурних груп) і статей витрат. Реалізований механізм розподілу і аналізу витрат, розрахунку фактичної собівартості готової продукції.

Розширені можливості по розрахунку заробітної плати:

• Ведення кадрового обліку;
• Система гнучкого настроювання видів і груп розрахунків;
• Розрахунок лікарняних, відпускних.
• Формування стандартних і регламентованих звітів;
• Виплата розрахованої заробітної плати може здійснюватися, як через касу підприємства, через картку банку, так і послугами, товарами та готовою продукцією.

 

Компонента «Бухгалтерський облік для України» призначена для відображення господарських операцій, які здійснюються на підприємстві. Вона маніпулює такими поняттями, як бухгалтерські рахунки, операції і проведення, і дає змогу здійснювати на об'єкті:

- синтетичний облік з використанням кількох планів рахунків паралельно;

- багатовимірний і багаторівневий кількісно-вартісний аналі­тичний облік:

- валютний облік.

Крім того, в компоненті можна організувати ведення бухгал­терського обліку для кількох підприємств на базі спільного інфо­рмаційного забезпечення.

 

24. Призначення, синтаксис та характеристика функції ВПР програми Microsoft Excel

 

За допомогою функції ВПР можна виконати пошук в першому стовпці діапазону комірок і отримати значення з будь-якої комірки в тому ж рядку діапазону. Припустимо, що в діапазоні A2: C10 міститься список співробітників. Ідентифікатори працівників зберігаються в першому стовпці діапазону, як показано на малюнку.
Якщо відомий ідентифікатор співробітника, за допомогою функції ВПР можна повернути відділ, в якому він працює, або його ім'я. Щоб отримати ім'я співробітника під номером 38, можна використати формулу = ВПР (38; A2: C10; 3; ЛОЖЬ). Ця формула знаходить значення 38 в першому стовпці діапазону A2: C10, а потім повертає значення, що міститься в третьому стовпці тієї ж рядки, що й у шуканого значення ("Олексій Орєхов").
Буква B в назві функції ВПР означає "вертикально". Функція ВПР використовується замість функції ГПР, якщо порівнювані значення розташовані в стовпці ліворуч від шуканих даних.
Синтаксис
ВПР (шукане_значення, таблиця, номер_стовпчика, [інтервальний_просмотр])
Аргументи функції ВПР описані нижче.
Шукане_значення Обов'язковий. Значення, яке повинно бути знайдено в першому стовпці таблиці або діапазону. Аргумент шукане_значення може бути значенням або посиланням. Якщо шукане_значення менше, ніж найменше значення в першому стовпці аргументу таблиця, функція ВПР повертає значення помилки # Н / Д.
Таблиця Обов'язковий. Діапазон комірок, що містить дані. Можна використати посилання на діапазон (наприклад, A2: D8) або ім'я діапазону. Значення в першому стовпці аргументу таблиця - це значення, в яких виконується пошук аргументу шукане_значення. Ці значення можуть бути текстовими, числовими або логічними. Текстові значення в нижньому і верхньому регістрі вважаються еквівалентними.
Номер_стовпчика Обов'язковий. Номер стовпця в аргументі таблиця, з якого повертається збігається значення. Якщо номер_стовпчика дорівнює 1, то повертається значення з першого стовпця аргументу таблиця; якщо номер_стовпчика дорівнює 2, - значення з другого стовпця аргументу таблиця і т. д.
Якщо значення аргументу номер_стовпчика:

менше 1, функція ВПР повертає значення помилки # ЗНАЧ!;
більше, ніж число стовпців в аргументі таблиця, функція ВПР повертає значення помилки # ССЫЛ!.
Інтервальний_просмотр Необов'язковий. Логічне значення, яке визначає, який збіг повинна знайти функція ВПР - точне або приблизне.
Якщо аргумент інтервальний_просмотр має значення ІСТИНА або опущений, то повертається точне або приблизне збіг. Якщо точний збіг не знайдено, то повертається найбільше значення, яке менше, ніж шукане_значення.

26. Принципи роботи з довідниками в програмі 1С:Підприємство

 

Нормативна та довідкова інформація, яка використовується при роботі з програмою, зберігається в довідниках. Для доступу до довідників використовуються пункти меню „Довідники” головного меню програми.

Введення в довідники інформації, як правило, створюється користувачем в процесі роботи з програмою. Разом з тим, деякі довідники поставляються вже заповненою інформацією. Наприклад, довідник „Податки та відрахування” уже містить основні податки і відрахування (рис.3.3).

Довідники можуть викликатись автоматично або натисканням клавіші F₄ : при введенні та редагуванні документів; введенні елементів довідників; задані параметрів відрахувань; в інших випадках, коли потрібно вказати яке - не будь значення шляхом його вибору із існуючого довідника. Більшість довідників дозволяють в процесі вибору ввести в довідник новий елемент.

 

30. Проектування кодів економічних номенклатур

Кодування -це процес присвоєння умовних позначень об’єктам, процесам і явищам.

Кодування- це один з найважливіших компонентів процесу обробки інформації. В інформаційних технологіях використовують п’ять груп кодів. 1группа – коди представлення чисел. 2 група – коди обробки даних. 3 група – спеціальні коди. 4 група – захисні коди. До них відносяться коди пошуку помилок, коди виправлення помилок. 5 група – коди економічних номенклатур.

Основою для кодування номенклатур із багатьма ознаками є їх кла­сифікація, тому такі коди називають класифікаційними. Таким чином, класи­фікація і кодування - це єдиний і неперервний процес однозначного опису економічних даних. Згідно з існуючим стандартом (ЄСКК ТЕІ - єдина система класифікації і кодування технічної й економічної інформації), класифікація - це поділ множини об'єктів напідмножини за їх подібністю чи відмінністю згідно з тим чи іншим методом; об'єкт класифікації - це елемент множини, що класифікується: ознака класифікації - властивість чи характеристика об'єкта, за якою проводиться класифікація; класифікаційне угрупування - підмножинаоб'єктів, яку отримано в результаті класифікації.

Під системою класифікації розуміють сукупність правил розподілу заданої множини об’єктів на підмножини у відповідності з встановленими ознаками схожості або відмінності цих об’єктів. Мета класифікації: встановлення відношень між об’єктами з загальними властивостями, вивчення структури та впорядкування змісту даних. Класифікація передує кодуванню. Класифікатор планово-облікових номенклатур може бути побудований з використанням ієрархічного, багатоаспектного та фасетного методів класифікації.

У першому випадку виконується послідовний поділ множини об'єктів на підпорядковані класифікаційні угрупування; у другому та третьому - паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угрупування.

Ієрархічний метод передбачає поділ початкової множини об'єктів спочатку за однією вибраною ознакою, у результаті чого створюються великі угрупування. Потім кожне з них за іншою ознакою поділу знову поділять на менші угрупування. поступово конкретизуючи об'єкт класифікації.

Багатоаспектна класифікація передбачає розподіл об’єктів кодування одночасно по декількох класифікаційних ознаках. (Склад працюючих на підприємстві – по рівню організаційних структур: підприємство – цех – ділянка – бригада – по відношенню до складу професій (посад): директор – зам. директора – головний економіст –головний бухгалтер і т. д. – по відношенню до категорій працюючих: керуючий персонал – інженерний склад - робочі) (дивись схему 4). Розрізняють двохаспектну, триаспектну та інші класифікації.

У фасетному методівизначають набір ознак, які формують у незалежні паралельні фасети ("фасета", "фасетка" - скошена бічна грань чого-небудь), всередині яких вибирають конкретні значення ознак. Всередині фасетів ознаки можуть мати ієрархічну структуру. Потім за методом комбінацій значень ознак, що беруться з різних фасет, формують угрупування, які відповідають даній задачі (див. схему5). Таким чином, фасетний метод класифікації можна розглядати як деяку комбінацію ієрархічного та багатоаспектного методів. Цей метод класифікації використовують для складної логічної обробки інформації.

Після завершення класифікації здійснюють кодування - створення та присвоєння коду класифікаційному угрупуванню й (або) об'єкта класифікації. Умовне позначення об'єктів класифікації з допомогою знака чи сукупності знаків називають кодом. Кожен код характеризується його структурою. Структура коду – це порядок розміщення знаків у кодовому позначенні.

Під системою кодування розуміють сукупність правил, які визначають систему знаків та порядок їх використання в інформаційних технологіях.

Існують чотири системи кодування: порядкова, серійно-порядковий, десяткова (позиційна) та комбінована

Порядкова система характеризує стійку номенклатуру об’єктів. Являє собою числа натурального ряду. При появі нових об’єктів може бути порушена. Порядкова система є найпростішою системою кодування. Наприклад, код категорії працюючих має вигляд: 1 — робітник, 2 - спеціаліст, 3 — службовець, 4 — учень, 5 — молодший обслуговуючий персонал (дивись таблицю 2.1).

Серійно-порядкова система кодування характеризується використанням у якості кодових позначень чисел натурального ряду із закріпленням окремих діапазонів (серій) цих чисел за об'єктами класифікації з однаковими ознаками. Цей метод слід використовувати для об'єктів, які мають не більше двох порядкових ознак.

Позіційна (десяткова) система кодування - система, де в кодовому позначенні послі­довно вказуються залежні ознаки класифікації. Цей метод часто викорис­товується при ієрархічному методі класифікації.

Селекторна (комбінована) ситемакодування - це метод, у якому при кодовому позначенні об'єкта класифікації або класифікаційного угрупування вказуються незалежні ознаки класифікації.

 

44. Характеристика плану рахунків та робота з ним в програмі 1С:Підприємство

 

Відомо, що одним із основних методологічних понять бухгал­терського обліку є план рахунків. Планом счетов /Планом раху­нків в ІС «1С: Підприємство» вважається сукупність синтетичних рахунків, призначених для групування інформації про фінансово-господарську діяльність об'єкта. Інформація, нагромаджена на таких рахунках, дає змогу мати уявлення про стан засобів на під­приємстві у вартісному вимірі (синтетичний облік).

Синтетичний облік в компоненті Бухгалтерський облік для України можна здійснювати за кількома планами рахунків. При цьому кожний план рахунків може містити довільну ієрархію субрахунків і зберігати бухгалтерські підсумки.

Зміст плану рахунків і його властивості визначаються методоло­гією ведення бухгалтерського і податкового обліку, яка реалізована в певній конфігурації. Типова конфігурація включає один план ра­хунків, сформований згідно з планом рахунків, затвердженим Міні­стерством фінансів України (наказом №291 від 30.11.1999 р.), для використання підприємствами та організаціями України в бухгал­терському обліку виробничо-господарської діяльності.

Настроювання плану рахунків для певного користувача може здійснюватися тільки на етапі конфігурування, оскільки докумен­ти, а також спеціалізовані та регламентні звіти, що формуються в системі, настроєні на властивості конкретних бухгалтерських ра­хунків. Тому їх зміна потребує істотних коригувань алгоритмів формування як документів, так і бухгалтерських звітів. Але такі зміни, як введення нових рахунків і додавання субрахунків до вже існуючих рахунків, може здійснювати користувач без викли­ку Конфігуратора.

План рахунків має набір властивостей, які впливають на тех­нологію створення інформаційної бази системи і алгоритми фор­мування регламентованих та спеціалізованих звітів. Наприклад, до властивостей плану рахунків типової конфігурації належать:

- склад субрахунків;

- ознаки активних, пасивних, активно-пасивних рахунків;
- ознаки забалансових рахунків;

- ознаки аналітичного обліку;

- ознаки обліку у кількісному вимірі;

- ознаки валютного обліку.

Кожний рахунок плану має піктограму у вигляді лі­тери «Т», жовтий колір якої є ознакою організації обліку за да­ним рахунком у розрізі субрахунків. Позначення ж піктограми червоною галочкою означає, що властивості даного рахунка чи субрахунка коригуються виключно на етапі конфігурування (в типовій конфігурації всі рахунки і субрахунки помічено таким чином)

 

36. Структура робочої системи "1С:Підприємство"

 

ІС «ІС: Підприємство» має компонентну структуру. Одні опе­рації, виконувані системою в процесі автоматизованого розв'язу­вання задач, є типовими, тобто присутні у будь-якому варіанті системи. Це передусім механізми підтримки довідників і докуме­нтів. Інші операції (наприклад, ведення списку бухгалтерських рахунків) реалізуються в компонентах системи: «Бухгалтерський облік для України»; «Оперативний облік»; «Розрахунок».

Кожна компонента має свій механізм оброблення інформації, що розширює можливості системи в цілому. В свою чергу, кож­ний механізми оброблення інформації має чітку спрямованість, яка визначає вибір складу необхідних компонент для створення конкретної конфігурації.

 

37. Типові та коректні проведення

1С:Бухгалтерия має спеціальний механізм Коректні проведення, призначений для контролювання правильності заповнення операцій з погляду методології ведення бухгалтерського обліку. Можливо, це ще один архаїзм, що залишився в програмі від попередніх версій. Проте у разі застосування операції або налаштування для потреб кількох типових операцій стеження за коректністю проведень може бути дуже корисним. Та використовувати цей механізм треба дуже обережно, щоб не вплинути на можливість проведення документів, наявних у типовій конфігурації.

Список коректних проведень можна викликати для редагування командою Коректні проведення з пункту Операції головного меню. Вікно для редагування має характерний для 1C вигляд: рядок заголовку, панель інструментів, таблична частина з колонками Дебет, Кредит, Коментарі.

Механізм Коректні проведення можна використовувати за бажанням. Він дає користувачу змогу самостійно визначити список допустимих (коректних) проведень і надалі застосовувати його для контролювання операцій, які вводять. Заповнювати список коректних проведень (своєрідне налаштування правил обліку) повинна особа, відповідальна за методологію ведення обліку на підприємстві, а проведення можуть уводити й Інші співробітники, дії яких перевірятиме програма.

Механізм Коректні проведення містить список коректних проведень, уведених користувачем. Цей список можна переглядати і коректувати; він також має режими перевіряння проведень під час уведення операції в журнал операції і журнал проведень, а саме: перевірку на наявність проведення в списку коректних. Якщо проведення у списку нема, то його вважають некоректним і операція не виконується. У конфігурації окремим категоріям користувачів можна заборонити введення операцій без використання контролю проведень. У цьому випадку механізм Коректні проведення забезпечуватиме захист від запису в систему операцій, що не відповідають прийнятій методології обліку.

Програма 1С:Підприємство автоматично перевіряє правильність введення проводок.

Для того, щоб перевіряння коректності проведень запрацювало, заповнити список коректних проведень не достатньо. Потрібно увімкнути перевіряння під час уведення oneрацій за допомогою команди Параметри з пункту Сервіс головного меню або відповідної кнопки панелі інструментів програми. В діалоговому вікні, що відкриється на закладці Операція треба задати прапорець Перевірятипроведення під час записування операцій (клацнути мишкою на білій клітинці навпроти відповідного надпису, після чого там з'явиться галочка). Аж після задання прапорця програма 1С:Бухгалтерияперевірятиме коректність проведень, які вводять на підставі введеного списку коректних проведень.

 

40. Функціонально-орієнтовані інформаційні системи

 

Сьогодні ринок бухгалтерських програм пропонує користувачам різноманітні пропозиції для автоматизованого ведення бухгалтерського обліку, яки в тій чи іншій мірі відповідають сучасним концепціям їх побудови:

спеціалізовані і універсальні;

які складаються з декількох окремих модулів і які дозволяють обробляти всю бухгалтерську інформацію в одному середовищі;

які працюють з розділеними за напрямами обліку базами даних і які дозволяють вести облік в єдиній базі даних;

які дозволяються аналізувати стан фінансових справ на підприємства в реальному масштабі часу і які дозволяють одержувати підсумки тільки після закриття звітного періоду;

розраховані на роботу в комп’ютерній мережі і тільки персональну роботу;

масові і одиничні;

надійні і ненадійні;

що адаптуються, і ті, що не адаптуються.

