Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. наголошує на необхідності забезпечення переходу до нової гуманістично-інноваційної філософії освіти. Зазначається, що освіта ХХІ ст. – освіта для людини. ЇЇ мета – виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і уміння для творчого розв’язання проблем, тобто підвищення життєвих компетенцій учнів. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, пов’язана із загальною здатністю людини оперувати у певній ситуації набутими знаннями та практичним досвідом. і є показником успішності школярів. Одним з найважливіших чинників формування важливих компетенцій є вивчення історії в школі. “Без знання минулого неможливе точне поняття про сучасність ”,- справедливо наголошував виданий український історик і державний діяч М.Грушевський Нові підходи до вивчення історії ХХ століття повинні базуватися саме на особистісно орієнтованому навчанні, а всі педагогічні технології мають бути спрямовані на виховання соціально адаптованого, свідомого громадянина України, здатного творчо й виважено розв’язувати проблеми у процесі самореалізації особистості
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій.
.
Головна мета даної інновації полягає у створенні цілісної взаємодії учня та вчителя, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці.
Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження сучасних інформаційних технологій в освіті.
Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно, але раніше якість фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-урочної системи не дозволяли вчителю використати аудіовізуальні засоби більш ефективно і продуктивно.
При використанні аудіовізуальних та мультимедійних засобів вчитель повинен орієнтуватись на особистість учня, на можливість кожного учня окремо зрозуміти, осмислити і пояснити певну проблему, яка висувається вчителем за допомогою відеофільму, аудіозапису чи історичного документу. Це викликає певні труднощі, тому що не кожна дитина може це зробити. Тому досить ефективне в цьому плані застосування різних форм організації навчання, починаючи від колективної роботи, роботи в парах і групах до індивідуального навчання, це дає вчителю можливість диференціації проблеми за рівнем розвитку учнів. Інтерактивні технології створюють комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить перед вчителем наступні завдання:
- враховувати індивідуальні особливості кожного учня;
· навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;
· формувати комунікативні вміння учнів;
· формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: планування, аналіз, контроль, оцінку;
· стимулювати моральні переживання взаємного навчання.
Використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках різних типів – таких як комбінований, урок-лекція, урок-семінар і особливо на нестандартних уроках (інтегрований, рольова гра, урок-КВК, урок “Брейн-ринг”, “Що? Де? Коли?, “Щасливий випадок” та інші) і виховних заходах дають можливість вчителю найбільш повно врахувати особливості, інтереси, нахили, здібності
.
кожного учня. Безумовно в кожному нестандартному уроці є елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, його засвоєння, осмислення, узагальнення, застосування, але в незвичайних формах.
Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів (діапроектор, аудіомагнітофон, слайдопроектор) надає можливість вчителю зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань.
Необхідність формування дослідницьких вмінь учнів актуалізує проблему достовірності і фактичної основи відео-аудіо-фотоматеріалу, в тому числі подій революції 1917 року, Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни, подій середини ХХ ст. В художніх фільмах дуже часто можна побачити неточну реконструкцію побутових деталей, конкретних подій епохи і т.д. Крім того, тривалість кінострічок в часі і відсутність в них навчальної направленості дозволяє говорити про доцільність їх використання в учбовому процесі і для вирішення виховних завдань. Тому вчитель повинен перед застосуванням відеоматеріалу ретельно його підготувати. Оптимальний хронометраж відеоматеріалів на уроці тривалістю 40-45 хвилин повинен складати 15-20 хвилин. Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відео-матеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, відео-тест тощо. Для кожного конкретного уроку вчитель повинен ретельно відібрати той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку. Відібраний навчальний відеоматеріал обов’язково повинен бути поділений на невеликі фрагменти (кадри), які розташовані в логічній послідовності. Окрім нової навчальної інформації, кожен відеофрагмент має також і завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації (це може бути питання, завдання та ін.). Після виконання завдання учнями вчитель аналізує, як воно виконане. Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіоовізуальними засобами (чисельним демонструванням, прослуховуванням, застосуванням різноманітної техніки) губиться навчальний зміст уроку.
Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною, і кожен творчий вчитель повинен застосовувати цю технологію.
Пропоную наступну роботу з аудіовізуальними і мультимедійними засобами.
Документальні матеріали
Фільми мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. З всесвітньої історії фільми каналу “Діскавері” мають найбільш ефективну побудову, особливо фільми по стародавньому світу (6 клас). Такі серіали як “Загублені скарби стародавніх цивілізацій” вміщують короткі нариси по окремих країнах стародавнього світу -–Єгипту, Греції, Китаю, Індії, Межиріччю, Риму і т.д. Для учнів 6 класу в цих фільмах досить цікаво і змістовно розповідається про певні події, які відбувались в історії людства. Після таких фільмів учень більш яскраво уявляє собі про що буде говоритись на уроках в подальшому. В 6-х класах доцільно показувати такий фільм повністю перед вивченням певної теми, а потім в процесі навчання використовувати уривки з фільму на різних етапах уроку. Більшість документальних фільмів побудовані на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному випадку елементи інноваційної технології Ю.Троїцького (навчання без підручника). Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.
Документальні фільми з історії України мають ще більше недоліків, як технічних, так і змістовних. Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.
