Перекладні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті

 

№ з/п	Вид НХР	Коефіцієнт
	Анілін	0,01
	Вініл хлористий	0,01
	Водень фтористий	0,31
	Водень ціаністий	0,97
	Дивініл	0,01
	Диметиламін	0,24
	Етиленхлорангідрид	0,12
	Етилмеркаптан	0,22
	Етилхлорангідрид	0,12
	Метиламін	0,24
	Метил хлористий	0,06
	Нітрил акрилової кислоти	0,79
	Нітробензол	0,01
	Окисел етилену	0,06
	Окисли азоту	0,28
	Олеум	0,08
	Стирол	0,02
	Тетраетилсвинець	0,08
	Фурфурол	0,01
	Фосген	1,14

 

Таблиця 21

Час випарювання (термін дії джерела забруднення) для деяких НХР, годин

№ з/п	Найменування НХР	V, м/с	Характер розливу
“вільно”	“у піддон”
Н=0,05 м	Н=1 м	Н=3 м
температура повітря, 0С
-20				-20				-20
1.	хлор		1,50 1,12 0,90 0,75 0,65 0,40	23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0	83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9
2.	аміак		1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34	21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45	76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1
3.	сірчистий ангідрид		3,00	1,50 1,12 0,90 0,75 0,64 0,38	47,8	23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0	167,0	83,6 62,8 50,0 41,8 35,7 20,9
	2,24	36,9	126,0
	1,80	28,6	100,0
	1,50	23,9	83,6
	1,30	20,4	71,4
	0,75	12,0	41,8
4.	сірководень		1,15 0,86 0,70 0,60 0,50 0,30	18,4 13,8 11,0 9,20 7,85 4,60	64,3 48,3 38,5 32,2 27,5 16,1
5.	сірковуглець		15,0	7,52	3,00	1,43			48,1	22,9				80,2
	11,3	5,65	2,26	1,08		90,5	36,2	17,3				60,3
	9,00	4,50	1,80	0,86		72,0	28,8	13,7				48,1
	7,52	3,76	1,50	0,72		60,1	24,1	11,5			84,2	40,1
	6,42	3,21	1,28	0,61		51,4	20,6	9,80			72,0	34,3
	3,80	1,90	0,75	0,40	60,2	30,1	12,1	5,75			24,1	20,1
6.	соляна кислота		28,5	9,50	2,85	1,80			45,7	28,6				99,8
	21,5	7,15	2,15	1,35			34,3	21,5				75,1
	17,1	5,70	1,70	1,10		91,1	27,4	17,1			95,7	59,8
	14,3	4,75	1,45	0,90		76,1	22,8	14,3			79,9	50,0
	12,2	4,10	1,25	0,80		65,0	19,5	12,2			68,3	42,7
	7,10	2,40	0,70	0,45		38,1	11,4	7,15			40,0	25,0

 

Продовження таблиці 21

№ з/п	Найменування НХР	V, м/с	Характер розливу
“вільно”	“у піддон”
Н=0,05 м	Н=1 м	Н=3 м
температура повітря, 0С
-20				-20				-20
7.	хлорпікрин				42,5	14,3					біля 1 року
			31,2	10,8
		82,8	24,9	8,60
		69,1	20,8	7,15
		59,1	17,7	6,15				97,9
		34,6	10,4	3,60				57,2
8.	формальдегід		1,20 0,90 0,72 0,60 0,51 0,30	19,2 14,5 11,5 9,60 8,20 4,80	67,2 50,5 40,2 33,6 28,7 16,8

 

 

Таблиця 22

Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць

і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)

№ з/п	Найменування об`єкта, що класифікується	Критерії класифікації	Одиниця виміру	Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки
Ступінь хімічної небезпеки
I	II	III	IV
1.	Хімічно небезпечний об`єкт	Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті	тис. чол.	більше 3,0	більше 0,3 до 3,0	більше 0,1 до 0,3	менше 0,1
2.	Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця	Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах	%	більше 50	більше 30 до 50	більше 10 до 30	менше 10

 

 

Варіанти умов

для розв’язання задач розрахункової роботи

 

№ з/п	Назва НХР	Кількість НХР, т	Висота обвалування, м	Температура повітря, Со	Швидкість вітру, м/с	Напрямок вітру	СВСП	Ландшафт
	хлор			-20		західний	інверсія	міський
	аміак					північно-західний	ізотермія	сільський
	соляна кислота		-	-20		північно-західний	інверсія	лісний
	хлор					західний	конвекція	сільський
	аміак			-20		західний	ізотермія	лісний
	формальдегід		-	+40		північно-західний	інверсія	міський
	Хлор каній			+20		західний	конвекція	лісний
	аміак			+20		західний	інверсія	сільський
	соляна кислота кононенко			+20		північно-західний	конвекція	міський
	хлор					західний	ізотермія	сільський
	аміак					північно-західний	інверсія	лісний
	Хлорпікрин платоненко			+20		західний	ізотермія	Міський
	сірковуглець		-	+40		західний	інверсія	сільський
	Аміак ткачук			-20		північно-західний	ізотермія	лісний
	соляна кислота					західний	конвекція	міський
	хлор			+20		західний	конвекція	лісний
	аміак					західний	інверсія	сільський
	сірковуглець			+40		північно-західний	конвекція	міський
	хлорпікрин					західний	інверсія	сільський
	соляна кислота					північно-західний	ізотермія	міський

 

Додаток 1

до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті

 

Під час виникнення аварії з небезпечними хімічними речовинами на ХНО робітники, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовуються НХР, сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну ВОХР або особу, яка виконує зазначені обов`язки (далі – черговий диспетчер) ХНО, по прямому телефону, установленому безпосередньо на робочому місці. На робочому місці робітника повинна бути схема виклику чергових аварійних змін. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов`язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій.

Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, міський (районний) відділ внутрішніх справ, а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

Сповіщення на ХНО організовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. № 192 “Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв`язку у надзвичайних ситуаціях”.

Порядок дій оперативних чергових визначається інструкціями та планами реагування на надзвичайні ситуації.

Для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місці чергового диспетчера ХНО мають бути розроблені такі документи та технічні засоби:

інструкція черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР (розробляється керівником ХНО з урахуванням особливостей об`єкта і затверджується начальником спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, на території якого знаходиться ХНО;

табло чергового диспетчера ХНО (малюнок 1);

текст звернення до персоналу об`єкта та осіб, яких сповіщає черговий диспетчер;

засоби індивідуального захисту.

На території хімічно небезпечного об`єкта має бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, які зберігають НХР в ємкостях з одиничним максимальним об`ємом більше 30 тонн, повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямку і швидкості вітру.

Для звернення уваги персоналу ХНО та населення навколо об`єкта в разі виникнення аварії з ХНР на території ХНО встановлюється сирена, яку в цьому разі вмикає черговий диспетчер ХНО.

Порядок виявлення (індикації) НХР та визначення меж зон хімічного забруднення здійснюється згідно з планом локалізації та ліквідації аварій, який розробляється відповідно до Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III “Про об`єкти підвищеної небезпеки”.

З метою прискорення оцінки обстановки, яка складається у разі виникнення аварії з НХР, на ХНО розробляється табло чергового диспетчера ХНО.