Згідно із міжнародного стандарту ISO/IES: "Стандартизація – діяльність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань".
Предмет стандартизації – технічне законодавство та нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.
Суб'єкти стандартизації. Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:
* центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; рада стандартизації; технічні комітети стандартизації; інші суб'єкти, що займаються стандартизацією, поданням центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі – Держбуд України) організувати, розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та визнавати такими, що втратили чинність, національні стандарти у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів.
Повноваження та функції суб'єктів стандартизації встановлюють законодавством, положеннями та статутними документами цих суб'єктів.
Об'єкти стандартизації це – продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.
* Найважливіші об'єкти стандартизації такі:
♦ організаційно–методичні та загально технічні об'єкти, зокрема:
> організація провадження робіт зі стандартизації;
> термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;
> класифікація та кодування інформації;
> методи випробовування (аналізування), системи та методи забезпечування якості, контролювання якості та керування якістю;
> метрологічне забезпечення (захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);
> системи фізичних величин та одиниць вимірювання; стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;
> системи технічної та іншої документації загального застосовування;
> умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні геометричні системи (допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;
> інформаційні технології, зокрема, програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної визначеності;
♦ продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності, продукція для державних закупівель та широкого вжитку;
♦ системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;
♦ вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища;
♦ будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функційного забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролю у будівництві;
♦ потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.
Стандарт може стосуватися об'єкта в цілому або лише окремих його частин чи певних аспектів.
Державні стандарти розробляють на об'єкти міжгалузевого застосування, які необхідні для єдності і взаємозв'язку в різних галузях науки і техніки, виробництва, відпочинку, охорони довкілля, сировини: організація проведення робіт з стандартизації; термінологічні системи різних галузей знань та діяльності; класифікація та керування техніко–економічної та соціальної інформації; системи і методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань; вимоги техніки безпеки, гігієни праці, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до використання природних ресурсів, оборона країни тощо; об'єкти державних соціально–економічних та державних науково–технічних програм. Об'єктами галузевої стандартизації можуть бути прилади, вироби, окремі види продукції, тобто вироби обмеженого використання. Існують також стандарти окремих підприємств, наприклад, нормативні документи у галузі організації і управління виробництвом та якості продукції.
Основні принципи стандартизації. Основними принципами стандартизації є:
> врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;
> гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і національними стандартами інших країн; забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;
> участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач); взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних документів для сертифікації і продукції;
> відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;
> відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, несуперечність та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;
> застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.
Мета та основні завдання стандартизації знаходяться у логічному взаємозв'язку з рівнем розвитку країни та спрямовані на вирішення питань міжнародного співробітництва, внутрішнього розвитку країни та розвитку самої системи стандартизації Мета стандартизації:
♦ установити положення, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своїй визначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони навколишнього природного середовища;
♦ створити умови для раціонального застосування всіх видів національних ресурсів;
♦ сприяти усуненню технічних бар'єрів у торгівлі підвищити конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій.
Стандартизація спрямована забезпечити вирішування таких основних завдань:
♦ забезпечувати продукцію, процеси та послуги стосовно життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин, довкілля;
♦ захищати та зберігати майно і продукцію, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;
♦ досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;
♦ реалізувати права споживачів;
♦ досягати відповідності об'єктів стандартизації своїй визначеності;
♦ забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;
♦ досягати збіжності та відтворності результатів контролю;
♦ установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;
♦ ощаджувати всі види ресурсів, поліпшувати техніко–економічні показники виробництва;
♦ упроваджувати новітні технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;
♦ забезпечувати господарські об'єкти, складні технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
♦ розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;
♦ усувати технічні бар'єри у торгівлі.
