Організаційна структура організацій і підприємств роздрібної торгівлі відбиває взаємозв'язок їх внутрішніх функціональних підрозділів і модифікується залежно від загальної стратегії даного суб'єкта, яка, своєю чергою, визначається типорозміром, спеціалізацією, технологічними параметрами і продуктивним потенціалом роздрібного торговця.
Залежно від стратегічної мети, місії роздрібного торговця, місця та ролі на споживчому ринку його внутрішня організаційна структура з огляду на характерні елементи схожості може бути надскладною, відносно насиченою або спрощеною аж до елементарної.
Безумовно, найскладнішою є структурна побудова великих розгалужених міжрегіональних (інтернаціональних) роздрібних торговельних компаній, фірм, мереж тощо (рис. 11.2). Вони будуються за територіально-функціональним принципом, поєднуючи в єдину структуру головний управлінсько-організаційний (центральний офіс, штаб-квартиру), регіональні центри І мережу суб'єкті» роздрібного продажу (універмагів, крамниць, одиниць тощо). Безпосередня робота об'єднаних під спільною торговою маркою, але розосереджених територіальне і магазинів організується головним центром— в стратегічному та регіональними центрами — в оперативному аспектах.
Складність і на перший погляд надмірна централізованість подібних торговельних організацій пояснюється не тільки територіальною віддаленістю мережі їх крамниць, але й масштабністю торговельно-комерційних процесів, що в них відбуваються. Вдале поєднання централізованого і територіального керування дозволяє залучати в обіг додаткові місцеві товарні ресурси, враховувати регіональні особливості попиту населення тощо.
Основним структурним елементом великої торговельної компанії (фірми) є головний центр (рис. 11.3). Найвищим органом цієї організації залежно від організаційно-правової форми є рада директорів або збори учасників, до компетенції яких належить розроблення кардинальних напрямів дальшого розвитку. Безпосередньо їм підпорядковується найвища посадова особа організації — президент або генеральний директор.
Для забезпечення окремих напрямів комерційно-господарської діяльності великої роздрібної торговельної компанії створюються такі підрозділи (відділи, групи): комерційний, маркетинговий, економічний, фінансовий, розвитку мережі, кадрів, технічний та ін.
Комерційний підрозділ торговельної компанії очолює комерційний директор. До складу цього підрозділу входять закупівельний, товарні відділи, внутрішній розподільний центр. Закупівельний відділ проводить роботу з організації гуртових закупівель товарів від постачальників для забезпечення потреб усіх магазинів компанії. Для цього він використовує дані товарних, а також інших відділів про потребу і рух товарів у розрізі окремих груп (підгруп) товарів, належних до асортименту компанії. Розподільний центр головного центру компанії відає організацією товаропостачання в масштабах усієї торговельної організації, доставкою закуплених товарів до кожного локального магазину.
Маркетинговий підрозділ складається з відділів вивчення кон'юнктури та реклами. Вони займаються постійним аналізом і прогнозуванням конкурентної ситуації у даному сегменті ринку, а також проводять рекламні заходи для стимулювання збуту.
Економічний підрозділ компанії формують аналітичний та плановий відділи. Якщо аналітичний відділ займається збором і аналізом первинної інформації стосовно до конкретних цільових ринків включно з даними про частку на них дано: торговельної компанії, то плановий спільно з маркетинговим, закупівельним, іншими підрозділами розробляє плани розвитку підприємства як у цілому, так і окремих його підрозділів на перспективу.
До складу фінансового підрозділу входять відділи розрахунків і кредитів. Розрахунковий відділ відстежує правильність і своєчасність здійснення розрахунків з постачальниками відповідно до умов укладених договорів та проведених поставок. Кредитний відділ обґрунтовує необхідність звернення за кредитом, організовує отримання його на найбільш вигідних умовах та стежить за своєчасністю повернення.
Підрозділ розвитку мережі — це особлива структурна вертикаль торговельної компанії, що об'єднує відділ мережі головного центру, регіональні центри і керівників пунктів продажу. Він розробляє політику функціонування й розвитку власної торговельної мережі компанії— від архітектурно-планувального вирішення, дизайну і оформлення до забезпечення єдиного стандарту обслуговування.