Художні фільми
Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати
його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію (“Вогнем і мечем”, “Жанна д’Арк” та інші). Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках (урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.)
Діафільми і слайди
В тих випадках, коли діафільм повністю і наглядно відображає програмний матеріал, він може бути основою уроку. Основним засобом активізації учня при роботі з діафільмами і слайдами є постановка питань і завдань, які потрібно зв’язати з конкретним образотворчим рядом діафільму. На жаль, на сучасному етані нових учбових діафільмів не випускається, а ті, що є (особливо матеріали 9-11 класів) вже застаріли як якісно, так і змістовно.
Аудіоматеріали
Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Так як я працюю в навчально-виховному комплексі з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв, то доцільно проводити інтегровані уроки – історії та історії мистецтв в спеціальному класі. Використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при вивченні тем з культури. Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Наприклад. музика Відродження, музика народів Сходу та ін. Аудіоматеріал не повинен заважати вчителю та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати учбовий процес.
Комп’ютерна мультимедія
Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми розробки й впровадження комп’ютерно-інформаційних, зокрема, мультимедійних технологій навчання.. Мультимедійні програми можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою проходить у діалогічній формі, сама комп’ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими. Мультимедійні матеріали можуть використовуватися перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми (зорова, слухова або зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння учнями знань), як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо.
На початку ХХІ ст. з’явилась велика кількість навчальних компакт-дисків з історії (“Стародавня Греція”, “Стародавній Єгипет”, “Римська імперія у війнах”, “Світ у війнах” та інші), які доцільно використовувати на уроках. Якщо учні в певній мірі володіють комп’ютером, то вчителю доцільно проводити інтегровані уроки в комп’ютерному класі. Наприклад, при вивченні теми “Стародавня Греція” учню надається можливість побачити схеми битв, побут, культуру, політичну структуру країни завдяки навчальному диску, на якому є ряд тестових завдань. Використовувати комп’ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів.
Робота з текстом
Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -– то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні під час її вивчення. Застосування аудіовізуальних засобів при цьому просто необхідне. Наприклад, вивчаючи тему “Столітня війна” (7 клас), учням пропонуються тексти з хрестоматії та уривки фільму “Жанна д’Арк”, які відповідають тексту. Учні, ознайомившись з текстом і відеоматеріалом, обговорюють їх, інтерпретують у власному розумінні, роблять певні висновки. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми.
Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так:
· урізноманітнення форм подання інформації;
· урізноманітнення навчальних завдань;
· забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;
· широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;
· широке застосування ігрових прийомів;
· активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;
· посилення мотивації навчання.
Потрібно відмітити, що найбільш ефективне формування дослідницьких вмінь учнів на уроці, передбачає крім дотримання загальних вимог щодо використання аудіовізуальних засобів в процесі навчання, дотримання додаткових вимог:
· по перше, уроки-пари з відповідної теми;
· по-друге, використання і сполучення завдань трьох типів: репродуктивного, продуктивно-пізнавального і проблемного.
· по-третє, врахування рівня підготовки школярів до сприйняття аудіо-відеоматеріалів при винесенні тих чи інших питань на обговорення.
Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами.
Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:
· робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;
· спостереження і аналіз історичних подій;
· формування гіпотези;
· використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів. Найбільш підготовлені учні можуть узагальнити матеріал і скласти доповіді, написати реферати.
У темі «Поняття про методи, прийоми і засоби навчання історії» було надано класифікацію інтерактивних методів навчання історії за характером взаємодії вчителя і учнів. Такими методами є: груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, в якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу). Ці методи є частиною інтерактивних технологій навчання і разом з цілями, відповідно структурованим змістом та засобами навчання складають інтерактивну модель. Робота в парах Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Крім того, вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.Серед них можна назвати такі:- Обговорити навчальний текст, завдання, історичний документ.- Взяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до історичної події, постаті, змісту документа.- Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.- Зробити підсумок уроку чи серії уроків по темі.- Розробити разом запитання до викладача.- Проаналізувати проблему, визначити способи її розв'язання, визначити та узагальнити зв'язки та тенденції історичного розвитку, ознаки поняття, підібрати історичні приклади, що конкретизують теорію, порівняти явища, події, процеси.- Протестувати один одного (перевірити засвоєння певного навчального історичного матеріалу).- Дати відповіді на запитання вчителя.- Порівняти записи, зроблені в класі та ін. Два-чотири ~ всі разом Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Можна об'єднати пари в четвірки і попросити обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Робота в малих групах Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли задача вимагає спільної, а не індивідуальної роботи. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і представлення групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп. «Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у складанні кінцевого тексту, узагальнюючої характеристики, переліку ознак, схемі, таблиці тощо. Наприклад, на уроці систематизації та узагальнення знань з теми «Країни Стародавнього Сходу» (6 клас) кожна з груп працює з навчальним матеріалом однієї з країн, узагальнюючи його за спільними для всіх критеріями: природні умови, господарство, характер влади, верстви населення, культура тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших. «Спільний проект». Має таку ж саму мету та об'єднує в групи, як і діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів.«Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Така технологія завжди використовується на лабораторних і практичних заняттях з історії. Обговорення проблеми в загальному колі Це технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими, її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань в навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Вчителі мають заохочувати всіх до рівної участі та дискусії. «Мікрофон» Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», який надає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
