Стаття 4. Об'єкти стандартизації та технічного регулювання

Об'єктами стандартизації та/або технічного регулювання є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування, системи управління якістю і системи екологічного управління.

(Закон, ВР України, від 01.12.2005, № 3164-IV "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності")

Господарський Кодекс:

• Ч.2 ст.15: Застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для:

- суб'єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах;

- учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;

- виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

В договорі між К. та ТзОВ «Сяйво» міститься посилання на національний стандарт України, тому його застосування для сторін стає обов’язковим. Якщо надано товар нижчої якості, то відповідно до Господарського Кодексу: · Ч.5 ст.268: У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми - НЕВІДОМО,ЧИ БІЛЬШ НИЗЬКОЇ СОРТУ. · АЛЕ (ч. 7 ст.268): Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів – НЕВІДОМО,ЧИ БІЛЬШ НИЗЬКОГО СОРТУ. НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ЗА ПРЕДМЕТОМ? Отже, К. мав право відмовитись від поставленої продукції і її оплати.

 

Декрет КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію»: 2. Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать: вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників; вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила; метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань; положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції; поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації, способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.· Ч.3 ст.5: 3. Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів. Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:- це передбачено чинними актами законодавства; - ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукці ї (але не посиланя!!!) - виготівником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам. Задача 35

В серпні поточного року громадянин Т. придбав в універмазі за

зниженою ціною телевізор випуску семирічної давності, який не був у використанні і

не мав встановленого терміну придатності.

На початку наступного року під час чергового включення телевізор вибухнув,

внаслідок чого було пошкоджено особисте майно Т. на суму 20 тис. грн. З ініціативи

потерпілого було проведено технічну експертизу телевізора, яка встановила

наявність конструктивних недоліків товару.

Т. звернувся до виробника телевізора з вимогою відшкодувати заподіяну йому

шкоду.

Виробник дав відповідь заявнику в якій відмовив йому у відшкодуванні.

Дайте правовий аналіз ситуації. ЗУ «Про захист прав споживачів»: 22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; · Ч.1 ст.4: Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:3) безпеку продукції; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.· Ч.5 ст.6: Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років. (ТЕЛЕВІЗОРУ – 7Р, 10-7=3Р. ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК НЕ СПЛИВ) · П.25 ст.1: строк служби - календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.

· 5. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

· · Ст.16: Шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону. 2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Цивільний Кодекс: · Ст. 1209:3. Підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом.