Вищий навчальний державний заклад. Ужгородський національний університет

Ужгородський національний університет

Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування

 

 

Геологія загальна та історична

(шифр і назва навчальної дисципліни)

 

ПРОГРАМА

НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки напряму підготовки	бакалавра а (назва освітньо-кваліфікаційного рівня) 6.040104 – Географія я (шифр і назва напряму підготовки)
для спеціальності (тей)	я (шифр і назва спеціальності (тей))
спеціалізації	_________________________________________________ (назва спеціалізації)
шифр за ОПП	_ ГСВО України підготовки бакалавра _

 

 

Ужгород – 2013

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: ДВНЗ “Ужгородський національний університет”,

географічний факультет.

 

Робоча програма Геологія загальна та історична освітньо-професійної програми ГСВО____ напряму – 6.040104 – Географія

(шифр, назва)

нормативної частини освітньо-професійної програми спеціальності –
7.040101 – Географія

(шифр, назва)

 

Розробник програми: Микита Михайло Михайлович

доцент, кандидат географічних наук

 

Робочу програму обговорено та затверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування з напряму підготовки – 6.040104 – Географія

(шифр, назва)

Протокол від. “__ 27 __”____ серпня _____2013 року, № _ 8 _

 

Завідувач кафедрою

фізичної географії та раціонального

природокористування ____________ /Поп С.С./

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

Ó Микита М.М., 2013

Ó __________, 20__

 

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “_ Геологія загальна та історична ” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки напряму бакалавра

(назва ОКР)

(спеціальності) “____ географія ___”.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є вчення про внутрішню будову землі; ендогенні процеси та їх вплив на планетарні форми рельєфу; вивчення екзогенних процесів та їх участь у формуванні вигляду земної поверхні; дослідження історичних та палеогеографічних умов формування планети Земля

Міждисциплінарні зв’язки: науки фундаментальні (фізика, хімія математика); природничі (мінералогія, гідрологія, ґрунтознавство, фізична географія, землезнавство); прикладні географічні (конструктивна географія, інженерна геологія та геоморфологія, гідрогеологія).

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
Змістовий модуль 1.	Геологія як наука. Геологічна діяльність екзогенних процесів.
Змістовий модуль 2.	Льодовикові та еолові процеси. Ендогенні процеси та історія розвитку планети.

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “ Геологія загальна та історична ” є вивчення внутрішньої будови Землі, ендогенних й екзогенних процесів, основних структурних елементів земної кори та закономірностей їх розвитку.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “ Геологія загальна та історична ” є: оволодіти теоретичними знаннями з наступним закріпленням їх на лабораторних роботах та застосування при польових дослідженнях; опанування студентами знань про мінерали, гірські породи і їхній генезис; знання про закономірності геологічних процесів, та типи відкладів; розгляд усіх геологічних процесів зовнішньої та внутрішньої динаміки, а також сучасних свідчень про геологічну будови Землі, та процеси, що її змінюють, у тому числі і техногенного плану; ознайомитися із методикою польових обстежень, технікою виконання аналітичних досліджень, використання результатів досліджень для об’єктивної оцінки стану навколишнього середовища.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати і вміти:

- володіти теоретичним матеріалом в обсязі всього курсу „ Геологія загальна та історична ”, що передбачений навчальною програмою дисципліни;

- вміти визначати мінерали та гірські породи, що вивчалися протягом року на лабораторних заняттях

- вміти орієнтуватися в геологічних картах, будувати найпростіші розрізи;

- працювати з гірничим компасом.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться _ 120 _ години/__4__ кредитів ECTS.

 

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Геологія як наука. Геологічна діяльність екзогенних процесів.

Тема 1. Геологія як наука. Структура та основні етапи розвитку науки. Поняття про геологічні процеси. Розвиток геології в Україні. Вивітрювання гірських порід і його значення. Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Органічне вивітрювання.

Тема 2. Елювій, делювій, умови їх формування та особливості. Поняття елювій, схема будови елювіальної товщі. Понятя делювій, схема утворення делювію.

Тема 3. Види води в гірських породах. Поняття про зони аерації і насичення. Вода у вигляді пари. Зв’язана вода. Гравітаційна та капілярна вода. Вода у твердому стані. Схематична будова зони аерації і насичення.

Тема 4. Поняття про підземні води, ґрунтові та міжпластові води. Поняття ґрунтові води, особливості та режим ґрунтових вод. Схема залягання ґрунтових вод. Поняття міжпластові води, їх особливості. Схема залягання міжпластових вод.

Тема 5. Артезіанські та тріщино-карстові води. Типи та класифікація джерел. Поняття артезіанські води, їх особливості. Схематична будова артезіанського басейну. Поняття тріщино-карстові води, їх особливості. Схеми утворення різних видів тріщино-карстових вод. Поняття низхідні джерела, їх типи та схеми залягання. Поняття висхідні джерела, їх типи та схеми залягання.

Тема 6. Карст, умови його розвитку та значення. Умови розвитку карсту. Характеристика карстових форм. Карстові райони України. Значення вивчення карсту.

Тема 7. Геологічна робота річок. Поділ геологічної роботи річок. Схематична будова річкової долини. Схематична будова алювіальної паски. Типи і будова річкових терас.

 

Змістовий модуль 2. Льодовикові та еолові процеси. Ендогенні процеси та історія розвитку планети.

Тема 8. Геологічна робота льодовиків. Умови живлення і руху льодовиків. Типи зледеніння. Льодовикова денудація. Льодовикова акумуляція. Льодовикові та водно-льодовикові відклади.

