Поняття логістичної системи, її мета, основні завдання та функції

Система — це сукупність функціонально впорядкованих підсис­тем та елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, утворюють певну закономірну цілісність, єдність, і визначають її при­значення і спрямованість на досягнення заданої мети (Апопій та ін., 2005). Логістична система має ряд властивостей, що забезпечують створення необхідної основи для її функціонування:

• множинність і багатоваріантність підсистем та елементів, що
в межах системи спроможні виконувати функції, підпорядковані
загальній меті;

• інтегративність якостей, тобто наявність у системи властивос­
тей, яких не мають окремі елементи;

• цілісність і єдність організації завдяки об'єднанню та взаємо­
дії внутрішніх елементів, різнорідних, але сумісних у системі;

• наявність як прямих, так і зворотних стійких та цілеспрямова­
них зв'язків;

• упорядкованість та структурованість внутрішніх зв'язків;

• адаптивність;

• синергізм та емерджентність, тобто спроможність породжува­
ти системний ефект від оптимальної координації діяльності всіх
елементів та підсистем;

• конгруентність, що проявляється у сорозмірності (відповідно­
сті) елементів системи між собою та цілями системи;

• еволюційний розвиток, який поєднує циклічні та хаотичні фо­
рми розвитку;

• розвиненість зв'язків із зовнішнім середовищем.

Специфічними ознаками логістичної системи є: наявність пото­кового процесу (матеріального, інформаційного, фінансового та ін.) при розподілі та матеріально-технічному постачанні; здійснення синергічного ефекту, що проявляється у загальному прискоренні матеріального потоку, яке викликає підвищення реакції на бажання клієнтів, зменшення сукупних витрат за рахунок усунення конфлік­тів часткових витрат, підвищення рівня логістичного сервісу, що

викликає збільшення додаткової вартості (корисності) для клієнта і формування додаткових конкурентних переваг.

Акцентуючи дещо більшу увагу на окремих властивостях системи, окремі вчені формують різні підходи до визначення логістичної систе­ми. Так, логістична система — цільова інтеграція логістичних елеме­нтів у межах певної економічної системи з метою оптимізації процесів трансформації матеріального потоку (Економічна, 2001). Логістична система — адаптивна система із зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші функції та операції, складається, переважно, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем (Крикавський, 2004). Логістична система — організаційно-управлінський механізм координації, який дає змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженос­ті у діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлін­ні матеріальним потоком (Кальченко, 2004).

Як логістичну систему можна розглядати промислове та торго­вельне підприємства, підприємства послуг, об'єднання підпри­ємств, а також інфраструктуру міста, регіону, економіки окремої країни чи групи країн. Функціональні складові елементи (підсисте­ми) логістичної системи зображено на рис. 3.1.

Логістична система складається, як правило, з кількох підсис­тем, включаючи функціональні та ті, що її забезпечують (інформа­ційна, правова, кадрова та ін.); включає матеріальні засоби, що за­безпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запа­си та засоби управління всіма ланками згаданого ланцюга; виконує ті чи інші логістичні функції та операції.

Формування логістичних систем викликало появу ряду термінів: логістичні витрати, логістичні операції, логістичні функції, логіс­тичні процеси, логістичні потоки.

Логістичні витрати — витрати на виконання логістичних опе­рацій (складування, пакування, транспортування тощо). За своїм економічним змістом та чинними стандартами обліку логістичні витрати частково збігаються з витратами на виробництво, транспо­ртування, обіг. У структурі логістичних витрат левову частку (бли­зько 60 %) становлять транспортно-заготівельні витрати, а також витрати на формування і утримання запасів (Крикавський, 2004).

Логістичні операції — відособлена сукупність дій, скерована на перетворення матеріального та супутніх йому потоків (Кальченко, 2000). Традиційними логістичними операціями вважаються складу­вання, транспортування, комплектація, навантаження, розванта­ження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабри­катів у виробничому процесі (тобто операції з матеріальними потоками); збір, збереження та обробка даних інформаційного по-

току; операції з готовою продукцією (товарними потоками), з фі­нансовими та сервісними потоками.

