Зона зберігання і підготовки товарів до продажу

Приміщення (зони) для зберігання товарів розміщуються між зоною приймання і торговельним залом з урахуванням спеціалізації у зберіганні окремих груп товарів, розмірів товарних запасів і режимів зберігання. Ці приміщення доцільно розміщувати на одному рівні, безпосередньо за торговельною секцією чи відділом, що створює зручності для подавання товарів у торговельний зал.

Площа комор і приміщень для підготовки товарів до продажу розраховується по товарних групах на кожні 10 м2 площі торговельного залу, відведеної для їх реалізації: м'ясо — 0,9 м2, риба -2,4 м2, гастрономія — 2,8 м2, хліб — 4,7 м2, бакалія — 6,1 м2, готовий одяг — 4,8 м2, тканини, взуття — 3,7 м2, меблі — 7,8 м2 тощо.

У загальній коморі допускається зберігання різних груп продовольчих товарів за винятком хліба та овочів і фруктів або різних груп непродовольчих товарів за винятком целулоїдних товарів, парфумерних аерозолів та горючих рідин.

У магазинах, розміщених у сільській місцевості, з площею торговельного залу до 100 м2 допускається зберігання в загальній коморі продуктів незалежно від їх епідеміологічних характеристик.

Охолоджувальні камери для зберігання швидкопсувних товарів улаштовуються в єдиному блоці. Ці камери відокремлюються від інших приміщень капітальними стінами з тепло- і гідроізоляційним покриттям.

Підготовка товарів до продажу має здійснюватися, як правило, на площі відповідних комор. Однак у продовольчих магазинах виділяють приміщення для розпакування, сортування, фасування, нарізання, очищення товарів, оснащуючи їх відповідним обладнанням. Ця група приміщень повинна мати хороший зв'язок як із зоною приймання і зберігання товарів, так і з торговельним залом.

Допоміжні приміщення

Підсобні приміщення, за винятком приміщень для роботи з тарою, розміщуються в боковій, найвіддаленіші від торговельного залу частині будівлі магазину, оскільки в торговельно-технологічному процесі вони прямої участі не беруть. Склад і розміри цих приміщень визначаються відомчими будівельними нормами.

Комори для тари влаштовують поблизу розвантажувальної платформи, що дозволяє завантажувати вивільнену тару з мінімальними затратами праці. Якщо в магазині організовується приймання від населення скляної тари, то комора повинна мати окремий вхід для здавачів посуду.

Адміністративно-побутові приміщення магазину мають бути ізольовані від приміщень для зберігання товарів і торговельного залу і мати окремий вхід. Якщо магазин розташований в окремо побудованій будівлі, то для зменшення площі забудови доцільно адміністративно-побутові приміщення розміщувати на верхніх поверхах.

Розміщення технічних приміщень визначається їх функціональним призначенням і необхідністю додержання вимог пожежного нагляду і техніки безпеки.

Дизайн і імідж магазину

Кожному магазину має бути притаманний свій власний, індивідуальний імідж (образ). Формуванню у покупців приємного іміджу магазину сприяють вдале архітектурне вирішення фасаду будівлі, незвичне, раціональне внутрішнє планування, привабливий інтер'єр та загальна доброзичлива атмосфера магазину.

Дизайн магазину

Під дизайном магазину (від англ. design — задум, проект, креслення, рисунок) слід розуміти його художнє вирішення, яке забезпечує формування естетичних і функціональних властивостей даного об'єкта. Дизайн магазину повинен забезпечити високий рівень естетичного вигляду всіх елементів будівлі магазину. Сучасні тенденції в дизайні торговельних підприємств ґрунтуються на забезпеченні єдності зовнішнього вигляду та інтер'єру магазину. Однак основне завдання дизайну полягає в загостренні уваги покупців на товарах, якими торгує магазин. Тому в торговельному підприємстві має бути створений своєрідний єдиний комплекс «товари + зовнішній вигляд + інтер'єр».