Тема 9. Геологічні процеси в перигляціальній зоні. Мерзлотні процеси. Нагромадження лесу. Термокарст та термоабразія. Полігональне розтріскування

Тема 10. Геологічна робота вітру. Денудаційна робота вітру. Транспорт та акумуляція матеріалу. Еолові відклади, леси. Особливості будови лесово-ґрунтових серій плестоцену.

Підходи до господарського освоєння лесових товщ.

Тема 11. Геологічна робота моря. Морська абразія. Фактори седиментогенезу. Типи морських осадків. Морські фації.

Тема 12. Процеси внутрішньої динаміки Землі. Рухи земної кори. Особливості та внутрішня будова платформ. Особливості геосинклінальних систем. Етапи розвитку геосинклінальних систем.

Тема 13. Дислокації. Складчасті дислокації. Розривні дислокації. Типи морських осадків. Морські фації.

Тема 14. Основні структурні елементи земної кори і літосфери. Структури континентальної та океанічної кори. Структура перехідних зон між континентами і океанами. Основні геотектонічні гіпотези.

Тема 15. Основні етапи еволюції планети та органічного світу. Догеологічний етап. Гандвана і Лавразія. Мезозойський етап. Кайнозойський етап.

 

3. Рекомендована література

Базова

9. Куровець М., Гунька Н. Основи геології. Підручник для вузів. – Львів, 1997. – 694 с.

10. Якушова А.Ф., Хаин В.Е., Славін В.І. Общая геология. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. – 448 с.

11. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія. Київ: Либідь, 2003. 478 с.

12. Богуцький А.Б. та ін. Породоутворюючі мінерали і гірські породи (лабораторний практикум) Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1998 р. – 67 с.

13. Куровець М., Гунька Н. Основи геології.- Львів, 1997.

14. Пособие к лабораторным занятиям по курсу общей геологии.М,1983

15. Шевчук В.В., Іванік О.М., Крочак М.Д., Мєнасова А.Ш. Загальна геологія.

16. Практикум. – К.:ВПЦ „Київський університет”, 2005. – 136 с.

Допоміжна

25. Аплонов С.В. Геодинамика. Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 2001. - 352 с.

26. Атлас Геологія та корисні копалини України. – Київ. – Вид-во НАН України, 2001.

27. – 168с.

28. Барсуков В.Л. Сравнительная планетология и ранняя история Земли //Геохимия –

29. 1981 - №1 – С.1603-1615.

30. Белоусов В.В. Структурная геология. - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 244 с.

31. Бушинский Г.И., Теняков В.А. Выветривание – процессы, породы и руды // Литология и полезные ископаемые, 1977. - № 5. - С. 10-19.

32. Войткевич Г.В. Геологическая хронология Земли. - М.: Наука, 1984. - 128 с.

33. Гвоздецкий Н.А. Карст. - М.: Мысль, 1981. - 214 с.

34. Гидрогеология СССР. Том V. Украинская СССР. – М.: Изд-во “Недра”, 1971. – 614 с.

35. Ершов Э.Д. Общая геокриология. М.: Изд-во моск. ун-та, 2002. - 682 с.

36. Кеннет Дж.П. Морская геология. Т. 1, II. - М.: Мир, 1987. Т. 1-396 с., т. II – 383 с.

37. Киссин И.Г. Вода под землей. - М.: Наука, 1976. - 223 с.

38. Кови К. Орбита Земли и ледниковые эпохи // В мире науки. 1984. № 4. - С. 26-35.

39. Левин Б.В. Цунами и моретрясение в океане // Природа. - 1996. - № 5. - С. 48-61.

40. Лисицын А.П. Литология литосферных плит // Геология и геофизика. 2001. Т. 42. С. 522-559.

41. Лукієнко О.І. Структурна геологія з основами структурно-парагенетичного аналізу. – К.:ВПЦ”Київський університет, 2002. – 366 с.

42. Митропольський О.Ю., Іванік О.М. Основи морської геології. – К:ВПЦ “Київський університет, 2004. – 219 с.

43. Михайлов В.Н. Гидрология устьев рек. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1998. - 175 с.

44. Огняник М.С. Мінеральні води України. – Київ. – Вид-во “Київський Університет”, 2000. – 215 с.

45. Раст Х. Вулканы и вулканизм. - М.: Мир, 1982. - 344 с.

46. Сорохтин О.Г., Ушаков С.А. Глобальная эволюция Земли. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 446 с.

47. Хаин В.Е. Основные проблемы современной геологии (геология на пороге XXI века). М.: Наука, 1994, 188 с.

48. Шевчук В.В., Михайлов В.А. Загальна геотектоніка з основами геодинаміки: Підручник. – К.:ВПЦ ”Київський університет”, 2005. – 328 с.

 

 

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання

 

Навчальна дисципліна „ Геологія загальна та історична ” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Контроль успішності навчальної діяльності студента поєднує контрольні заходи й самостійну роботу. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення лабораторних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Результати поточного контролю заносяться до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності.

До форм поточного контролю належить оцінювання:

- рівня знань під час лабораторних занять (на семестр 6 робіт по 2,5 бала) – 40 балів;

- модульні завдання (на семестр 2 модулі) – 30+20 балів;

- якості виконання самостійної роботи – 10 балів.

Підсумковий контроль: іспит – 20 балів.

5. Засоби діагностики успішності навчання

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни