Обов’язки особового складу

 

28. Кожен військовослужбовець повинен досконало знати й утримувати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними й уміло застосовувати та, крім того, бути в готовності замінити в разі потреби товариша або командира, який вибув зі строю.

Кожен військовослужбовець зобов’язаний: знати і розуміти поставлене йому завдання, завдання взводу (відділення, танка); уміти вести розвідку противника і місцевості, під час виконання поставленого завдання постійно вести спостереження, вчасно виявляти та уражати противника; знати штатне озброєння (штатну зброю); знати розміри, обсяг, послідовність і терміни обладнання фортифікаційних споруд; уміти швидко обладнувати окопи й укриття, у тому числі й з використанням вибухових речовин, здійснювати їх маскування; стійко і завзято діяти в обороні, сміливо і рішуче в наступі; проявляти хоробрість, ініціативу і спритність у бою, надавати допомогу товаришу; уміти вести вогонь по літаках, вертольотах і інших повітряних цілях, що діють на малих висотах, зі стрілецької зброї; знати способи захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника; уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту і захисні властивості машин; уміло використовувати захисні й маскувальні властивості місцевості та місцевих предметів, засоби індивідуального захисту і захисні властивості машин; уміти долати загородження, перешкоди і зони зараження, установлювати і знешкоджувати протитанкові і протипіхотні міни; проводити спеціальну обробку; без дозволу командира не залишати свого місця в бою; у разі поранення або ураження радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалювальною зброєю вживати необхідних заходів само- і взаємодопомоги та продовжувати виконання завдання; якщо буде наказано відправитися до медичного пункту, взяти з собою особисту зброю; у разі неможливості убути на медичний пункт – відповзти зі зброєю в укриття (місце збору поранених) та чекати санітарів; уміти готувати озброєння і боєприпаси до бойового застосування, швидко і спритно споряджати патронами обойми, магазини, стрічки; стежити за витратою боєприпасів і заправки БМП (БТР), танка пальним, вчасно доповідати своєму командиру про витрати 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів і наявності пального; у разі пошкодження БМП (БТР), танка швидко вживати заходів щодо їх відновлення.

Кожен сержант і солдат зобов’язаний захищати командира в бою, у разі його поранення або загибелі бути готовим взяти на себе командування підрозділом.

29. Кожен військовослужбовець повинен знати і дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права: під час виконання поставленого завдання застосовувати зброю тільки проти противниката його військових об’єктів; не нападати на осіб і об’єкти, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, якщо ці особи не роблять ворожих дій, а об’єкти не використовуються (не підготовлені до використання) у воєнних цілях; не заподіювати зайвих страждань, не завдавати більшого збитку, ніж необхідно для виконання бойового завдання; якщо дозволяє обстановка, підбирати поранених, хворих і осіб, які утримуються від ворожих дій, та надавати їм допомогу; гуманно ставитися до цивільного населення, поважати його гідність; стримувати підлеглих і своїх товаришів від порушення норм міжнародного гуманітарного права, про випадки їх порушення доповідати старшому командирові.

Противника, який здався в полон, необхідно роззброїти, у разі потреби надати допомогу і передати своєму командиру. До полоненого противника необхідно ставитися гуманно.

Порушення цих правил не тільки безчестить Батьківщину, але й у встановлених законом випадках тягне за собою кримінальну відповідальність.

Під час виконання поставлених завдань усі командири, у межах своїх обов’язків, повинні враховувати норми міжнародного гуманітарного права під час ухвалення рішення і забезпечитиїх виконання своїми підлеглими.

30. Командир взводу (головний сержант взводу, командир відділення, танка) відповідає за бойову готовність, підготовку взводу (відділення, танка), ОВТ до дій та успішне виконання бойового завдання у встановлений термін, а також за виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу. Він завжди повинен знати, де перебувають, яке завдання виконують підлеглі його підрозділу (солдати, сержанти), їхні запити та морально-психологічний стан.

