Індивідуальне навчально-дослідне завдання. Методичні рекомендації для студентів щодо виконання завдань для індивідуальної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА

 

 

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

Методичні рекомендації для студентів щодо виконання завдань для індивідуальної роботи

 

Для 3 курсу історичного факультету

 

Укладач – канд. філос. наук, доцент ГОЛОВІНА Н.І.

Полтава – 2012

 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі — ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване на самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює кілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження із викладачем.

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

№ з/п	Тематика завдань	К-ть годин
1. 2. 3.	Робота в мережі Інтернет Робота з альбомами репродукцій, прослуховування музичних записів, читання художньої літератури культурних епох, які вивчаються Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання з однієї з наступних тем: Філософія культури: предмет і завдання. Особливості філософської методологіі у вивченні культури. Принципи сучасної філософії культури. Пробематика та предметна сфера історії культури (історичної культурології) як культурологічної дисципліни. Способи вивчення культури. Теоретичні засади систематизації історико-культурного матеріалу. Системні й порівняльні (компаративні) методи історико-культурних досліджень. Синергетичний підхід до вивчення історії світової культури. Синхронний та діахронний принципи в дослідженні форм культури: евристичний характер протиставлення. Соціокультурна парадигма. Наука й філософія культури. Мистецтво й філософія культури. Релігія й філософія культури. Становлення філософії культури в європейській філософії Нового часу. Осмислення історії культури у філософії культури й філософії історії Г. В-Ф. Гегеля. Проблема історії культури у філософії К. Маркса. Проблема культури в «філософії життя». Романтична філософія культури. Еволюційна теорія культури Основні тенденції філософії культури ХХ ст. Проблеми культури в «філософії життя». Трагедія культури в філософії життя О. Шпенглера. Метод «ідеальних типів» у філософії культури М. Вебера. Проблеми культури у філософії екзистенціалізму. Культурно-історична концепція К. Ясперса. Філософія культури Х.-Г. Гадамера. Філософія культури у Франції ХХ ст. Теорія локальних цивілізацій А Тойнбі. Інтеграційна теорія культури П. Сорокіна. Міжнаціональні орієнтації філософського осмислення культури ХХ ст.. Філософська культурологія психоаналізу. Проблема мови та картини світу в філософії культури ХХ ст. Філософія культури Й. Хейзінгі. Постмодерністська ситуація в культурі ХХ ст. Духовний, соціальний, технологічний виміри культури. Характеристика поняття "світова культура". Загальне і специфічне в історії світової культури. Культура соціально-історичних спільнот: етнос, нація і цивілізація. Характеристики й функціональні рамки етнічної культури. Нація і культура. Історичні типи культури та їх загальна порівняльна характеристика Смерть і загробне існування в культурі Стародавнього Сходу. Китайська церемонія Ідея гармонійного з'єднання людини з природою як спосіб художнього осмислення буття в китайському мистецтві. Характерні особливості культури Японії Наукове пізнання в індійській культурі Мистецтво в культурі Індії Антична трагедія Давньогрецький епос Вплив античної традиції на формування західних цінностей Германсько-варварський елемент у середньовічній культурі Бюргерська культура у Західноєвропейському середньовіччі Селянська (низова) культура у Західноєвропейському середньовіччі Характерні риси «візантивізму» й формування «візантійського стилю» в мистецтві. Пополан, кондот’ер, художник у культурі Відродження Реформація і секуляризація культури Буржуа і дворянин у західноєвропейській культурі Нового часу. Соціально-духовні основи культури класицизму Барокова людина й бароковий світогляд Типи світоглядних концепцій у культурі Просвітництва Романтична течія в європейській культурі Декаданс у західній культурі ХІХ століття Модерністська модель світу та естетичні принципи мистецтва Характерні особливості культури Чорної Африки Мистецтво та художні ремесла африканського культурного регіону Історична типологія культури Латинської Америки Формування американської нації та її культури Арабо-мусульманське мистецтво Російський культурний архетип Мистецтво в контексті масової культури. Основні риси і суспільні функції елітарної культури Образи тоталітарного мистецтва. “Соціалістичний реалізм”. Молодіжна субкультура другої половини ХХ ст. та її філософське обґрунтування. Феномен молодіжної субкультури та його соціокультурні наслідки. “Рок” як молодіжна субкультура. Основні принципи постмодерного світогляду