Логістична функція — укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи. Базовими логістичними функціями вважають просторово-часову трансформацію товарів (матеріалів) у постачанні, виробництві, збуті (дистрибуції), в межах яких учасники логістичного процесу виконують матеріальні та не­матеріальні операції, пов'язані із переміщенням, складуванням, збереженням тощо. Тобто логістичні функції — це транспортуван­ня, складування, управління замовленнями, пакування, управління запасами тощо (Крикавський, 2004).

Логістичнии процес — трансформація логістичних потоків, що відбувається при головному переміщенні майна (транспортування,

складування, вантажно-розвантажувальні роботи, сортування то­що), допоміжних процесах переміщення майна (пакування, позна­чення тощо), а також процесах передачі та опрацювання замовлен­ня (Крикавський, 2004).

Логістичні потоки — матеріальні, фінансові, інформаційні, сервісні потоки тощо (див. розділи 2, 3).

Мета логістичної системи — доставка у потрібне місце необ­хідної кількості та певного асортименту товарів і виробів, макси­мально підготовлених до виробничого або особистого споживання при заданому рівні витрат. Інакше кажучи, мета логістики — до­ставка вантажів «^ші; іп гіте» (точно у строк) при мінімальних ви­тратах трудових та матеріальних ресурсів (Кальченко, 2004).

Функції логістичної системи схематично зображені на рис. 3.2.

вироб­ничий дизайн

операти вний бюджет

роекту-вання складсь­кого гос- одарства

при­дбання облад­нання

ФІНАНСИ

розміщен ня вироб ництва

деталізо­ване пла­нування

ВИРОБНИ ЦТВО

контроль за вироб­ництвом

основ­ний бюджет

агрегат­не пла­нування

розклад виробни­цтва

транспор туванняі зв'язок

оставка облад­нання

складсь­ке гос­подарст­во

МАРКЕ ТИНГ

ЛОГІСТИ КА

дослі­дження ринку

розмі­щення складів

онтролю-вання і управління складсь­кими ви­тратами

матеріа­льне управ­ління

щноутво рення

обслугову­вання спо­живачів

 

Рис. 3.2. Функції логістичної системи у сукупності завдань фірми

Перелік функціональних завдань логістичної системи (за умов ринкової економіки) наведено на рис. 3.3 (Кальченко, 2000).

Розташу­вання

Спеціальні послуги

Інформацій ні функції

Вантажо- ка Вихід

Вхід

перероб

Управління Пакування вантажів

Збільшення вантажних одиниць

Транспорту­вання

Рис. 3.3. Основні завдання логістичних систем

Узгодження цілей і знаходження компромісу між елементами логістичної системи відбувається на (Економічна, 2001):

• виробничому рівні — між постачанням, виробництвом, збутом,
транспортуванням, переробкою та утилізацією відходів, підготовкою
виробництва, виготовлення виробу щодо цілей підприємства;

• мікрорівні — між виробником (надавачем послуг), його стру­
ктурними підрозділами та споживачем (замовником і користувачем
послуг);

• метарівні — між суб'єктами логістичного ланцюга (постача­
льником, виробником, посередником, споживачем);

• мезо- або макроекономічному рівні — між суб'єктами логіс­
тичної мережі в міжвиробничій кооперації виробників, постачаль­
ників, дистриб'юторів, фінансових організацій, виконавців НДДКР,
організацій логістичної та торговельної інфраструктури і регіоном
або країною (низкою країн) загалом щодо формування їх економіч­
ного потенціалу, параметрів економічного зростання, впливу на на­
вколишнє середовище, соціальну, політичну сферу та ін.

Слід зазначити, що комплексного, глобального узгодження ці­льових орієнтирів та знаходження компромісів на всіх ієрархічних рівнях практично досягти неможливо, можна тільки винайти комп­роміс, який певною мірою погоджує відносини між декількома сто­ронами, що зумовлено об'єктивними факторами — культурою ви­робничих та інших відносин, правовим забезпеченням, менталі­тетом населення, зовнішньополітичним впливом, рівнем розвине­ності цільових ринків тощо.

Ефективне функціонування логістичної системи залежить від вибраної логістичної стратегії та відповідної логістичної координа­ції, що зумовлюється синергічними зв'язками — зв'язками коопе­рації (інтеграції), що спричиняють появу додаткового ефекту і на­бирає форми логістичної синергії (Крикавський, 2004).