Основний обов’язок командира взводу (відділення, танка) – домогтися виконання поставленого завдання у визначений термін.Відсутність наказу (бойового розпорядження) старшого командира не може бути командиру виправданням його бездіяльності.

31. Командир взводу зобов’язаний: знати завдання роти і взводу; уміло керувати взводом під час виконання поставлених завдань; знати обстановку, вчасно приймати рішення, ставити завдання, наполегливо домагатися їх виконання і вчасно доповідати старшому командиру про виконання поставленого завдання; уміло використовувати вогневі засоби взводу, а також результати вогневого ураження противника, уміти викликати і корегувати вогонь артилерії; вчасно організувати технічне обслуговування техніки і озброєння, а в разі їх пошкодження – доповідати старшому командирові та організувати ремонт; знати засоби зв’язку взводу, уміти ними користуватися і навчати своїх підлеглих роботі на них; стежити за витратою боєприпасів, пального, продовольства і води, своєчасно доповідати своєму командиру щодо використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів і заправки пальним, уживати заходівщодо їх поповнення; бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини; підтримувати ініціативу, заохочувати героїзм, самовідданість, військову хитрість і кмітливість своїх підлеглих; стежити за утриманням екіпірування сержантів і солдатів та правильним його використанням; уживати заходів щодо своєчасного укриття поранених (тих, які отримали важкі бойові та психологічні травми) військовослужбовців і вести їх облік; уживати заходів щодо своєчасного збирання, винесення, упізнання та евакуації тіл загиблих (померлих) військовослужбовців; доповідати за командою про кожного загиблого (померлого) з позначенням місця, часу та обставин загибелі військовослужбовця.

32. Головний сержант взводу вповні та особисто відповідає за бойову підготовку рядового та сержантського складу взводу, озброєння і техніки в бою та успішне виконання бойового завдання у встановлений строк.

Головний сержант взводу зобов’язаний: знати тактику дій взводу в різних видах бою, досконало володіти озброєнням та військовою технікою взводу; підтримувати злагодженість взводу, знати стан військової дисципліни, ділові якості та морально-психологічний стан своїх підлеглих; знати завдання роти, взводу і рішення командира взводу; перевіряти виконання особовим складом взводу відданих наказів та інших розпоряджень командира взводу; знати обстановку на полі бою, у разі неможливості командування командиром взводу – уміло керувати взводом у бою, наполегливо вимагати виконання поставленого завдання; організовувати несення чергування спостерігачами і черговими вогневими засобами;

подавати рядовому і сержантському складу взводу приклад зразкового виконання військового обов’язку; бути для підлеглих їхнім лідером, прикладом активності, хоробрості, витривалості та розпорядливості особливо у важкі хвилини бою; піклуватися про підлеглих, знати їхні потреби та порушувати перед командиром взводу та головним сержантом роти питання про їх задоволення; уміло використовувати прилади спостереження, особисто вести спостереження за противником, сигналами командира взводу та діями сусідів; уміло готувати до роботи засоби зв’язку та працювати на них, постійно підтримувати якісний зв’язок з командиром взводу; уміти проводити вивірку та пристрілку озброєння, водити БМП (БТР), вести влучну стрільбу зі зброї відділення, озброєння БМП (БТР), орієнтуватися на різній місцевості, користуватися навігаційною апаратурою, топографічною картою, визначати положення цілей, наносити їх на карту (схему) та передавати одержані дані командиру взводу; знати та утримувати в справному стані БМП (БТР) та озброєння, своєчасно організовувати їх технічне обслуговування, а в разі несправності доповідати командиру взводу і організувати ремонт; стежити за витратою боєприпасів та пального, доповідати командиру взводу про витрату носимого (возимого) запасу боєприпасів та заправки пального, вживати заходів щодо їх поповнення (недоторканний запас матеріальних засобів витрачати тільки з дозволу командира взводу); знати обов’язки командира взводу, у разі його поранення або загибелі виконувати його обов’язки.

