Т.12 п.4.Оцінка платоспроможності страхових компаній

Т.12 п.3.Інвестиційна політика страховика

Світовий досвід показує, що страховики є важливим джерелом інвестиційного капіталу. Інвестиційна політика страхової компанії повинна бути побудована на засадах ефективного вкладання коштів в об’єкти інвестування.

Вкладання коштів вільних резервів в об’єкти інвестицій повинно здійснюватися на принципах безпечності (свідчить про мінімальний інвестиційний ризик), прибутковості (іноді в кінці звітного періоду страховик компенсує збитки, пов’язані зі страховою діяльністю, за рахунок прибутку від інвестиційної діяльності), ліквідності (оперативної конвертації їх у готівкові платіжні кошти, за рахунок яких страховик дістає змогу виконати свої зобов’язання), диверсифікованості (розподіл інвестиційних коштів між категоріями активів інвестування).

При інвестуванні коштів слід враховувати їх розмір. Від самого початку діяльності страховика значну частку інвестицій становлять власні кошти, насамперед статутний фонд. У ході діяльності головним джерелом інвестицій стають страхові резерви.

Отже, страховик обирає власну інвестиційну політику, виходячи з видів страхування, терміну та розміру акумульованих коштів. Компанії, які здійснюють страхування життя, на відміну від страховиків, що проводять ризиковані види страхування, довше володіють коштами і можуть інвестувати їх у нерухомість, державні цінні папери та інші довгострокові активи. Для компаній, які здійснюють ризикові види страхування, слід робити акцент на більш ліквідних інвестиційних коштах.

Згідно із Законом України «Про страхування» страхові резерви мають бути представлені активами таких категорій:

· грошові кошти на розрахунковому рахунку;

· банківські вклади (депозити);

· нерухоме майно;

· цінні папери, що передбачають одержання доходу;

· цінні папери, що емітуються державою;

· права вимог до перестраховиків;

довгострокові інвестиційні кредити.

Директивами ЄС установлені розміри обсягів інвестицій страхових резервів, а саме: вкладення в нерухомість — не більш як 10 % загального обсягу резервів за кожним об’єктом; вкладення в акції, які котируються, та гарантовані кредити — не більш як 10 % розміру резервів за кожним із видів зазначених вкладів; інвестиції в незабезпечені кредити — не більш як 5 % за кожним їх видом; в акції, що не котируються, — не більш як 10 % у сукупності вкладень; у готівку — не більш як 3 % загальної суми резервів.

Т.12 п.4.Оцінка платоспроможності страхових компаній.

Платоспроможність страховика означає можливість, здатність страхових компаній виконати страхові зобов’язання та ін. зобов’язання за рахунок наявних ліквідних коштів.

Зобов’язання страховика складаються з двох груп:

· зовнішні зобов’язання, тобто зобов’язання перед страхувальниками, фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом і т. ін.;

· внутрішні зобов’язання — це зобов’язання перед засновниками, представництвами та філіями, співробітниками.

За обсягом перевагу мають зовнішні зобов’язання, які можна поділити на страхові та інші. Обсяг зовнішніх зобов’язань є основним показником для визначення платоспроможності.

У Європейському союзі у зв’язку зі специфікою проведення кожного виду страхування та різним розподілом ризику запас платоспроможності визначається окремо за ризиковими видами страхування і зі страхування життя.

У ризикових видах страхування оцінка платоспроможності полягає в зіставленні фактичної платоспроможності з розрахунковою нормативною.

Забезпечення платоспроможності страховиків України контролюється згідно із Законом України «Про страхування», яким передбачено:

· наявність сплаченого статутного фонду та наявність гарантійного фонду страховика;

· створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

· перевищення фактичного запасу платоспроможності над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Директивами ЄС передбачено визначати фактичний запас платоспроможності як різницю між активами (крім нематеріальних) і зобов’язаннями. У разі, якщо фактичний запас платоспроможності перевищує розрахунковий нормативний, страхова компанія вважається платоспроможною.

ФЗП = ∑А - ∑НА - ∑З (А – активи, НА – немат. Активи, З - зобовязання)

Для нелайфових с-овиків НЗП визнач.:

1) НЗП = ∑СП * 0,18

2) НЗП = ∑СВ * 0,26, де СП – Страх. Премії, СВ – Страх. Виплати.

Приймається до розрахунку більша із цих величин.

Для лайкових с-овиків НЗП розрах. Шляхом множ. Математичного резерву на коефіцієнт 0,05.