Правила продажу товарів у розстрочку

Продаж товарів у розстрочку і сплата внесків проводиться за цінами, що діють на день продажу. Наступна зміна цін на товари, аналогічні проданим в розстрочку, не тягне за собою перерахунку.

Передача покупцеві товару, що продається у розстрочку, здійснюється при оплаті не менше 25 % їхньої вартості, а товарів за ціною понад 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — не менш як 50 %.

Решта вартості товарів сплачується покупцем у строк від 6 до 12 місяців, а товарів за ціною понад 50 неоподатковуваних мінімумів доходів — у строк до 2 років. Під час купівлі у розстрочку транспортних засобів вітчизняного виробництва сума кредиту може бути погашена у строк до 5 років.

Разом з тим сума кредиту, що надається, не повинна перевищувати 3-місячної заробітну плату (стипендії, пенсії, заробітку) в разі розстрочення платежу на 6 місяців; 6-місячну — в разі розстрочення на 12 місяців — і 12-місячну -на 2 роки.

У разі, коли вартість товару перевищує граничну суму кредиту, різниця між вартістю товару та сумою кредиту повинна бути сплачена покупцем при отриманні товару.

На покриття витрат, пов'язаних з організацією продажу товарів у кредит, суб'єкт господарювання справляє проценти від суми наданого кредиту. Ставки процентів визначаються згідно з Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» і в разі змін ставок за банківські кредити не перераховуються. Відсотки за кредит розраховуються за кожний місяць із застосуванням 1/12 річного розміру відсотків від фактичного кредиту, яким покупець користувався в місяці, за який сплачується черговий внесок.

Під час укладення договору покупець подає паспорт і довідку для придбання товарів у розстрочку з місця роботи (навчання). Довідки видаються адміністрацією підприємства лише тим особам, які пропрацювали не менше 3 місяців. Працівникам може видаватися лише одна довідка. Наступна довідка може бути видана лише після повного розрахунку за товари, продані за раніше одержаною довідкою.

Договір купівлі-продажу товарів у розстрочку складається у 3 примірниках, один з яких залишається в магазині, другий — видається на руки покупцеві, третій — надсилається підприємству, що видало довідку, для здійснення розрахунків. Розрахунки проводяться один раз у місяць відрахуванням із заробітної плати (стипендії) суми чергового платежу в строки і в розмірах, передбачених договором.

Якщо погашення кредиту йде способом внесення грошей у касу підприємства (студенти, пенсіонери, учні), то договір складається в 2 примірниках.

Покупці транспортних засобів вносять черговий платіж у сумі, визначеній згідно з договором купівлі-продажу товару на виплат, та помноженій на коефіцієнт зміни курсу національної грошової одиниці, який визначається як відношення офіційного курсу цієї одиниці на момент чергового платежу до її офіційного курсу на момент укладення договору.

За несвоєчасне внесення покупцем чергових платежів за придбані товари в кредит стягується пеня.

У разі звільнення працівника, який не оплатив вартість товару, проданого в кредит, адміністрація зобов'язана утримати з нього всю заборгованість, що залишилася, за товар.

Якщо за звільненим працівником залишається заборгованість, підприємство зобов'язане в 5-денний строк надіслати суб'єкту господарювання 3-й примірник договору.

У разі прострочення сплати покупцем трьох чергових платежів вся сума заборгованості та відповідна пеня стягуються у примусовому порядку незалежно від настання строку чергових платежів. Стягаються ці суми через отримання виконавчого напису нотаріальної контори або за рішенням суду.

При продажу товарів у розстрочку у звіт про роздрібний товарообіг включається повна вартість товару і, відповідно, сплачуються всі податки з повної вартості проданих на виплат товарів. Це до певної міри стримує зацікавленість торговельних підприємств у збільшенні продажу товарів у розстрочку.

 

РОЗДРІБНІ АУКЦІОНИ

Суть і види аукціонів

Аукціон — особлива форма продажу товарів, при якій продавець для отримання найвищої ціни за товар використовує пряму конкуренцію багатьох покупців під час публічного торгу в заздалегідь установлений час і визначеному місці.

Розрізняють примусові і добровільні аукціони. Примусові аукціони проводять судові органи або органи влади, щоб стягти борги, а також митниці, залізниці, банки і ломбарди під час продажу конфіскованих і неоплачених товарів, а також закладеного і не викупленого майна. Добровільні аукціони організовують для найвигіднішого продажу товарів (антикваріат, дорогі ювелірні вироби, вироби з особливо цінних сортів хутра, картини відомих художників, високохудожні авторські роботи національних народних промислів та Будинків моделей).

Основними учасниками аукціону є: власник товару (продавець), організатор аукціону, покупці.

Організатором торгів виступають продавець або підприємства (фірми), які спеціалізуються на цьому виді діяльності, а також фірми, в статутах яких передбачено право на їх проведення (біржі, діючі виставки, торговельні підприємства і організації), але не є їх основним видом діяльності), що діють на підставі договору з продавцем.

У разі проведення торгів спеціалізованою організацією витрати, пов'язані з проведенням торгів, включаючи залучення незалежних оцінювачів, фахівців із проведення рекламної кампанії, експертів і т.д., здійснюються відповідно до умов, визначених договором продавця з організатором.

 

Етапи проведення аукціону

Під час проведення аукціону виділяють чотири етапи: підготовчий, ознайомлення з товаром, аукціонний торг, розрахунок за придбані товари.

На підготовчому етапі створюється аукціонний комітет, до якого входять голова (директор) аукціону, ліцитатор, робоча група (у складі комерсанта, бухгалтера, касира і юриста), технічний секретар, помічники. У разі реалізації товарів декоративно-прикладного мистецтва, антикваріату в склад комітету включаються висококваліфіковані експерти-мистецтвознавці. Під час проведення примусового аукціону до складу комітету входять також представники місцевих держадміністрацій і фінансових органів.

Аукціонний комітет за погодженням з продавцем установлює стартову аукціонну ціну на товари, крок аукціону і складає протокол приймання товарів на аукціон. На кожний товар, допущений до аукціону, складається інформаційний листок згідно з протоколом приймання товарів на аукціон, в якому подається розгорнута характеристика товару.

Організатор аукціону (аукціоніст) підбирає місце, установлює точний час майбутнього торгу та обумовлює механізм ведення торгу. Організатори аукціону виготовляють типографським способом квитки з позначенням на лицевому боці номера квитка та його ціни, а на зворотному — умови проведення аукціону. Порядковий номер квитка означає номер його власника, під яким він бере участь у аукціоні.

Повідомлення про проведення торгів має бути опубліковане організатором не менше ніж за ЗО днів до дати проведення торгів.

На деяких відомих аукціонах учасники подають письмові заяви про участь в аукціоні, вносять заставу в розмірі 10 % стартової ціни товару й отримують відповідний документ. Аукціон розпочинається за наявності не менше ніж трьох покупців.

Етап ознайомлення з товарами відбувається за кілька днів до початку суто торгу і має на меті якнайповніше ознайомлення потенційних покупців з аукціонною колекцією, відібраними зразками по кожному лоту способом інформування потенційних учасників аукціону за допомогою рекламних заходів, підготовки і розповсюдження спеціального каталогу аукціону.

Не пізніше як за два тижні до дня проведення аукціону вироби з інформаційними листками повинні виставлятися для ознайомлення з ними потенційних покупців.

Аукціонний торг — це публічна (відкрита і загальнодоступна) послідовна реалізація товарних лотів тому з покупців, хто першим запропонував найвищу ціну. При цьому є три типи ведення аукціону: англійський; голландський і американський, або затемнений (рис. 19.2).

Так звані англійські аукціони проводиться в такому порядку:

> Аукціон веде в присутності організатора найманий ним ліцитатор. Аукціон починається з оголошення ліцитатором найменування, основних характеристик і початкової ціни предмета торгів і кроку аукціону.

Крок аукціону встановлюється організатором (не менше 5 % від стартової ціни) і залишається сталим протягом торгів. Учасникам аукціону видаються пронумеровані квитки, що їх вони піднімають після оголошення ліцитатором чергової ціни в разі, якщо готові купити предмет торгів за цією ціною.

Кожну наступну ціну ліцитатор призначає збільшенням поточної ціни на крок аукціону. Після оголошення чергової ціни ліцитатор називає номер квитка учасника аукціону, який першим підняв квиток. Потім ліцитатор повідомляє наступну ціну згідно з кроком аукціону.

При відсутності учасників аукціону, готових купити предмет торгів за названою ліцитатором ціною, останній повторює цю ціну три рази.

> Аукціон завершується, якщо після трикратного оголошення чергової ціни жоден з учасників аукціону не підняв квиток. Переможцем аукціону визнається учасник, номер квитка якого був названий аукціоністом останнім.

Технологія проведення так званих голландських аукціонів аналогічна проведенню англійських аукціонів, однак вони розпочинаються з оголошення спочатку явно завищеної стартової ціни, що поступово знижується до тієї, за якою один з учасників торгу не висловить згоду купити товар.

При проведенні так званих американських аукціонів переможцем визнається особа, що запропонувала найвищу ціну за предмет торгів, яка зазначається у запечатаних конвертах. Визначення переможця відбувається на відкритому засіданні аукціонної комісії. Перед розкриттям конвертів комісія перевіряє цілісність конвертів, що фіксується в протоколі про результати торгів. Ціна повинна бути зазначена числом і прописом. У разі якщо числом і прописом зазначені різні ціни, комісія бере до уваги ціну, зазначену прописом. Пропозиції, що містять ціну нижче стартової, не розглядаються.

При розкритті конвертів і оголошенні пропозицій з дозволу комісії можуть бути присутніми всі учасники торгів, а також представники засобів масової інформації.

Усі три типи аукціону можуть проводитися гласним і негласним способами.

За негласного (німого) торгу згода на підняття ціни на встановлений розмір надбавки подається покупцями аукціоністові заздалегідь умовленими знаками. Тобто ліцитатор, оголошуючи нову ціну, не називає покупця, що дозволяє зберегти в таємниці ім'я покупця.

При проведенні закордонних аукціонів використовуються автоматизовані способи. Зміни ціни на підвищення чи зниження фіксуються покупцями натисканням кнопок на пульті, що відображають ціну на циферблаті. Лот купує той, хто перший натисне кнопку, яка зупиняє стрілку циферблата. Така технологія проведення аукціонів знижує трудомісткість і час проведення торгів.

Результати аукціону оформляються в найкоротші терміни після його завершення у вигляді аукціонної угоди. Покупець отримує від бухгалтера аукціону товарний чек у двох примірниках, оплачує його і стає власником товару. На підставі оплаченого товарного чека бухгалтер реєструє продаж товару в аукціонній відомості для наступного перерозподілу отриманого виторгу, тобто різниці між стартовою й продажною цінами. Порядок розподілу виторгу між організатором аукціону і власником товару передбачається в підписаній ними аукціонній угоді.

ПРОДАЖ ТОВАРІВ ПОШТОЮ

Види торгівлі поштою

Перспективною особливою формою продажу непродовольчих товарів є продаж товарів поштою. Ця форма торгівлі сприяє скороченню витрат по доведенню товарів до покупців, оскільки куплений товар надходить йому безпосередньо від виробників, минаючи оптових посередників, а в ціну товару, як правило, входить вартість його транспортування (вартість посилки) та послуг, що надаються поштовими відділеннями. Основною ж негативною рисою продажу товарів поштою є тривалий час доставки товару.

Розрізняють торгівлю поштою з попереднім отриманням каталогу покупцем чи замовлення товару в самому поштовому відділені.

При продажу товарів з попереднім отриманням каталогу покупцем фірми роздруковують каталоги та рекламні проспекти, які разом з поштою приходять всім користувачам пошти. У цих каталогах надається інформація про товар та ціну на нього і за бажання, споживач може замовити його поштою. Так можна купити насіння рідкісних рослин, парфумерно-косметичні засоби, журнали та газети різних закордонних видавництв, товари, які є рідкісними для вітчизняного ринку України. Даний метод продажу товарів не завжди вигідний фірмам-продавцям, оскільки вони несуть значні затрати на виготовлення буклетів і замовлень, які розповсюджуються населенню, і послуги розсилання їх поштою, що суттєво впливає на ціну товару.

При продажу із замовленням товару в самому поштовому відділені кожна фірма-продавець випускає каталоги, проспекти, буклети та інформаційні довідники, де вказуються асортимент товарів та ціни на них і які зберігаються у відділеннях зв'язку. При цьому дуже суттєво зменшуються витрати на випуск рекламної продукції