33. Командир відділення (танка) в мирний і воєнний час відповідає за правильне несення служби рядовим складом відділення (танка), виконання ним функціональних обов’язків, його індивідуальну підготовку, морально-психологічний стан, підтримання внутрішнього порядку, стан військової дисципліни у відділенні (екіпажі), стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна відділення (танка).

Командир відділення (танка) підпорядковується командиру взводу і головному сержанту взводу і є прямим начальником для всього рядового складу відділення (танка). У разі відсутності головного сержанта взводу виконує його обов’язки.

Командир відділення (танка) зобов’язаний:

знати тактику дій відділення (танка) в різних видах бою, досконало володіти основними видами озброєння та військової техніки відділення (танка);

стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна відділення (танка);

проводити з рядовим складом відділення (танка) заняття з бойової підготовки;

з повагою ставитися до підлеглих, уживати заходів щодо згуртування військового колективу;

стежити за зовнішнім виглядом підлеглих, виконання ними правил носіння військової форми одягу;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, анкетні дані (дати народження рядового складу відділення (екіпажу), віросповідання, ділові якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), морально-психологічний стан та успіхи й недоліки у військовій службі;

піклуватися про підлеглих, знати їхні потреби та порушувати перед командиром взводу та головним сержантом взводу питання про їх задоволення, дбати про їхнє здоров’я, уживати заходів щодо його зміцнення, постійно вдосконалювати фізичну тренованість рядового складу відділення (танка);

підтримувати постійну бойову готовність і високу злагодженість відділення для ведення бою, знати моральні і ділові якості своїх підлеглих;

готувати відділення (екіпаж) у підготовці взводу до занять та навчань, забезпечити додержання заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях, під час роботи з технікою та озброєнням;

уміло командувати відділенням (екіпажем) у бою і наполегливо домагатися виконання поставленого завдання;

підтримувати постійну бойову готовність і високу злагодженість відділення (екіпажу) для дій, знати моральні і ділові якості своїх підлеглих;

бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини бою, постійно піклуватися про своїх підлеглих, про забезпеченість їх усім необхідним для успішного ведення бою;

уміло використовувати прилади спостереження, особисто вести спостереження за противником, сигналами командира взводу і діями сусідів; за наявності дублюючого пульту управління в необхідних випадках вести вогонь по цілях з озброєння БМП (танка);

постійно підтримувати засоби зв’язку справними, готовими до використання, уміти працювати на них, підтримувати стійкий зв’язок із командиром взводу;

уміти робити вивірку і пристрілювання зброї, водити БМП (БТР), танк, автомобіль, вести влучний вогонь зі зброї відділення, озброєння БМП (БТР), танка, орієнтуватися на будь-якій місцевості, користуватися навігаційною апаратурою і топографічною картою, визначати положення цілей, наносити їх на карту (схему) вогню і передавати отримані дані командиру взводу;

знати і утримувати в справному стані БМП (БТР), танк і озброєння, вчасно організовувати їх технічне обслуговування, а у разі пошкодження доповісти командиру взводу та організувати ремонт;

стежити за розходом боєприпасів і пального, доповідати командиру взводу про використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів і заправки пального, вживати заходів щодо їх поповнення;

знати обов’язки заступника командира взводу, командира взводу і в разі потреби виконувати їх;

дотримуватися вимог чинного законодавства України і питань охорони державної таємниці;

під час вибуття для виконання завдань залишати замість себе одного старшого солдата;

залишаючись за головного сержанта взводу виконувати його обов’язки.