І всі вони мають право на існування.

Підприємствам України для ведення бухгалтерського обліку і складання звітності свої програмні продукти пропонують:

1. "1С:бухгалтерия". Постачальник: Компания 1C.

2. "Abacus-Prof". Постачальник: Восток-Сервис.

3. "VirGo-2/5M" «». Постачальник: ТОВ «СНЕІП ЛТД».

4. "FinExpert". Постачальник: Компания IDM Ltd Co.

5. "Gross Bee". Постачальник: "Gross Bee".

6. "Lady Fin". Постачальник: "Земляничные поляны Лтд".

7. "Парус". Постачальник: Корпорация Парус.

8. "X-DOOR". Постачальник: SoftTaxi.

9. "Акцент". Постачальник: ТОВ "Импакт".

10. "D+". Постачальник: ТОВ "Дебет Плюс-Центр".

11. "Бэст". Постачальник: ТОВ "Интеллект-Сервис".

 

Порівняльна характеристика параметрів деяких комплексних інформаційних систем наведена у додатку 4.

Як бачимо, на сучасному етапі український ринок комп’ютерних програм пропонує багато програмних продуктів для обліку, які хоча й відрізняються виконанням, способами настройки, інтерфейсом, але побудовані за однією моделлю. Суть цієї моделі – уніфікація даних та їх подання в системі подвійного запису, ускладнена і доповнена спеціальними функціями, які необхідні для відображення специфіки операцій з різних ділянок обліку. Однак, в окремих програмних продуктах обробка та накопичення первинної документації спочатку здійснюється шляхом простої реєстрації, а потім виконується формування бухгалтерських проводок, що є недоцільним, оскільки подвійний запис – універсальний механізм, за допомогою якого можна адекватно відображати факти господарського життя підприємства. Бухгалтерія є основним постачальником та споживачем інформації на підприємстві, тому всі дані повинні зберігатись в єдиному уніфікованому реєстрі, побудованому на принципі подвійного запису.

Крім цього, всі існуючі чи знову виникаючі на ринку автоматизовані інформаційні системи володіють наступними недоліками: вони побудовані як системи для заповнення, збереження даних і виводу звітної інформації. В їх основі лежить функціональний підхід до управління підприємством, ключовою ціллю якого є організація ефективної колективної роботи співробітників всередині окремих цілей із єдиного дерева цілей підприємства. При цьому загально-корпоративні цілі не завжди є пріоритетними в роботі окремих співробітників та цілих відділів.

В сучасній теорії управління на зміну функціональному підходу до управління підприємством давно прийшов та отримав беззаперечне визнання процесний підхід, який орієнтований, перш за все, на кінцевий результат, оцінюваний споживачем.

Можна сказати, що існуючі у сьогоденні інформаційні системи обліку функціонально-орієнтовані, тобто процесний підхід в них не врахований.

У технології взаємодії користувачів з функціонально-орієнтованою ІС інформаційний простір розбито на дільниці, до кожної із яких мають доступ конкретні користувачі, поєднані між собою за функціональною ознакою. Загально-корпоративна база даних складається також з розрізнених “інформаційних дільниць” (окремі об’єкти ІС) і в результаті жоден з користувачів ІС не має прямого доступу до Єдиної Корпоративної Бази. Безперешкодна взаємодія між окремими функціональними “дільницями” дуже часто практично неможлива і це робить процес взаємодії учасників не ефективним. І ще один суттєвий недолік – у таких системах відсутні опис і, тим більше, оптимізація бізнес-процесів, характерних для ринкової економіки.

 

42. Характеристика інформації та основні її атрибути

 

Атрибути (реквізити) — це елементарні частини даних, які розподіляються на ознаки й основи. Реквізити-основи відображають кількісний бік предметів і явищ, реквізити-ознаки — їх якісний бік. Над реквізитами-ознаками здійснюються логічні опе-
рації (впорядкування, пошук, групування тощо), а над реквізитами-основами — арифметичні операції.

Атрибути мають такі характеристики: назву, позначення, іден­тифікатор, тип, формат, довжину, точність, множину значень.

Назва атрибута є природною, тобто відповідає його сенсу (табл. 2.1).

Позначення в формулах — як правило, це один символ кирилиці або латинського алфавіту. Прийнято позначати атрибути-основи великими літерами, атрибути-ознаки — маленькими. Позначення використовуються при розробці математичного опису алгоритму (формалізованого опису показників).

Ідентифікатор — це внутрішнє ім’я атрибута при створенні бази даних (ім’я поля бази даних).

Тип — атрибути бувають кількісні (планові, фактичні, розрахункові, нормативні та ін.) та якісні (групувальні, довідкові).

Формат — це тип поля в базі даних (текстове, числове, грошове, логічне, дата/час, примітка тощо). Можливість використання того або іншого формату атрибута залежить від використання конкретної системи керування базою даних, тобто від того, які типи полів вона підтримує.

Довжина — максимальна кількість знаків, яку може займати значення атрибута.

Точність — ця характеристика притаманна для кількісних атрибутів. Точність дорівнює кількості знаків після десяткової крапки.

Атрибут (реквізит) — інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Атрибути поділяються на два види: атрибути-основи (реквізити-величини) та атрибути-ознаки. Реквізит-основа розкриває абсолютне або відносне значення, реквізит-ознака відбиває якісні властивості сутності і характеризує обставини, за яких відбувався той чи інший господарський процес.

Економічна інформація (ЕІ) — сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах. Вона кіль-
кісно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об’єкта через систему натуральних і вартісних показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах, органах управління.

 

39. Функції прогнозування та аналізу роботи підприємств

 

Економічне прогнозування базується на дослідженні закономірностей економічних процесів розширеного відтворення.

Одним з найважливіших етапів складання прогнозу є підготовка для уряду пропозицій з розробки конкретних заходів державного регулювання та впливу на економіку. Держава може застосовувати пільгові податки, відсотки по кредиту, порядок нарахування амортизації тощо. Вона також може вводити та використовувати й інші дійові важелі: бюджетні інвестиції, субсидії, дотації. За необхідності можуть вводитись певні державні обмеження, які стосуються матеріальних, грошових чи інших потоків, а саме: квоти, мито, контрактні чи державні замовлення та інше.

Основними функціями економічного прогнозування є:

o науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій;

o дослідження об'єктивного розвитку економіки і соціально-економічних явиш у конкретних умовах у певний період; оцінка об'єкта прогнозування;

o виявлення альтернатив розвитку економіки і соціального розвитку;

o нагромадження наукового матеріалу для обгрунтованого вибору певних рішень.

Науковий аналіз економічних, соціальних і науково-технічних процесів і тенденцій здійснюється по трьох стадіях: ретроспекція, діагноз, проекція.

 

41. Характеристика довідників Контрагенти та Співробітники в програмі 1С:Підприємство

 

Співробітники

Інформація про співробітників, які працюють в організації, міститься в довіднику Сотрудники/Співробітники. Цей довідник використовують для аналітичного обліку на рахунках 37.2 Расчеты с подотчетными лицами/Розрахунки з підзвітними особами, 37.7.3 Расчеты с рабочими и служащими по другим операциям/Розрахунки з робітниками і службовцями за інші операції і 66 Расчеты по оплате труда/ Розрахунки з оплати праці. Крім того, довідник застосовують для виписування первинних документів.

Діалогове вікно редагування реквізитів елемента довідника має декілька закладок. Закладка Обшиє/Загальні містить головні відомості про співробітника: табельний номер (код), прізвище, ім'я, по батькові, стать, посада. Якщо робота в організації є головним місцем роботи фізичної особи, то це позначають прапорцем Основной/Основний. Для співробіт­ників, які працюють з 1С:Бухгалтерия, потрібно в реквізиті Код пользователя/Код користувача задати їхні імена у тому ж вигляді, як їх написано в конфігураторі. На закладці Данные по з/п/Дані про з/п є реквізити, що містять дані, необхідні для нарахування заробітної платні і нарахування прибуткового податку: суму місячного окладу (або погодин­ного тарифу), розмір авансу, кількість дітей, пільги щодо прибуткового податку, а також рахунок і статтю витрат, на які списуватимуть нараховану цьому співробітнику заробітну платню. Реквізит Вид затрат/Вид за­трат потрібно заповнювати обов'язково. Паспортні дані (серія, номер, ким виданий, дата видачі, місце проживання) наведено на однойменній заклад­ці. Закладка Налоговые данные/Податкові дані містить індивідуальний податковий номер співробітника, назву й адресу податкової інспекції за місцем його проживання.

Контрагенти

У довіднику Контрагенти/Контрагенти міститься інформація про всіх постачальників, покупців та інших, тобто про всіх контрагентів під­приємства (юридичних і фізичних осіб, з якими підприємство спілкується). У програмі цей довідник використовують для виписування різноманітних документів та організації аналітичного обліку на рахунках 36, 37, 63 й ін. Трирівнева структура довідника дає змогу групувати контрагенти за пев­ними ознаками (наприклад, постачальники й одержувачі), що суттєво по­легшує роботу з ним.

 

46. Характеристика режимів роботи програми 1С:Підриємство 7.7: 1С:Підриємство та Монітор

 

"Монітор" | Призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і запам'ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером)

 

47. Характеристика та виконання функції ЕСЛИ в роботі бухгалтера

 

Повертає одне значення, якщо вказана умова при обчисленні дає значення ІСТИНА, та інше значення, якщо ЛОЖЬ.
Функція IF використовується при перевірці умов для значень і формул.
Синтаксис
Лог_вираз - будь-яке значення або вираз, які набувають значень TRUE або FALSE. Наприклад, A10 = 100 - логічне вираження; якщо значення у клітинці A10 дорівнює 100, це вираз набуває значення TRUE, а в іншому випадку - значення FALSE. Цей аргумент може використовуватися в будь-якому операторі порівняння.
Значення_якщо_істина - значення, яке повертається, якщо аргумент «лог_вираз» має значення ІСТИНА. Наприклад, якщо цей аргумент - рядок «У межах бюджету», а аргумент «лог_вираз» має значення ІСТИНА, то функція IF відобразить текст «У межах бюджету». Якщо аргумент «лог_вираз» має значення ІСТИНА, а аргумент «значення_якщо_істина» не заданий, повертається значення 0 (нуль). Щоб відобразити слово ІСТИНА, потрібно використати логічне значення TRUE для цього аргументу. Аргумент «значення_якщо_істина» може бути іншою формулою.
Значення_якщо_хибність - значення, яке повертається, якщо «лог_вираз» має значення FALSE. Наприклад, якщо цей аргумент - рядок «Перевищення бюджету», а аргумент «лог_вираз» має значення ЛОЖЬ, то функція IF відобразить текст «Перевищення бюджету». Якщо аргумент «лог_вираз» має значення ЛОЖЬ, а аргумент «значення_якщо_хибність» опущений (тобто після аргументу «значення_якщо_істина» відсутня крапка з комою), то повертається логічне значення FALSE. Якщо аргумент «лог_вираз» має значення ЛОЖЬ, а аргумент «значення_якщо_хибність» порожній (тобто після аргументу «значення_якщо_істина» стоїть крапка з комою, а за нею - закриває дужка), то повертається значення 0 (нуль). Аргумент «значення_якщо_хибність» може бути іншою формулою.

 

48. Характеристика та призначення електронних таблиць в обліковій роботі

 

Електронні таблиці – це спеціальні програми, призначені для роботи з даними в табличній формі:
. Для проведення розрахунків над даними
. Для побудови діаграм на основі табличних даних
. Для сортування і пошуку даних на основі певного критерію
. Для проведення аналізу даних і прорахунку сценаріїв типа «що, якщо?»,
. Для створення баз даних
. Для друку таблиць і їх графічного уявлення.

Перші ЕТ з'явилися в 1979 році.

Призначення.

ЕТ призначені для економістів, бухгалтерів, інженерів, науковців – всіх тих кому доводиться працювати з великими масивами числової інформації.

Microsoft EXCEL

На сьогоднішній день найпопулярнішою ЕТ є Microsoft EXCEL. Ця програма входить до складу Microsoft OFFICE. Назва EXCEL сталася від Executable Cells –
обчислювані клітинки. Хоча деякі стверджують, що від французького слова Excellent– прекрасно.

Формула – це арифметичне або логічне вираження, по якому проводяться розрахунки в таблиці. Формули складаються із посилань на клітинки, знаків операцій і функцій. Ms EXCEL має в своєму розпорядженні дуже великий набір вбудованих функцій. З їх допомогою можна
обчислювати суму або середнє арифметичне значень з деякого діапазону клітинок, обчислювати відсотки по вкладах і так далі.
Введення формул завжди починається із знаку рівності. Після введення формули в відповідному вічку з'являється результат обчислення, а саму формулу можна побачити в
рядку формул.

У формулах можна використовувати дужки для зміни ладу дій.

Автозаповнення.

Дуже зручним засобом, який використовується тільки в MS EXCEL, є автозаповнення суміжних клітинок.

 

49. Характеристика та принципи роботи системи 1С:Підприємство

 

Бухгалтерський облік, реалізований у конфігурації програми 1С:Підприємство 7.7 відповідає прийнятій в даний час методології бухгалтерського та податкового обліку в Україні та забезпечує надання інформації про підприємство зовнішнім користувачам-інвесторам, кредиторам, податковим структурам.

Конфігурація включає в себе:

- план рахунків;

- довідник валюти;

- набір довідників для формування первинних документів та ведення списків об'єктів аналітичного обліку;

- набір документів, які використовуються для ведення, зберігання та друку первинних документів, для автоматичного формування бухгалтерських проводок;

- набір констант, які застосовуються для налагодження загальних параметрів ведення обліку в конкретному підприємстві;

- список коректних проводок, які дозволяють відслідковувати правильність внесення бухгалтерських проводок та прискорити внесення кодів рахунків у документах та операціях;

- набір стандартних звітів, які дозволяють отримувати дані бухгалтерського обліку в різних розділах з різних рахунків, різних об'єктів аналітики;

- спеціалізовані звіти по конкретних розділах бухгалтерського обліку;

- набір регламентованих звітів (податкових, бухгалтерських) та механізм їх поновлення;

- спеціальні обробки документів та операцій, які виконують сервісні функції.

Конфігурація дозволяє автоматизувати наступні ділянки бухгалтерського обліку.

- Облік касових операцій

- Облік банківських операцій

- Облік продукції та виробничих запасів

- Облік основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів

- Облік МШП

- Облік розрахунків

- Облік розрахунків з оплати праці

- Формування звітності

 

50. Характеристика функцій визначення інвестицій

 

Більшість необоротних активів надходить на підприємство в результаті придбання їх за плату у інших організацій, тобто за рахунок капітальних інвестицій. Бухгалтерський облік витрат на придбання матеріальних і нематеріальних активів здійснюється в типовій

конфігурації на наступних субрахунках:

15 "Капітальні інвестиції"";

152 "Придбання (виготовлення) основних засобів";

153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів";

154 "Придбання (виготовлення) нематеріальних активів".

Факт придбання необоротних матеріальних і нематеріальних активів відображається в типовій конфігурації з допомогою документа "Прибуткова накладна".

Прийняття необоротних активів до бухгалтерського обліку (по дебету рахунка 10, 11, 12 відповідно) означає введення їх у експлуатацію і оформляється в типовій конфігурації з допомогою документа "Уведення в експлуатацію". При проведенні цього документа буде сформований необхідний набір проводок по прийняттю об'єктів на баланс організації, а також збільшенню балансової (первісної) вартості відповідних груп виробничих основних фондів (нематеріальних активів) по податковому обліку.