Кадровий підрозділ проводить добір, розстановку, переміщення, навчання кадрів та вирішення соціальних проблем персоналу.
До компетенції технічного підрозділу торговельної компанії входить забезпечення загальних, технічних умов для нормальної роботи магазинів. З цією метою в його складі організовуються будівельно-ремонтний, технічний, загальний та інші відділи.
Організаційна побудова регіональних центрів торговельної компанії практично повторює структуру головного центру за широтою функціональних напрямів, проте є вужчою за кількістю структурних елементів. Скажімо, функції відділів, а подекуди й цілих підрозділів у регіональних центрах компанії виконують окремі групи (сектори) зведених відділів або персональні менеджери-виконавці за напрямами.
Кількість найманих працівників комерційних, економічних та інших спеціальностей у кожному структурному підрозділі компанії визначається колом та обсягом основних та допоміжних функціональних обов'язків.
Порівно зі структурою центрів торговельної компанії спільні ознаки побудови є і в організаційній структурі універмагів (рис. 11.4). При цьому спостерігається її певне спрощення до експедиційно-розподільного центру, закупівельного, маркетингово-рекламного, планового, кадрового, господарського відділів, бухгалтерії. Ці елементи структури проводять оперативне керування сформованими за товарною ознакою відділами і секціями в торговельному залі.
Відділ закупівель універмагу складається з товарних секцій (одягу, взуття, культтоварів тощо). Товарознавці окремих секцій установлюють зв'язки з постачальниками, укладають договори і контролюють хід поставок товарів у розрізі асортименту.
Сучасний універмаг (гіпермаркет) неможливо уявити без експедиційно-розподільного центру, що включає інформаційну систему, експедицію і низку підсобних приміщень. Комп'ютерна інформаційна система з'єднує всі елементи структури універмагу, а часто і під'єднана до терміналів основних постачальників, що дозволяє не тільки оперативно відстежувати рух товарних запасів, але й мобільно формувати замовлення на поповнення товарних ресурсів. Отримані експедицією товари від контрагентів найчастіше негайно скеровуються в торговий зал, однак, можуть тимчасово розміщуватися у підсобних приміщеннях для кількісного та якісного приймання або з метою проведення передреалізаційної підготовки (підсортування).
Найпростішою організаційною побудовою відрізняються рядові, невеликі за розмірами магазини (рис. 11.5).
Власник магазину — юридична або фізична особа — призначає виконавчого директора, а також формує виконавчий апарат магазину: бухгалтерію, заступників директора з комерційної роботи і з обслуговування (торгівлі). Виконавчий апарат самостійно забезпечує і взаємодію з постачальниками, і роботу в торговельному залі, добираючи штат товарознавців, експедиторів, продавців, вантажників, прибиральників, робітників і спеціалістів інших професій.
Особливою організаційною побудовою характеризується галузь роздрібної торгівлі системи споживчої кооперації (рис. 11.6). У сьогоднішніх умовах вона залишилася, на відміну від зниклих під час трансформаційних процесів в економіці державної і відомчих торговельних систем, ієрархічною організаційною структурою. Роздрібна торгівля споживчої кооперації в основному сконцентрована в низових кооперативних ланках — у районних спілках і товариствах. Веденням роздрібної торгівлі у сільських районах безпосередньо займаються коопунівермаг, галузеві роздрібні торговельні об'єднання (РТО) і госпрозрахункові роздрібні торговельні підприємства (ГРТП). При цьому РТО і ГРТП за організаційною сутністю є кооперативними організаціями, підзвітними вищим кооперативним організаціям — спілкам або товариствам. Віднесення роздрібних торговельних об'єднань і підприємств пояснюється тим, що вони організовують роботу сільської мережі: продовольчих, непродовольчих, спеціалізованих магазинів, магазинів з продажу товарів повсякденного попиту і дрібнороздрібних одиниць.
Організаційна структура роздрібних торговців не є типовою, сталою, вона може бути відмінною в роздрібних торговельних підприємствах абсолютно однакового типорозміру і залежить від багатьох організаційних, технологічних, комерційних та інших факторів.