34. Навідник-оператор БМП (навідник гармати танка, кулеметник БТР) зобов’язаний:

знати озброєння БМП (танка, БТР), прилади прицілювання і спостереження, постійно утримувати їх у бойовій готовності;

знати правила пуску протитанкових керованих ракет, стрільби з гармати і спареного з нею кулемета (користування комплексом управління озброєння) і вміти вести влучний вогонь;

знищувати виявлені цілі за командою командира взводу (заступника командира взводу), командира відділення (танка) або самостійно;

під час дій відділення в пішому порядку постійно підтримувати його вогнем зброї БМП (БТР);

систематично перевіряти стан озброєння, прицільних приборів, механізмів заряджання і наведення, проводити їх технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності і доповідати командиру відділення (танка);

уміти оглядати, готувати боєприпаси до стрільби та укладати їх;

уміти працювати на радіостанції і переговорному пристрої;

уміти вивести бойову машину піхоти (танк, БТР) з-під вогню противника в найближче укриття; допомагати механіку-водію (водію) в проведенні технічного обслуговування і ремонту;

знати обов’язки командира відділення (танка) і в разі потреби виконувати їх.

35. Механік-водій БМП (танка), водій БТР (автомобіля) зобов’язаний:

знати будову, технічні можливості, правила експлуатації та обслуговування БМП (БТР, танка, автомобіля), утримувати машину в постійній готовності до дій; уміло водити її за будь-яких умов обстановки, у будь-яку пору року та час доби;

витримувати встановлену дистанцію і швидкість руху, місце в похідному і бойовому порядку взводу; уміти готувати машину до подолання водних перешкод, переправ, інших складних ділянок місцевості та впевнено їх долати;

знати місце прибуття і шлях руху до нього або напрямок дій свого підрозділу; безвідлучно бути біля машини в зазначеному місці (пункті);

знати і точно виконувати команди, сигнали регулювання та управління;

уміти користуватися схемою маршруту та орієнтуватися на місцевості, вибирати укрите місце, проводити обладнання окопу, маскувати його і машину, обладнувати захист від ВТЗ;

після виявлення несправності (пошкодження) машини негайно доповідати командиру і вживати заходів щодо її усунення;

знати і дотримуватися норми завантаження БМП (БТР, танка, автомобіля), правила посадки і перевезення людей; вміти готувати до буксирування і буксирувати озброєння та техніку;

знати сорти, норми витрати пального і мастильних матеріалів, не допускати їх перевитрати, своєчасно доповідати командиру за використання 0,5 і 0,75 заправки;

володіти особистою зброєю, застосовувати її для самозахисту, в разі потреби для захисту боєздатності машини і за будь-яких умов не допускати її захвату.

Механік-водій БМП (танка), водій БТР, крім того, зобов’язаний:

знати і вміти застосовувати навісне і вмонтоване обладнання;

під час руху на місцевості вміло використовувати її захисні властивості, забезпечувати найкращі умови для ведення вогню; вести спостереження, доповідати про виявлені цілі і результати їх ураження;

знати озброєння бойової машини, вміти заряджати і вести вогонь із гармати і кулемета;

вміти працювати на радіостанції і переговорному пристрої.

36. Старший оператор (оператор) протитанкового керованого ракетного комплексу зобов’язаний:

знати протитанковий керований ракетний комплекс і постійно утримувати його в бойовій готовності;

знати правила пуску протитанкових керованих ракет, уміти керувати ними і влучно уражати цілі противника;

виявлені цілі знищувати за командою командира відділення або самостійно і доповідати про результати пусків;

систематично перевіряти стан ракет і механізмів протитанкового керованого ракетного комплексу, проводити їх технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності та доповідати командиру відділення;

знати обов’язки командира відділення і, у разі потреби, замінятийого.

37. Навідник автоматичного гранатомета зобов’язаний:

знати будову, прийоми і правила стрільби з автоматичного гранатомета і постійно підтримувати його в бойовій готовності;

знищувати виявлені цілі за командою командира відділення або самостійно і доповідати про результати стрільби;

систематично перевіряти стан автоматичного гранатомета, проводити його технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності та доповідати командиру відділення;

знати обов’язки посадових осіб обслуги і в разі потреби вміло їх виконувати;

знати обов’язки командира відділення і в разі потреби заміняти його.

38. Гранатометник, кулеметник (навідник кулемета), старший стрілець (стрілець, стрілець – помічник гранатометника) зобов’язані:

знати свою зброю, утримувати її в справному стані і вміти вести з неї влучний вогонь, спостерігати за результатами вогню і вміло корегувати його;

постійно спостерігати за полем бою і доповідати командиру відділення про виявлені цілі, за командою командира та самостійно знищувати їх вогнем; спостерігати за сусідами і підтримувати їх вогнем;

вміти користуватися приладами і механізмами, що розташовані в десантному відділенні БМП (БТР);

допомагати навіднику-оператору в підготовці та укладанні боєприпасів і технічному обслуговуванні озброєння, а механіку-водію (водію) – у проведенні технічного обслуговування і ремонту БМП (БТР).

39. Снайпер зобов’язаний:

знати штатну зброю, утримувати її в справному стані і вміти вести з неї влучний вогонь;

уважно спостерігати за полем бою, виявляти і оцінювати цілі, за командою командира або самостійно знищувати найбільш важливі з них (офіцерів, спостерігачів, обслугу вогневих засобів, снайперів);

діючи у парі вести розвідку, цілевказання і корегування вогню;

уміти орієнтуватися на місцевості;

уміти користуватися штатними засобами зв’язку;

уміло використовувати захисні та маскувальні властивості місцевості та місцевих предметів для прихованого пересування з метою зайняття вигідної вогневої позиції.

40. Номер обслуги зобов’язаний:

надавати допомогу навіднику в піднесенні та підготовці боєприпасів до стрільби, а також допомогу при перезаряджанні та обслуговуванні зброї;

вести спостереження за результатами вогню, за переміщенням і сигналами своїх підрозділів;

доповідати навіднику про використання 0,5 носимого (возимого) запасу боєприпасів;

знати особисту зброю і вміти вести з неї влучний вогонь.

41. Санітар-стрілець зобов’язаний:

знати завдання взводу і місце командира взводу;

знати і вміло використовувати медичне оснащення санітара, а також підручні засоби для надання медичної допомоги;

знати місце розташування санітарного інструктора роти;

спостерігати за появою поранених і військовослужбовців, які отримали важкі бойові психологічні травми, на полі бою і доповідати про них командиру взводу;

розшукувати поранених на полі бою;

особисто надавати першу медичну допомогу важкопораненим, уміло використовувати захисні і маскувальні властивості місцевості для їх укриття;

позначати місця перебування поранених, хворих і військовослужбовців, які отримали важкі бойові травми відповідними знаками;

уміти евакуювати поранених з БМП (БТР), танка;

володіти особистою зброєю, застосовувати її для самозахисту, а в разі потреби й для захисту поранених і хворих.

42. Спеціальні обов’язки солдата

Підношувач боєприпасів призначається із солдатів відділення для своєчасного забезпечення його боєприпасами й усім необхідним для ведення вогню. Він повинен вміти швидко і спритно споряджувати магазини (стрічки) для патронів, готовити ручні гранати до бойового застосування, а також:

перебувати на позиції відділення і вести вогонь по противнику;

знати місце розташування пункту бойового постачання роти (взводу) і прихований маршрут виходу до нього;

з отриманням команди від командира відділення убути на пункт бойового постачання, отримати і доставити на позиції відділення у встановлений термін боєприпаси, доповісти командиру відділення і в разі потреби рознести їх на позиції.

Зв’язківець призначається із солдатів взводу (відділення, екіпажу) для передачі усних або письмових наказів (донесень). Він повинен:

стежити за сигналами командира роти (взводу);

знати місце перебування свого командира і прихований маршрут до командира, до якого його скерували;

доставляти розпорядження (донесення) своєчасно в указаний термін, про що доповідати;